17 лютого 2022 р.
Вих. № 17/39 від 17лютого 2022 року
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
Прем’єр-міністру України
Шмигалю Д.А.
________________________________
01008, м. Київ, вул. Грушевського 12/2
Копія:
Першому віце-прем’єр-міністру України – Міністру економіки України
Свириденко Ю.А.
________________________________
01008, м. Київ, вул. Грушевського 12/2
Міністру фінансів України
Марченку С.М.
________________________________
04071, м. Київ, вул. Межигірська, 11
В.о. Голови Державної податкової служби України
Кірієнко Т.П.
________________________________
04053, м. Київ, Львівська площа, 8
Шановний Денисе Анатолійовичу!
Українська Асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн», що представляє інтереси чотирьох найбільших виробників тютюнових виробів на ринку України (ПрАТ «Філіп Морріс Україна», АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», ПрАТ «АТ «Тютюнова компанія B.A.T – Прилуки», ПзІІ «Імперіал ТобакоЮкрейн») висловлює Вам свою глибоку повагу та звертається з наступним.
За інформацією компаній-членів Асоціації «Укртютюн» у Кабінеті Міністрів України наразі опрацьовується проект постанови «Деякі питання маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також рідин, що використовуються в електронних сигаретах», в якому передбачено запровадження марок акцизного податку нового зразка із нанесенням на них голографічного захисного елементу, в зв’язку з чим розмір плати за одну марку для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електронного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пропонується підвищити з 0,091 грн до 0,142 грн.
Асоціація «Укртютюн» послідовно, протягом багатьох років, виступає категорично проти вищезазначеної ініціативи, про що, зокрема, інформувала Кабінет Міністрів України листом від 4 грудня 2020 року № 17/138, Міністерство фінансів України та Міністерство економіки України листом від 10 листопада 2021 року№ 17/193, відкритим листом від 10 лютого 2022 року № 17/28 тощо. Вважаємо, що реалізація відповідної ініціативи є недоцільною з огляду на таке.
1. Упровадження додаткових захисних елементів на марках акцизного податку має бути спрямоване на вирішення конкретних проблем з підтвердженням сплати акцизного податку, а також легальності ввезення та реалізації на території України відповідних підакцизних товарів.
Разом з тим, за даними дослідження ринку нелегальних сигарет промислового виробництва, яке на постійній основі проводиться KANTAR Україна, у листопаді 2021 року доля нелегальних сигарет досягла 20,4% від загального обсягу ринку. При цьому, понад 2/3 зазначеної нелегальної продукції складають сигарети без марок акцизного податку встановленого зразка. Це, зокрема, продукція, маркована для продажу в магазинах безмитної торгівлі («ForDutyFreeOnly») або для експорту в інші країни, доля якої на ринку становила 10,9%, а також сигарети, нелегально ввезені на митну територію України з інших країн (насамперед, Білорусі), обсяг яких оцінюється в 2,9% від загального обсягу ринку[1].
Таким чином, підроблені марки не є ані єдиним, аніосновним фактором, який впливає на динаміку нелегального ринку тютюнових виробів. Відтак, навіть повне усунення цього фактору (яке не може бути досягнуто шляхом запровадження додаткового голографічного захисного елементу для акцизної марки) не стане ключовим кроком для вирішення проблеми.
2. Варто враховувати, що системна діяльність з підроблення акцизних марок є високорентабільним бізнесом, який характеризується великими обсягами виробництва та використанням надсучасного високотехнологічного обладнання, потенційно здатного відтворити будь-який фізичний захисний елемент. Як показує вітчизняна і світова практика, зловмисники для налагодження друку підроблених акцизних марок з новим захисним елементом потребують, в середньому, 3-4 місяці від дня запровадження такої марки.
Таким чином, запровадження голографічного захисного елементу де-факто є ефективним лише для боротьби з кустарно та напівкустарнопідробленими марками, які і без того легко ідентифікується неозброєним оком. «Професійно» підроблені марки за якістю майже не відрізняються від оригіналу. Споживачі, суб’єкти господарювання (а часто й представники контролюючих і правоохоронних органів, навіть за допомогою спеціального обладнання) не здатні їх ідентифікувати «на місці», без проведення відповідної експертизи.
За оцінками KANTAR Україна та Асоціації «Укртютюн», абсолютна більшість сигарет з підробленими акцизними марками, що реалізуються на внутрішньому ринку, марковані саме високоякісними «професійно» підробленими марками. Таку продукцію нерідко можна зустріти у легальному роздробі, куди вона може постачатися під виглядом легальної. У зв’язку з цим, навіть щодо відповідного обмеженого сегменту нелегального ринку позитивний ефект від запровадження голографічного захисного елементу для акцизних марок буде дуже короткостроковим, а відтакнеспівмірним із покладеними на легальних виробників витратами, спричиненими таким запровадженням.
3. Вітчизняний досвід свідчить про відсутність прямої кореляції між захищеністю марки акцизного податку та обсягом тіньового ринку тютюнових виробів.
Наприклад, за даними дослідження KANTAR Україна середньозважена річна доля нелегальних сигарет виросла з 2,7% від загального обсягу ринку у 2010 році до 8,5% у 2013 році, не дивлячись на те, що усі ці роки законодавством були встановлені зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів з голографічним захисним елементом. Більш того, постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2013 року № 188 з 1 вересня 2013 року було запроваджено нові зразки марок акцизного податку на тютюнові вироби з голографічним елементом. При цьому, їх вартість зросла з 0,055 грн. до 0,142 грн., що мало б свідчити про більш високий (у порівнянні з попередніми зразками) ступінь захисту. Однак, у жовтні 2013 року було зафіксовано історичний максимум (на той момент) долі нелегального ринку у 9,2%.
Натомість, після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 19 листопада 2014 року № 627, якою з 1 січня 2015 року було запроваджено нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів без голографічних елементів (внаслідок чого їх вартість знизилась з 0,142 грн. до 0,091 грн.), середньозважена доля нелегальних сигарет у 2015 році склала 1,7%, а у 2016 році – 1,1% від загального обсягу ринку.
Цілком очевидно, що динаміка нелегального ринку сигарет у приведених випадках не зазнала помітного впливу від зміни зразків акцизних марок (і, зокрема, наявності на них голографічного елементу) та обумовлювалась, насамперед, іншими чинниками.
4. Голографічний захисний елемент є невиправдано дорогим, враховуючи його недостатню ефективність, а запровадження цього елементу захисту завжди супроводжується підняттям вартості марок акцизного податку. Співставляючи тексти вже згаданих вище постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2013 року № 188 та постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2014 року № 627 нескладно помітити, що вартість голографічного захисного елемента на той час складала понад третину від вартості акцизної марки з усіма іншими захисними елементами, наявними на ній.
Ураховуючи встановлений Податковим кодексом України графік підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до мінімального європейського рівня оподаткування, передбачене Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30 листопада 2021 року № 1914-IX перекладення на виробників обов’язку сплачувати ПДВ та акцизний податок з реалізованих суб’єктами роздрібної торгівлі тютюнових виробів, а також кризові соціально-економічні явища, спричинені пандемією коронавірусної хвороби «COVID-19», вважаємо підвищення вартості акцизної марки на тютюнові вироби необґрунтованим і надмірним кроком.
Зазначене підвищення призведе до додаткового здорожчання тютюнових виробів, а відтак зменшення обсягів їх виробництва, зменшення податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів, а також збільшення обсягів нелегальної торгівлі.
5. Зміна дизайну акцизної марки та запровадження для неї додаткового захисного елементу містить ризик зміни фізичних параметрів, що можуть напряму вплинути на технологічний процес їх нанесення (таких, як розмір марки, заміна використовуваного для її нанесення клею тощо). В умовах тютюнового виробництва, яке є надшвидкісним, такі зміни призведуть до необхідності переналаштування обладнання, що є технологічно складним і тривалим процесом, який може потребувати тимчасового призупинення виробництва.
6.У пункті 4 вищезазначеного проекту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також рідин, що використовуються в електронних сигаретах», серед іншого, пропонується заборонити з 15 червня 2022 року обіг підакцизних товарів, маркованих марками попереднього (чинного на сьогоднішній день) зразка, а у пункті 3 – доручити ДПС України здійснити продаж акцизних марок нового зразка виробникам, імпортерам, суб’єктам оптової та роздрібної торгівлі для перемаркування залишків продукції з марками попереднього зразка.
Цитовані приписи є алогічними, суперечать вимогам Податкового кодексу України (далі – ПК України), Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481/95-ВР), а також не узгоджуються із Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1251 (далі – Положення, затверджене ПКМУ № 1251). Зокрема:
1) заборона з 15 червня 2022 року обігу підакцизних товарів, маркованих марками попереднього (чинного на сьогодні) зразка суперечить частині четвертій статті 11 Закону № 481/95-ВР, за змістом якої у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання;
2) припис щодо продажу акцизних марок нового зразка суб’єктам підприємницької діяльності, що здійснюють оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами суперечить цілій низці норм ПК України. Насамперед, статті 222,пунктам 226.12 – 226.15 статті 226 ПК України, за змістом яких марки акцизного податку продаються виключно виробникам та імпортерам відповідних підакцизних товарів, акцизна марка є підтвердженням сплати акцизного податку, а факт продажу акцизних марок їх покупцеві кореспондує обов’язку останнього сплатити акцизний податок або при придбанні марок (для алкогольних напоїв), або протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідних марок (для тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах);
3) сама ідея щодо перемаркування введених в обіг тютюнових виробів (незалежно від того, хто саме його здійснюватиме) є непридатною для практичної реалізації та не узгоджується з Положенням, затвердженим ПКМУ № 1251. Зокрема, відповідно до пункту 23 зазначеного положення акцизні марки наклеюються на тютюнові вироби в упаковці, що підлягає обгортанню у поліпропіленову плівку (наприклад, на сигарети), – під плівку.
У зв’язку з усім зазначеним, просимо Вас, шановний Денисе Анатолійовичу:
1) не допустити запровадження додаткового захисного голографічного елементу для марок акцизного податку на тютюнові вироби та збільшення вартості відповідних акцизних марок для бізнесу;
2) забезпечити проведення робочої зустрічі представників Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України з представниками Асоціації «Укртютюн» та її компаній-членів для обговорення порушеного у цьому листі питання.
Генеральний директор Наталія ФЕСЮН