1 липня 2025 року в Києві відбулася конференція „Детінізація роздрібної торгівлі та сфери послуг: нові тренди”, організована Українською Радою Бізнесу спільно з Американською торговою палатою та Європейською бізнес-асоціацією за аналітичної підтримки Економічної експертної платформи.
Учасниками конференції були представники влади, правоохоронних органів, бізнес-асоціацій та аналітичних центрів. Вони обговорили стан детінізації в ключових галузях економіки та розробили пропозиції для подальшого викорінення “сірих схем”.
Згідно з дослідженнями Економічної експертної платформи, втрати бюджету від тіньового обігу підакцизних товарів (алкоголь, паливо, тютюн) за підсумками 2024 року оцінюються на рівні 35–39 мільярдів гривень, що на 20% менше втрат попереднього періоду. Разом із тим було зазначено про позитивні тенденції підвищення рівня заробітних плат та позитивну динаміку сплачених податків практично у всіх досліджуваних секторах економіки. Попри позитивну динаміку детінізації, ця проблема залишається актуальною, особливо в контексті воєнного часу та потреби в додаткових бюджетних надходженнях для фінансування Збройних сил України.
Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики та голова ТСК з питань економічної безпеки, зайняв жорстку позицію щодо тіньової економіки. Він категорично відкинув пропозиції про пом’якшення податкового режиму щодо ринку пального та наголосив на необхідності перезавантаження ключових відомств: “У мене великі сподівання на нового очільника БЕБ і на перезавантаження БЕБу. В інше я не вірю”. Він також підтримав ініціативи щодо підвищення штрафів за нелегальну торгівлю, створення “бібліотеки” зразків тютюнових виробів та створення реєстру дропів.
Павло Буздиган, керівник підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, підкреслив відкритість до співпраці з бізнесом у боротьбі з корупційними схемами. Він зазначив, що митниця та податкова сфери визначені як одні з пріоритетних для НАБУ, але наголосив, що повноваження інституції – це розслідування топкорупції. Представник НАБУ закликав бізнес активніше звертатися з інформацією про корупційні схеми, гарантуючи можливість конфіденційної співпраці. Він підкреслив важливість системного підходу до боротьби з тіньовою економікою, а не точкових заходів.
Кирило Чайковський, юрист Асоціації „Укртютюн”, розповів про еволюцію схем ухилення в тютюновій галузі.
“Не лише duty-free, а й псевдоекспорт. Дві схеми об’єднані, так би мовити, в цей показник у дослідженні Kantar. І псевдоекспорт суттєво збільшується в останні квартали”, – пояснив експерт.
За його словами, виробники формально декларують експорт до країн типу Сирії, але фактично продукція залишається на внутрішньому ринку. Експерт також запропонував створення „бібліотеки зразків” продукції всіх виробників для можливості ідентифікації нелегальної продукції на ринку.
Згідно з нещодавнім дослідженням Kantar, у квітні 2025 року загальний рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами сягнув 16,2% (проти 14,1% на початку 2025 року), половина з якої – це псевдоекспорт або маркована duty-free. За такого рівня нелегальної сигаретної продукції на ринку України річні втрати державного бюджету України через несплату податків оцінюються в 25,2 млрд грн.
Більша частина продукції duty-free або призначеної для експорту, що нелегально продається в Україні, – за написом на упаковці – вироблено Винниківською тютюновою фабрикою: Сompliment (47%) та Lifa (5%) — основні торгові марки цієї категорії. Ще 43% нелегальної продукції складають торгові марки виробника Маршалл Файнест Тобакко, серед найпоширеніших — Marshall (26%), Urta (9%), Brut (3%).
