Після початку повномасштабної війни British American Tobacco (BAT) вийшла з російського ринку та інвестувала понад 50 мільйонів доларів в єдине в Україні виробництво тютюнових виробів для електронного нагрівання – ТВЕНів. Про це розповіла генеральна директорка ВАТ Україна Оксана Сердюк в інтерв’ю РБК-Україна.

«Таким чином демонструючи довіру компанії до України та віру у її успішне майбутнє навіть у найскладніші часи», – наголосила Оксана Сердюк.

До 2022 року BAT Україна не лише повністю забезпечувала внутрішній ринок, але й активно експортувала сигарети та фільтри до низки іноземних країн, генеруючи валютну виручку та робочі місця в Україні. Водночас через воєнні дії компанія втратила значний обсяг експортних замовлень, їх повернення лишається пріоритетом. 

Окремою проблемою лишається регуляторне середовище. За словами директорки, політика будь-якої міжнародної компанії є прагматичною.

«Якщо в країні виробництво стає економічно невигідним або регуляторне середовище не дозволяє стабільно й прогнозовано планувати діяльність, попит починають задовольняти за рахунок імпортної готової продукції», – зазначила Оксана Сердюк.

27 лютого 2026 року в Києві відбулась конференція «Співпраця оновленого БЕБ та сумлінного бізнесу — перше півріччя» — перший масштабний захід за підсумками піврічної роботи оновленого Бюро економічної безпеки. Захід зібрав майже 100 учасників: Бізнес омбудсмена України, керівників провідних бізнес-асоціацій, адвокатських об’єднань, міжнародних торговельних палат та керівників компаній.

У форматі відкритого діалогу керівництво БЕБ представило конкретні результати шестимісячної роботи з детінізації ключових ринків, а бізнес-асоціації — власну оцінку цих змін і системні пропозиції. Конференція засвідчила якісну зміну моделі взаємодії між правоохоронним органом та бізнесом: від тиску та підозрілості — до аналітичного партнерства і спільного пошуку рішень.

Олександр Цивінський, директор Бюро економічної безпеки України, виступив із ключовою доповіддю, в якій окреслив філософію та стратегію оновленого БЕБ: головний пріоритет — не кількість кримінальних проваджень, а детінізація економіки та збільшення надходжень до державного бюджету. Він відверто визнав інституційні проблеми: зарплата детективів БЕБ у 2,5 рази нижча, ніж в інших правоохоронних органів. Насамперед це пов’язано із дискримінаційною нормою — базовий неоподаткований мінімум для БЕБ встановлено на рівні 2102 грн, замість 3028 грн для інших органів. 

Штат Бюро заповнений лише на 28%: при розрахунковій потребі у 4000 працівників фактично працюють 1145, і з серпня 2025 року звільнилось ще близько 150 осіб. Пан Цивінський назвав три законодавчі зміни, яких найбільше потребує Бюро: 

• вирівнювання бази розрахунку зарплати з іншими правоохоронними органами
• посилення кримінальної відповідальності у сфері акцизу до рівня «тяжкого злочину» з конфіскацією майна 
• надання БЕБ можливості закуповувати обладнання для негласних слідчих дій. 

Окремо він розповів про нову концепцію медіації — можливість виходу з кримінального конфлікту без притягнення до відповідальності за умови добровільного відшкодування збитків бюджету.

Павло Буздиган, заступник директора Бюро економічної безпеки України, представив конкретні результати роботи БЕБ у ключових галузях — паливному ринку, ринку електроніки, алкольна продукція, тютюнові вироби, гральний бізнес. 

Від листопада 2025 року Бюро ідентифікувало 538 незаконних АЗС по всій Україні. Зокрема 421 викрили із допомогою бізнес-асоціацій. Найбільша концентрація “тіньових” АЗС в Одеській та Львівській областях. Завдяки комплексній роботі — демонтажу, припиненню діяльності, вилученню бензовозів – бюджетні надходження за жовтень–грудень 2025 року збільшились на 2,3 млрд грн порівняно з попереднім роком. 

По електроніці: після серії зустрічей з гравцями ринку та роз’яснення вимог частина компаній добровільно вийшла з тіні — кількість фіскальних чеків зросла з 6,6 млн у вересні до 8,2 млн у грудні (+23%). Пан Буздиган підкреслив, що принцип роботи — не «хвильова» активність, а системний галузевий підхід одночасно по всіх напрямках у межах наявного ресурсу.

А також розповів про очищення ринку алкоголю від нелегальної продукції. Зокрема, у 2025 році БЕБ вилучило продукції у сім разів більше, ніж у 2024 році (2025 – на 303,8 млн грн, у 2024 році — на 43,5 млн грн). На фоні системної боротьби БЕБ з нелегальним виробництвом, контрабандою і  фальсифікатом легальний виторг збільшився на 15,9% (+23,6 млрд грн).

Крім того, як зазначив Павло Буздиган, завдяки зміні підходів БЕБ щодо відпрацювання нелегальних гральних закладів, вдалося запобігти швидкому поновленню їх роботи після вилучення обладнання. БЕБ ініціює арешт приміщень, в яких організовують нелегальні ігри та проводить профілактичні заходи з власниками. У 2025 році накладено арешт на 25 приміщень, проведено 507 обшуків, вилучено 6 тис. одиниць техніки, повідомлено 70 підозр, 24 справи скеровано до суду.

Ярослав Старовойтенко, президент Нафтогазової асоціації України, підтвердив від імені галузі відчутність результатів роботи БЕБ на паливному ринку. Він нагадав, що ще рік тому асоціація покладала великі сподівання на оновлений БЕБ, і наразі ці сподівання виправдовуються. 

Ключова різниця порівняно з попередніми підходами — БЕБ уперше самостійно розширило карту порушень, адже додало до переліку нелегальних АЗС від асоціації ще 20–30% об’єктів, які виявли власними силами. Пан Старовойтенко також зафіксував якісну зміну поведінки тіньових гравців: деякі демонтують свої об’єкти самостійно, зрозумівши, що Бюро налаштоване рішуче, – ще до прямого втручання правоохоронців. Проте, це лише початок і попереду ще багато роботи. Боротьба з нелегальним сегментом потребує постійної уваги з боку держави, правоохоронним органам потрібно постійно тримати це питання в фокусі. Тінь в паливному ринку України багатогранна: це і об’єкти роздрібної торгівлі, що працюють без ліцензій, це і махінації з податками, а також, нелегальне виробництво пального. Він наголосив, що ефективна детінізація можлива лише у двосторонньому партнерстві: галузь бачить проблеми зсередини, БЕБ — має інструменти реагування.

Юрій Пероганич, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України, також підтвердив позитивну динаміку на ринку електроніки. Окремі легальні гравці демонструють до 50% зростання офіційних продажів — і це прямий наслідок спільної роботи БЕБ та ДПС. Водночас він наголосив, що тіньовий сегмент ринку залишається значним і процес детінізації потрібно прискорювати.

Пан Пероганич закликав до практичного кроку — створення реєстру легальних телефонів (за IMEI-кодами) як першого, відносно простого елемента системи обліку. БЕБ підтримало цю ідею без запровадження механізму відключення нелегальних пристроїв. Представник асоціації підтвердив готовність до активної публічної підтримки законодавчих ініціатив — зокрема, через формування суспільної думки у медіапросторі.

Сергій Бадрітдінов, СЕО Intertop, голова Комітету роздрібної торгівлі ЄБА, похвалив результати в паливній галузі та ринку електроніки, але відразу поставив принципове запитання: коли ж аналогічна системна робота розпочнеться у всій роздрібній торгівлі? 

Він навів конкретний приклад: одна велика мережа супермаркетів (приблизно 500 магазинів) структурована через більш ніж 1500 ФОП-ів, що є очевидною схемою дроблення. Про неї відкрито пише голова бюджетного комітету Верховної Ради, її знають усі – але реакції немає. 

Пан Бадрітдінов також підняв проблему митниці: нерівні умови при розмитненні.Це робить чесну конкуренцію неможливою. Він закликав БЕБ до наскрізної перевірки ланцюжка від кордону до кінцевого споживача — особливо у fashion та продуктовому рітейлі.

Анка Фельдгузен, пані Бізнес-омбудсмен України, розповіла, що Рада бізнес-омбудсмена долучилась до ініціативи детінізації ринку електроніки як партнер БЕБ та ДПС. Меморандум між сторонами ще не підписаний, але конкретні результати — зростання легальних надходжень — вже є, як показала статистика БЕБ. Пані Фельдгузен наголосила: саме відкрита і щира комунікація між регуляторами та бізнесом виявилась найефективнішим інструментом, який дав результат ще до формального оформлення співпраці. Це, на її думку, і є найцінніший урок для подальшої роботи.

Андрій Антонюк, президент Української таксомоторної асоціації, підняв одну з найгостріших проблем — нелегальний ринок автомобілів, масштаби якого він порівняв з ринком електроніки: «біля кожного МРЕО існує компанія, яка продає 300 автомобілів на день середньою вартістю 20 тисяч доларів» — і при цьому має нульові обороти на рахунках і нульові податки. 

Він нагадав, що асоціація направляла листа до директора БЕБ із цього приводу, і закликала провести спільний аналіз галузі автомобільного ринку за чіткою методологією. Зокрема виявити причини кожної «дірки» у законодавстві, встановити назву кожної схеми. 

Вікторія Пташник, адвокат – представила проблему захисту прав інтелектуальної власності — і зробила це на конкретних фактах з практики БЕБ. Детективи на місцях відкрито кажуть: «там санкцій немає, що тут розслідувати» — маючи на увазі статтю 229 (підробка товарних знаків), третя частина якої є тяжким злочином, але не передбачає позбавлення волі. Як наслідок — компанії роками провадять незаконне виробництво товарів під іноземними брендами. Коли справу все ж розслідують, матеріальну шкоду потерпілому визначають у кілька десятків тисяч гривень при реальній шкоді в десятки мільйонів. 

Пташник запропонувала дві конкретні дії: донести до детективів філософію захисту правовласників як пріоритету та уважніше ставитись до справ, де стаття 229 є предикатним злочином до легалізації коштів. Пан Цивінський у відповідь зазначив про три нещодавно отримані грамоти-подяки від Duracell та Apple — і запросив адвоката надати конкретну інформацію по виявлених порушеннях безпосередньо заступнику директора.

Григол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, наголосив, що пів року тому взяв паузу і свідомо не коментував роботу БЕБ — аби оцінити динаміку. І сьогодні він дійсно бачить результати роботи. Пан Катамадзе закликав бізнес спільно адвокатувати надання більшого бюджету для БЕБ, вирівнювання заробітних плат із НАБУ та САП, через спільні звернення до Міністерства фінансів. 

Ростислав Коробка, віцепрезидент Торгово-промислової палати України, підняв тему інститутів спільного фінансування (ІСФ) — специфічного інструменту, який активно використовується для оптимізації податків у будівельному та аграрному секторах. Він зазначив, що діюче законодавство про ІСФ фактично легалізує непрозорі схеми, і запитав, яка робота ведеться в цьому напрямку та як організувати предметну галузеву дискусію. 

Наталія Фесюн, генеральний директор Асоціації Укртютюн, звернула увагу на тривожні тенденції тютюнового ринку: рівень нелегальної торгівлі у 2025 році знову почав зростати. Водночас продажі легальної продукції впали на 15% — попри те, що тютюнова галузь забезпечує 7% від податкових надходжень до державного бюджету. Вона звернулась із конкретним запитом: відкрити регіональне управління БЕБ у Дніпропетровській області, де реалізується 25% нелегальної продукції. У грошовому вимірі – це приблизно 7 млрд грн втрат бюджету щорічно. 

Фесюн також закликала Бюро посилити роботу з протидії інтернет-торгівлі нелегальною продукцією та подякувала за активні дії детективів щодо розслідування діяльності великих мереж вейп-шопів.

Тетяна Кощук, Crowford Institute, зосередилась на поки що невирішених проблемах детінізації ринку електронних сигарет — сегменті, який стрімко зростає, але залишається на 93% нелегальним. Цифри промовисті: від електронних сигарет до бюджету в 2025 році надійшло лише до 0,5 млрд грн акцизу — при тому, що від звичайних цигарок та інших тютюнових виробів отримано 122 млрд грн цього податку. Частка споживачів вейпів вже становить 5% дорослого населення (порівняно з 22% курців звичайних сигарет). При цьому акцизна ставка на звичайні сигарети протягом минулого року зросла на 47%, що прискорило перетікання споживачів у нелегальний сегмент вейпів. Це було одним із чинників недовиконання плану надходжень акцизного податку із тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет на 7 млрд грн.

Дар’я Свистула, голова комітету захисту бізнесу та прав власності Федерації роботодавців України, порушила системну проблему, що стосується безпосередньо членів присутніх асоціацій. Значна кількість кримінальних проваджень у БЕБ роками не розслідується, не закривається і не рухається — детективи перевантажені, ресурс обмежений. 

Вона описала конкретну ситуацію: надіслані клопотання про закриття проваджень у зв’язку з відсутністю складу злочину залишаються без процесуальних рішень місяцями. Свистула запитала: чи можна налагодити формалізований механізм взаємодії між бізнес-асоціаціями та Бюро для розгляду таких кейсів? Пан Цивінський підтвердив, що такий канал вже існує, але визнав: з огляду на атестацію і перевантаженість детективів система дає збої. Він пообіцяв, що пріоритет нової команди — скорочення «мертвих» проваджень і перехід до моделі «або суд, або закриття».

Йосип Бучинський,  віцепрезидент Асоціації платників податків України, виступив з розгорнутою аналітикою по кримінальних провадженнях за статтею 212 (ухилення від сплати податків). 

Також пан Бучинський підтримав ініціативу БЕБ щодо досудового врегулювання (медіації) — і окремо зазначив, що зниження тиску на бізнес за останні шість місяців є реальним і відчутним. Бучинський також навів конкретний факт зловживань з боку конкретного детектива — і зазначив, що скарга на ім’я директора залишилась без відповіді протягом півроку, тоді як аналогічне звернення до Офісу Генерального прокурора отримало реакцію вже на третій день.

Єфрем Лащук, фахівець Економічної експертної платформи, представив пропозиції аналітичних центрів: систему з дев’яти KPI для об’єктивної оцінки ефективності роботи БЕБ у динаміці (квартал до кварталу). Запропонований комплекс включає: 

• співвідношення зареєстрованих проваджень до направлених до суду
• відсоток обвинувальних актів, що завершились вироком
• частку проваджень без оголошення підозри після двох і більше років
• використання бюджету
• середнє навантаження на детектива (кількість КП)
• кількість проведених обшуків без ухвали слідчого судді
• кількість скарг бізнесу (до Бізнес омбудсмена та провідних асоціацій).

Він закликав БЕБ публікувати ці показники щоквартально у відкритому доступі — у вигляді дайджесту на сайті. Цивінський погодився з ідеєю, але зауважив, що аналітична ефективність Бюро — також важливий показник, який у запропонованій системі відсутній.

Мирослав Лаба, фахівець Економічної експертної платформи, представив результати аналізу ринків підакцизних товарів у розрізі галузей: по пальному — позитивна динаміка, частка тіні впала до 14%; на ринку сигарет частка нелегальної продукції зросла з 15% до 18% у четвертому кварталі; алкоголь — частка тіні впала і тримається близько 12%.

Ключова теза його виступу: на кожному ринку є кілька великих компаній, які «тягнуть його вниз» — мінімізують податки, виплачують зарплати в конвертах. Якщо БЕБ зможе змусити цих гравців працювати “в білу” – весь ринок автоматично вирівнюється: рентабельність зростає, податкове навантаження — теж. Пан Лаба закликав Бюро формувати чіткі кількісні цілі детінізації на рік і вимірювати прогрес через порівнянні показники.

Євген Ріяко, представник Асоціації правників – порушив дві взаємопов’язані проблеми. Перша – практично повна відсутність судової практики за статтею 212 по справах, де обвинувачені не визнають провину: суди, які розглядають такі справи, просто не мають компетенції у питаннях оподаткування, і через 2–3 роки це може стати критичною точкою для БЕБ. Він запропонував розглянути створення спеціалізованих економічних судів або спеціалізації всередині судової системи. 

Друга проблема — відсутність у адвокатів права подати клопотання про зміну підслідності: якщо справа за підслідністю БЕБ опинилась у СБУ чи іншому органі, бізнес позбавлений механізму її «повернення» до більш кваліфікованого органу. Євген передав номер відповідного законопроекту для підтримки з боку БЕБ.

Ігор Житінський, голова Всеукраїнського об’єднання пасажирських перевізників, підняв тему тінізації ринку автобусних пасажирських перевезень. Він повідомив, що асоціація вже направила аналітичні матеріали на електронну адресу БЕБ і передає їх у паперовому вигляді на конференції. Пан Житінський нагадав про попередню домовленість провести спеціальну галузеву зустріч і попросив керівництво Бюро знайти час для неї. 

Андрій Єрашов, керівник аналітичного центру Спілки українських підприємців, виступив із збалансованою позицією: визнав прогрес БЕБ, але розставив акценти, де ще є проблеми. Він підтримав запит колег щодо перегляду «застарілих» кримінальних проваджень — особливо тих, що відкривались до приходу нового керівництва і не мають реальних підстав. На його думку, Бюро має ускладнити процедуру відкриття нових проваджень і натомість закрити безперспективні. 

Пан Єрашов закликав БЕБ більше комунікувати публічно — показувати не лише успіхи, а й системні зміни всередині органу: зміну культури, дисциплінарні рішення, зміну підходів до розслідувань.

Оксана Швець, представниця Американської торговельної палати в Україні, підтвердила позитивні зміни у роботі БЕБ за останні півроку, постійний і результативний діалог бізнесу з Бюро. Палата готова підтримувати всі законодавчі ініціативи, необхідні для надання Бюро повноцінного інструментарію. 

Вона наголосила, що бізнес очікує побачити результати роботи БЕБ у вимірних показниках — зокрема, у дослідженнях Kantar та у прямих надходженнях до державного бюджету.

Олександр Балдинюк, президент Укркондпром поділився власною галузевою проблемою: кожна третя тонна розчинної кави в Україні є контрабандною, а потім ще й фальсифікується — упаковується під відомі бренди з додаванням сторонніх речовин для збільшення ваги. Аналогічна ситуація і з кондитерськими виробами: нелегальні фабрики працюють у закритому режимі, під прикриттям – і залишаються практично недосяжними для контролю. Він запросив контакти для конкретної галузевої зустрічі з БЕБ і отримав підтримку від голови БЕБ.

Денис Терещенко, член правління Асоціації адвокатів України, поставив два практичних питання стосовно схем дроблення бізнесу через ФОП-мережі. По-перше, чи планується нормативне визначення межі між законною франшизою і незаконним «псевдодробленням» — аби підприємці, які роками працювали в певній моделі, розуміли, чи є вони порушниками. По-друге, який конкретний алгоритм для тих, хто хоче самостійно легалізуватись: як розрахувати суму недоплачених податків, яка її правова підстава, хто уповноважений її підтвердити? 

Директор БЕБ зазначив що для мінімізації схем “дроблення” потрібні і законодавчі зміни, і наполеглива робота БЕБ та ДПС. Пан Цивінський презентував концепцію щодо нових підходів БЕБ до цього питання, ближчим часом очікуються позитивні результати.

Конференція зафіксувала якісну зміну в відносинах між БЕБ та бізнес-спільнотою: ледь не вперше за роки існування Бюро представники різних галузей відзначили реальне зниження тиску, успіхи у детінізації низки галузей і зміну філософії роботи. Конкретні цифри підтвердили системний характер змін: +2,3 млрд грн бюджетних надходжень від паливного ринку за три місяці, +8,2 млрд грн виведено з тіні на ринку електроніки та позитивні зміни ще у низці галузей. 

Водночас бізнес чітко артикулював незакриті питання: критичне недофінансування БЕБ, незавершена детінізація тютюнового ринку та ринку електронних сигарет, відсутність дієвого механізму роботи з кримінальними провадженнями без руху, необхідність законодавчого врегулювання схем дроблення. Сторони домовились про наступний публічний захід через квартал та про серію галузевих зустрічей: з ринком автомобілів, кондитерської промисловості, пасажирських перевезень та ІСФ.

Джерело: https://urb.org.ua/konferencziya-spivpraczya-onovlenogo-beb-ta-sumlinnogo-biznesu-pershe-pivrichchya/

В інтерв’ю Finance.ua обговорили масштаби тіньового ринку тютюну та його вплив на бюджет

Тіньовий ринок тютюну в Україні досяг критичних масштабів – майже кожна п’ята пачка сигарет може бути нелегальною. Про це йдеться в інтерв’ю з Андрієм Фітою, заступником генерального директора з корпоративних питань та комунікацій компанії JTI Україна та експертом ініціативи «Ні контрабанді», яке опублікувало видання Finance.ua.

В інтерв’ю обговорювалося, що проблема тіньового ринку тютюну виходить за межі однієї індустрії. Це сотні мільярдів гривень недоотриманих доходів бюджету, корупційні ризики та удар по легальному бізнесу. Ці кошти могли б спрямовуватися на оборону та державні потреби.

Серед тем розмови – роль мінімальної ціни пачки сигарет як важливого маркера легальності продукту. Цінник нижче 114 грн має насторожувати споживачів.

В інтерв’ю розповідається про основні джерела нелегального продукту на українському ринку: контрабанду, підпільне виробництво та контрафакт. Серед найпоширеніших схем – зловживання ліцензіями, махінації з duty free та “псевдоекспорт”.

Окрема увага приділена складності ідентифікації підробок для споживачів. Навіть акцизна марка не завжди гарантує легальність продукту, проте існують практичні ознаки, які допомагають розпізнати нелегальний товар.

Повне інтерв’ю доступне за посиланням.

Ринок легальних сигарет останні два роки в України скорочується на 10-15% щорічно одночасно із зростанням нелегального ринку, така драматична ситуація спостерігається вперше. Про це повідомив генеральний директор компанії “Філіп Морріс Україна”, що входить до Асоціації “Укртютюн”, Максим Барабаш в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна“.

“Через те, що зростає нелегальний ринок, темпи падіння легального ринку просто неймовірні: такого не було ніколи в Україні, щоб ринок легальних сигарет скорочувався на 10-15% на рік”, – наголосив Максим Барабаш.

Гендиректор “Філіп Морріс Україна” констатував, що споживачі переключаються на нелегальний ринок, бо у зв’язку із підвищенням акцизів останніми роками різниця в ціні легального та нелегального продукту значно виросла.

“70% (ринку) сигарет – це низькоціновий сегмент. Це люди, які приходять в точку продажу і питають: дайте мені найдешевші сигарети. На сьогодні вони отримують нелегальні сигарети по 70-78 грн (за пачку), коли по закону сигарети не можуть коштувати сьогодні менше ніж 125 грн”, – пояснив Барабаш.

Він уточнив, що з 1 січня 2026 року через чергову індексацією акцизів легальні сигарети подорожчали у гривні на 15-17%.

Гендиректор зазначив, що безпосередньо для “Філіп Морріс Україна” це означає, що на відкритій два роки тому фабриці у Львівській області замість фабрики під Харковом, робота якої була зупинена у першій день повномасштабної агресії Росії у лютому 2022 року, частина з п’яти встановлених ліній недовантажені, а плани щодо розширення виробництва ще трьома лініями позбавлені сенсу.

“Умовно, 15% падіння (ринку) – це можна закривати одну лінію. І ми не бачимо взагалі ніякого позитивного руху, бодай якоїсь надії, щоб щось відбувалося позитивного у боротьбі з нелегалами. Думаю, це буде основною проблемою індустрії”, – описав ситуацію Барабаш.

За приблизними розрахунками заступника генерального директора з корпоративних зв’язків “Філіп Морріс Україна” Михайла Полякова, план щодо акцизних надходжень у 2025 році не виконаний щонайменше на 7 млрд грн, а цього року за плану у 140 млрд грн без зміни ситуації недонадходження складуть щонайменше 10 млрд грн.

“Акциз – це податок на споживання. Якщо легальний продукт не споживається, то немає акцизу. Ми думаємо, що в якийсь момент настане точка кипіння, коли почнуть боротися (з нелегальним ринком – ІФ-У). Просто це може стати трохи запізно, і побороти його взагалі неможливо буде”, – наголосив гендиректор “Філіп Морріс Україна”.

За його словами, за поточної ситуації встановлена на нелегальному ринку лінія вартістю декілька мільйонів доларів може окупитися за тиждень, і зі зростанням акцизів відповідно до затвердженого календаря індексації без посилення боротьби ця рентабельність тільки зростатиме, “тому єдине (рішення) – це дуже серйозна боротьба, політична воля, якої на сьогодні немає”.

Поляков своєю чергою додав, що останнім часом канали постачання нелегальної продукції на ринок диверсифікувалися за рахунок телеграм-каналів та онлайн-продажів.

“Дуже багато телеграм-каналів, онлайн-продажів. Звернення до правоохоронних органів не дозволяє закрити ці телеграм-канали. Як це працює? Людина через телеграм-канал робить замовлення, вона отримує через пошту. Декларується, що це сувеніри або інша продукція – відправник не зазначає, що це сигарети”, – пояснив заступник генерального директора з корпоративних зв’язків.

Асоціація «Укртютюн» взяла участь у круглому столі, організованому Американською торговельною палатою в Україні за участі народних депутатів, представників органів державної влади та бізнесу. Захід був присвячений питанню боротьби з нелегальними виготовленням та торгівлею тютюновими виробами.

Метою проведення заходу стало визначення спільних кроків держави та бізнесу, необхідних для зламу тенденції зростання нелегальної торгівлі у 2025 році та повернення до динаміки 2024 року, коли частка тіньового ринку стрімко знижувалася.

Під час круглого столу були представлені результати дослідження «Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні», проведеного компанією «Kantar Україна». 

Згідно з результатами дослідження, протягом 2025 року частка нелегального сектору поступово зростала, досягнувши 17,8%. Основним чинником стало збільшення частки контрафактної продукції з підробленими акцизними марками.

За оцінками експертів Kantar, за такого рівня нелегальної торгівлі Державний бюджет України у 2025 році недоотримав понад 26,5 млрд грн податкових надходжень, що на 4,6 млрд грн більше, ніж у 2024 році, та на 3 млрд грн більше, ніж у 2023 році, коли частка нелегального ринку була рекордно високою.

Учасники заходу наголосили, що переважна більшість нелегальної тютюнової продукції виробляється на території України. Так, виходячи з даних Kantar, можна обрахувати, що 59% всієї нелегальної тютюнової продукції у 2025 році походили від кількох українських виробників (згідно з написом на пачці), які мають чинні ліцензії, що вказує на системний характер проблеми та необхідність припинення діяльності таких напівлегальних виробників.

Окрему увагу учасники звернули на регіональний вимір проблеми. Зокрема, Дніпропетровська область, на території якої реалізується 25% усієї нелегальної тютюнової продукції, займає перше місце. Цей показник більш ніж удвічі перевищує показники наступного регіону за рівнем нелегального обігу – Одеська область посіла друге місце з рівнем нелегальної торгівлі тютюновими виробами 12%. Попри вжиті заходи з боку контролюючих і правоохоронних органів, ситуація в регіоні роками не демонструє сталого покращення.

На зустрічі також порушили питання нелегального ринку рідин для електронних сигарет. За даними дослідження Kantar, 93% цього ринку перебуває в тіні, а запроваджена заборона «характерного смаку та аромату» не досягла задекларованої мети. Натомість рідини зі смаками продовжують масово нелегально продаватися, при цьому податкові надходження від галузі залишаються мінімальними, що демонструє ризики застосування заборонних підходів без належного контролю. При цьому, за оцінками експертів, втрати Державного бюджету у минулому році від недоотриманих податків з рідин для електронних сигарет становлять 7,5 млрд грн.

Окремо наголошувалося, що основний виклик полягає не стільки у прогалинах законодавства, скільки у проблемах із правозастосуванням. Чинна нормативна база вже зараз забезпечує правоохоронні та контролюючі органи достатніми інструментами для істотного скорочення нелегального ринку. Тому ключовим пріоритетом є його ефективне правозастосування. 

Зростання тіньового ринку підакцизних товарів завдає суттєвої шкоди Державному бюджету, що є особливо критичним в умовах війни, та спотворює конкурентне середовище на шкоду легальному бізнесу. 

Компанії-члени Асоціації наголошують на необхідності невідкладних, скоординованих і ефективних дій, спрямованих на скорочення нелегальних виготовлення та обігу. Зі свого боку, бізнес готовий надавати всю необхідну експертизу та підтримку для досягнення відчутних результатів і зниження частки нелегального ринку тютюнових виробів щонайменше до рівня нижче 10%.

За матеріалами РБК-Україна

Попри воєнний стан та нові регуляції, нелегальний ринок тютюну в Україні залишається стабільно високим. За оцінками KANTAR, у жовтні 2025 року частка нелегальної тютюнової продукції сягнула 17,8% — фактично кожна п’ята пачка на ринку є нелегальною.

“Поведінка споживача є ключовим фактором. Навіть у багатьох розвинутих заможних країнах, таких як Великобританія і Франція, рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами є високим. Там немає повномасштабної війни і громадяни є більш законослухняними, ніж в Україні (принаймні, у нас так вважається). Українці ж зараз живуть в умовах перманентного форс-мажору, фоном якого часто є неефективні рішення держави і корупційні скандали. В таких умовах роз’яснювальна робота, інформаційні компанії тощо можуть мати лише довгостроковий ефект. Змінити поведінку споживача тут і зараз, на жаль, неможливо”, — пояснює генеральний директор Української асоціації виробників тютюнових виробів “Укртютюн” Наталія Фесюн.

Втрати для держави

За підрахунками аналітиків, річні втрати державного бюджету України через несплату податків оцінюються у 26,5 млрд грн, а обсяг тіньового ринку сигарет становить понад 5,5 млрд штук.

Нелегальне виробництво працює як у підпільних цехах, так і на легальних фабриках, де паралельно з офіційними партіями виробляється продукція, що ніколи не потрапляє у звітність. Продукт розповсюджується через дрібні торгові точки, ринки, Telegram-канали та онлайн-маркетплейси.

“Значна частина тіньового ринку формується за участі недобросовісних ліцензіатів, а їх виявлення та припинення діяльності має стати однією з основних цілей. Окремі законодавчі зміни щодо посилення інституційної спроможності правоохоронних та органів контролю, включно з тими, що стосуються удосконалення відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів, а також щодо створення бібліотеки зразків тютюнових виробів чи регулювання онлайн-торгівлі, дійсно можуть бути корисними. Також важливе налагодження оперативної координації між бізнесом і правоохоронними органами для досягнення відчутних результатів. Поточне законодавство України вже містить достатні інструменти для протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів, тому ключовим пріоритетом є його ефективне правозастосування”, — пояснюють в ініціативі “Ні контрабанді”.

Електронні сигарети: нова тіньова галузь

Паралельно зростає ринок електронних сигарет. За даними Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, 93% електронних сигарет в Україні — нелегальні. Через це бюджет щороку недоотримує понад 7,5 млрд грн.

Нелегальний ринок існує лише там, де споживачі дозволяють йому існувати. Кожна нелегальна пачка — не заощаджені гроші, а особиста участь у схемі, яка підриває фінансову стійкість країни.

КАНТАР Україна оприлюднив результати четвертої за цей рік «хвилі» дослідження нелегального ринку тютюнових виробів. У жовтні 2025 року частка тіньового сектору тютюнового ринку сягнула 17,8%, що на 2,4% перевищує відповідний показник за липень. За оцінками дослідників, через нелегальний обіг тютюнових виробів зведеним бюджетом у 2025 році недоотримано 26,5 млрд грн податкових надходжень. Річний обсяг тіні становить понад 5,5 млрд штук сигарет.

Близько 10,5% від загального обсягу ринку складає контрафакт, 6,2% – продукція без акцизних марок, маркована для експорту або для продажу в магазинах Duty Free, 1,1% – продукція, ідентифікована агенцією як контрабандна. За словами аналітиків КАНТАР Україна частка тіні зросла переважно за рахунок різкого збільшення обсягів контрафактної продукції з підробленими марками акцизного податку.

За підрахунками КАНТАР Україна 53% продукції, призначеної для експорту або для продажу в магазинах Duty Free, яка нелегально продається на внутрішньому ринку,  вироблено Винниківською тютюновою фабрикою (виробник, зазначений на упаковці), а ще 42% – Маршалл Файнест Тобакко (виробник, зазначений на упаковці). Найпоширенішими серед такої продукції брендами є Compliment (49%) і Marshall (27%).

58% контрафактної продукції складають підробки брендів міжнародних тютюнових компаній, 42% – бренди Маршалл Файнест Тобакко та Українського тютюнового виробництва.

Лідерами з нелегальної торгівлі тютюновими виробами традиційно стали Дніпропетровська (25% від загального обсягу тіньового сектору), Одеська (12%), Львівська (9%), Харківська (9%) області, Київська область і м. Київ (8%), а також Хмельницька область (6%).

Більшість нелегальної продукції протягом року продавалося в кіосках (38%) і магазинах (27%), лише 14% на ринках і ще 14% – з рук на вулицях.