Київ, 19 вересня 2023 р.

Українська Асоціація виробників тютюнових виробів “Укртютюн” звертається до Кабінету Міністрів України із закликом не вилучати з обігу акцизні марки старого зразка, отримані від ДПС до 1 вересня 2023 р.

Вилучення таких марок суперечить законодавству України, згідно із яким, у разі зміни зразка акцизної марки, вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві тютюнових виробів до їх повного використання.

«Укртютюн» наголошує, що вилучення з обігу акцизних марок старого зразка не має підґрунтя, адже це не вплине на зменшення частки нелегальних тютюнових виробів. За даними «KANTAR Україна», станом на червень 2023 року частка нелегальних сигарет в Україні становила 19,5%. При цьому близько двох третин нелегального ринку – це продукція без будь-яких акцизних марок.

Асоціація вважає, що спроба втілити таке рішення Уряду матиме вкрай негативні наслідки для індустрії, бізнес-середовища, інвестиційної привабливості України та податкових надходжень. Також ця ініціатива не матиме жодного впливу на динаміку нелегального ринку тютюнових виробів, який знаходиться поза правовим полем, а лише спотворить легальний ринок, створивши штучні вилучення легальної продукції.

Крім цього «Укртютюн» зазначає, що примусове вилучення марок старого зразка процедурно неможливе і жодним чином не передбачено чинним законодавством, оскільки легально вироблена продукція вже знаходиться у роздрібній торгівлі по всій території України. Такий крок призведе лише до невиправданих втрат для легального бізнесу – для виробників, оптових торговців і рітейлу

Генеральний директор  Асоціації «Укртютюн» Наталія ФЕСЮН: «Ми неодноразово надавали уряду пропозиції щодо комплексу заходів, спрямованих на протидію нелегальній торгівлі тютюновими виробами. Звертали увагу на алогічність зміни зразка акцизної марки на тютюнові вироби у вищеописаній ситуації та корупціогенну складову, яка традиційно є домінуючою під час прийняття відповідних рішень. Натомість уряд замислюється над тим, щоб довести свої помилкові рішення до повного абсурду, створюючи штучні проблеми легальному бізнесу і повністю ігноруючі нелегальний ринок».

В Українську Асоціацію виробників тютюнових виробів «Укртютюн» входять найбільші виробники тютюнових виробів на ринку України: ПрАТ «Філіп Морріс Україна», АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна», ПрАТ «АТ «Тютюнова компанія B.A.T – Прилуки», ПзІІ «Імперіал Тобако Юкрейн», ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна».

Вих. № 17/136 від 18вересня2023 року

Міністерству фінансів України

04071, м. Київ, вул. Межигірська, 11

infomf@minfin.gov.ua

Копія:

Кабінету Міністрів України

________________________________

01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2

1545@ukc.gov.ua

Українська Асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн», що представляє інтереси найбільших виробників тютюнових виробів на ринку України (ПрАТ «Філіп Морріс Україна», АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна», ПрАТ «АТ «Тютюнова компанія B.A.T – Прилуки», ПзІІ «Імперіал Тобако Юкрейн», ПрАТ «Імперіал ТобаккоПродакшн Україна»),за результатами розгляду листаМіністерства фінансів України від 15 вересня 2023 року № 11320-09-5/25278 (вх. № 17/186 від 18 вересня 2023 року) повідомляє наступне.

1. Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.При цьому тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Таким чином, вилучення з обігу марок акцизного податку старого зразка, які отримані виробниками та імпортерами підакцизних товарів, у тому числі якими вже марковані підакцизні товари (про яке йдеться у вищезазначеному листі Мінфіну) вбачається незаконним. Відтак, жодних пропозицій щодо строків і порядку такого вилучення у нас – як представників сумлінного та законослухняного бізнесу – бути не може.

2.Виходячи з вищезазначеного, врегулювання на підзаконному рівні не врегульованого на даний момент порядку вилучення з обігу марок акцизного податку старого зразка, які отримані виробниками та імпортерами підакцизних товарів, у тому числі якими вже марковані підакцизні товари, також вбачатиметься незаконним.

Крім того, гіпотетичне проведення зазначеного вилучення у повному обсязі було б занадто обтяжливим і процедурно неможливим, оскільки виробники та імпортери де факто позбавлені можливості повернути весь свій товар, який наразі знаходиться у роздробі (в тому числі, дрібному, в селах та інших маленьких населених пунктах, включаючи важкодоступні через рельєф або небезпечні через близькість до лінії фронту). У зв’язку з цим, наслідком відповідного вилучення стало б подальше застосування необґрунтованих санкцій до легального бізнесу, що на фоні кричучої неспроможності держави обмежити обіг апріорі нелегальної продукції (насамперед, продукції без марок акцизного податку) виглядало б з її боку відвертим абсурдом і свавіллям.

До того ж, у держави навряд чи вистачить адміністративного ресурсу для ефективного контролю наслідків такого вилучення, так само, як зараз не вистачає  для припинення відкритої торгівлі безакцизною продукцією.

Також звертаємо увагу, що перемаркуванняупаковок тютюнових виробів (зняття акцизних марок старого зразка та наклеювання натомість акцизних марок нового зразка)є технологічно неможливим. Адже, відповідно до пункту 23 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, марка наноситься на відповідну упаковку під пропіленову плівку. Виходячи з цього, державі, у разі гіпотетичного вилучення з обігу такої продукції, доведеться компенсувати виробникам та імпортерам не лише суми сплачених податків, але й вартість самої продукції. Доцільність такого кроку в принципі, а, тим більше, під час повномасштабної війни викликає обґрунтовані сумніви.

3. Згідно з останньою «хвилею» дослідження ринку нелегальних сигарет промислового виробництва, яке KANTARУкраїни проводить на постійній основі вже 11 років, у червні 2023 року частка нелегальних сигарет складала 19,5% від загального обсягу ринку. При цьому, 10,9% від загального обсягу ринку займає продукція без акцизних марок, вироблена в Україні за схемами «DutyFree» та «псевдо-експорту», а ще 1,7% – продукція без акцизних марок або маркована іноземними акцизними марками, ймовірно незаконно ввезена на територію Україниз інших країн. Таким чином, близько двох третин нелегального ринку сигарет – це продукція без марок акцизного податку встановленого зразка.

Асоціація «Укртютюн» у своїх попередніх листах (у тому числі, адресованих Мінфіну) неодноразово звертала увагу на алогічність зміни зразка акцизної марки на тютюнові вироби у вищеописаній ситуаціїта корупціогенну складову, яка традиційно є домінуючою під час прийняття відповідних рішень.Також неодноразово, як в офіційних листах, так і в робочому порядку, ми надавали пропозиції щодо комплексу заходів, спрямованих на протидію нелегальній торгівлі тютюновими виробами в Україні. Нажаль, ані наша аргументація, ані вищезазначені пропозиції не були почуті. Натомість, як випливає з вищезазначеного листа Мінфіну, уряд замислюється над тим, щоб довести свої помилкові рішення до повного абсурду.

Такий підхід викликає у компаній-членів Асоціації закономірне занепокоєння, а спроба втілити його в життя матиме вкрай негативні наслідки для індустрії, бізнес-середовища, інвестиційної привабливості України та податкових надходжень до державного бюджету. Натомість, це не матиме жодного впливу на динаміку нелегального ринку тютюнових виробів, який знаходиться поза правовим полем і в принципі нічого не втрачає від вилучення з обігу марок акцизного податку старого зразка, які отримані виробниками та імпортерами підакцизних товарів, у тому числі якими вже марковані підакцизні товари.

Генеральний директор                                                       Наталія ФЕСЮН

Скачати лист у форматі pdf

30 червня 2023 р.

Цього тижня міжнародна консалтингова компанія KPMG презентувала своє дослідження ринку нелегальної тютюнової продукції в Україні. Дослідження стосується результатів 2022 року та загальної динаміки за останнє п’ятиріччя. Якщо коротко – тенденція залишається вкрай негативною, а рівень тіні зростає з року в рік.

Так, за даними дослідження, рівень тіньового ринку тютюнової продукції сягнув відмітки у 19,9% ринку. І, на жаль, негативний тренд за останні 5 років лише посилюється: так, у 2018 році показник тіні становив 4,7%; 2019 – 6,9%; 2020 – 9,9%; 2021 – 17,2%.

Відсоткове співвідношення рівня легального та нелегального рівня залишається кричущим – кожна п’ята пачка сигарет є підробкою. Із загальних 7,35 млрд «підробок» найсуттєвішими є і залишається схема з товаром, який начебто призначений для «Duty free» – об’єми такої продукції у 2022 році склали 4.31 млрд сигарет – тобто приблизно 58,6% тіні припадає саме на таку продукцію; об’єм контрафакту сягає 2,45 млрд сигарет та решта – контрабанда 0,59 млрд сигарет.

Фактично, загальна тенденція та цифрові значення досить схожі з дослідженням Кантар Україна щодо рівня нелегального ринку тютюну в Україні, що говорить про високу точність та велику проблему тіні в нашій країні (відповідно до цього рівень нелегальної тютюнової продукції сягнув 20,2% в лютому 2023 року).

Окрім внутрішньої проблеми, такий значний рівень тіні псує наш міжнародний імідж – оскільки нелегальні вироби потрапляють і до ринків ЄС – найбільше до Польщі (0,22 млрд сигарет) та Франції (0,18 млрд). Загалом, за 2022 рік з України було вивезено 0,71 млрд сигарет до інших країн. З позитивного – за цим показником спостерігається прогрес: до прикладу у 2018-му з України «експортувалось» 4.43 млрд продукції, а у 2021-му – 0,87.

З боку Європейської Бізнес Асоціації ми вкотре наголошуємо, що при таких критичних показниках нелегального ринку правоохоронцям необхідно максимально активізуватися та докласти усіх зусиль аби ситуація в країні почала покращуватись. Необхідна максимальна консолідація зусиль та дій всіх відповідальних правоохоронних структур задля вирішення цієї масштабної проблеми. Варто також зауважити, що уваги потребує не тільки ринок підакцизної продукції, країні потрібна комплексна стратегія боротьби з тінню в усіх індустріях.

Зі свого ж боку, легальний бізнес не покидає надію координації боротьби з тіньовим ринком на найвищому державному рівні, адже це прямо впливає на репутацію країни. І в жодному разі не можна допустити, аби ситуація продовжувала погіршуватись, оскільки до нас як до країни наразі прикута увага всього світу.

21 червня 2023 року Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики ухвалить рішення щодо законопроєктів № 8286 та № 8287 у межах їх підготовки до розгляду парламентом у другому читанні. Робота над законопроєктами, до якої, окрім парламентарів, було залучено зацікавлені центральні органи виконавчої влади та бізнес, виявилась довгою і непростою. Асоціація «Укртютюн» вдячна Комітету за можливість взяти активну участь у цій роботі та можливість внести свої пропозиції, а також Міністерству цифрової трансформації України та, зокрема, проєкту TAPAS  за підтримку галузі.

Напрацьована за наслідками відповідної роботи редакція законопроєктів є значно кращою за редакцію, прийняту у першому читанні. Вона є результатом компромісу між державою та бізнесом. Асоціація «Укртютюн» закликає народних депутатів підтримати законопроєкти про Е-акциз у відповідній редакції та не вносити до них змін, які не обговорювались з бізнесом або були відхилені за результатами обговорення на засіданнях робочої групи.

Реалізації норм вищезазначених законопроєктів та впровадження Е-акцизу потребуватиме напрацювання підзаконної нормативно-правової бази. Внесення змін до редакції, напрацьованої разом з центральними органами виконавчої влади та бізнесом, може додатково ускладнити цей процес та вплинути на можливістьйого реалізації.

Крім того, Асоціація просить повернути до законопроєктів виключені за наслідками останнього засідання робочої групи положення щодо перехідного (тестового) періоду, протягом якого тимчасово дозволятиметься паралельне нанесення на продукцію паперової або електронної акцизної марки. Такий період є необхідним для запобігання зупинкам виробництва (та зменшення внаслідок цього податкових надходжень) у разі виникнення непередбачуваних технологічних або інших чинників, через які нанесення на продукцію електронної марки буде тимчасово неможливим.

Вих. № 17/87 від 14червня 2023 року

Прем’єр-міністру України

Денису ШМИГАЛЮ

___________________________________

01008, м. Київ, вул. Грушевського 12/2

1545@ukc.gov.ua

До відома:

Першому віце-прем’єр-міністру України – Міністру економіки України

Юлії СВИРИДЕНКО

___________________________________

01008, м. Київ, вул. Грушевського 12/2

meconomy@me.gov.ua

Міністру фінансів України

Сергію МАРЧЕНКУ

___________________________________

04071, м. Київ, вул. Межигірська, 11

infomf@minfin.gov.ua

В.о. Голови Державної податкової служби України

Тетяні КІРІЄНКО

___________________________________

04053, м. Київ, Львівська площа, 8

post@tax.gov.ua

Голові Національного агентства з питань запобігання корупції

Олександру НОВІКОВУ

___________________________________

01103, м. Київ, бульвар М. Міхновського, 28

info@nazk.gov.ua

Шановний Денисе Анатолійовичу!

Українська Асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн», що представляє інтереси чотирьох найбільших виробників тютюнових виробів на ринку України (ПрАТ «Філіп Морріс Україна», АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», ПрАТ «АТ «Тютюнова компанія B.A.T – Прилуки», ПзІІ «Імперіал Тобако Юкрейн») висловлює Вам свою глибоку повагу та звертається з наступним.

Нам стало відомо, що сьогодні на Урядовому комітеті був підтриманий (з доопрацюванням) проект рішення щодо запровадження голографічного захисного елементу для марок акцизного податку на тютюнові вироби.

Асоціація «Укртютюн» послідовно, протягом багатьох років, виступає категорично проти вищезазначеної ініціативи, про що, зокрема, інформувала Кабінет Міністрів України листом від 4 грудня 2020 року № 17/138, Міністерство фінансів України та Міністерство економіки України листом від 10 листопада 2021 року№ 17/193, відкритим листом від 10 лютого 2022 року № 17/28, відкритим листом від 17 лютого 2022 року № 17/39 тощо. Вважаємо, що реалізація відповідної ініціативи є недоцільною з огляду на таке.

1.Історично запровадження або заміна голографічного захисного елементу (та зміна внаслідок цього вартості акцизної марки) завжди відбувалась у непрозорий та корупціогенний спосіб. При цьому, головною метою такого запровадження було забезпечення «годівниці» для виробників відповідних захисних елементів, а не захист акцизної марки.

2.Упровадження додаткових захисних елементів на марках акцизного податку має бути спрямоване на вирішення конкретних проблем з підтвердженням сплати акцизного податку, а також легальності ввезення та реалізації на території України відповідних підакцизних товарів.

Разом з тим, за даними дослідження ринку нелегальних сигарет промислового виробництва, яке на постійній основі проводиться KANTAR Україна, у лютому 2023 року частка нелегальних сигарет досягла 20,2% від загального обсягу ринку. При цьому, понад60% зазначеної нелегальної продукції складають сигарети без марок акцизного податку встановленого зразка. Це, зокрема, продукція, маркована для продажу в магазинах безмитної торгівлі («ForDutyFreeOnly») або для експорту в інші країни, частка якої на ринку становила 10,8%, а також сигарети, нелегально ввезені на митну територію України з інших країн (насамперед Білорусі, Молдови, Сербії), обсяг яких оцінюється в 1,5% від загального обсягу ринку.

Таким чином, підроблені марки не є ані єдиним, аніосновним фактором, який впливає на динаміку нелегального ринку тютюнових виробів. Відтак, навіть повне усунення цього фактору (яке не може бути досягнуто шляхом запровадження додаткового голографічного захисного елементу для акцизної марки) не стане ключовим кроком для вирішення проблеми.

3. Варто враховувати, що системна діяльність з підроблення акцизних марок є високорентабільним бізнесом, який характеризується великими обсягами виробництва та використанням надсучасного високотехнологічного обладнання, потенційно здатного відтворити будь-який фізичний захисний елемент. Як показує вітчизняна і світова практика, зловмисники для налагодження друку підроблених акцизних марок з новим захисним елементом потребують, в середньому, 3-4 місяці від дня запровадження такої марки.

Таким чином, запровадження голографічного захисного елементу де-факто є ефективним лише для боротьби з кустарно та напівкустарнопідробленими марками, які і без того легко ідентифікується неозброєним оком. «Професійно» підроблені марки за якістю майже не відрізняються від оригіналу. Споживачі, суб’єкти господарювання (а часто й представники контролюючих і правоохоронних органів, навіть за допомогою спеціального обладнання) не здатні їх ідентифікувати «на місці», без проведення відповідної експертизи.

За оцінками KANTAR Україна та Асоціації «Укртютюн», абсолютна більшість сигарет з підробленими акцизними марками, що реалізуються на внутрішньому ринку, марковані саме високоякісними «професійно» підробленими марками. Таку продукцію нерідко можна зустріти у легальному роздробі, куди вона може постачатися під виглядом легальної.

У зв’язку з цим, навіть щодо відповідного обмеженого сегменту нелегального ринку позитивний ефект від запровадження голографічного захисного елементу для акцизних марок буде дуже короткостроковим, а відтакнеспівмірним із покладеними на легальних виробників витратами, спричиненими таким запровадженням.  

4. Вітчизняний досвід свідчить про відсутність прямої кореляції між захищеністю марки акцизного податку та обсягом тіньового ринку тютюнових виробів.

Наприклад, за даними дослідження KANTAR Україна середньозважена річна частка нелегальних сигарет зросла з 2,7% від загального обсягу ринку у 2010 році до 8,5% у 2013 році, не дивлячись на те, що усі ці роки законодавством були встановлені зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів з голографічним захисним елементом. Більш того, постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2013 року № 188 з 1 вересня 2013 року було запроваджено нові зразки марок акцизного податку на тютюнові вироби з голографічним елементом. При цьому, їх вартість зросла з 0,055 грн. до 0,142 грн., що мало б свідчити про більш високий (у порівнянні з попередніми зразками) ступінь захисту. Однак, у жовтні 2013 року було зафіксовано історичний максимум (на той момент)частки нелегального ринку у 9,2%.

Натомість, після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 19 листопада 2014 року № 627, якою з 1 січня 2015 року було запроваджено нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів без голографічних елементів (внаслідок чого їх вартість знизилась з 0,142 грн. до 0,091 грн.), середньозважена доля нелегальних сигарет у 2015 році склала 1,7%, а у 2016 році – 1,1% від загального обсягу ринку.

Цілком очевидно, що динаміка нелегального ринку сигарет у приведених випадках не зазнала помітного впливу від зміни зразків акцизних марок (і, зокрема, наявності на них голографічного елементу) та обумовлювалась, насамперед, іншими чинниками.

5. Голографічний захисний елемент є невиправдано дорогим, враховуючи його недостатню ефективність, а запровадження цього елементу захисту завжди супроводжується підняттям вартості марок акцизного податку. Співставляючи тексти вже згаданих вище постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2013 року № 188 та постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2014 року № 627 нескладно помітити, що вартість голографічного захисного елемента на той час складала понад третину від вартості акцизної марки з усіма іншими захисними елементами, наявними на ній.

Ураховуючи встановлений Податковим кодексом України графік підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до мінімального європейського рівня оподаткування, передбачене Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30 листопада 2021 року № 1914-IX перекладення на виробників обов’язку сплачувати ПДВ та акцизний податок з реалізованих  суб’єктами роздрібної торгівлі тютюнових виробів, а також кризові соціально-економічні явища, спричинені повномасштабним вторгненням рф в Україну, вважаємо підвищення вартості акцизної марки на тютюнові вироби необґрунтованим і надмірним кроком.

Зазначене підвищення призведе до додаткового здорожчання тютюнових виробів, а відтак зменшення обсягів їх виробництва, зменшення податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів, а також збільшення обсягів нелегальної торгівлі.

6. Зміна дизайну акцизної марки та запровадження для неї додаткового захисного елементу містить ризик зміни фізичних параметрів, що можуть напряму вплинути на технологічний процес їх нанесення (таких, як розмір марки, заміна використовуваного для її нанесення клею тощо). В умовах тютюнового виробництва, яке є надшвидкісним, такі зміни призведуть до  необхідності переналаштування обладнання, що є технологічно складним і тривалим процесом, який може потребувати тимчасового призупинення виробництва.

7.Наразі Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики готуються до другого читання проект Закону України «Про забезпечення електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (реєстр. № 8286 від 15 грудня 2022 року), проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (реєстр. № 8287 від 15 грудня 2022 року), в яких пропонується відмовитись від паперової акцизної марки на користь електронної, яка забезпечуватиме функції контролю за сплатою податків, контролю за обсягами виробництва, простежуваності обігу продукції та можливість перевірки її автентичності будь-якою особою, включаючи споживача.

Виходячи з цього, запровадження голографічного захисного елементу для паперової акцизної марки не має перспективи, а відтак позбавлене сенсу.

У зв’язку з усім зазначеним, просимо Вас, шановний Денисе Анатолійовичуне допустити запровадження додаткового захисного голографічного елементу для марок акцизного податку на тютюнові вироби та збільшення вартості відповідних акцизних марок для бізнесу.

Генеральний директор                                                                Наталія ФЕСЮН

Скачати лист у форматі *.dpf

18 травня 2023 р.

Експерти Kantar Україна провели чергове «Дослідження ринку нелегальної торгівлі». Результати дослідження були презентовані під час круглого столу щодо питань нелегальної торгівлі тютюновими виробами, організованого Американською торговельною палатою в Україні за участі Асоціації «Укртютюн», представників бізнесу та органів державної влади. Даний захід проводиться третій рік поспіль та має на меті  вдосконалення інструментів боротьби з тіньовою економікою.

Незаконне виробництво та розповсюдження тютюнових виробів є одним з ключових елементів тіньової економіки України, що завдає шкоди законному бізнесу, спотворює конкуренцію та негативно впливає на економіку країни. Тому для компаній-членів Палати надзвичайно важливою є дієва боротьба з нелегальною торгівлею підакцизними товарами.

Чітке розуміння рівня нелегальної торгівлі є важливим для оцінки ефективності існуючих інструментів боротьби та їх удосконалення.

Презентоване дослідження, спрямоване на виявлення і моніторинг нелегальної тютюнової продукції в Україні. Експертами було встановлено, що частка нелегальної тютюнової продукції від загального обсягу ринку в Україні в лютому 2023 року сягнула 20,2%, тоді як в 2021 році становила 16,9%, а у 2020 році була 6,9%. Така тенденція простежується з 2016 року. Зростання відбулося за рахунок збільшення частки підробленої продукції до 7,9% та великої частки продукції, що маркована для Duty Free до 10,8%.

Згідно з даними, 83% обсягу підробленої продукції становлять бренди міжнародних тютюнових компаній. Інші 17% (за написом на пачці) вироблені «Українським Тютюновим Виробництвом» та United Tobacco.

Станом на лютий 2023 року на нелегальну продукцію з маркуванням для Duty Free припадає 10.8%. Частка підробленої продукції складає 7,9%, а контрабандної продукції – 1,5%.

За попередніми підрахунками компанії Kantar, податкові втрати у Державний бюджет України у 2023 році від нелегального ринку тютюнових виробів оцінюються на рівні 22 млрд грн.

Незаконний обіг тютюнових виробів призводить до недонадходження податків до бюджетної системи, порушення добросовісної конкуренції на ринку, фінансування заходів гібридної агресії та корупції. Серед регіонів з найбільшого розповсюдження нелегальної продукції лідерами є Дніпропетровська область (14%), Харківська область (9%), Одеська область (9%), Львівська область (9%), Кіровоградська (8%), Чернівецька (7%), Хмельницька область (6%), та Полтавська область (6%), що складає 68% від загального обсягу нелегальної продукції. В дослідженні не приймали участь тимчасово окуповані території України та території, на яких тривають активні бойові дії.

У заході взяли участь компанії-члени Спеціальної платформи Палати з питань твердих підакцизних товарів, які з року в рік входять до топ найбільших платників податків в Україні – Філіп Морріс Україна, В.А.Т.-Прилуки, Джей Ті Інтернешнл Компані Україна, Імперіал Тобакко Україна.

У заході також взяли участь:

• Данило Гетманцев, Народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики;
• Ярослав Железняк, Народний депутат України, Перший заступник Голови Комітету ВР України з питань фінансів, податкової та митної політики;
• Олексій Бонюк, Начальник Департаменту кримінально-правової політики Офіса Генпрокурора;
• Іван Писарчук, Міністерство внутрішніх справ України;
• Ростислав Пекар, Начальник відділу, Державне бюро розслідувань;
• Елеонора Шкода, Директор Департаменту контролю за підакцизними товарами Державної податкової служби України та Андрій Чигорських, Керівник управління Департаменту контролю за підакцизними товарами Державної податкової служби України;
• Олексій Калинович, в.о. директора Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужба;
• Віктор Лисенко, Керівник підрозділу детективів, Бюро економічної безпеки України;
• Тарас Тимощук, Керівник підрозділу Центрального управління, СБУ.

«Ми вдячні за активні дії правоохоронних органів, що направлені на протидію нелегальним виробництвам тютюнових виробів в Україні, і підтримуємо зусилля направлені на виявлення та припинення функціонування виробництв, які підробляють продукцію світових брендів. Разом з тим, зменшення частки нелегального ринку можливе лише за системної протидії нелегальній торгівлі по всьому ланцюгу від виробництва до реалізації нелегальних сигарет: потрібно систематично перевіряти роботу точок продажів, блокувати спроби продажу нелегальної продукції через веб-сайти, групи у соцмережах та месенджерах», –  Максим Барабаш, Генеральний директор, Філіп Морріс Україна

«З 2017 року ми спостерігаємо як практично синхронно із підвищенням ставок акцизів на тютюнові вироби впевнено зростає частка нелегального ринку. Але незважаючи на цю тенденцію та війну, ми помічаємо численні заклики до підвищення ставок на тютюн задля покриття необхідних витрат бюджету. Ми ж переконані: допоки по інфраструктурі нелегального ринку не буде нанасений суттєвий удар, який унеможливить його подальше розширення, варто утриматись від рішень щодо підвищення ставок акцизів», – зазначила Світлана Шарамок, Генеральний директор компанії JTI.

«У 2019 році ми створили Спеціальну платформу з питань твердих підакцизних товарів, що об’єднала компанії, які з року в рік входять до десятки найбільших платників податків в Україні. У 2022 році ці компанії разом сплатили понад 78 мільярдів грн податків. Саме тому для нас важливо забезпечити рівні та справедливі умови роботи галузі. Систематичне відслідковування рівня нелегальної торгівлі є важливим для оцінки ефективності існуючих інструментів боротьби та їх удосконалення,» – прокоментував Андрій Гундер, Президент Американської торговельної палати в Україні.

Українська Асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн» За підтримки Національної спілки журналістів України та Українського інституту майбутнього оголошує проведення Всеукраїнського конкурсу журналістських робіт на тему протидії нелегальній торгівлі тютюновими виробами.

Деталі за посиланням https://ukrtyutyun.com/contrafacts/

Вих. № 17/45 від 29 березня2023 року

Голові Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики

Данилу ГЕТМАНЦЕВУ

_____________________________

01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 5

hetmantsev@rada.gov.ua

Віце-прем’єр-міністру з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій України – Міністру цифрової трансформації України

Михайлу ФЕДОРОВУ

_______________________________

03150, м. Київ, вул. Ділова, 24

hello@thedigital.gov.ua

Шановний Даниле Олександровичу!

Шановний Михайле Альбертовичу!

Українська Асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн», що представляє інтереси найбільших виробників тютюнових виробів на ринку України (ПрАТ «Філіп Морріс Україна», АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна», ПрАТ «АТ «Тютюнова компанія B.A.T – Прилуки», ПзІІ «Імперіал Тобако Юкрейн», ПрАТ «Імперіал ТобаккоПродакшн Україна»), висловлює Вам глибоку повагу та звертається з наступним. 

12 березня 2023 року Верховною Радою України було прийнято за основу зареєстровані групою народних депутатів  проект Закону України «Про забезпечення електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», реєстр. № 8286 від 15 грудня 2022 року та проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», реєстр. № 8287 від 15 грудня 2022 року(далі – законопроекти).

У законопроектах пропонується запровадити електронну систему обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – електронна система), яка базується на використанні електронної марки акцизного податку (далі – електронна марка).

Асоціація «Укртютюн» за результатами розгляду текстівзаконопроектів до другого читання, наданих для ознайомленняв робочому порядку,виступає категорично проти прийняття відповідних законопроектів (у їх нинішньому вигляді) у другому читанні та в ціломуз огляду на наступне.

1.У редакції текстів законопроектів до другого читання, наданій Асоціації «Укртютюн» для ознайомлення, не враховано (або враховано не у повному обсязі) цілу низку рекомендацій Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, сформульованих у висновках від 10 січня 2023 року (протокол № 127) на законопроекти № 8286, № 8287 і № 8287-1. Навіть попри те, що парламент у постановах від 12 січня 2023 року № 2879-ІХ та від 12 січня 2023 року № 2880-ІХ доручив врахувати пропозиції, висловлені у вищезазначених висновках відповідно до частини першої статті 116 Регламенту.Зокрема, не враховано (або враховано не у повному обсязі)наступні рекомендації:

1. переглянути строки впровадження електронної акцизної марки таЕлектронної системи простежуваності(до законопроекту № 8287 поправок з цього приводу не запропоновано взагалі);
   1. доповнити нормою щодо можливості нанесення електронної акцизноїмарки у графічному вигляді MatrixData, DotCode, не тільки у вигляді QR-коду(у законопроекті № 8287, запропонованому головним комітетом в остаточній редакції, передбачено лише можливість нанесення DataMatrix коду, хоча законодавство ЄС дозволяє використовувати як останній, так і DotCode);
   1. встановити норму щодо безкоштовного генерування електронної акцизноїмарки та групового коду(законопроектами передбачено безоплатне здійснення великої кількості операцій, наприклад: генерації, створення, перегляду, моніторингу, відправлення та прийняття документів тощо.Подібна зайва та нехарактерна для тексту законодавчого акту деталізація – замість включення чіткої норми про безкоштовність Електронної системи для бізнесу – наводить на думку, що за будь-яку операцію, відсутню у переліку безкоштовних, може стягуватися плата);
   1. доповнити нормами щодо механізму повернення сум акцизного податку,які сплачено на електронний рахунок та по яких електронні марки акцизногоподатку неотримані або відбулася їх деактивація(поправкою № 85 до законопроекту № 8287 передбачено перелік випадків повернення сплачених сум акцизу, на які деактивовано електроні акцизні марки:(1) не використані протягом 180 днів; (2) скасовані виробникомчерез не нанесення на товар; (3) нанесені на непридатний для реалізації товар, повернутий виробнику. Однак, цей перелік не є вичерпним і не корелюється з переліком підстав автоматичного внесення до Електронної системи відомостей про деактивацію марок, встановлений поправкою № 134 до законопроекту № 8287. До відповідних підстав віднесено лише пошкодження, втрату або знищення товару);
   1. переглянути складові транспортної частини акцизного електронного документу (транспортна частина АЕД повністю співпадає з електронною транспортною накладною. Отже, у разі її запровадження виникне дублювання двох документів. Крім того, у транспортній частині АЕД пропонується зазначати низку відомостей, які належать до тих персональних даних, що є конфіденційною інформацією);
   1. доповнити положеннями щодо порядку та строки зарахування та сплатуакцизного податку до бюджету(у врахованій головним комітетом поправці № 71 до законопроекту № 8287, як і в тексті законопроекту, прийнятому в першому читанні, передбачено сплату акцизного податку до подання замовлення на генерування електронних марок).

2. Листом від 24 січня 2023 року № 17/16 Асоціація «Укртютюн» направила Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, Міністерству фінансів України, Міністерству цифрової трансформації України та ДПС України пропозиції до законопроектів на 141-му аркуші. Абсолютна більшість зазначених пропозицій (включаючи ті, що попередньо підтримувалися розробниками законопроектів на робочих зустрічах) не була врахована при підготовці законопроектів до другого читання. При цьому, Асоціація не одержала від жодного з адресатів відповідей по суті направлених пропозицій, лише формальні відписки.

Листом від 1 лютого 2023 року № 17/23 Асоціація «Укртютюн» звернулася до Міністра цифрової трансформації України Михайла ФЕДОРОВА з проханням провести робочу зустріч з представниками Асоціації та її компаній-членів для обговорення вищезазначених пропозицій Асоціації до законопроекту. Листом від 6 березня 2023 року № 1/06-2-2243 Міністерство цифрової трансформації України фактично відмовило Асоціації у проведенні відповідної робочої зустрічі.

Змушені констатувати, що діалог між владою та бізнесом щодо запровадження електронної акцизної маркита Електронної системи простежуваності, нажаль, проходить у неконструктивному ключі, а підготовка законопроектів до другого читання відбувається непрозоро.

У зв’язку з цим, законопроекти у їх нинішньому вигляді є неготовими до винесення на розгляд парламентом у другому читанні та потребують комплексного доопрацювання, у тому числі, в частині врахування рекомендацій, сформульованих у вищезазначених висновках Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

Також просимо врахувати, що принциповим для компаній-членів Асоціації є впровадження електронної акцизної марки та Електронної системи простежуваностіне раніше ніж через 2 роки після завершення воєнного та/або надзвичайного стану на території України. Перехідний період необхідний для підготовки виробників та імпортерів до впровадження цієї системи, закупівлі необхідного обладнання та його налаштування. Завершення відповідних процесів під час воєнного та/або надзвичайного стану є апріорі неможливим.

З повагою,

Генеральний директор                                                                 Наталія ФЕСЮН

Скачати лист у форматі *.pdf

7 березня 2023 р.

Бізнес-спільнота, об’єднана Американською торговельною палатою в Україні, Європейською Бізнес Асоціацією, Комітетом виробників підакцизних товарів Спілки українських підприємців, та Асоціацією «Укртютюн» закликає Верховну Раду України якнайшвидше розглянути можливість відтермінування набрання чинності норм законодавства, дотримання яких потребує переобладнання виробничих потужностей.

16 грудня 2021 року, до початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, було прийнято Закон України №1978-IX, яким передбачені структурні зміни чинного регулювання виробництва тютюнових виробів, що потребують переобладнання виробничих потужностей. 

Бізнес-спільнота підтримувала необхідність прийняття Закону №1978-IX і брала участь у робочих групах з доопрацювання відповідного законопроекту. Незважаючи на те, що більшість наданих пропозицій враховано не було і в Законі №1978-IX залишаються неузгодженості та помилки, які унеможливлюють виконання певних вимог законодавства, на момент його прийняття, компанії готувалися до запровадження нового регулювання.

Водночас, саме під час повномасштабної війни набирають чинності норми Закону, які передбачають внесення до продукту змін, що вимагають переобладнання виробничих ліній, перегляд продуктового портфелю і значних інвестицій. На думку бізнес-спільноти, деякі нововведення запроваджувати недоцільно, деякі – дуже дорого, але є вимоги, які виконати в умовах повномасштабної війни неможливо.

Для зміни форми і розміру пачки сигарет на виробничі лінії необхідно встановити нове обладнання. Встановленням, налагодженням і обслуговуванням обладнання займаються виключно спеціалісти компанії-виробника такого обладнання, які не зможуть приїхати в Україну до закінчення війни.

Відсутність можливості переобладнання виробництв призведе до переорієнтації на імпортну продукцію, зі всіма відповідними можливими наслідками, серед яких, відтік валютної виручки, зменшення інвестицій, зниження завантаженості виробництв, перебої з постачанням продукції, зростання нелегального ринку і, як наслідок, зменшення податкових надходжень до бюджету.

Виробники та імпортери тютюнових виробів, які є членами бізнес-асоціацій, неодноразово звертали увагу Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України на необхідність внесення змін до Закону №1978-IX в частині відтермінування його окремих вимог на період після закінчення війни. 

На жаль, на сьогодні відповідні законодавчі зміни внесені не були і часу зробити це практично не залишається, адже з 1 квітня 2023 року розпочнеться переорієнтація українського ринку на імпортну продукцію.

Бізнес-спільнота закликає Верховну Раду України якнайшвидше розглянути можливість внесення відповідних змін до законодавства та запобігти виникненню зазначених можливих негативних наслідків як для бізнес-спільноти, так і для економіки держави.

16 лютого 2023 р.

Згідно з даними, отриманими за результатами останнього дослідження KANTAR Україна, у листопаді 2022 року частка нелегального ринку сигарет промислового виробництва в Україні дещо зменшилася у порівнянні з серпнем і склала 17.8% від загального обсягу ринку. Разом з тим, минулого року, в умовах повномасштабної війни, тіньовий сектор «коштував» Державному бюджету понад 19 млрд грн недоотриманих податкових надходжень. 62% нелегального ринку складають сигарети без акцизних марок, марковані для продажу в магазинах Duty Free або для експорту.

Бізнес-спільнота об’єднана Американською торговельною палатою в Україні, Асоціацією «Укртютюн», Європейською Бізнес Асоціацією та Спілкою українських підприємців вітає позитивні зрушення в питанні боротьби з нелегальним ринком тютюнових виробів та вдячна Офісу Генерального прокурора, Міністерству внутрішніх справ України, Національній поліції України, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки, народним депутатам Данилу Гетманцеву, Галині Янченко та  Ярославу Железняку за докладені зусилля та успішну роботу над даною проблемою в 2022 році, результати якої відображено у вищезазначеному дослідженні KANTAR Україна.

Представники бізнесу активно надавали свою експертизу та готові надалі підтримувати боротьбу з нелегальним ринком підакцизних товарів, який шкодить економіці країни та бізнес-клімату. Частка нелегального ринку на сьогодні залишається значною та боротьба з ним потребує скоординованої роботи з метою уникнення  перерозподілу частки закритих нелегальних підприємств між діючими тіньовими гравцями. Крім того, бізнес підтримує мету, озвучену Головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики щодо необхідності зменшення частки нелегального ринку тютюнових виробів до 5%.  Бізнес-спільнота звертається з проханням до всіх залучених правоохоронних органів та представників державних органів влади щодо подальшого посилення роботи з виявлення та припинення діяльності підприємств, що здійснюють нелегальне виробництво тютюнових виробів та недопущення відновлення роботи підприємств, нелегальна діяльність яких була уже зупинена. Особливої уваги заслуговує ліквідація «схеми Duty Free», частка якої, згідно з дослідженням, складає 62% тіньового ринку та є найбільшим джерелом нелегальних сигарет в Україні.

Інфографіка у форматі pdf