Європейська Бізнес Асоціація, Американська торговельна палата в Україні та Українська Асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн» закликають Верховну Раду включити законопроєкт №15532 до порядку денного та ухвалити його найближчим часом, йдеться у спільному стейтменті. Документ передбачає перенесення запуску електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет на 1 липня 2027 року.
Бізнес підтримує рішення про перенесення, оскільки для повноцінного запуску нової системи необхідно забезпечити належну технічну та операційну готовність як держави, так і всіх учасників ринку. Зокрема, забезпечити стабільну роботу компонентів системи еАкцизу, інтеграцію корпоративних ІТ-рішень, перебудову виробничих і логістичних процесів, навчання персоналу, наскрізне тестування руху продукції, а також завершити розробку та тестування державних програмних продуктів. У зв’язку із затримкою прийняття законопроєкту №15532 та, як наслідок, неможливістю бізнесу планувати свою діяльність та придбавати марки акцизного податку на листопад 2026 року, за підрахунками представників лише тютюнової галузі Державний бюджет України недоотримає 6,5 млрд грн.
Нові вимоги охоплять широкий спектр економічних операторів — від виробників та імпортерів до дистриб’юторів, логістичних компаній, оптової та роздрібної торгівлі. Тому недостатній час для підготовки може створити ризики для безперебійного виробництва та постачання легальної продукції, а також посилити операційну невизначеність для бізнесу.
Саме тому бізнес-асоціації закликають Парламент не відкладати розгляд законопроєкту №15532 та дозволити учасникам ринку отримати необхідний період для підготовки й забезпечити організований перехід до нової системи.
Американська торговельна палата в Україні, Європейська Бізнес Асоціація та Українська Асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн» не підтримують законопроєкт №15372 щодо підвищення ефективності контролю за виробництвом та обігом тютюнової сировини та закликають відхилити його під час розгляду в першому читанні.
Наразі законопроєкт передбачає створення нової системи контролю та простежуваності тютюнової сировини: поширення системи е-Акциз на тютюнову сировину, маркування кожної одиниці її пакування електронними акцизними марками, створення Єдиного реєстру виробників тютюнової сировини, моніторинг переміщення сировини транспортними засобами та запровадження додаткових правил її обліку за вагою та вологістю.
Водночас значна частина запропонованих інструментів уже охоплюється чинним законодавством. Так, відповідно до Закону №3817-IX виробники зобов’язані щомісяця звітувати до Державної податкової служби (ДПС) про залишки, придбання та використання тютюнової сировини. Також законодавством вже встановлено норми її втрат, передбачено оподаткування понаднормативних втрат. На виробничих та складських об’єктах відповідних підприємствах передбачене безперервне відеоспостереження і функціонування контрольних постів ДПС.
За оцінкою бізнесу, запровадження додаткової паралельної системи контролю не вирішує проблему нелегального обігу, натомість ускладнює діяльність законослухняного бізнесу. Воно посилить адміністративний тиск, збільшить операційні витрати, погіршить інвестиційний клімат та може створити ризики зупинки вітчизняного виробництва та переорієнтації ринку на імпорт.
Бізнес заперечує проти поширення е-Акцизу на тютюнову сировину. Окремі критично важливі компоненти системи досі доопрацьовуються, економічні оператори не мають можливості комплексно протестувати всі бізнес-процеси та інтеграційні рішення, а строки реалізації проєкту порушені. Тому об’єктивно оцінити ефективність її роботи, а також потенційні операційні та технічні ризики поки неможливо. Доповнення функціоналу системи, яка ще не пройшла повноцінного тестування, є необґрунтованим і передчасним, може додатково відтермінувати її повноцінне запровадження та суттєво збільшити витрати.
Бізнес-спільнота підтримує посилення контролю за нелегальним вирощуванням тютюну. Водночас відповідні законодавчі зміни мають бути спрямовані насамперед на врегулювання вирощування тютюну та діяльність суб’єктів господарювання у цій сфері та розглядатися в межах окремого законопроєкту і не повинні створювати надмірного регуляторного навантаження для легальних виробників, які вже працюють відповідно до спеціального законодавства та виконують вимоги щодо простежуваності продукції і сплати податків.
До того ж деякі запропоновані законопроєктом №15372 механізми вже були предметом попередніх законодавчих ініціатив, які не отримали підтримки Верховної Ради, зокрема законопроєктів №14245 та №13628.
Бізнес-асоціації закликають народних депутатів України не підтримувати законопроєкт №15372 під час розгляду у першому читанні та не допустити запровадження надмірного регуляторного навантаження на сумлінний бізнес.
JTI Україна, компанія-член Асоціації «Укртютюн», у першому півріччі 2026 рокуперерахувала до державного бюджету 23,7 млрд грн податків, що на 12% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Про це повідомляє «Мінфін».
Основними чинниками зростання податкових відрахувань стали підвищення ставок акцизного податку та зміна цін на продукцію.
Найбільшу частину сплачених податків становив акцизний податок з урахуванням 5% роздрібного акцизу. Його обсяг сягнув майже 18,8 млрд грн, що на 15% більше, ніж у першому півріччі 2025 року. Загалом на акциз припало 79% усіх податкових відрахувань компанії.
Обсяг сплаченого ПДВ збільшився на 33% і становив 3,69 млрд грн. Таке зростання, зокрема, пов’язане зі зміною цін на продукцію. Податок на прибуток підприємств сягнув 578,6 млн грн, що на 5% перевищує показник за аналогічний період минулого року.
Відрахування податку на доходи фізичних осіб разом із військовим збором зросли на 16%, до 141,9 млн грн. Обсяг сплаченого єдиного соціального внеску збільшився на 12%, до 98,4 млн грн. У компанії пояснюють зростання цих платежів щорічним переглядом заробітних плат.
Митні платежі, включно з ПДВ, становили 405,2 млн грн. Це на 69% менше, ніж у першому півріччі 2025 року. Скорочення пов’язане зі зменшенням обсягів імпорту та переходом частини продукції на локальне виробництво.
Відповідальність JTI Україна не обмежується податковими зобов’язаннями. В основі підходу компанії – японська філософія 4S, що передбачає довгостроковий баланс інтересів споживачів, працівників, акціонерів і суспільства. Від початку повномасштабного вторгнення компанія спрямувала понад 500 млн грн на підтримку працівників, громад і людей, які постраждали внаслідок війни, пише «Фокус».
Ще у 2022 році, коли потреба була найгострішою, швидку відповідь надала корпоративна фундація JTI Foundation, спрямувавши на програми допомоги українцям $1 млн – частину цих коштів склали пожертви працівників JTI з різних країн світу. Їх спрямували на прихистки й ремонт житла, продовольчу та медичну допомогу й психосоціальну підтримку в Україні та в країнах, які прийняли українців. Сьогодні гуманітарна робота має системний характер: у партнерстві з БФ «Карітас-Київ» близько 500 самотніх людей старшого віку та внутрішньо переміщених осіб щомісяця отримують продуктові й побутові набори та супровід соціальних працівників.
Окремий напрям – безпека територій. За підтримки JTI Foundation швейцарська організація FSD у партнерстві з Асоціацією саперів України реалізувала на Харківщині один із найбільших проєктів гуманітарного розмінування: за два роки обстежено понад 38 км², а 17 000 жителів пройшли навчання з мінної безпеки. На оснащення українських команд – спеціальні автомобілі, металошукачі, засоби захисту та матеріали для маркування – фундація спрямувала 500 000 швейцарських франків.
Компанія також співпрацює із Superhumans, підтримуючи психологічну реабілітацію та протезування, розвиває безбар’єрне середовище на власній фабриці у Кременчуці та реалізує програми реінтеграції ветеранів, підтримки людей з інвалідністю й розвитку соціальних установ. Окремою публічною ініціативою став проєкт «Срібна економіка України», спрямований на збереження професійного потенціалу покоління 50+.
Компанія також продовжує інвестувати в розвиток бізнесу в Україні. У межах програми, розрахованої на 2024-2026 роки, JTI Україна планує спрямувати до $60 млн на розвиток категорії тютюнових виробів для електричного нагрівання. Загальний обсяг інвестицій компанії в українську економіку з 1999 року становить майже $440 млн.
За підсумками 2025 року JTI Україна сплатила до бюджету 45 млрд грн податків, збільшивши відрахування на 60% порівняно з 2024 роком.
Про JTI Україна
JTI Україна входить до складу Japan Tobacco International, штаб-квартира якої розташована в Женеві. JTI є міжнародним тютюновим бізнесом групи компаній Japan Tobacco зі штаб-квартирою в Токіо.
Компанія працює в Україні з 1999 року та є одним із провідних виробників тютюнових виробів. JTI Україна об’єднує понад 800 співробітників у центральному офісі в Києві, регіональних представництвах і на фабриці в Кременчуці. Компанія виробляє продукцію для внутрішнього ринку та експортує її до 20 країн світу.
За 27 років діяльності JTI Україна інвестувала в економіку країни майже $440 млн. Ще до $60 млн компанія планує інвестувати протягом 2024-2026 років. JTI Україна також реалізує соціальні ініціативи, спрямовані на підтримку українців під час війни, розвиток інклюзивної корпоративної культури та зміцнення місцевих громад.
Документ має посилити боротьбу з нелегальним ринком підакцизної продукції шляхом удосконалення адміністративної та кримінальної відповідальності, усунення прогалин у правозастосуванні та створення умов для ефективнішої роботи правоохоронних органів, повідомляє Європейська Бізнес Асоціація (European Business Association).
Законопроєкт №9364 передбачає чіткіше розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності, посилення санкцій за повторні правопорушення, а також уточнення складів правопорушень. Очікується, що ці зміни сприятимуть ефективнішому правозастосуванню та забезпеченню принципу невідворотності покарання.
Запропоновані норми важливі й для легального бізнесу, оскільки мають сприяти забезпеченню чесної конкуренції та рівних умов роботи для всіх учасників ринку.
За даними Kantar Ukraine, станом на квітень 2026 року рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні становив 19,8%. Річні втрати державного бюджету через несплату податків оцінюються у 33,3 млрд грн.
Асоціація «Укртютюн» разом з Американською торговельною палатою в Україні та Європейською Бізнес Асоціацією підтримує законопроєкт №9364 як важливу ініціативу для підвищення ефективності боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів та закликає Верховну Раду ухвалити документ якнайшвидше.
Асоціація «Укртютюн» порушила питання повернення сплаченого акцизного податку за імпортовані в Україну підакцизні товари, які були знищені до їх реалізації внаслідок російських обстрілів. У Міністерстві фінансів повідомили, що вже працюють над можливим механізмом вирішення цієї проблеми.
Про це йшлося під час онлайн-зустрічі бізнесу, організованої Комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, повідомляє «Інтерфакс-Україна».
Питання порушила генеральна директорка Асоціації «Укртютюн» Наталія Фесюн. Вона звернула увагу, що у вартості знищеного на складах товару вже сплачений акцизний податок становить 70-75%.
За її словами, акциз є податком на споживання. Якщо товар був знищений і не потрапив до споживача, відповідний попит буде задоволений за рахунок нового виробництва або імпорту, з яких держава знову отримає акциз. Тому можливість врахувати вже сплачений акциз під час наступного імпорту не призведе до втрати відповідних надходжень державою.
Заступниця міністра фінансів Світлана Воробей повідомила, що Мінфін уже працює над вирішенням питання. Вона також нагадала, що Податковий кодекс передбачає залік податкових зобов’язань з акцизу, якщо продукція не вийшла зі складу, але для неї були придбані акцизні марки. Водночас чинний порядок працює лише для продукції українського виробництва.
За її словами, формально цей механізм можна було б поширити й на імпортовану продукцію, однак ситуація відрізняється тим, що під час імпорту акцизний податок уже був сплачений.
Масштаб проблеми на зустрічі проілюстрували на прикладі компанії «Філіп Морріс». Як повідомила Світлана Воробей, компанія звернулася з цим питанням після того, як внаслідок російського обстрілу були знищені склади з товаром. У вартості знищеної продукції було близько $10 млн уже сплаченого акцизу.
За словами заступниці міністра, потенційно йдеться про значні суми, тому необхідно оцінити вплив такого рішення на державний бюджет. Водночас механізм не може бути запроваджений для одного підприємства — він має стосуватися всієї підакцизної продукції.
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев підтримав позицію галузі щодо необхідності врегулювання цього питання.
«Я погоджуюся із галуззю, що імпортована продукція не може бути об’єктом оподаткування, якщо вона знищена», — зазначив він.
Данило Гетманцев запропонував поширити чинний порядок для вітчизняної підакцизної продукції на імпортовану та, за потреби, підготувати відповідні законодавчі пропозиції.
Заступник генерального директора з корпоративних зв’язків «Філіп Морріс Україна» Михайло Поляков уточнив, що йдеться саме про продукцію самого імпортера, яку компанія вже ввезла в Україну, але на момент знищення ще не передала дистрибуторам. Таким чином, ситуація подібна до виробленої в Україні продукції, яка перебуває на складі виробника.
На його думку, щоб уникнути різного трактування норм, це питання необхідно чітко врегулювати у Податковому кодексі.
Під час зустрічі Наталія Фесюн також запропонувала на період війни зняти вимогу щодо відеоспостереження на складах. За її словами, через цю вимогу компанії не можуть оперативно вивозити продукцію з уражених складів або переміщувати її на нові склади, які ще не обладнані системами відеоспостереження.
Данило Гетманцев нагадав, що свого часу запровадження цієї норми підтримував сам бізнес, та запропонував отримати з цього питання позиції Міністерства фінансів і Державної податкової служби, після чого ухвалювати рішення.
Міністерство цифрової трансформації України підтримало заклик бізнесу про перенесення строків запуску еАкцизу з огляду на недостатній час для повноцінного тестування системи еАкциз, повідомляє пресслужба Європейської Бізнес Асоціації (European Business Association). Мінцифра пропонуватиме Верховній Раді перенести старт роботи системи на 1 липня 2027 року.
Про це повідомила міністерка цифрової трансформації України Оксана Ферчук під час круглого столу Європейської Бізнес Асоціації, присвяченого поточному стану та актуальним питанням впровадження системи еАкциз. У заході 3 серпня взяли участь представники Міністерства цифрової трансформації, Міністерства фінансів України, Державної податкової служби, Державної митної служби, бізнесу та інших стейкхолдерів.
Учасники зустрічі також ознайомилися з оновленою дорожньою картою реформи та надали свої коментарі й пропозиції.
Бізнес підтримує впровадження еАкцизу як важливого інструменту боротьби з нелегальним обігом підакцизної продукції та активно долучається до тестування системи. Водночас компанії відзначають, що система не готова до повноцінного запуску в листопаді 2026 року.
Тож бізнес вітає пропозицію перенести строк обов’язкового запуску еАкцизу. Асоціація «Укртютюн» активно долучилася до обговорення та підтримала озвучену під час круглого столу пропозицію перенести запуск еАкцизу на 1 липня 2027 року. Економічним операторам необхідно мати достатньо часу для тестування, інтеграції власних ІТ-систем та адаптації внутрішніх процесів.
«Ми вдячні всім залученим державним органам за спільну роботу та готовність до діалогу. Важливо переконатися, що перехід на еАкциз буде передбачуваним і технічно стабільним та не створюватиме ризиків для роботи бізнесу й надходжень до державного бюджету», – зазначила Світлана Михайловська, заступниця директорки Європейської Бізнес Асоціації.
За словами Оксани Ферчук, впровадження еАкцизу – ключовий пріоритет Міністерства. Команда Мінцифри перебуває у постійному діалозі з розробниками системи й офлайн-застосунку, а також запровадила додаткові заходи для покращення координації між командами.
Асоціація «Укртютюн» долучилася до обговорення та підтримала пропозиції за підсумками круглого столу. За словами генерального директора Асоціації Наталії Фесюн, додатковий час дасть змогу повноцінно протестувати систему, інтегрувати програмне забезпеченняу власні системи виробництва, логістики, бухгалтерського обліку; усунути технічні недоліки та підготувати бізнес до переходу на нову модель без ризиків для стабільної роботи легального ринку.
Європейська Бізнес Асоціація сподівається на реалізацію запропонованого рішення та законодавче перенесення строку обов’язкового запуску системи.
Частка нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні знову зростає, а без належного правозастосування нові системи контролю можуть лише збільшити навантаження на легальний бізнес. Водночас нестабільність регуляторного середовища безпосередньо впливає на рішення міжнародних компаній щодо подальших інвестицій в Україну.
Про це генеральний директор JTI Україна Олександр Фаркош розповів в інтерв’ю РБК-Україна.
Нелегальний ринок і втрати державного бюджету
Наразі частка нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні становить 17,6%. У 2018 році цей показник не перевищував 5%, однак у жовтні 2023 року сягнув рекордних 25,7%.
У 2024 році завдяки активізації роботи правоохоронних органів, парламентському контролю та увазі міжнародних партнерів частку нелегального ринку вдалося скоротити до 12,6%. Проте у 2025–2026 роках тенденція знову змінилася на негативну.
Серед причин зростання тіньового сегмента Олександр Фаркош назвав щорічне підвищення акцизів та відсутність належного правозастосування. При цьому наближення ставок акцизного податку до європейського рівня є частиною євроінтеграційних зобов’язань України, тоді як боротьба з нелегальними виробниками залежить від ефективності українських державних інституцій.
За оцінками компанії, у 2025 році через нелегальну торгівлю сигаретами державний бюджет недоотримав близько 26,5 млрд грн. Якщо частка тіньового ринку залишиться на нинішньому рівні, у 2027 році втрати можуть сягнути 32 млрд грн.
Окремою проблемою залишається ринок електронних сигарет, 93% якого, за озвученими в інтерв’ю оцінками, перебуває в тіні.
На думку Олександра Фаркоша, держава має активніше застосовувати вже наявні інструменти для закриття нелегальних виробництв та анулювання ліцензій порушників. Натомість додаткові вимоги часто збільшують витрати легального бізнесу, але не впливають на частку нелегальної продукції.
Зокрема, JTI витратила 25 млн грн на впровадження цілодобового відеоспостереження на виробництві, складах і в місцях зберігання продукції. Водночас ця норма не змінила динаміку нелегального ринку.
еАкциз: ризики для легального ринку
Окрему увагу генеральний директор JTI Україна приділив підготовці до запуску системи електронної акцизної марки, запланованого на 1 листопада 2026 року.
Компанія підтримує цифровізацію контролю за обігом підакцизної продукції та вже інвестує десятки мільйонів гривень в адаптацію виробництва і внутрішніх процесів. Проте державна платформа досі перебуває на етапі доопрацювання та не пройшла повноцінного тестування за участі всього ланцюга постачання.
«Можна мати найкращий текст закону, але якщо реалізація буде неякісною, то це створить більше проблем, ніж рішень», – зазначив Олександр Фаркош.
До системи мають підключитися не лише виробники, а й дистриб’ютори та десятки тисяч представників роздрібної торгівлі. За інформацією, яку Міністерство цифрової трансформації озвучувало учасникам ринку, наразі в системі зареєстровано менш як 1% операторів.
Якщо до моменту запуску еАкцизу виробники, дистриб’ютори або ритейл не будуть готові працювати в новій системі, легальна продукція може не потрапити до торговельних точок. Потенційні втрати бюджетних надходжень у такому разі Олександр Фаркош оцінив у 500 млн грн щодня.
Європейські норми та українські реалії
Українська система еАкцизу базується на європейській системі відстеження руху тютюнової продукції Track & Trace, яка діє в країнах ЄС із 2019 року. Водночас українська модель значно ширша та складніша.
Вона поширюється не лише на тютюнові вироби, а й на алкогольну продукцію, залучає всю роздрібну торгівлю та передбачає перенесення сплати акцизного податку на електронну марку. Таких елементів у європейській системі немає, а їхнє додавання створює додаткові витрати й ризики для держави та бізнесу.
На думку Олександра Фаркоша, під час адаптації законодавства до норм ЄС важливо враховувати місцевий контекст, технічну готовність ринку та реальні можливості всіх учасників системи.
Інвестиції залежать від передбачуваності правил
У 2025 році JTI Україна сплатила 45 млрд грн податків і продовжила інвестувати у виробництво, обладнання, маркетинг та розвиток української команди.
Компанія також розглядає можливості отримання нових замовлень для українського виробництва, зокрема на виготовлення фільтрів, обробку тютюну та виробництво іншої продукції для експорту. До початку повномасштабної війни JTI Україна експортувала продукцію до 22 країн.
Водночас рішення щодо нових виробничих проєктів залежать від стабільності регуляторного середовища.
«Для нас критичною є саме передбачуваність», – наголосив Олександр Фаркош.
За його словами, бізнес здатний працювати в різних умовах, якщо правила не змінюються раптово. Для збереження та розширення інвестицій Україні потрібні прозорі правила, рівні конкурентні умови, прогнозованість законодавчих змін та залучення бізнесу до розроблення нових регуляторних норм.
Окремо керівник JTI Україна звернув увагу на необхідність підтримувати компанії, які вже працюють у країні, інвестують і сплачують податки. Адже залучення нового інвестора під час війни потребує значних ресурсів і не гарантує результату, тоді як чинні інвестори вже є частиною української економіки.
Підтримка працівників, ветеранів і громад
Із початку повномасштабного вторгнення JTI спрямувала понад 500 млн грн на підтримку працівників і громад.
Компанія допомагає людям старшого віку та внутрішньо переміщеним особам, підтримує програми психологічної реабілітації та реінтеграції ветеранів у партнерстві із Superhumans, а також надає допомогу мобілізованим працівникам.
У співпраці з JTI Foundation компанія підтримала програму гуманітарного розмінування Харківської області. За два роки було ідентифіковано та промарковано понад 39 млн кв. м потенційно небезпечних територій, а навчання з мінної безпеки пройшли 29 тис. людей.
Асоціація «Укртютюн» оголошує старт четвертої Всеукраїнської премії журналістських робіт «КонтраFACTS Media Awards» (КонтраФактс Медіа Авордс) на тему протидії нелегальній торгівлі тютюновими виробами.
Лише з початку 2026 року тіньовий ринок зріс з 17,6% до 19,8%, а обсяг нелегальних сигарет в Україні перевищив 5 млрд шт. Бюджет через це втрачає у рік 33 млрд грн – це ресурси, які могли б бути спрямовані на підтримку країни під час війни.
Досвід попередніх премій показав: професійне висвітлення проблеми у ЗМІ спонукає правоохоронні органи та суспільство до активної боротьби з цим явищем.
«За час повномасштабної війни Україна вже недоотримала понад 90 млрд грн податкових надходжень через нелегальну торгівлю тютюновими виробами. В умовах війни це не просто економічна проблема, а питання ресурсів для держави та її обороноздатності. Тому звертаюся до журналістів: ваші матеріали створюють суспільний резонанс, привертають увагу до проблеми та стимулюють конкретні дії. Ми заохочуємо висвітлювати цю тему у будь-якому форматі», – зазначила генеральна директорка Асоціації «Укртютюн» Наталія Фесюн.
Серед партнерів конкурсу – інформагентство Інтерфакс-Україна, видання NV, ділове медіа Mind, Європейська Бізнес Асоціація (European Business Association, EBA) та ініціатива «Ні контрабанді!».
Умови участі та призовий фонд
До участі запрошуються радіо- та тележурналісти, автори онлайн-медіа та друкованих видань, а також незалежні творці цифрового контенту, автори подкастів та інших форматів.
На конкурс приймають матеріали, створені і опубліковані з 14 липня по 30 вересня 2026 року включно.
Призовий фонд:
1 місце – 70 000 грн
2 місце – 40 000 грн
3 місце – 30 000 грн
Додаткові відзнаки від журі – по 20 000 грн
Усі учасники, роботи яких прийнято до участі у конкурсі згідно з правилами, отримають гарантовану премію за участь у розмірі 2 500 грн.
29 червня відбувся круглий стіл Європейської Бізнес Асоціації (European Business Association), присвячений підготовці до впровадження системи еАкциз, повідомляє пресслужба EBA.
У заході взяли участь оператори ринку, команда Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства фінансів України, Державної податкової служби, Державної митної служби, а також компанії ELEKS, яка є розробником системи. Учасники обговорили готовність функціоналу еАкцизу, статус інтеграційних процесів та ризики для безперервної роботи ринку після запланованого запуску системи.
Представники бізнесу зазначили, що станом на кінець червня система еАкциз не має необхідного функціоналу. За оцінкою компаній, залишаються невирішеними як технічні, так і законодавчі питання, попри те, що для тестування системи бізнесом передбачалося близько 10 місяців. Тож операторів ринку підакцизної продукції закликають активно долучатися до тестування системи.
«Наразі компанії не можуть підтвердити, що з 1 листопада виробництво, обіг, продаж та фіскалізація підакцизної продукції працюватимуть безперервно. Серед ключових невирішених питань бізнес згадує неготовність офлайн-застосунку, відсутність функціоналу щодо відображення змін до митних декларацій», — зазначає Світлана Михайловська, заступниця директорки Європейської Бізнес Асоціації.
Учасники наголосили, що збій системи після запуску може мати суттєві наслідки для державного бюджету. За оцінками бізнесу, щоденні втрати акцизних надходжень у такому випадку можуть перевищити 500 млн грн.
За результатами обговорення бізнес закликав:
забезпечити готовність системи до повноцінного тестування за участю бізнесу, ДПС та ДМС;
невідкладно усунути законодавчі прогалини та колізії, що можуть перешкоджати запуску еАкцизу;
підготувати резервний сценарій та необхідні законодавчі зміни на випадок, якщо система не буде готова до визначеної дати запуску.
Олександр Борняков, т.в.о. Міністра цифрової трансформації України, наголосив, що запуск еАкцизу залишається одним із ключових пріоритетів Міністерства. За його словами, Мінцифри не планує ініціювати відтермінування запуску системи та зосереджується на тому, щоб до кінця липня передати її бізнесу для повноцінної інтеграції.
Олександр Закусило, заступник Міністра цифрової трансформації, додав:
«еАкциз — це складна цифрова реформа із залученням інших державних органів та бізнесу. Ми чуємо бізнес і на кінець червня маємо низку важливих доопрацювань та оновлень системи. Зокрема, представники бізнесу провели комплексне тестування еАкцизу та повного життєвого циклу е-марки — протестували шлях продукції від виробника чи імпортера через дистриб’ютора до магазину і покупця. Ми завершили тестування бізнес-процесів для нарахування та сплати акцизного податку. На початку липня користувачі системи зможуть це тестувати. Також на початку липня запустимо окрему систему служби підтримки, щоб робота зі зверненнями користувачів була швидшою та ефективнішою».
Представники компанії ELEKS повідомили, що в другій половині липня бізнес отримає версію системи зі стабільним API. За їхніми словами, команда вдосконалила механізми збору зворотного зв’язку та тестування, актуалізувала дані ДПС, а також найближчим часом відкриє можливість тестування бізнес-процесів зі сплати акцизного податку. Крім того, триває тестування взаємодії економічних операторів із Державною митною службою. Основні бізнес-процеси планується тестувати спільно з компаніями протягом липня та серпня.
Антон Єлісєєв, голова Комітету Європейської Бізнес Асоціації з питань імпорту та торгівлі алкогольними напоями, підкреслив, що для імпортерів алкогольних напоїв критично важливо вже сьогодні отримати стабільну та функціонально завершену систему еАкциз, яка дозволить протестувати повний ланцюг руху товару — від його ввезення в Україну до реалізації кінцевому споживачу. Наразі система не забезпечує такої можливості, що фактично унеможливлює належну підготовку бізнесу до її обов’язкового впровадження та створює серйозні ризики для безперебійної роботи всієї галузі з моменту запуску еАкцизу.
Виконавча директорка UFRA Наталія Петрівська зазначила, що, незважаючи на те, що всі модулі системи розроблені, еАкциз досі містить значну кількість технічних помилок, а функціонал системи постійно змінюється та оновлюється. Це унеможливлює якісне тестування бізнесом і паралельне розроблення та налаштування власних ІТ-рішень у визначені строки.
Крім того, розробником досі не реалізовано функціонал тестування роботи системи в офлайн-режимі, що є критично важливим для операторів ринку. За таких обставин існує суттєвий ризик того, що система технічно не буде готовою до повномасштабного запуску, а учасники ринку підакцизної продукції не матимуть достатнього часу для своєчасної інтеграції та повноцінної роботи в системі з 1 листопада 2026 року.
«Ми закликаємо врахувати всі ризики та сприяти реалізації необхідних кроків уповноваженими органами влади для забезпечення належної, передбачуваної та безперебійної підготовки до впровадження еАкцизу. Крім того, з огляду на відновлення тенденції до зростання частки тіньового ринку тютюнових виробів, згідно з новим дослідженням Kantar Україна, яка станом на квітень цього року сягнула 19,8%, важливо уникнути створення будь-яких умов, що лише сприятимуть подальшому зростанню нелегального ринку підакцизних товарів», — зазначила Оксана Швець, заступниця директора Департаменту стратегічного розвитку з питань європейської інтеграції Американської торговельної палати в Україні.
Наталія Фесюн, генеральна директорка Укртютюн, зазначила, що бізнес неодноразово наголошував на потребі у 10-місячному періоді функціонування системи еАкциз як цілісного продукту в тестовому режимі. Саме така домовленість бізнесу та влади була зафіксована в Законі № 3173-ІХ. Однак цього не відбулося: елементи системи зазнають постійних змін, а виробники позбавлені можливості повноцінної інтеграції системи.
«Держава повинна забезпечити належне тестування системи, невідкладно усунути законодавчі прогалини та колізії, а також визначити “точку неповернення”, після якої застосовуватиметься план “Б”. В іншому випадку з 1 листопада бюджет ризикує недоотримувати 500 млн грн податків щодня».
Європейська Бізнес Асоціація й надалі сприятиме конструктивному діалогу між бізнесом та органами влади, щоб забезпечити своєчасний і безперебійний запуск системи еАкциз.
Втрати бюджету від нелегальної торгівлі сигаретами перевищили 33 млрд грн на рік.
У квітні 2026 року частка нелегальної тютюнової продукції в Україні зросла до 19,8% від загального обсягу ринку, наблизившись до кожної п’ятої проданої пачки сигарет.
Про це свідчать дані проєкту «Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні», який проводить Kantar Україна на замовлення провідних виробників тютюнової продукції.
Основним фактором зростання стало збільшення обсягів контрафактної продукції, зокрема сигарет із підробленими акцизними марками. Водночас рівень продукції, маркованої Duty Free або призначеної для експорту та нелегально реалізованої в Україні, залишається стабільним від початку року, хоча й перевищує показники 2025 року.
За таких обсягів ринку річні втрати державного бюджету через несплату податків оцінюються у рекордні 33,3 млрд грн.
Продукція, яка маркована надписом Duty Free або призначена для експорту
У сегменті продукції, маркованої Duty Free або призначеної для експорту та нелегально реалізованої в Україні, 55% сигарет вироблені Винниківською тютюновою фабрикою, ще 44% – Marshall Finest Tobacco. Найпоширенішими торговими марками цієї категорії залишаються Compliment, Marshall, Manchester, Urta, Lifa та Brut.
Регіональний розподіл
Географія нелегальної торгівлі суттєво не змінилася. 68% всієї нелегальної продукції зосереджено у семи регіонах:
Дніпропетровська – 18%
Одеська – 11%
Харківська – 10%
Кіровоградська – 8%
Львівська – 8%
Хмельницька – 7%
м. Київ та Київська область – 6%
Канали збуту
Попри певне скорочення продажів нелегальних сигарет через кіоски, саме кіоски та магазини залишаються основними каналами збуту, через які реалізується близько двох третин нелегальної тютюнової продукції.
Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні за квітень 2026
Структура дослідження: 3000 курців, старші за 18.5 років, 4 хвилі на рік. Інтерв’ювання, отримання пачок, дослідження пачок, виявлення нелегальних пачок.
Нагадаємо, на початку 2026 року загальний рівень нелегального ринку тютюнових виборів, за даними Kantar Україна, становив 17,6%, у жовтні 2025 року приблизно так само – 17,8%.
