Обсяги торгівлі нелегальною тютюновою продукцією в Україні на початку 2026 року залишаються сталими порівняно з жовтнем 2025 року – майже кожна 6-та пачка на ринку нелегальна. Про це свідчать дані проєкту «Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні», який проводить Kantar Україна.
Загальний рівень нелегального ринку становить 17,6% (проти 17,8% у жовтні 2025 року).
Водночас змінилася структура нелегального сегмента. Частка контрафактної продукції з підробленими акцизними марками зменшилась до 9,0% (10,4 % у жовтні 2025 року), тоді як частка продукції, маркованої як Duty Free або призначеної для експорту, зросла до 7,7% (6,2% у жовтні 2025).
За таких обсягів ринку річні втрати державного бюджету через несплату податків оцінюються у 28,1 млрд грн, а обсяг тіньового ринку перевищує 5 млрд сигарет.
Структура контрафакту
Серед контрафактної продукції у лютому 2026 року 37% становлять сигарети з підробленими акцизними марками.
Основним виробником такої продукції (згідно з маркуванням на упаковці) залишається Маршалл Файнест Тобакко (Юнайтед Тобако) / VK Tobacco FZE.
Продукція, яка маркована надписом Duty Free або призначена для експорту
Серед нелегальної продукції, маркованої як Duty Free або призначеної для експорту, 57% (за написом на упаковці) вироблені Винниківською тютюновою фабрикою. Основні торгові марки – Compliment (52%) та Lifa (3%).
Ще 41% припадає на продукцію виробника Маршалл Файнест Тобакко, серед яких найпоширенішими є Marshall (22%), Urta (9%), Manchester (6%) та Brut (3%).
Регіональний розподіл
На початку 2026 року 67% всієї нелегальної продукції зосереджено у семи регіонах.
До переліку регіонів-«лідерів» додалася Кіровоградська область.
Дніпропетровська – 19%
Одеська – 10%
Харківська – 9%
Кіровоградська – 9%
Львівська – 8%
Хмельницька – 7%
м. Київ та Київська область – 5%
Канали збуту
Структура каналів продажу залишається сталою: 64% нелегальної тютюнової продукції у 2026 році реалізується через кіоски та магазини (65% у 2025 році).
Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні за лютий 2026
Структура дослідження:
персоналізовані інтерв’ю з 3000 курцями;
чоловіки та жінки віком старші за 18,5 років;
цільова аудиторія – постійні мешканці та внутрішньо переміщені особи;
у 2022-2026 роках дослідження не охоплює тимчасово окуповані та прифронтові регіони;
Попри жорстке регулювання та високі податки, тіньовий ринок тютюнових виробів в Україні продовжує зростати й уже досяг 17,6%.
Про це заявив Андрій Лукасевич, менеджер з протидії нелегальній торгівлі Philip Morris Ukraine під час дискусії «Білий бізнес: обов’язок чи стратегія зростання?» на Business Wisdom Summit, повідомляє Mind.
За його словами, масштаби проблеми напряму б’ють по держбюджету: «За останніми замірами втрати державного бюджету становлять приблизно 28 млрд грн за такого рівня нелегальної діяльності».
При цьому великі міжнародні гравці залишаються серед ключових платників податків: лише торік Philip Morris Ukraine сплатила понад 38 млрд грн до бюджету.
Окремий виклик – сегмент електронних сигарет, який після заборони фактично повністю перейшов у тінь.
«Ринок електронних сигарет… абсолютно тінізований. Тут є білі гравці, які дотримуються вимог, і є тіньовий ринок, який потрібно долати», – зазначив він.
Лукасевич наголошує: законодавча база в Україні вже достатньо жорстка, однак ключова проблема – слабке правозастосування.
«У нас є сувора відповідальність, є всі необхідні органи. Хотілося б, щоб правозастосування відбувалося набагато якісніше», – наголосив він.
Йдеться, зокрема, про відкритий продаж нелегальної продукції – навіть у великих торгових центрах, де, за словами експерта, фіксуються випадки продажу заборонених виробів, у тому числі неповнолітнім.
У підсумку Лукасевич наголошує: говорити про «баланс» між білим і тіньовим ринком некоректно – детінізація потребує системної роботи держави.
Детективи Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України спільно з Офісом Генерального прокурора викрили організовану схему незаконного виробництва, зберігання, транспортування та збуту рідин для електронних сигарет. У рамках спецоперації проведено понад 70 обшуків, вилучено майна на загальну суму близько 30 млн грн. Про це повідомляє пресслужба БЕБ.
За даними слідства, з 2023 року у Києві та Київській області через розгалужену мережу вейп-шопів діяла схема збуту так званих «самозамісів» – рідин для електронних сигарет, виготовлених поза державним контролем. Паралельно товар реалізовували через інтернет-ресурси з доставкою по всій Україні.
Учасники схеми також ухилялися від сплати податків у особливо великих розмірах. Для цього застосовували механізм дроблення бізнесу: фактично єдина мережа продажів була формально розподілена між низкою підконтрольних ФОП та ТОВ. Отримані кошти легалізовували через фінансові операції та подавали як доходи від нібито законної діяльності, що дозволяло приховати їхнє походження і спрямовувати на придбання рухомого майна.
Обшуки проводились у торговельних, виробничих і складських приміщеннях, а також за адресами проживання причетних осіб. Під час слідчих дій вилучено значні обсяги підакцизної продукції та компонентів для її виготовлення: 43 487 ароматизаторів, 30 243 одиниці гліцерину, 36 044 підсилювачі смаку та міцності, 19 781 картридж, 3 590 под-систем, 27 комплектів обладнання, а також нерозфасовані інгредієнти – пропіленгліколь, гліцерин та інше. Загальна вартість вилученого становить близько 30 млн грн.
За оцінкою слідства, реалізація вилученої продукції кінцевим споживачам могла призвести до ухилення від сплати акцизного податку на суму близько 20 млн грн. Одночасно демонтовано незаконні МАФи, через які збували товар, – за сприяння Київської міської державної адміністрації.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив, що Офіс Генерального прокурора спільно з БЕБ викрили масштабну схему, яка діяла на території України з 2023 року. “Злочинна група організувала повний цикл нелегального обігу нікотиновмісних сумішей. Також вони продавали заборонені в Україні рідин з ароматизаторами, тобто смаками, відмінними від тютюнового. Незаконну продукцію ділки реалізовували через розгалужену систему збуту, зокрема, фізичні точки та онлайн-магазини викритої мережі”, – зазначив він.
Кравченко також вказав, що роботу нелегального бізнесу забезпечували понад 200 залучених осіб. «У межах спецоперації проведено понад 70 одночасних обшуків у місті Києві, а також на території Київської, Кіровоградської, Полтавської, Черкаської та Чернігівської областей. Слідчі дії відбувалися за місцями проживання організаторів, на виробничих майданчиках і в точках збуту готової продукції», – підкреслив генеральний прокурор.
БЕБ наголошує, що виготовлення рідин для електронних сигарет поза державним контролем унеможливлює перевірку компонентів і дотримання стандартів якості, що створює реальні ризики для здоров’я споживачів – передусім молоді.
Досудове розслідування триває. Процесуальне керівництво здійснюють прокурори Офісу Генерального прокурора України.
Понад 90 млрд грн – саме стільки державний бюджет України втратив за роки повномасштабної війни через поширення нелегальної тютюнової продукції. Про це свідчать дані проєкту “Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні”, який проводить компанія “Kantar Україна”.
Багато це чи мало? Масштаб втрат легше усвідомити, якщо порівняти їх із витратами на оборону. Так, 90 млрд грн – це більш як удвічі більше, ніж передбачено в бюджеті України на 2026 рік на виробництво зброї та боєприпасів (44,3 млрд грн) або ніж було витрачено на закупівлю FPV-дронів у 2025 році (44 млрд грн). Це також зіставно з обсягом додаткової допомоги від США у 2024 році на закупівлю снарядів для систем Patriot та NASAMS для України (2,2 млрд дол.).
Звісно, це лише кілька прикладів – варіантів, як саме можна було б витратити втрачене на підвищення обороноздатності країни, багато. Однак факт залишається незмінним: бюджет цих грошей не отримав. А окрім того, поширення контрафактного тютюну спотворює конкурентне середовище на шкоду легальному бізнесу, який справно сплачує податки у повному обсязі, – що у підсумку також призводить до додаткових економічних втрат для держави.
Чому так відбувається? Можна було б припустити, що бракує механізмів для боротьби з нелегальним ринком. Але це не так. Держава має достатньо засобів для впливу – і про це переконливо свідчать результати 2024 року, коли “тютюнова тінь” була ефективно знижена до 12,6%. Але протягом 2025 року відбувся черговий “розквіт” контрафакту, і у жовтні минулого року частка нелегальної тютюнової продукції сягнула вже 17,8%. Детально про проблематику та методи боротьби з нею розповідаємо у спецпроєкті “Економічної правди” та Асоціації “Укртютюн”.
Чому зростає ринок нелегальних сигарет в Україні
2024 рік відзначився успішною боротьбою Бюро економічної безпеки України (БЕБ) проти виробників нелегального тютюну. Результати були справді суттєвими. На кінець року було зафіксоване значне зниження загального рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні до 12,6% проти 19,1% на початку року. Здавалося, що правоохоронцям та податківцям нарешті вдалося знайти правильний підхід і ситуація буде тільки покращуватися. Але, на жаль, успіх був нетривалим – 2025-й приніс уже зовсім невтішні результати.
Як показало дослідження “Kantar Україна”, протягом 2025 року частка нелегального сектору поступово зростала, досягнувши 17,8%. Що це означає у грошовому вимірі? За оцінками експертів, за такого рівня нелегальної торгівлі Державний бюджет України у 2025 році недоотримав понад 26,5 млрд грн податкових надходжень, що на 4,6 млрд грн більше, ніж у 2024 році, та аж на 3 млрд грн більше, ніж у 2023 році, коли частка нелегального ринку була рекордно високою!
На додачу до прямих втрат, як свідчать дані Growford Institute, у 2025 році через поступовий відкат “тютюнової тіні” також не вдалося виконати план легальних надходжень акцизного податку із тютюнових виробів та електронних сигарет: виконано 94,7% від плану проти 107,6% у 2024 р. Це означає, що недовиконання річного плану склало майже 7 млрд грн, які також можна записати у втрати бюджету.
Основним чинником негативних змін на ринку стало збільшення частки контрафактної продукції з підробленими акцизними марками – той сегмент, з яким у 2024 році вдавалося успішно боротися.
“Передусім це пов’язано з тим, що у травні 2024 р. розпочалися масштабні обшуки на п’яти найбільших виробниках сигарет, щодо яких були підтверджені відомості про їх нелегальну діяльність. Слідчі дії тривали кілька місяців, нелегальне виробництво зупинилося, незаконний товар реалізувався зі складів, поки такі запаси не почали вичерпуватися і Kantar не зафіксував зменшення споживання нелегальних сигарет”.
Тетяна Кощук, експертка з питань оподаткування Growford Institute
За підсумками обшуків, БЕБ прозвітувало про вилучення виробничих ліній та великих обсягів тютюнової сировини. Були виявлені неліцензовані склади, призначені порівняльні експертизи сигарет, а окремі компанії-фігуранти взагалі втратили ліцензій на виробництво тютюнових виробів. Все це й дало такий хороший ефект, який спостерігався у 2024 році.
Але такі оперативні заходи обмежені в часі, зазначає експертка. Після того як правоохоронці пішли, нелегальне виробництво сигарет відновилось.
Втрати лише ростимуть
Заявлені в дослідженні “Kantar Україна” втрати на рівні 26,5 млрд грн – це 1,27% від закладених у бюджет України на 2025 рік доходів. Але якщо додати сюди й інші непрямі втрати, спричинені ростом нелегального ринку, сума може значно зрости.
А що буде, якщо порахувати втрати держбюджету за роки повномасштабної війни? Виявиться, що протягом 4-х років Україна недоотримала понад 90 млрд грн. Навіть у 2024-му році, коли вдалося суттєво знизити контрафакт, бюджет недорахувався 21,9 млрд грн. Ця сума – половина витрат на будівництво оборонних споруд у 2024 році (понад 40 млрд грн).
Як показують розрахунки експертів, якщо нічого не робити, є ризик, що наприкінці 2026 року втрати будуть куди більш драматичними.
“Ставки акцизного податку, ПДВ і роздрібного акцизу є вирішальними у формуванні ціни легальних сигарет. У випадку нелегального виробництва про сплату податків не йдеться, основним фактором ціноутворення є прибутки учасників злочинних схем. Фактичний розмір акцизного податку на сигарети сьогодні є на 23% вищим порівняно з 1-м кварталом 2025 р. і на 47% більшим, ніж у грудні 2024 р. З 1 січня 2026 р. він зріс на 7% у гривневому еквіваленті (внаслідок девальвації при переведенні ставки з євро у гривню). Ще одне підвищення цього акцизу відбудеться з 1 квітня 2026 р. – на 10%. Тобто з 2-го кварталу 2026 р. акцизний податок на сигарети буде на майже 18% більшим, ніж у кінці 2025 року. Тому зрозуміло, що навіть фіксація частки нелегального ринку сигарет на сьогоднішньому рівні означатиме подальше значне зростання втрат податкових надходжень”.
Тетяна Кощук, експертка з питань оподаткування Growford Institute
Важливо усвідомлювати, що вищий акциз – це завжди вищі доходи нелегальних виробників, адже це відкриває шлях до встановлення вищої націнки на нелегальну продукцію. Цю націнку не переспрямовуватимуть до бюджету, вона осідатиме у кишенях тіньових виробників та… даватиме додаткові можливості для кращого виживання такого бізнесу за рахунок посилення корупційної складової.
“Чим менше акциз, чим менша різниця між виробництвом «сірої» та «білої» продукції, тим менше стимулів до «схематозу». Тож коли акциз був невеликим, собівартість плюс акциз не дуже відрізнялися від просто собівартості, то займатися «схематозом» було не дуже цікаво. Зараз, коли акциз становить більшу частину від ціни – близько 60% ціни пачки, то схеми стають дуже вигідними. Якщо не платити акциз і ПДВ, то «зекономлена» різниця досягає уже ста гривень на пачці. А акциз лише ростиме, відповідно до умов євроінтеграції він зростає щороку на 20% і у 2028 році має сягнути 90 євро за 1000 сигарет”.
Олег Гетьман, координатор експертної групи “Економічна експертна платформа”
Як боротися з контрафактом
Нелегальний ринок за своєю природою має кілька рівнів злочинної діяльності, кожен з яких потребує окремих зусиль для подолання. Окрім уже згаданої корупційної складової, є ще як мінімум два рівні, вартих уваги правоохоронців.
У березні детективи БЕБ викрили та припинили діяльність незаконного виробництва сигарет у промислових масштабах на території Чернівецької області. Фото: пресслужба БЕБ
Вершечком айсберга, який є видимим для кінцевого споживача, є нелегальний збут незаконно виготовленої продукції. На сьогодні штрафи за нелегальну торгівлю є настільки незначними, що не можуть мати ніякого суттєвого впливу на злочинців, відзначає Тетяна Кощук. Зокрема, у 2025 році достатньо було продати 3 тисячі пачок нелегальних сигарет, щоб покрити штраф за незаконний збут.
Отже, необхідним кроком для подолання цього шару проблеми є значне посилення відповідальності за продаж контрафакту. Але якщо обмежитися тільки цим, загалом ситуація не матиме значних позитивних змін.
Основним напрямом боротьби для відчутного зменшення контрафакту має бути виявлення та ліквідація тіньових виробничих потужностей. Якщо не буде такої кількості нелегально виробленого – то вже, відповідно, не буде чого продавати.
“Переважна більшість нелегальної тютюнової продукції виробляється на території України. При цьому, виходячи з даних Kantar Україна, можна обрахувати, що близько 2/3 всієї нелегальної тютюнової продукції у 2025 році походили від кількох українських виробників (згідно з інформацією, зазначеною на пачці), які мають чинні ліцензії, що вказує на системний характер проблеми та необхідність припинення діяльності таких напівлегальних виробників. Виявлення та ліквідація схем недобросовісних ліцензіатів, через які формується більшість тіньового ринку сигарет, має бути ключовою метою діяльності контролюючих та правоохоронних органів”, – наголошує Наталія Фесюн, гендиректорка Асоціації “Укртютюн”.
Досвід 2024 року переконливо продемонстрував, що в Україні уже є усі дієві механізми для боротьби з нелегальними виробниками. Тож експерти одностайні у думці, що законодавство забезпечило для правоохоронців та податківців достатній інструментарій для ліквідації тіньових схем. Важливими є не якісь додаткові зміни, а забезпечення ефективного правозастосування чинного законодавства та за необхідності – посилення інституційної спроможності правоохоронних та контролюючих органів. І хоча окремі точкові зміни у законодавстві ще можуть вдосконалити процес, однак робота з законодавством не повинна підміняти результативної роботи тут і зараз із використанням вже наявного інструментарію.
“Завдяки активним діям правоохоронних і контролюючих органів, посиленому парламентському контролю, а також увазі з боку міжнародних партнерів, обсяг незаконної торгівлі тютюновими виробами помітно знизився. Цей досвід доводить, що при наявності бажання дійсно побороти проблему та ефективній координації всіх відповідальних органів можна досягти суттєвих результатів”.
Наталія Фесюн, гендиректорка Асоціації “Укртютюн”
На думку Тетяни Кощук, для успішної активізації боротьби на сьогодні важливо, щоб правоохоронна система – БЕБ, Національна поліція, Податкова служба – посилили роботу у своїх сферах відповідальності.
“Податкова працює лише з тими виробниками, які мають ліцензію, а БЕБ і Національна поліція залучені в основному до пошуку нелегальних виробничих ліній. На мій погляд, на сьогодні не вистачає координації між цими органами. Погляньмо на приклад Європейського Союзу, як там ґрунтовно плануються операції для боротьби з нелегальним ринком”, – наголошує експертка.
Олег Гетьман також наголошує на необхідності підвищувати дієвість перевіряючих і контролюючих органів. На думку експерта, необхідно провести перезавантаження таких інституцій – на прикладі тієї реформи, яку вже пройшов БЕБ.
“Нам вдалося повністю перезавантажити БЕБ і ми зараз очікуємо, що бюро даватиме максимальний результат, як тільки завершиться переатестація і набір нових кадрів. На останньому етапі перезавантаження також перебуває митниця. Найближчими днями мають призначити нового голову митниці, який був обраний на міжнародному конкурсі з вирішальним голосом міжнародників.
Те ж саме – повне перезавантаження з вирішальним голосом міжнародних партнерів – потрібно зробити з Державною податковою службою, Службою фінансового моніторингу, бажано – ще й з Національною поліцією. Перезавантаження цих трьох органів наразі на рівні законопроєктів, які ще й першого читання не пройшли. Якщо їх проголосують у 2027 році, то серйозно боротися з тінню ми почнемо у 2028 році”, – пояснює Олег Гетьман.
Окремо слід наголосити на необхідності забезпечення БЕБ ресурсами, потрібними для ефективного здійснення повноважень. Зокрема, йдеться про врегулювання питань, пов’язаних із проведенням оперативно-технічних та негласних слідчих дій для встановлення та фіксації джерел походження нелегальної продукції, а також відсутністю територіальних управлінь БЕБ у регіонах з найбільшим рівнем нелегальної торгівлі.
“У Дніпропетровській області, на території якої реалізується 25% усієї нелегальної тютюнової продукції, втрати податків від якої оцінюються у 7 млрд гривень, відсутнє відповідне управління БЕБ. Згідно з Бюджетним запитом БЕБ для забезпечення діяльності одного територіального управління необхідно орієнтовно 300 млн грн на рік, що у понад двадцять разів менше, ніж втрати держави лише з нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Дніпропетровській області”, – наводить дані гендиректорка Асоціації “Укртютюн” Наталія Фесюн.
Адекватне та постійне спрямування зусиль правоохоронців та податківців може дати ефект навіть кращий, ніж спостерігався у 2024 році, вважає експертка Growford Institute. Якщо оцінювати поточну ситуацію в Україні у розрізі досвіду різних європейських країн, можна припустити, що рівень тіні може впасти приблизно вдвічі від зафіксованого наприкінці 2025 року (17,8%).
“8-10% – це цільовий показник, який варто було б визначити як базовий на кінець 2026 року. Але поступовий рух не дасть відчутного результату. Тютюнові злочинці адаптуються швидше, ніж реагують правоохоронці на їхні попередні дії. Потрібні постійні зусилля, постійний натиск”.
Тетяна Кощук, експертка з питань оподаткування Growford Institute
Система е-Акциз не пройшла фазу стабілізації та не готова до повноцінного тестування менш ніж за шість місяців до запланованого запуску – 1 листопада 2026 року. Про це наголосили учасники круглого столу «Е-Акциз: готовність системи та ринку», організованого Європейською Бізнес Асоціацією за участі представників тютюнового та алкогольного ринків, роздрібної торгівлі, профільних асоціацій, органів державної влади та народних депутатів.
За даними Державної податкової служби, за три місяці тестування до системи підключилося лише 0,5% роздрібного сегмента. Учасники дискусії розцінили це як свідчення серйозних труднощів із підготовкою ринку.
Серед основних технічних проблем, озвучених під час заходу, – відсутність фіксації технічної документації, постійні зміни релізів, неповна інтеграція Єдиного реєстру місць зберігання, відсутність повноцінного реєстру виробничого обладнання та неготовність офлайн-застосунку. За оцінками бізнесу, це не дає змоги повноцінно протестувати ключовий функціонал системи, зокрема переміщення продукції та обмін акцизними електронними документами.
«Наразі система не готова до наскрізного тестування через постійні технічні доопрацювання, неповну роботу реєстрів і відсутність офлайн-застосунку. У цих умовах неможливо протестувати виробничі процеси, логістику та рух продукції до торговельних точок. Виробникам потрібно щонайменше 10 місяців тестування після отримання стабільної системи, проте до запуску залишилося лише шість», – підкреслила генеральна директорка Асоціації «Укртютюн» Наталія Фесюн.
Окремо учасники звернули увагу на нормативні ризики: під час тестування виявлено неузгодженості, які потребують змін до законодавства, однак відповідний законопроєкт досі не подано.
Фінансові ризики також виявилися у фокусі обговорення. За оцінками компаній-членів EBA, кожен день простою системи після запуску може коштувати державному бюджету близько 500 млн грн.
Учасники зустрічі наголосили на необхідності збільшити строк повернення паперових акцизних марок з шести до щонайменше 12 місяців, назвавши чинний термін нереалістичним для повноцінного переходу до електронної системи.
У дискусії взяли участь Асоціація «Укртютюн», Американська торговельна палата, Спілка українських підприємців, Український фуд-ритейл альянс, «Укргорілка», а також представники Міністерства фінансів, Державної податкової служби, Державної митної служби та Поліграфкомбінату «Україна».
Бізнес-асоціації та представники професійної спільноти, що підписали цю заяву, послідовно підтримують розвиток інституту лобіювання в Україні, заснованого на принципах прозорості, етики та доброчесності. Ми виступаємо за впровадження кращих міжнародних практик і формування відкритого діалогу між бізнесом і державою.
Водночас ми висловлюємо занепокоєння у зв’язку з ініціативою розроблення професійного стандарту «Професіонал з лобіювання (лобіст)», який передбачає запровадження нових обов’язкових вимог до суб’єктів лобіювання, зокрема проходження спеціалізованого навчання та додаткових кваліфікаційних процедур, що створює додаткові штучні бар`єри для зайняття відповідною діяльністю.
Інститут лобіювання в Україні лише формується після ухвалення Закону України «Про лобіювання» №3606-IX (Закон). Закон створив комплексну та достатню рамку регулювання, яка відповідає міжнародним стандартам (ОЕСР, ЄС, GRECO) та був розроблений і прийнятий, зокрема, в межах зобов’язань України у процесі європейської інтеграції для забезпечення прозорості у взаємодії представників органів державної влади із заінтересованими особами у рамках нормотворчої діяльності. Такий підхід, запозичений зокрема із практик Європейського Союзу, не закладає необхідність запровадження обов’язкових професійних стандартів чи сертифікації для лобістів, акцентуючи увагу на прозорості використання інструментів лобіювання.
Водночас важливо підкреслити, що чинне законодавство вже містить необхідні запобіжники та інструменти контролю. Зокрема, обов’язок реєстрації у Реєстрі прозорості забезпечує, що суб’єкти лобіювання діють у правовому полі, дотримуються встановлених правил, вимог до звітності та етичних стандартів, передбачених законодавством.
Отже, ключовим завданням на цьому етапі є ефективна імплементація чинного законодавства, а не запровадження нових регуляторних інструментів, необхідність яких не передбачена Законом та які спотворюють сутність закладених чинним Законом підходів.
Таким чином професійна спільнота не підтримує прийняття професійного стандарту «лобіст», оскільки він є недоцільним в сучасних умовах становлення інституту лобіювання, не передбачений Законом та суперечить закладеній в ньому концепції регулювання. До того ж, створює додаткові бар’єри для бізнесу та громадських об’єднань, містить ризики обмеження конкуренції і потенційної монополізації ринку та фактично запроваджує нові регуляторні вимоги поза межами законодавства, що суперечить принципам дерегуляції.
З огляду на це, об’єднана бізнес-спільнота вважає розроблення професійного стандарту та запровадження додаткових вимог неприйнятними та такими, що не відповідають поточному етапу розвитку ринку лобіювання в Україні та порушують його основи.
Ми залишаємося відкритими до діалогу та співпраці щодо формування ефективної, прозорої та збалансованої системи регулювання лобіювання в Україні, заснованої на принципах відкритості, доброчесності та рівного доступу.
Ця заява є відкритою для підписання іншими суб’єктами лобіювання, які підтримують рівні, незалежні умови роботи в сфері лобіювання.
Підписанти:
Американська торговельна палата в Україні (AmCham Ukraine)
Після початку повномасштабної війни British American Tobacco (BAT) вийшла з російського ринку та інвестувала понад 50 мільйонів доларів в єдине в Україні виробництво тютюнових виробів для електронного нагрівання – ТВЕНів. Про це розповіла генеральна директорка ВАТ Україна Оксана Сердюк в інтерв’ю РБК-Україна.
«Таким чином демонструючи довіру компанії до України та віру у її успішне майбутнє навіть у найскладніші часи», – наголосила Оксана Сердюк.
До 2022 року BAT Україна не лише повністю забезпечувала внутрішній ринок, але й активно експортувала сигарети та фільтри до низки іноземних країн, генеруючи валютну виручку та робочі місця в Україні. Водночас через воєнні дії компанія втратила значний обсяг експортних замовлень, їх повернення лишається пріоритетом.
Окремою проблемою лишається регуляторне середовище. За словами директорки, політика будь-якої міжнародної компанії є прагматичною.
«Якщо в країні виробництво стає економічно невигідним або регуляторне середовище не дозволяє стабільно й прогнозовано планувати діяльність, попит починають задовольняти за рахунок імпортної готової продукції», – зазначила Оксана Сердюк.
27 лютого 2026 року в Києві відбулась конференція «Співпраця оновленого БЕБ та сумлінного бізнесу — перше півріччя» — перший масштабний захід за підсумками піврічної роботи оновленого Бюро економічної безпеки. Захід зібрав майже 100 учасників: Бізнес омбудсмена України, керівників провідних бізнес-асоціацій, адвокатських об’єднань, міжнародних торговельних палат та керівників компаній.
У форматі відкритого діалогу керівництво БЕБ представило конкретні результати шестимісячної роботи з детінізації ключових ринків, а бізнес-асоціації — власну оцінку цих змін і системні пропозиції. Конференція засвідчила якісну зміну моделі взаємодії між правоохоронним органом та бізнесом: від тиску та підозрілості — до аналітичного партнерства і спільного пошуку рішень.
Олександр Цивінський, директор Бюро економічної безпеки України, виступив із ключовою доповіддю, в якій окреслив філософію та стратегію оновленого БЕБ: головний пріоритет — не кількість кримінальних проваджень, а детінізація економіки та збільшення надходжень до державного бюджету. Він відверто визнав інституційні проблеми: зарплата детективів БЕБ у 2,5 рази нижча, ніж в інших правоохоронних органів. Насамперед це пов’язано із дискримінаційною нормою — базовий неоподаткований мінімум для БЕБ встановлено на рівні 2102 грн, замість 3028 грн для інших органів.
Олександр Цивінський
Штат Бюро заповнений лише на 28%: при розрахунковій потребі у 4000 працівників фактично працюють 1145, і з серпня 2025 року звільнилось ще близько 150 осіб. Пан Цивінський назвав три законодавчі зміни, яких найбільше потребує Бюро:
вирівнювання бази розрахунку зарплати з іншими правоохоронними органами
посилення кримінальної відповідальності у сфері акцизу до рівня «тяжкого злочину» з конфіскацією майна
надання БЕБ можливості закуповувати обладнання для негласних слідчих дій.
Окремо він розповів про нову концепцію медіації — можливість виходу з кримінального конфлікту без притягнення до відповідальності за умови добровільного відшкодування збитків бюджету.
Павло Буздиган, заступник директора Бюро економічної безпеки України, представив конкретні результати роботи БЕБ у ключових галузях — паливному ринку, ринку електроніки, алкольна продукція, тютюнові вироби, гральний бізнес.
Від листопада 2025 року Бюро ідентифікувало 538 незаконних АЗС по всій Україні. Зокрема 421 викрили із допомогою бізнес-асоціацій. Найбільша концентрація “тіньових” АЗС в Одеській та Львівській областях. Завдяки комплексній роботі — демонтажу, припиненню діяльності, вилученню бензовозів – бюджетні надходження за жовтень–грудень 2025 року збільшились на 2,3 млрд грн порівняно з попереднім роком.
По електроніці: після серії зустрічей з гравцями ринку та роз’яснення вимог частина компаній добровільно вийшла з тіні — кількість фіскальних чеків зросла з 6,6 млн у вересні до 8,2 млн у грудні (+23%). Пан Буздиган підкреслив, що принцип роботи — не «хвильова» активність, а системний галузевий підхід одночасно по всіх напрямках у межах наявного ресурсу.
А також розповів про очищення ринку алкоголю від нелегальної продукції. Зокрема, у 2025 році БЕБ вилучило продукції у сім разів більше, ніж у 2024 році (2025 – на 303,8 млн грн, у 2024 році — на 43,5 млн грн). На фоні системної боротьби БЕБ з нелегальним виробництвом, контрабандою і фальсифікатом легальний виторг збільшився на 15,9% (+23,6 млрд грн).
Крім того, як зазначив Павло Буздиган, завдяки зміні підходів БЕБ щодо відпрацювання нелегальних гральних закладів, вдалося запобігти швидкому поновленню їх роботи після вилучення обладнання. БЕБ ініціює арешт приміщень, в яких організовують нелегальні ігри та проводить профілактичні заходи з власниками. У 2025 році накладено арешт на 25 приміщень, проведено 507 обшуків, вилучено 6 тис. одиниць техніки, повідомлено 70 підозр, 24 справи скеровано до суду.
Ярослав Старовойтенко, президент Нафтогазової асоціації України, підтвердив від імені галузі відчутність результатів роботи БЕБ на паливному ринку. Він нагадав, що ще рік тому асоціація покладала великі сподівання на оновлений БЕБ, і наразі ці сподівання виправдовуються.
Ярослав Старовойтенко
Ключова різниця порівняно з попередніми підходами — БЕБ уперше самостійно розширило карту порушень, адже додало до переліку нелегальних АЗС від асоціації ще 20–30% об’єктів, які виявли власними силами. Пан Старовойтенко також зафіксував якісну зміну поведінки тіньових гравців: деякі демонтують свої об’єкти самостійно, зрозумівши, що Бюро налаштоване рішуче, – ще до прямого втручання правоохоронців. Проте, це лише початок і попереду ще багато роботи. Боротьба з нелегальним сегментом потребує постійної уваги з боку держави, правоохоронним органам потрібно постійно тримати це питання в фокусі. Тінь в паливному ринку України багатогранна: це і об’єкти роздрібної торгівлі, що працюють без ліцензій, це і махінації з податками, а також, нелегальне виробництво пального. Він наголосив, що ефективна детінізація можлива лише у двосторонньому партнерстві: галузь бачить проблеми зсередини, БЕБ — має інструменти реагування.
Юрій Пероганич, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України, також підтвердив позитивну динаміку на ринку електроніки. Окремі легальні гравці демонструють до 50% зростання офіційних продажів — і це прямий наслідок спільної роботи БЕБ та ДПС. Водночас він наголосив, що тіньовий сегмент ринку залишається значним і процес детінізації потрібно прискорювати.
Юрій Пероганич
Пан Пероганич закликав до практичного кроку — створення реєстру легальних телефонів (за IMEI-кодами) як першого, відносно простого елемента системи обліку. БЕБ підтримало цю ідею без запровадження механізму відключення нелегальних пристроїв. Представник асоціації підтвердив готовність до активної публічної підтримки законодавчих ініціатив — зокрема, через формування суспільної думки у медіапросторі.
Сергій Бадрітдінов, СЕО Intertop, голова Комітету роздрібної торгівлі ЄБА, похвалив результати в паливній галузі та ринку електроніки, але відразу поставив принципове запитання: коли ж аналогічна системна робота розпочнеться у всій роздрібній торгівлі?
Він навів конкретний приклад: одна велика мережа супермаркетів (приблизно 500 магазинів) структурована через більш ніж 1500 ФОП-ів, що є очевидною схемою дроблення. Про неї відкрито пише голова бюджетного комітету Верховної Ради, її знають усі – але реакції немає.
Пан Бадрітдінов також підняв проблему митниці: нерівні умови при розмитненні.Це робить чесну конкуренцію неможливою. Він закликав БЕБ до наскрізної перевірки ланцюжка від кордону до кінцевого споживача — особливо у fashion та продуктовому рітейлі.
Анка Фельдгузен, пані Бізнес-омбудсмен України, розповіла, що Рада бізнес-омбудсмена долучилась до ініціативи детінізації ринку електроніки як партнер БЕБ та ДПС. Меморандум між сторонами ще не підписаний, але конкретні результати — зростання легальних надходжень — вже є, як показала статистика БЕБ. Пані Фельдгузен наголосила: саме відкрита і щира комунікація між регуляторами та бізнесом виявилась найефективнішим інструментом, який дав результат ще до формального оформлення співпраці. Це, на її думку, і є найцінніший урок для подальшої роботи.
Анка Фельдгузен
Андрій Антонюк, президент Української таксомоторної асоціації, підняв одну з найгостріших проблем — нелегальний ринок автомобілів, масштаби якого він порівняв з ринком електроніки: «біля кожного МРЕО існує компанія, яка продає 300 автомобілів на день середньою вартістю 20 тисяч доларів» — і при цьому має нульові обороти на рахунках і нульові податки.
Він нагадав, що асоціація направляла листа до директора БЕБ із цього приводу, і закликала провести спільний аналіз галузі автомобільного ринку за чіткою методологією. Зокрема виявити причини кожної «дірки» у законодавстві, встановити назву кожної схеми.
Андрій Антонюк
Вікторія Пташник, адвокат – представила проблему захисту прав інтелектуальної власності — і зробила це на конкретних фактах з практики БЕБ. Детективи на місцях відкрито кажуть: «там санкцій немає, що тут розслідувати» — маючи на увазі статтю 229 (підробка товарних знаків), третя частина якої є тяжким злочином, але не передбачає позбавлення волі. Як наслідок — компанії роками провадять незаконне виробництво товарів під іноземними брендами. Коли справу все ж розслідують, матеріальну шкоду потерпілому визначають у кілька десятків тисяч гривень при реальній шкоді в десятки мільйонів.
Пташник запропонувала дві конкретні дії: донести до детективів філософію захисту правовласників як пріоритету та уважніше ставитись до справ, де стаття 229 є предикатним злочином до легалізації коштів. Пан Цивінський у відповідь зазначив про три нещодавно отримані грамоти-подяки від Duracell та Apple — і запросив адвоката надати конкретну інформацію по виявлених порушеннях безпосередньо заступнику директора.
Григол Катамадзе,президент Асоціації платників податків України, наголосив, що пів року тому взяв паузу і свідомо не коментував роботу БЕБ — аби оцінити динаміку. І сьогодні він дійсно бачить результати роботи. Пан Катамадзе закликав бізнес спільно адвокатувати надання більшого бюджету для БЕБ, вирівнювання заробітних плат із НАБУ та САП, через спільні звернення до Міністерства фінансів.
Григол Катамадзе
Ростислав Коробка, віцепрезидент Торгово-промислової палати України, підняв тему інститутів спільного фінансування (ІСФ) — специфічного інструменту, який активно використовується для оптимізації податків у будівельному та аграрному секторах. Він зазначив, що діюче законодавство про ІСФ фактично легалізує непрозорі схеми, і запитав, яка робота ведеться в цьому напрямку та як організувати предметну галузеву дискусію.
Наталія Фесюн
Наталія Фесюн, генеральний директор Асоціації Укртютюн, звернула увагу на тривожні тенденції тютюнового ринку: рівень нелегальної торгівлі у 2025 році знову почав зростати. Водночас продажі легальної продукції впали на 15% — попри те, що тютюнова галузь забезпечує 7% від податкових надходжень до державного бюджету. Вона звернулась із конкретним запитом: відкрити регіональне управління БЕБ у Дніпропетровській області, де реалізується 25% нелегальної продукції. У грошовому вимірі – це приблизно 7 млрд грн втрат бюджету щорічно.
Фесюн також закликала Бюро посилити роботу з протидії інтернет-торгівлі нелегальною продукцією та подякувала за активні дії детективів щодо розслідування діяльності великих мереж вейп-шопів.
Тетяна Кощук, Crowford Institute, зосередилась на поки що невирішених проблемах детінізації ринку електронних сигарет — сегменті, який стрімко зростає, але залишається на 93% нелегальним. Цифри промовисті: від електронних сигарет до бюджету в 2025 році надійшло лише до 0,5 млрд грн акцизу — при тому, що від звичайних цигарок та інших тютюнових виробів отримано 122 млрд грн цього податку. Частка споживачів вейпів вже становить 5% дорослого населення (порівняно з 22% курців звичайних сигарет). При цьому акцизна ставка на звичайні сигарети протягом минулого року зросла на 47%, що прискорило перетікання споживачів у нелегальний сегмент вейпів. Це було одним із чинників недовиконання плану надходжень акцизного податку із тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет на 7 млрд грн.
Дар’я Свистула, голова комітету захисту бізнесу та прав власності Федерації роботодавців України, порушила системну проблему, що стосується безпосередньо членів присутніх асоціацій. Значна кількість кримінальних проваджень у БЕБ роками не розслідується, не закривається і не рухається — детективи перевантажені, ресурс обмежений.
Вона описала конкретну ситуацію: надіслані клопотання про закриття проваджень у зв’язку з відсутністю складу злочину залишаються без процесуальних рішень місяцями. Свистула запитала: чи можна налагодити формалізований механізм взаємодії між бізнес-асоціаціями та Бюро для розгляду таких кейсів? Пан Цивінський підтвердив, що такий канал вже існує, але визнав: з огляду на атестацію і перевантаженість детективів система дає збої. Він пообіцяв, що пріоритет нової команди — скорочення «мертвих» проваджень і перехід до моделі «або суд, або закриття».
Йосип Бучинський, віцепрезидент Асоціації платників податків України, виступив з розгорнутою аналітикою по кримінальних провадженнях за статтею 212 (ухилення від сплати податків).
Також пан Бучинський підтримав ініціативу БЕБ щодо досудового врегулювання (медіації) — і окремо зазначив, що зниження тиску на бізнес за останні шість місяців є реальним і відчутним. Бучинський також навів конкретний факт зловживань з боку конкретного детектива — і зазначив, що скарга на ім’я директора залишилась без відповіді протягом півроку, тоді як аналогічне звернення до Офісу Генерального прокурора отримало реакцію вже на третій день.
Єфрем Лащук, фахівець Економічної експертної платформи, представив пропозиції аналітичних центрів: систему з дев’яти KPI для об’єктивної оцінки ефективності роботи БЕБ у динаміці (квартал до кварталу). Запропонований комплекс включає:
співвідношення зареєстрованих проваджень до направлених до суду
відсоток обвинувальних актів, що завершились вироком
частку проваджень без оголошення підозри після двох і більше років
використання бюджету
середнє навантаження на детектива (кількість КП)
кількість проведених обшуків без ухвали слідчого судді
кількість скарг бізнесу (до Бізнес омбудсмена та провідних асоціацій).
Він закликав БЕБ публікувати ці показники щоквартально у відкритому доступі — у вигляді дайджесту на сайті. Цивінський погодився з ідеєю, але зауважив, що аналітична ефективність Бюро — також важливий показник, який у запропонованій системі відсутній.
Мирослав Лаба, фахівець Економічної експертної платформи, представив результати аналізу ринків підакцизних товарів у розрізі галузей: по пальному — позитивна динаміка, частка тіні впала до 14%; на ринку сигарет частка нелегальної продукції зросла з 15% до 18% у четвертому кварталі; алкоголь — частка тіні впала і тримається близько 12%.
Ключова теза його виступу: на кожному ринку є кілька великих компаній, які «тягнуть його вниз» — мінімізують податки, виплачують зарплати в конвертах. Якщо БЕБ зможе змусити цих гравців працювати “в білу” – весь ринок автоматично вирівнюється: рентабельність зростає, податкове навантаження — теж. Пан Лаба закликав Бюро формувати чіткі кількісні цілі детінізації на рік і вимірювати прогрес через порівнянні показники.
Євген Ріяко, представник Асоціації правників – порушив дві взаємопов’язані проблеми. Перша – практично повна відсутність судової практики за статтею 212 по справах, де обвинувачені не визнають провину: суди, які розглядають такі справи, просто не мають компетенції у питаннях оподаткування, і через 2–3 роки це може стати критичною точкою для БЕБ. Він запропонував розглянути створення спеціалізованих економічних судів або спеціалізації всередині судової системи.
Друга проблема — відсутність у адвокатів права подати клопотання про зміну підслідності: якщо справа за підслідністю БЕБ опинилась у СБУ чи іншому органі, бізнес позбавлений механізму її «повернення» до більш кваліфікованого органу. Євген передав номер відповідного законопроекту для підтримки з боку БЕБ.
Ігор Житінський, голова Всеукраїнського об’єднання пасажирських перевізників, підняв тему тінізації ринку автобусних пасажирських перевезень. Він повідомив, що асоціація вже направила аналітичні матеріали на електронну адресу БЕБ і передає їх у паперовому вигляді на конференції. Пан Житінський нагадав про попередню домовленість провести спеціальну галузеву зустріч і попросив керівництво Бюро знайти час для неї.
Андрій Єрашов, керівник аналітичного центру Спілки українських підприємців, виступив із збалансованою позицією: визнав прогрес БЕБ, але розставив акценти, де ще є проблеми. Він підтримав запит колег щодо перегляду «застарілих» кримінальних проваджень — особливо тих, що відкривались до приходу нового керівництва і не мають реальних підстав. На його думку, Бюро має ускладнити процедуру відкриття нових проваджень і натомість закрити безперспективні.
Пан Єрашов закликав БЕБ більше комунікувати публічно — показувати не лише успіхи, а й системні зміни всередині органу: зміну культури, дисциплінарні рішення, зміну підходів до розслідувань.
Оксана Швець, представниця Американської торговельної палати в Україні, підтвердила позитивні зміни у роботі БЕБ за останні півроку, постійний і результативний діалог бізнесу з Бюро. Палата готова підтримувати всі законодавчі ініціативи, необхідні для надання Бюро повноцінного інструментарію.
Вона наголосила, що бізнес очікує побачити результати роботи БЕБ у вимірних показниках — зокрема, у дослідженнях Kantar та у прямих надходженнях до державного бюджету.
Олександр Балдинюк, президент Укркондпром поділився власною галузевою проблемою: кожна третя тонна розчинної кави в Україні є контрабандною, а потім ще й фальсифікується — упаковується під відомі бренди з додаванням сторонніх речовин для збільшення ваги. Аналогічна ситуація і з кондитерськими виробами: нелегальні фабрики працюють у закритому режимі, під прикриттям – і залишаються практично недосяжними для контролю. Він запросив контакти для конкретної галузевої зустрічі з БЕБ і отримав підтримку від голови БЕБ.
Денис Терещенко, член правління Асоціації адвокатів України, поставив два практичних питання стосовно схем дроблення бізнесу через ФОП-мережі. По-перше, чи планується нормативне визначення межі між законною франшизою і незаконним «псевдодробленням» — аби підприємці, які роками працювали в певній моделі, розуміли, чи є вони порушниками. По-друге, який конкретний алгоритм для тих, хто хоче самостійно легалізуватись: як розрахувати суму недоплачених податків, яка її правова підстава, хто уповноважений її підтвердити?
Директор БЕБ зазначив що для мінімізації схем “дроблення” потрібні і законодавчі зміни, і наполеглива робота БЕБ та ДПС. Пан Цивінський презентував концепцію щодо нових підходів БЕБ до цього питання, ближчим часом очікуються позитивні результати.
Конференція зафіксувала якісну зміну в відносинах між БЕБ та бізнес-спільнотою: ледь не вперше за роки існування Бюро представники різних галузей відзначили реальне зниження тиску, успіхи у детінізації низки галузей і зміну філософії роботи. Конкретні цифри підтвердили системний характер змін: +2,3 млрд грн бюджетних надходжень від паливного ринку за три місяці, +8,2 млрд грн виведено з тіні на ринку електроніки та позитивні зміни ще у низці галузей.
Водночас бізнес чітко артикулював незакриті питання: критичне недофінансування БЕБ, незавершена детінізація тютюнового ринку та ринку електронних сигарет, відсутність дієвого механізму роботи з кримінальними провадженнями без руху, необхідність законодавчого врегулювання схем дроблення. Сторони домовились про наступний публічний захід через квартал та про серію галузевих зустрічей: з ринком автомобілів, кондитерської промисловості, пасажирських перевезень та ІСФ.
Тютюнова галузь сплатила у 2025 році близько 177 млрд грн податків, що становить 7% від усіх податкових надходжень зведеного бюджету. Порівняно з 2024 роком показник зріс на 42 млрд грн. Про це свідчать дані Асоціації «Укртютюн».
Зокрема було сплачено майже 134 млрд грн акцизного податку (42% надходжень акцизного податку за рік), у тому числі 11 млрд грн акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів (близько 58% надходжень від сплати цього податку).
Сума сплачених галуззю податків, для прикладу, повністю покриває видатки бюджету на фінансування Нацполіції, Офісу Генерального прокурора, НАБУ, ДБР, БЕБ, САП, СЗРУ в 2025 році.
Окрім цього, компанії-члени Асоціації “Укртютюн” у 2025 році забезпечили понад 166 млн доларів США валютних надходжень від експорту тютюнових виробів, а загальна сума інвестицій в економіку України склала понад 2 млрд доларів США.
Компанії-члени Асоціації “Укртютюн” забезпечують близько 100 000 робочих місць в Україні, 97% – у суміжних галузях.
За словами генерального директора Асоціації Наталії Фесюн, незважаючи на війну, галузь залишається бюджетоутворюючою, а компанії-члени – надійними платниками податків і роботодавцями.
Водночас, зазначила вона, окрім обумовлених війною економічних та операційних ризиків, індустрія стикається з наслідками жорсткої, часто необґрунтованої, податкової та регуляторної політики держави. За її словами, саме це стимулює нелегальну торгівлю: у 2024–2025 роках частка нелегальних сигарет становила 16% ринку (дані Kantar Україна). Через це бюджет недоотримав 21,9 млрд грн у 2024 році та 26,5 млрд грн у 2025 році.
“Іншим наслідком такої політики є скорочення обсягів легальної реалізації сигарет на 6% у 2024 році та на 15% у 2025 році (в порівнянні з попереднім роком)”, – наголошує генеральний директор Асоціації Наталія Фесюн.
В інтерв’ю Finance.ua обговорили масштаби тіньового ринку тютюну та його вплив на бюджет
Тіньовий ринок тютюну в Україні досяг критичних масштабів – майже кожна п’ята пачка сигарет може бути нелегальною. Про це йдеться в інтерв’ю з Андрієм Фітою, заступником генерального директора з корпоративних питань та комунікацій компанії JTI Україна та експертом ініціативи «Ні контрабанді», яке опублікувало видання Finance.ua.
В інтерв’ю обговорювалося, що проблема тіньового ринку тютюну виходить за межі однієї індустрії. Це сотні мільярдів гривень недоотриманих доходів бюджету, корупційні ризики та удар по легальному бізнесу. Ці кошти могли б спрямовуватися на оборону та державні потреби.
Серед тем розмови – роль мінімальної ціни пачки сигарет як важливого маркера легальності продукту. Цінник нижче 114 грн має насторожувати споживачів.
В інтерв’ю розповідається про основні джерела нелегального продукту на українському ринку: контрабанду, підпільне виробництво та контрафакт. Серед найпоширеніших схем – зловживання ліцензіями, махінації з duty free та “псевдоекспорт”.
Окрема увага приділена складності ідентифікації підробок для споживачів. Навіть акцизна марка не завжди гарантує легальність продукту, проте існують практичні ознаки, які допомагають розпізнати нелегальний товар.
