Це значний крок для визначення шляхів подальшої співпраці у досягненні спільної мети — детінізація ринку, створення стабільної та прозорої ситуації в тютюновій галузі.

5 березня відбулася робоча зустріч представників правоохоронних відомств та представників тютюнової галузі для обговорення критично важливого питання — боротьби з нелегальним ринком підакцизної продукції. За словами Андрія Рубеля, така співпраця має на меті вдосконалення механізмів, спрямованих на підвищення прозорості на ринку підакцизних товарів.

Серед учасників заходу: заступник начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної України Володимир Ценов, керівники підрозділу детективів захисту економіки у сфері обігу підакцизних товарів та відділу Департаменту аналізу інформації та управління ризиками БЕБ Віктор Лисенко та Євген Дубовий, а також представники української асоціації виробників тютюнових виробів «Укртютюн».

Однією з основних тем обговорення стали виклики, з якими стикається тютюнова галузь: нелегальне виробництво та торгівля, підробки та порушення правил ринку. Також ключовими пунктами дискусії стали питання вдосконалення регуляторних механізмів, спрямованих на підвищення прозорості на ринку підакцизних товарів.

Володимир Ценов ознайомив присутніх із результатами роботи Департаменту на вказаному напрямку: з початку року працівники поліції склали близько 5 000 адміністративних протоколів. Поліцейські ліквідували 5 підпільних тютюнових цехів, вилучили понад 1,6 млн пачок цигарок, близько 200 тис. електронних цигарок та обладнання для виробництва тютюнових виробів. Загальна сума вилученої підакцизної продукції сягає понад 75 млн грн. За незаконне виготовлення та розповсюдження підакцизних товарів за останні два місяці вже 35 осіб отримали підозри.

Наприкінці зустрічі cпікери обмінялися інформацією щодо посилення контролю у тютюновій індустрії та припинення нелегальних дій, які завдають збитків як галузі, так і державі в цілому. Зі свого боку представники тютюнової галузі підкреслили важливість конструктивного партнерства між усіма відомствами та асоціацією і висловили вдячність правоохоронцям за системну протидію нелегальному ринку тютюну.

«Активізація діалогу та спільні заходи дозволять досягнути значного прогресу у боротьбі з нелегальним ринком, забезпечити справедливі умови конкуренції для легальних підприємств», — підкреслив начальник ДСР Нацполіції Андрій Рубель.

Департамент стратегічних розслідувань

Національної поліції України

ДЖЕРЕЛО

Найближчим часом Верховна Рада планує розглянути у другому читанні законопроєкт №9662, який містить норми, що можуть суттєво негативно вплинути на легальний ринок підакцизних товарів. Зокрема, йдеться про поправку №161 до законопроєкту, яка встановлює заборону виробництва та обігу тютюнових виробів і алкогольних напоїв, маркованих акцизними марками попереднього зразка, з 1 червня та 1 вересня 2024 року відповідно.  Раніше ця поправка була підтримана Комітетом ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики. У випадку прийняття законопроєкту з цією поправкою, визначена в ній підакцизна продукція, по закінченню встановленого перехідного періоду, вважатиметься немаркованою, а отже за її виробництво та обіг застосовуватимуться санкції.

Бізнес наголошує, що поправка №161 не створює дієвий механізм боротьби з підробленими акцизними марками, а є лише неефективною спробою вплинути на надзвичайно складну та комплексну проблему тіньового ринку підакцизних товарів. Легальному бізнесу не запропоновано нічого іншого, окрім як вилучити з обігу та знищити за свій рахунок власну законно вироблену, імпортовану або придбану для подальшої реалізації якісну продукцію, з якої сплачено всі податки, та яка за законодавством мала б знаходитись в обігу до закінчення строку придатності для споживання. Бізнес звертає увагу, що повне вилучення з обігу такої продукції створить для нього непомірні логістичні труднощі. Більше того, ця продукція технологічно не підлягає перемаркуванню, оскільки кожна марка наклеюється таким чином, щоб її зняття без пошкодження упаковки було неможливим, а продукція іноземного виробництва взагалі маркується виключно іноземними компаніями за кордоном. Зазначена продукція в більшості випадків не може бути промислово перероблена. Як наслідок, орієнтовні збитки бізнесу від прийняття поправки складуть десятки мільярдів гривень. Компенсація державою відповідних збитків легальних операторів ринку у поправці не передбачена.

Натомість, така ініціатива не зупинить обіг вже виробленої продукції, маркованої підробленими акцизними марками, що перебуває на нелегальному ринку, а суб’єкти тіньового ринку, які вже мають доступ до марок нового зразка, дуже швидко налагодять виробництво підробок таких марок. Прийняття поправки жодним чином не зашкодить реалізації нелегальної продукції з-під прилавку, через інтернет тощо.

На переконання представників легального бізнесу, якщо ця поправка не буде відхилена, існує висока вірогідність додаткового зростання пропозиції нелегальної продукції на сірому ринку. Тоді, як бізнес, що працює в правовому полі, буде нести збитки через виникнення дефіциту легальних товарів, адже для мінімізації власних збитків підприємства торгівлі будуть вимушені відмовлятись від придбання продукції з марками попереднього зразка у виробників та імпортерів. Крім того, підроблена марка не є основною проблемою ринку. До прикладу, за даними KANTAR Україна 2/3 тіньового ринку сигарет складає продукція, на якій відсутні акцизні марки.

Європейська Бізнес Асоціація, Громадська спілка «Український фуд-ритейл альянс», Асоціація «Укртютюн» та Асоціація «Укргорілка» наполегливо закликають парламент відхилити поправку №161 до законопроекту №9662, яка перекладає на легальний бізнес відповідальність за правопорушення, вчинені гравцями тіньового ринку підакцизних товарів, та призводить до величезних фінансових та операційних втрат через неможливість ефективного вирішення державою багаторічної проблеми нелегального обігу підакцизних товарів.  

Представники Асоціації “Укртютюн” зустрілись з керівництвом Бюро економічної безпеки України. Під час зустрічі обговорювались результати протидії тіньовому ринку  підакцизних товарів, вдосконалення законодавства, що регламентує обіг тютюнової продукції, а також напрями співпраці між Бюро та легальними виробниками.

Під час зустрічі в.о.Директора БЕБ Андрій Пащук презентував результати роботи Бюро в цьому напрямку. За його інформацією, з 14 вересня минулого року детективи БЕБ  вилучили майже 160 млн штук тютюнових виробів, співробітники Нацполіції – понад 37 млн шт, Державна прикордонна служба – 36 млн шт. 

Також учасники обговорили законодавчі пропозиції, які були скеровані від БЕБ до Кабінету Міністрів України. Зокрема йдеться про впровадження реєстрів виробників та обробників тютюну, затвердження  норми сукупних втрат і відходів ферментованої тютюнової сировини на рівні 5% від загального обсягу та напрацювання алгоритму блокування платежів під час купівлі чи продажу нелегальних підакцизних товарів. На думку Пащука, такі дискусії потрібні, аби розуміти позицію легального бізнесу та будувати конструктивний діалог, зокрема і в контексті законодавчих змін. 

Асоціація “Укртютюн” загалом підтримує зазначені пропозиції Бюро економічної безпеки та вважає, що їх імплементація може позитивно вплинути на зменшення тіньового сегмента.

“Ми вдячні БЕБ за його роботу, результати якої спостерігаємо на ринку. Дуже приємно, що з нами ведуть відкритий діалог, залучають нас до обговорення законодавчих пропозицій. Зі свого боку готові надати будь-яку допомогу правоохоронцям, що не заборонена законодавством, тіньовий ринок є спільною проблемою держави та легального бізнесу. Вирішити її можливо лише поєднавши зусилля”, – зазначила Генеральний директор Асоціації Наталія Фесюн.

Нагадаємо, в Українську Асоціацію виробників тютюнових виробів «Укртютюн» входять такі виробники тютюнових виробів на ринку України: ПрАТ «Філіп Морріс Україна», АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна», ПрАТ «АТ «Тютюнова компанія B.A.T – Прилуки», ПзІІ «Імперіал Тобако Юкрейн», ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна».

У вересні-жовтні 2023 року компанія Info Sapiens на замовлення Української асоціації виробників тютюнових виробів «Укртютюн» провела дослідження поширеності сигарет з ознаками нелегальності та ставлення споживачів до них.

Ключові результати:

• Більшість курців (72%) бачили в продажу сигарети з ознаками нелегальності;
• Майже половина курців (45%) мала досвід купівлі сигарет з ознаками нелегальності;
• Ціна – ключовий драйвер до купівлі сигарет з ознаками нелегальності. Окрім ціни, основними факторами є зручність та відсутність інших типів сигарет в продажу;
• Більше 85% курців оцінюють ціни на сигарети як високі або дуже високі;
• Більшість (79%) погоджується, що купівля нелегальних сигарет призводить до того, що держава недоотримує податки. Рівень згоди з даним твердженням нижчий серед вікової групи 18-29;
• Більше половини (52%) погоджуються з твердженням, що нелегальні сигарети легко доступні в Україні, їх легко купити;
• Майже третина (31%) погоджуються, що якби ціна на звичайні сигарети суттєво зросла, то вони розглянули би купівлю нелегальних. Рівень згоди вищий серед старшого населення (45-65), а також курців з низьким доходом.

З результатами дослідження можна ознайомитися у форматі інфографіки нижче.

Інформація про дослідження

Кількісне опитування проведене Info Sapiens, у вересні-жовтні 2023 року, методом CATI (Computer Assisted Telephone Interview) + CAPI F2F. Цільова аудиторія: Чоловіки, жінки, 18-65 років, курці сигарет промислового виробництва. Вибірка: 1200 респондентів. Географія: міста з населенням 50 000+, територія України, підконтрольна уряду України.

Завантажити інфографіку у форматі *.pdf

Київ, 19 вересня 2023 р.

Українська Асоціація виробників тютюнових виробів “Укртютюн” звертається до Кабінету Міністрів України із закликом не вилучати з обігу акцизні марки старого зразка, отримані від ДПС до 1 вересня 2023 р.

Вилучення таких марок суперечить законодавству України, згідно із яким, у разі зміни зразка акцизної марки, вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві тютюнових виробів до їх повного використання.

«Укртютюн» наголошує, що вилучення з обігу акцизних марок старого зразка не має підґрунтя, адже це не вплине на зменшення частки нелегальних тютюнових виробів. За даними «KANTAR Україна», станом на червень 2023 року частка нелегальних сигарет в Україні становила 19,5%. При цьому близько двох третин нелегального ринку – це продукція без будь-яких акцизних марок.

Асоціація вважає, що спроба втілити таке рішення Уряду матиме вкрай негативні наслідки для індустрії, бізнес-середовища, інвестиційної привабливості України та податкових надходжень. Також ця ініціатива не матиме жодного впливу на динаміку нелегального ринку тютюнових виробів, який знаходиться поза правовим полем, а лише спотворить легальний ринок, створивши штучні вилучення легальної продукції.

Крім цього «Укртютюн» зазначає, що примусове вилучення марок старого зразка процедурно неможливе і жодним чином не передбачено чинним законодавством, оскільки легально вироблена продукція вже знаходиться у роздрібній торгівлі по всій території України. Такий крок призведе лише до невиправданих втрат для легального бізнесу – для виробників, оптових торговців і рітейлу

Генеральний директор  Асоціації «Укртютюн» Наталія ФЕСЮН: «Ми неодноразово надавали уряду пропозиції щодо комплексу заходів, спрямованих на протидію нелегальній торгівлі тютюновими виробами. Звертали увагу на алогічність зміни зразка акцизної марки на тютюнові вироби у вищеописаній ситуації та корупціогенну складову, яка традиційно є домінуючою під час прийняття відповідних рішень. Натомість уряд замислюється над тим, щоб довести свої помилкові рішення до повного абсурду, створюючи штучні проблеми легальному бізнесу і повністю ігноруючі нелегальний ринок».

В Українську Асоціацію виробників тютюнових виробів «Укртютюн» входять найбільші виробники тютюнових виробів на ринку України: ПрАТ «Філіп Морріс Україна», АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна», ПрАТ «АТ «Тютюнова компанія B.A.T – Прилуки», ПзІІ «Імперіал Тобако Юкрейн», ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна».

Вих. № 17/136 від 18вересня2023 року

Міністерству фінансів України

04071, м. Київ, вул. Межигірська, 11

infomf@minfin.gov.ua

Копія:

Кабінету Міністрів України

________________________________

01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2

1545@ukc.gov.ua

Українська Асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн», що представляє інтереси найбільших виробників тютюнових виробів на ринку України (ПрАТ «Філіп Морріс Україна», АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна», ПрАТ «АТ «Тютюнова компанія B.A.T – Прилуки», ПзІІ «Імперіал Тобако Юкрейн», ПрАТ «Імперіал ТобаккоПродакшн Україна»),за результатами розгляду листаМіністерства фінансів України від 15 вересня 2023 року № 11320-09-5/25278 (вх. № 17/186 від 18 вересня 2023 року) повідомляє наступне.

1. Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.При цьому тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Таким чином, вилучення з обігу марок акцизного податку старого зразка, які отримані виробниками та імпортерами підакцизних товарів, у тому числі якими вже марковані підакцизні товари (про яке йдеться у вищезазначеному листі Мінфіну) вбачається незаконним. Відтак, жодних пропозицій щодо строків і порядку такого вилучення у нас – як представників сумлінного та законослухняного бізнесу – бути не може.

2.Виходячи з вищезазначеного, врегулювання на підзаконному рівні не врегульованого на даний момент порядку вилучення з обігу марок акцизного податку старого зразка, які отримані виробниками та імпортерами підакцизних товарів, у тому числі якими вже марковані підакцизні товари, також вбачатиметься незаконним.

Крім того, гіпотетичне проведення зазначеного вилучення у повному обсязі було б занадто обтяжливим і процедурно неможливим, оскільки виробники та імпортери де факто позбавлені можливості повернути весь свій товар, який наразі знаходиться у роздробі (в тому числі, дрібному, в селах та інших маленьких населених пунктах, включаючи важкодоступні через рельєф або небезпечні через близькість до лінії фронту). У зв’язку з цим, наслідком відповідного вилучення стало б подальше застосування необґрунтованих санкцій до легального бізнесу, що на фоні кричучої неспроможності держави обмежити обіг апріорі нелегальної продукції (насамперед, продукції без марок акцизного податку) виглядало б з її боку відвертим абсурдом і свавіллям.

До того ж, у держави навряд чи вистачить адміністративного ресурсу для ефективного контролю наслідків такого вилучення, так само, як зараз не вистачає  для припинення відкритої торгівлі безакцизною продукцією.

Також звертаємо увагу, що перемаркуванняупаковок тютюнових виробів (зняття акцизних марок старого зразка та наклеювання натомість акцизних марок нового зразка)є технологічно неможливим. Адже, відповідно до пункту 23 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, марка наноситься на відповідну упаковку під пропіленову плівку. Виходячи з цього, державі, у разі гіпотетичного вилучення з обігу такої продукції, доведеться компенсувати виробникам та імпортерам не лише суми сплачених податків, але й вартість самої продукції. Доцільність такого кроку в принципі, а, тим більше, під час повномасштабної війни викликає обґрунтовані сумніви.

3. Згідно з останньою «хвилею» дослідження ринку нелегальних сигарет промислового виробництва, яке KANTARУкраїни проводить на постійній основі вже 11 років, у червні 2023 року частка нелегальних сигарет складала 19,5% від загального обсягу ринку. При цьому, 10,9% від загального обсягу ринку займає продукція без акцизних марок, вироблена в Україні за схемами «DutyFree» та «псевдо-експорту», а ще 1,7% – продукція без акцизних марок або маркована іноземними акцизними марками, ймовірно незаконно ввезена на територію Україниз інших країн. Таким чином, близько двох третин нелегального ринку сигарет – це продукція без марок акцизного податку встановленого зразка.

Асоціація «Укртютюн» у своїх попередніх листах (у тому числі, адресованих Мінфіну) неодноразово звертала увагу на алогічність зміни зразка акцизної марки на тютюнові вироби у вищеописаній ситуаціїта корупціогенну складову, яка традиційно є домінуючою під час прийняття відповідних рішень.Також неодноразово, як в офіційних листах, так і в робочому порядку, ми надавали пропозиції щодо комплексу заходів, спрямованих на протидію нелегальній торгівлі тютюновими виробами в Україні. Нажаль, ані наша аргументація, ані вищезазначені пропозиції не були почуті. Натомість, як випливає з вищезазначеного листа Мінфіну, уряд замислюється над тим, щоб довести свої помилкові рішення до повного абсурду.

Такий підхід викликає у компаній-членів Асоціації закономірне занепокоєння, а спроба втілити його в життя матиме вкрай негативні наслідки для індустрії, бізнес-середовища, інвестиційної привабливості України та податкових надходжень до державного бюджету. Натомість, це не матиме жодного впливу на динаміку нелегального ринку тютюнових виробів, який знаходиться поза правовим полем і в принципі нічого не втрачає від вилучення з обігу марок акцизного податку старого зразка, які отримані виробниками та імпортерами підакцизних товарів, у тому числі якими вже марковані підакцизні товари.

Генеральний директор                                                       Наталія ФЕСЮН

Скачати лист у форматі pdf

30 червня 2023 р.

Цього тижня міжнародна консалтингова компанія KPMG презентувала своє дослідження ринку нелегальної тютюнової продукції в Україні. Дослідження стосується результатів 2022 року та загальної динаміки за останнє п’ятиріччя. Якщо коротко – тенденція залишається вкрай негативною, а рівень тіні зростає з року в рік.

Так, за даними дослідження, рівень тіньового ринку тютюнової продукції сягнув відмітки у 19,9% ринку. І, на жаль, негативний тренд за останні 5 років лише посилюється: так, у 2018 році показник тіні становив 4,7%; 2019 – 6,9%; 2020 – 9,9%; 2021 – 17,2%.

Відсоткове співвідношення рівня легального та нелегального рівня залишається кричущим – кожна п’ята пачка сигарет є підробкою. Із загальних 7,35 млрд «підробок» найсуттєвішими є і залишається схема з товаром, який начебто призначений для «Duty free» – об’єми такої продукції у 2022 році склали 4.31 млрд сигарет – тобто приблизно 58,6% тіні припадає саме на таку продукцію; об’єм контрафакту сягає 2,45 млрд сигарет та решта – контрабанда 0,59 млрд сигарет.

Фактично, загальна тенденція та цифрові значення досить схожі з дослідженням Кантар Україна щодо рівня нелегального ринку тютюну в Україні, що говорить про високу точність та велику проблему тіні в нашій країні (відповідно до цього рівень нелегальної тютюнової продукції сягнув 20,2% в лютому 2023 року).

Окрім внутрішньої проблеми, такий значний рівень тіні псує наш міжнародний імідж – оскільки нелегальні вироби потрапляють і до ринків ЄС – найбільше до Польщі (0,22 млрд сигарет) та Франції (0,18 млрд). Загалом, за 2022 рік з України було вивезено 0,71 млрд сигарет до інших країн. З позитивного – за цим показником спостерігається прогрес: до прикладу у 2018-му з України «експортувалось» 4.43 млрд продукції, а у 2021-му – 0,87.

З боку Європейської Бізнес Асоціації ми вкотре наголошуємо, що при таких критичних показниках нелегального ринку правоохоронцям необхідно максимально активізуватися та докласти усіх зусиль аби ситуація в країні почала покращуватись. Необхідна максимальна консолідація зусиль та дій всіх відповідальних правоохоронних структур задля вирішення цієї масштабної проблеми. Варто також зауважити, що уваги потребує не тільки ринок підакцизної продукції, країні потрібна комплексна стратегія боротьби з тінню в усіх індустріях.

Зі свого ж боку, легальний бізнес не покидає надію координації боротьби з тіньовим ринком на найвищому державному рівні, адже це прямо впливає на репутацію країни. І в жодному разі не можна допустити, аби ситуація продовжувала погіршуватись, оскільки до нас як до країни наразі прикута увага всього світу.

21 червня 2023 року Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики ухвалить рішення щодо законопроєктів № 8286 та № 8287 у межах їх підготовки до розгляду парламентом у другому читанні. Робота над законопроєктами, до якої, окрім парламентарів, було залучено зацікавлені центральні органи виконавчої влади та бізнес, виявилась довгою і непростою. Асоціація «Укртютюн» вдячна Комітету за можливість взяти активну участь у цій роботі та можливість внести свої пропозиції, а також Міністерству цифрової трансформації України та, зокрема, проєкту TAPAS  за підтримку галузі.

Напрацьована за наслідками відповідної роботи редакція законопроєктів є значно кращою за редакцію, прийняту у першому читанні. Вона є результатом компромісу між державою та бізнесом. Асоціація «Укртютюн» закликає народних депутатів підтримати законопроєкти про Е-акциз у відповідній редакції та не вносити до них змін, які не обговорювались з бізнесом або були відхилені за результатами обговорення на засіданнях робочої групи.

Реалізації норм вищезазначених законопроєктів та впровадження Е-акцизу потребуватиме напрацювання підзаконної нормативно-правової бази. Внесення змін до редакції, напрацьованої разом з центральними органами виконавчої влади та бізнесом, може додатково ускладнити цей процес та вплинути на можливістьйого реалізації.

Крім того, Асоціація просить повернути до законопроєктів виключені за наслідками останнього засідання робочої групи положення щодо перехідного (тестового) періоду, протягом якого тимчасово дозволятиметься паралельне нанесення на продукцію паперової або електронної акцизної марки. Такий період є необхідним для запобігання зупинкам виробництва (та зменшення внаслідок цього податкових надходжень) у разі виникнення непередбачуваних технологічних або інших чинників, через які нанесення на продукцію електронної марки буде тимчасово неможливим.

Вих. № 17/87 від 14червня 2023 року

Прем’єр-міністру України

Денису ШМИГАЛЮ

___________________________________

01008, м. Київ, вул. Грушевського 12/2

1545@ukc.gov.ua

До відома:

Першому віце-прем’єр-міністру України – Міністру економіки України

Юлії СВИРИДЕНКО

___________________________________

01008, м. Київ, вул. Грушевського 12/2

meconomy@me.gov.ua

Міністру фінансів України

Сергію МАРЧЕНКУ

___________________________________

04071, м. Київ, вул. Межигірська, 11

infomf@minfin.gov.ua

В.о. Голови Державної податкової служби України

Тетяні КІРІЄНКО

___________________________________

04053, м. Київ, Львівська площа, 8

post@tax.gov.ua

Голові Національного агентства з питань запобігання корупції

Олександру НОВІКОВУ

___________________________________

01103, м. Київ, бульвар М. Міхновського, 28

info@nazk.gov.ua

Шановний Денисе Анатолійовичу!

Українська Асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн», що представляє інтереси чотирьох найбільших виробників тютюнових виробів на ринку України (ПрАТ «Філіп Морріс Україна», АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», ПрАТ «АТ «Тютюнова компанія B.A.T – Прилуки», ПзІІ «Імперіал Тобако Юкрейн») висловлює Вам свою глибоку повагу та звертається з наступним.

Нам стало відомо, що сьогодні на Урядовому комітеті був підтриманий (з доопрацюванням) проект рішення щодо запровадження голографічного захисного елементу для марок акцизного податку на тютюнові вироби.

Асоціація «Укртютюн» послідовно, протягом багатьох років, виступає категорично проти вищезазначеної ініціативи, про що, зокрема, інформувала Кабінет Міністрів України листом від 4 грудня 2020 року № 17/138, Міністерство фінансів України та Міністерство економіки України листом від 10 листопада 2021 року№ 17/193, відкритим листом від 10 лютого 2022 року № 17/28, відкритим листом від 17 лютого 2022 року № 17/39 тощо. Вважаємо, що реалізація відповідної ініціативи є недоцільною з огляду на таке.

1.Історично запровадження або заміна голографічного захисного елементу (та зміна внаслідок цього вартості акцизної марки) завжди відбувалась у непрозорий та корупціогенний спосіб. При цьому, головною метою такого запровадження було забезпечення «годівниці» для виробників відповідних захисних елементів, а не захист акцизної марки.

2.Упровадження додаткових захисних елементів на марках акцизного податку має бути спрямоване на вирішення конкретних проблем з підтвердженням сплати акцизного податку, а також легальності ввезення та реалізації на території України відповідних підакцизних товарів.

Разом з тим, за даними дослідження ринку нелегальних сигарет промислового виробництва, яке на постійній основі проводиться KANTAR Україна, у лютому 2023 року частка нелегальних сигарет досягла 20,2% від загального обсягу ринку. При цьому, понад60% зазначеної нелегальної продукції складають сигарети без марок акцизного податку встановленого зразка. Це, зокрема, продукція, маркована для продажу в магазинах безмитної торгівлі («ForDutyFreeOnly») або для експорту в інші країни, частка якої на ринку становила 10,8%, а також сигарети, нелегально ввезені на митну територію України з інших країн (насамперед Білорусі, Молдови, Сербії), обсяг яких оцінюється в 1,5% від загального обсягу ринку.

Таким чином, підроблені марки не є ані єдиним, аніосновним фактором, який впливає на динаміку нелегального ринку тютюнових виробів. Відтак, навіть повне усунення цього фактору (яке не може бути досягнуто шляхом запровадження додаткового голографічного захисного елементу для акцизної марки) не стане ключовим кроком для вирішення проблеми.

3. Варто враховувати, що системна діяльність з підроблення акцизних марок є високорентабільним бізнесом, який характеризується великими обсягами виробництва та використанням надсучасного високотехнологічного обладнання, потенційно здатного відтворити будь-який фізичний захисний елемент. Як показує вітчизняна і світова практика, зловмисники для налагодження друку підроблених акцизних марок з новим захисним елементом потребують, в середньому, 3-4 місяці від дня запровадження такої марки.

Таким чином, запровадження голографічного захисного елементу де-факто є ефективним лише для боротьби з кустарно та напівкустарнопідробленими марками, які і без того легко ідентифікується неозброєним оком. «Професійно» підроблені марки за якістю майже не відрізняються від оригіналу. Споживачі, суб’єкти господарювання (а часто й представники контролюючих і правоохоронних органів, навіть за допомогою спеціального обладнання) не здатні їх ідентифікувати «на місці», без проведення відповідної експертизи.

За оцінками KANTAR Україна та Асоціації «Укртютюн», абсолютна більшість сигарет з підробленими акцизними марками, що реалізуються на внутрішньому ринку, марковані саме високоякісними «професійно» підробленими марками. Таку продукцію нерідко можна зустріти у легальному роздробі, куди вона може постачатися під виглядом легальної.

У зв’язку з цим, навіть щодо відповідного обмеженого сегменту нелегального ринку позитивний ефект від запровадження голографічного захисного елементу для акцизних марок буде дуже короткостроковим, а відтакнеспівмірним із покладеними на легальних виробників витратами, спричиненими таким запровадженням.  

4. Вітчизняний досвід свідчить про відсутність прямої кореляції між захищеністю марки акцизного податку та обсягом тіньового ринку тютюнових виробів.

Наприклад, за даними дослідження KANTAR Україна середньозважена річна частка нелегальних сигарет зросла з 2,7% від загального обсягу ринку у 2010 році до 8,5% у 2013 році, не дивлячись на те, що усі ці роки законодавством були встановлені зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів з голографічним захисним елементом. Більш того, постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2013 року № 188 з 1 вересня 2013 року було запроваджено нові зразки марок акцизного податку на тютюнові вироби з голографічним елементом. При цьому, їх вартість зросла з 0,055 грн. до 0,142 грн., що мало б свідчити про більш високий (у порівнянні з попередніми зразками) ступінь захисту. Однак, у жовтні 2013 року було зафіксовано історичний максимум (на той момент)частки нелегального ринку у 9,2%.

Натомість, після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 19 листопада 2014 року № 627, якою з 1 січня 2015 року було запроваджено нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів без голографічних елементів (внаслідок чого їх вартість знизилась з 0,142 грн. до 0,091 грн.), середньозважена доля нелегальних сигарет у 2015 році склала 1,7%, а у 2016 році – 1,1% від загального обсягу ринку.

Цілком очевидно, що динаміка нелегального ринку сигарет у приведених випадках не зазнала помітного впливу від зміни зразків акцизних марок (і, зокрема, наявності на них голографічного елементу) та обумовлювалась, насамперед, іншими чинниками.

5. Голографічний захисний елемент є невиправдано дорогим, враховуючи його недостатню ефективність, а запровадження цього елементу захисту завжди супроводжується підняттям вартості марок акцизного податку. Співставляючи тексти вже згаданих вище постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2013 року № 188 та постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2014 року № 627 нескладно помітити, що вартість голографічного захисного елемента на той час складала понад третину від вартості акцизної марки з усіма іншими захисними елементами, наявними на ній.

Ураховуючи встановлений Податковим кодексом України графік підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до мінімального європейського рівня оподаткування, передбачене Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30 листопада 2021 року № 1914-IX перекладення на виробників обов’язку сплачувати ПДВ та акцизний податок з реалізованих  суб’єктами роздрібної торгівлі тютюнових виробів, а також кризові соціально-економічні явища, спричинені повномасштабним вторгненням рф в Україну, вважаємо підвищення вартості акцизної марки на тютюнові вироби необґрунтованим і надмірним кроком.

Зазначене підвищення призведе до додаткового здорожчання тютюнових виробів, а відтак зменшення обсягів їх виробництва, зменшення податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів, а також збільшення обсягів нелегальної торгівлі.

6. Зміна дизайну акцизної марки та запровадження для неї додаткового захисного елементу містить ризик зміни фізичних параметрів, що можуть напряму вплинути на технологічний процес їх нанесення (таких, як розмір марки, заміна використовуваного для її нанесення клею тощо). В умовах тютюнового виробництва, яке є надшвидкісним, такі зміни призведуть до  необхідності переналаштування обладнання, що є технологічно складним і тривалим процесом, який може потребувати тимчасового призупинення виробництва.

7.Наразі Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики готуються до другого читання проект Закону України «Про забезпечення електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (реєстр. № 8286 від 15 грудня 2022 року), проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (реєстр. № 8287 від 15 грудня 2022 року), в яких пропонується відмовитись від паперової акцизної марки на користь електронної, яка забезпечуватиме функції контролю за сплатою податків, контролю за обсягами виробництва, простежуваності обігу продукції та можливість перевірки її автентичності будь-якою особою, включаючи споживача.

Виходячи з цього, запровадження голографічного захисного елементу для паперової акцизної марки не має перспективи, а відтак позбавлене сенсу.

У зв’язку з усім зазначеним, просимо Вас, шановний Денисе Анатолійовичуне допустити запровадження додаткового захисного голографічного елементу для марок акцизного податку на тютюнові вироби та збільшення вартості відповідних акцизних марок для бізнесу.

Генеральний директор                                                                Наталія ФЕСЮН

Скачати лист у форматі *.dpf