1 липня 2025 року в Києві відбулася конференція „Детінізація роздрібної торгівлі та сфери послуг: нові тренди”, організована Українською Радою Бізнесу спільно з Американською торговою палатою та Європейською бізнес-асоціацією за аналітичної підтримки Економічної експертної платформи.

Учасниками конференції були представники влади, правоохоронних органів, бізнес-асоціацій та аналітичних центрів. Вони обговорили стан детінізації в ключових галузях економіки та розробили пропозиції для подальшого викорінення “сірих схем”.

Згідно з дослідженнями Економічної експертної платформи, втрати бюджету від тіньового обігу підакцизних товарів (алкоголь, паливо, тютюн) за підсумками 2024 року оцінюються на рівні 35–39 мільярдів гривень, що на 20% менше втрат попереднього періоду. Разом із тим було зазначено про позитивні тенденції підвищення рівня заробітних плат та позитивну динаміку сплачених податків практично у всіх досліджуваних секторах економіки. Попри позитивну динаміку детінізації, ця проблема залишається актуальною, особливо в контексті воєнного часу та потреби в додаткових бюджетних надходженнях для фінансування Збройних сил України.

Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики та голова ТСК з питань економічної безпеки, зайняв жорстку позицію щодо тіньової економіки. Він категорично відкинув пропозиції про пом’якшення податкового режиму щодо ринку пального та наголосив на необхідності перезавантаження ключових відомств: “У мене великі сподівання на нового очільника БЕБ і на перезавантаження БЕБу. В інше я не вірю”. Він також підтримав ініціативи щодо підвищення штрафів за нелегальну торгівлю, створення “бібліотеки” зразків тютюнових виробів та створення реєстру дропів.

Павло Буздиган, керівник підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, підкреслив відкритість до співпраці з бізнесом у боротьбі з корупційними схемами. Він зазначив, що митниця та податкова сфери визначені як одні з пріоритетних для НАБУ, але наголосив, що повноваження інституції – це розслідування топкорупції. Представник НАБУ закликав бізнес активніше звертатися з інформацією про корупційні схеми, гарантуючи можливість конфіденційної співпраці. Він підкреслив важливість системного підходу до боротьби з тіньовою економікою, а не точкових заходів.

Кирило Чайковський, юрист Асоціації „Укртютюн”, розповів про еволюцію схем ухилення в тютюновій галузі.

“Не лише duty-free, а й псевдоекспорт. Дві схеми об’єднані, так би мовити, в цей показник у дослідженні Kantar. І псевдоекспорт суттєво збільшується в останні квартали”, – пояснив експерт.

За його словами, виробники формально декларують експорт до країн типу Сирії, але фактично продукція залишається на внутрішньому ринку. Експерт також запропонував створення „бібліотеки зразків” продукції всіх виробників для можливості ідентифікації нелегальної продукції на ринку.

Згідно з нещодавнім дослідженням Kantar, у квітні 2025 року загальний рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами сягнув 16,2% (проти 14,1% на початку 2025 року), половина з якої – це псевдоекспорт або маркована duty-free. За такого рівня нелегальної сигаретної продукції на ринку України річні втрати державного бюджету України через несплату податків оцінюються в 25,2 млрд грн.

Більша частина продукції duty-free або призначеної для експорту, що нелегально продається в Україні, – за написом на упаковці – вироблено Винниківською тютюновою фабрикою: Сompliment (47%) та Lifa (5%) — основні торгові марки цієї категорії. Ще 43% нелегальної продукції складають торгові марки виробника Маршалл Файнест Тобакко, серед найпоширеніших — Marshall (26%), Urta (9%), Brut (3%).

Загальний рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами сягнув 16,2% проти 14,1% на початку 2025 року, що загрожує бюджету недоотриманням 25,2 млрд грн податкових надходжень. Про це свідчать дані оновленого дослідження від Kantar Україна.

Найбільше занепокоєння викликає стрімке зростання частки продукції з підробленими акцизними марками до 39%. Серед найпоширеніших підроблених брендів домінує продукція торгової марки Compliment, частка якої становить 47%, Marshall – 26% та Urta – 9%.

Щодо географії розповсюдження, 71% загального обсягу нелегальної продукції традиційно реалізується в 6 областях України. Найвищі показники зафіксовано в Дніпропетровській (27%), Одеській (13%) та Львівській (10%) областях.

Основними каналами збуту нелегальних тютюнових виробів виступають кіоски (38%) та магазини (29%). Значну частку також займають відкриті ринки (14%) та вуличні торговці (12%).

За даними дослідження, основними виробниками нелегальної продукції є Винниківська тютюнова фабрика (52%) та Marshall Fainest Tobacco (43%).

З повним текстом дослідження можна ознайомитися за посиланням.

Відбувся круглий стіл з представниками Асоціації «Укртютюн» щодо даних останнього дослідження Кантар, результатів роботи БЕБ та подальшої протидії нелегальному ринку сигарет. У заході взяли участь керівник детективів БЕБ Олександр Ткачук, генеральний директор Асоціації «Укртютюн» Наталія Фесюн, аналітики Бюро, представники легальних виробників та юристи

Про це повідомляє пресслужба БЕБ.

Під час заходу учасники обговорили нові методи протидії нелегальному обігу тютюнової продукції, негативні тенденції в галузі, зокрема щодо підпільного вирощування тютюну, та результати роботи БЕБ.

За словами Олександра Ткачука, з січня по березень 2025 року детективи відкрили понад 70 кримінальних проваджень з приводу незаконного обігу тютюнових виробів та вилучили три виробничих сигаретних лінії.

Крім того, керівник детективів Бюро зазначив, що, відповідно до інформації ДПС, за січень-березень до бюджету надійшло 38,7 млрд грн акцизного податку. Це майже на 62% більше ніж за аналогічний період минулого року. І основний фактор такої динаміки – сплата акцизу саме з вироблених та ввезених тютюнових виробів.

Своєю чергою Генеральний директор Асоціації «Укртютюн» Наталія Фесюн наголосила на важливості продовження системної роботи правоохоронних й контролюючих органів, а також швидкому ухваленню важливих для галузі законопроектів.

«Законопроєкт № 9364 щодо удосконалення відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів було ухвалено Радою у першому читанні ще у квітні 2024 року. Попри те, що легальна індустрія загалом підтримує цей законопроєкт і відповідно посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів, він досі залишається у статусі доопрацювання до другого читання», – зазначила Фесюн.

Також присутні обговорили актуальні пропозиції, які сприятимуть зменшенню частки тіньового ринку тютюнової продукції в Україні.

«Легальні виробники тютюнових виробів пропонують створити бібліотеку зразків готової продукції, до якої всі українські виробники сигарет мають обов’язково надавати зразки своєї готової продукції. Бібліотека дозволить за допомогою трасологічних експертиз швидко ідентифікувати нелегальний товар й обладнання, на якому його було виготовлено. Це суттєво покращить можливості правоохоронних органів у боротьбі з нелегальним ринком і допоможе знизити рівень тіньового ринку тютюнової продукції в Україні», – зазначив під час виступу менеджер з регуляторних питань JTI Україна, Євген Кузьменко.

Крім того, учасники обговорили вплив ініційованих БЕБ змін щодо ліцензування вирощування тютюну підприємствами та тенденції, які наразі спостерігають фахівці Бюро в цьому сегменті. Зокрема йдеться про збільшення кількості виявлених фактів незаконного  вирощування тютюну.

«Завдяки вжитим заходам нам вдалося зменшити контрабанду сировини для виготовлення  сигарет. Наразі увага детективів сконцентрована на викритті підприємств, що налагоджують вирощування тютюну без ліцензії в Одеській, Хмельницький та Львівській областях. Загалом вже вилучено понад 101 407 кг такого тютюну», – зауважив Олександр Ткачук.

Також йшлося про заборону електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що в них використовуються, з характерним запахом чи смаком та необхідність посилення контролю за цим питанням з боку компетентних органів.

Наприкінці заходу присутні узгодили подальші кроки щодо співпраці у протидії нелегальному ринку тютюнової продукції.

У складний воєнний час, в умовах незбалансованої регуляторної політики держави, тютюнова галузь залишається однією з бюджетонаповнюючих галузей в країні.

У 2024 році індустрією сплачено понад 135 млрд грн податків, що складає 6% від усіх податкових надходжень зведеного бюджету. У тому числі, 96 млрд грн акцизного податку – 43% надходжень від сплати цього податку з усіх товарів підакцизної групи. Також протягом року галуззю забезпечено 57% усіх надходжень від сплати роздрібного акцизного податку (9 млрд грн).  

Варто зазначити, що члени Асоціації «Укртютюн» є великими надійними платниками податків і забезпечили в 2024 році понад 128 млрд гривень податкових надходжень, а також 148 млн доларів США валютних надходжень від експорту власної продукції. Сукупні інвестиції компаній-членів Асоціації «Укртютюн» в економіку України склали 2 млрд доларів США. Діяльність компаній забезпечує робочими місцями близько 100 000 осіб, задіяних у виробництві, імпорті тютюнових виробів і суміжних сферах (логістика, виробництво упаковки тощо).

Повномасштабне вторгнення РФ і непрогнозована податкова політика спричинили стійку тенденцію до зменшення обсягів реалізації тютюнових виробів. Частина споживачів виїхала, інша – переорієнтувалась на дешевий нелегальний продукт. Середньозважена річна частка нелегального сектору тютюнового ринку досягла рекордних 22% у 2023 році. В минулому році її вдалося зменшити до 16% завдяки послідовним зусиллям держави, за сприяння міжнародних партнерів і легального бізнесу всередині країни.

Протягом 2024 року нелегальний сектор тютюнових виробів «коштував» бюджету 22 млрд грн недоотриманих податкових надходжень.

20 грудня 2024 р.

В Бюро економічної безпеки України відбулась зустріч з представниками Асоціації “Укртютюн”. Під час заходу учасники обговорили результати роботи Бюро, системні проблеми, з якими стикаються фахівці БЕБ, а також пропозиції щодо подальших кроків у боротьбі з нелегальним обігом підакцизних товарів.

За словами Генерального директора Асоціації “Укртютюн” Наталії Фесюн, дані останньої “хвилі” дослідження нелегального ринку тютюнових виробів, що проводиться КАНТАР Україна, свідчать про те, що частка тіньового сектору тютюнового ринку знизилась до 12,6% проти 25,7% в жовтні 2023 року.

«Ми завершуємо рік досить оптимістично, про це свідчать дані КАНТАР. Однак після завершення активних заходів з боку правоохоронних і контролюючих органів на прилавках почала знов з’являтися нелегальна продукція. Тому ми сподіваємось, що темпи боротьби не зменшуватимуться», – зазначила Фесюн.

➡️ Своєю чергою представники провідних виробників тютюнової продукції подякували за роботу Бюро економічної безпеки, Державної податкової служби та Митниці.

➡️ Зокрема менеджер із захисту торгових марок компанії «Філіп Морріс Україна» Сергій Вербов відзначив останні гучні кейси з вилучення ліній для виготовлення сигарет, зауваживши, що кожна така лінія це реальне упередження зростання нелегального ринку сигарет на 1-2%.

➡️ Також під час зустрічі в.о.Директора БЕБ Сергій Перхун поінформував присутніх про результати роботи Бюро в протидії незаконному обігу підакцизних товарів.

“З початку року до суду скеровано 237 кримінальних проваджень, вилучено 16 промислових виробничих ліній, одну з яких передано до АРМА. Загальна орієнтовна вартість вилученого складає понад 1,3 млрд грн. Також, за ініціативою БЕБ, Державною податкової службою скасовано ліцензії на виробництво тютюнових виробів у 3 підприємств”, – зазначив Перхун.

➡️ Окрім результатів роботи, присутні також обговорили плани щодо напрацювання законодавчих змін, які б сприяли детінізації сфери. Йдеться про збільшення відповідальності за вчинення злочинів, передбачених статтею 204 Кримінального Кодексу України, а також внесення змін до порядку зберігання вилученої підакцизної продукції та обладнання для її виготовлення.

➡️ На думку членів Асоціації, обговорювані ініціативи в комплексі з впровадженням контрольних постів та цілодобової системи відеоспостереження на підприємствах з виробництва тютюнових виробів матимуть позитивний ефект для зменшення частки тіньового ринку сигарет.

➡️ Нагадаємо, для запобігання незаконним діям щодо виготовлення сигарет з 1 жовтня на підприємствах, які здійснюють виробництво тютюнових виробів та/або ферментацію тютюнової сировини, встановлено пости Державної податкової служби та відеоспостереження.

➡️ Відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», представники ДПС мають здійснювати постійний безпосередній контроль:
▫️за дотриманням порядку реєстрації обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів
▫️за отриманням тютюнової сировини, її відпуском, зберіганням, переробкою і використанням у виробництві ферментованої тютюнової сировини та/або тютюнових виробів
▫️за дотриманням норм втрат та відходів неферментованої тютюнової сировини під час зберігання, транспортування, виробництва ферментованої тютюнової сировини, втрат та відходів ферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування і використання у виробництві тютюнових виробів, витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів
▫️ за використанням марок акцизного податку та сплатою акцизного податку.

Зазначені зміни мають унеможливити виготовлення та реалізацію сигарет офіційними виробниками поза обліком Державної податкової служби.

11 грудня 2024 р.

Представники влади та бізнесу зустрілись аби обговорити результати дослідження оцінки частки тіньової торгівлі в Україні, нові ініціативи Парламенту та КМУ, стан реалізації заходів, які запланували на попередній конференції по детінізації й нові можливі заходи з мінімізації порушень митних правил і мінімізації тіньової торгівлі у найбільш ризикових галузях та погодити спільні рішення щодо подальших кроків. 

Конференція “Детінізація роздрібної торгівлі: нові виклики” відбулась 9 листопада 2024 року у Києві. Організувала зустріч Українська Рада Бізнесу у партнерстві з ЄБА, АСС та  Економічною експертною платформою.

З боку влади виступили: Данило Гетманцев, Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики; Євген Сокур, в.о. заступника голови Державної податкової служби; Іван Писарчук, заступник начальника управління відділу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України;  представники БЕБ і Державної митної служби.

Бізнес представили: Оксана Швець, керівниця напрямів «Оподаткування та Митна політика» АСС, Юрій Пероганич, керівник Асоціації підприємств інформаційних технологій України, Наталія Фесюн, генеральний директор асоціації “Укртютюн”, Сергій Бадрітдінов, голова комітету ЄБА, генеральний директор INTERTOP Ukraine, Ярослав Старовойтенко, президент Нафтогазової асоціації України, Інна Бойчук, директор зі стратегічних комунікацій мережі “Аврора”, співголова комітету АСС та інші.

Зустріч відкрив Євген Сокур презентацією про комплексну стратегію детінізації економіки, яка охоплює різні сектори та базується на принципах довіри, комплаєнсу та прозорості. Ключовими досягненнями стали збільшення податкових надходжень – у низці галузей, зокрема у підакцизних, ювелірній, техніці/електроніці. Особливу увагу приділено агросектору, де запроваджено систему реєстрації експортних накладних на зернові, та боротьбі з тіньовим бізнесом через виявлення схем ухилення від оподаткування, анулювання ліцензій та посилення фіскального контролю.

Мирослав Лаба продовжив тему детінізації економіки й представив аналіз тіньового ринку підакцизних товарів (алкоголь, паливо, тютюн), який щорічно недоотримує бюджет близько 40 мільярдів гривень. Експерти зазначили про позитивні тенденції у 2024 році: на ринках алкогольної продукції та табачних виробів – збільшилась частка білих продажів, зменшилась тінь.

Ключова проблема – значна диспропорція між заробітними платами у компаніях: одні сплачують високі податки та ринкові зарплати (30-35 тисяч), інші – мінімальні заробітні плати, 8-9 тис гривень на місяць. Для прикладу – ринок пального та електроніки:

Фахівці аналітичних центрів пропонують посилити роботу по детінізації рітейлу через:

• Перезавантаження БЕБ, ДПС, ДМС з вирішальним голосом міжнародних експертів
• Встановлення чітких критеріїв ефективності для ДПС, ДМС, БЕБ
• Забезпечити деталізацію аналітичних даних
• Збільшення можливостей для покарання порушників
• Координацію міжвідомчої роботи з детінізації

Данило Гетманцев  підкреслив важливість детінізації не лише для поповнення бюджету, а й для створення рівних умов ведення бізнесу. Головна думка полягає в тому, що попри очевидний прогрес Державної податкової служби – процес детінізації є складним і тривалим.

Легалізація – це спільна робота, яка вимагає консолідованих зусиль різних інституцій. Є галузі, які чинять опір виходу з тіні, і шлях до повної прозорості ще доволі довгий. Водночас кожен крок, кожна презентація досягнень та обговорення допомагають уточнювати стратегію і рухатися вперед.

Іван Писарчук, представник Нацполіції, повідомив про успішні операції проти незаконного виробництва алкогольної та тютюнової продукції. Останнім часом було проведено низку масштабних розслідувань, що призвели до припинення діяльності кількох підпільних виробництв підакцизної продукції.

Юрій Пероганич, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України підкреслив неефективність контролю над сірим ринком в Україні, зокрема, щодо продажу товарів без фіскальних чеків. Також Юрій Пероганич звернув увагу на недоліки мовного законодавства, які ускладнюють роботу бізнесу. Зокрема, вимога вказувати адресу виробника українською мовою на товарах створює додаткові бюрократичні бар’єри.

Оксана Швець,  керівник напряму податкової та митної політики Американської торгової палати розповіла про нелегальний імпорт електронних пристроїв, зокрема смартфонів Apple. Вона підкреслила, що понад 70% iPhone, завезених в Україну, мають нелегальне походження. Це завдає значних збитків державному бюджету та викривлює конкурентне середовище на ринку.

«По тютюновій галузі ми бачимо позитивну динаміку. Сподіваємось, що вона буде збережена, і цей позитивний рух до зниження частки нелегального ринку тютюнових виробів буде надалі тривати», – зазначила Оксана.

Крім того, Оксана зазначила, що “в рамках діяльності щодо зниження тіньової економіки в Україні ми підтримували ініціативу зниження порогу в 150 євро на міжнародні посилки, тому також сподіваємось, що вона буде реалізована. Ми вбачаємо в цьому практичне зниження рівня тіньової економіки.

Сергій Бадрітдінов, Голова Комітету роздрібної торгівлі ЄБА, генеральний директор компанії INTERTOP Ukraine розкрив комплексну проблему тіньової економіки, акцентуючи увагу на трьох ключових аспектах: впровадженні ризикоорієнтованої системи податкового контролю й використанні РРО (реєстраторів розрахункових операцій), легалізації зайнятості та виплати заробітної плати та проблему пільгових міжнародних посилок і впровадження ПДВ на міжнародні платформи. Він навів приклади з електронної галузі, де за результатами засідання податкового комітету досягнуто значних зрушень у “відбілюванні” економіки, підкреслив необхідність створення прозорої звітності, заохочення споживачів до отримання фіскальних чеків та боротьби з приховуванням реальних обсягів бізнесу і заробітних плат, наголошуючи, що ці проблеми потребують комплексного втручання для подолання тіньового сектору та забезпечення справедливої конкуренції.

Віталій Мельниченко, генеральний директор АСБІС Україна представив детальний аналіз ситуації з нелегальним імпортом техніки в Україні, навівши вражаючу статистику: у 2023 році держава втратила близько 200 мільйонів доларів (10 млрд гривень), лише за поточний квартал було ввезено 167 тисяч телефонів без митного оформлення (три великі фури на тиждень), а прогнозовані втрати сягають 1 млрд гривень щомісяця. Віталій Мельниченко запропонував впровадити технічні обмеження на неофіційно імпортовану продукцію, оскільки поточні методи боротьби є неефективними, а без термінового втручання держава ризикує втратити до 10 млрд гривень у наступному році.

Правоохоронцям не вистачає ресурсів для перевірки усіх підозрілих продавців, тому «білі» компанії могли б допомогти із наведенням ладу на ринку. «ДПС може отримати скаргу від споживача на те, що товар продається без чека, і відреагувати на неї. У вас є достатній потенціал для цього і зацікавленість в цьому. Зробіть нормальну, прозору, чесну співпрацю з податковою, і я переконаний, що результати будуть набагато кращі», – запропонував голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев.

Дмитро Михайленко, голова Податкового комітету Торгово-промислової палати, акцентував на нагальності проблеми із ввезенням промислових партій товарів без сплати податків за допомогою пільги на міжнародні посилки.

«За наслідками чорної п’ятниці ми провели невелике опитування і серед легальних імпортерів, і серед виробників. Таке враження, що легальних імпортерів ця чорна п’ятниця майже вбила, вони взагалі не чекали такого обвалу. А легальні виробники пояснюють це кумулятивним ефектом останніх п’яти років», – зазначив Дмитро.

Наталія Фесюн, генеральний директор асоціації “Укртютюн” звернула увагу, що проблема з нелегальними сигаретами в Україні залишається актуальною. Незважаючи на тимчасове зменшення через посилені перевірки, нелегальні виробники швидко адаптуються та відновлюють свою діяльність. Особливо тривожить зростання продажу підроблених сигарет відомих марок за заниженими цінами, зокрема через телеграм-канали.

Ситуація ускладнюється кількома факторами:

• Креативність нелегальних виробників: Вони постійно шукають нові способи обійти закон, такі як використання підроблених марок, продаж сигарет у розсип та через ТГ-канали, інші схеми.
• Висока прибутковість нелегального бізнесу: Зростання акцизів на сигарети збільшує привабливість нелегального ринку.

Рішенням може стати прискорення розгляду та ухвалення законопроекту №9364, який передбачає посилення відповідальності за незаконний обіг тютюнових виробів, а також якнайшвидше перезавантаження БЕБ.

Андрій Саварець, фахівець економічної експертної платформи представив аналіз роботи нового закону про контрабанду на підакцизних товарах. Дослідження показало, що станом на початок 2024 року Офіс Генерального прокурора України обліковує 47 проваджень, з яких лише 7 передано до суду з обвинувальним висновком.

Порівняно з європейською практикою, українське законодавство передбачає дещо жорсткіші санкції, але реальне застосування покарань залишається доволі поблажливим. Експерт наголосив на необхідності системної роботи з правозастосуванням та координації між судовою, законодавчою та правоохоронною гілками влади.

Представник Української кальянної асоціації Дмитро Дмитров прокоментував законопроект №12091 від 04.10.2024 року про обмеження розміщення тютюнових виробів у роздрібній торгівлі. Асоціація в цілому підтримує ідею обмеження споживання та захисту молоді від шкідливого впливу тютюну. Однак викликає серйозне занепокоєння норма про заборону ароматизованих тютюнових виробів, оскільки практично весь кальянний тютюн є ароматизованим. На думку доповідача, така заборона фактично знищить весь легальний ринок кальянної індустрії.

Дмитров наголошує, що протягом останніх двох років асоціація проводила значну роз’яснювальну роботу з виробниками, намагаючись вивести їх з “тіньового” сектору. Запропоновані законодавчі зміни, на його думку, перекреслять усі попередні зусилля та змусять легальних виробників повністю піти з українського ринку.

Ярослав Стравотенко, представник Нафтогазової асоціації, підняв нагальну проблему розповсюдження нелегальних заправок та схем ухилення від оподаткування на ринку палива. Він зазначив, що кількість таких заправок почала зростати, що призводить до значних втрат для державного бюджету та несправедливої конкуренції для легального бізнесу. Аби вирішити цю проблему, Стравотенко запропонував ряд заходів, зокрема посилення контролю за ринком палива, збільшення прозорості операцій шляхом внесення змін до законодавства про РРО та активізацію співпраці між державними органами, бізнесом та громадськістю.

Мирослав Лаба, фахівець Економічної експертної платформи поділився також висновками розрахунків щодо динаміки міжнародних посилок: у 2022 році посилок без оподаткування було на 23 млрд грн. В 2023 році – на 40 млрд грн. В 2024-му очікується 58,9 млрд грн посилок без оподаткування. 62% цього імпорту йде з Китаю, 10% – з Польщі. Ми відкриваємо свій ринок для імпортних маркетплейсів, звідки ця продукція надходить сюди без ПДВ та жодних податків. Орієнтовні втрати держбюджету на пільгових посилках = 12 млрд гривень на рік. Але ця цифра дещо оптимістична, бо відбувається заниження вартості товарів у цих посилках і реальна вартість товарів вища.

Директорка зі стратегічних комунікацій та взаємодії зі стейкхолдерами мережі «Аврора», співголова комітету АСС Інна Бойчук подякувала Данилу Гетманцеву за активну боротьбу із тіньовими ринками. «Бізнес-спільнота вбачає необхідність у скасуванні податкової пільги для товарів з іноземних платформ електронної комерції. Лише за 9 місяців поточного року одна з китайських платформ наростила в Україну безподатковий імпорт товарів малими партіями з нуля до більш ніж 5 млн штук. Чинна податкова пільга дискримінує та витісняє з внутрішнього ринку українського виробника та рітейлера, а також нівелює державні заходи щодо стимулювання розвитку внутрішнього виробництва товарів», – впевнена вона.

Також цікавими є дані щодо інтернет-провайдерів – у найбільших провайдерів ситуація схожа на рітейл – близько половини компаній має достатнє податкове навантаження та ринкові зарплати, інші компанії – мають наднизьке навантаження та зарплати близькі до мініміалки, відповідно доплачують “у конверті”. Детально на графіку:

За підсумками дискусії представники влади та бізнес асоціацій домовились про подальшу системну співпрацю та регулярні зустрічі щодо продовження заходів по детінізації економіки.