Асоціація «Укртютюн» оголошує старт четвертої Всеукраїнської премії журналістських робіт «КонтраFACTS Media Awards» (КонтраФактс Медіа Авордс) на тему протидії нелегальній торгівлі тютюновими виробами.
Лише з початку 2026 року тіньовий ринок зріс з 17,6% до 19,8%, а обсяг нелегальних сигарет в Україні перевищив 5 млрд шт. Бюджет через це втрачає у рік 33 млрд грн – це ресурси, які могли б бути спрямовані на підтримку країни під час війни.
Досвід попередніх премій показав: професійне висвітлення проблеми у ЗМІ спонукає правоохоронні органи та суспільство до активної боротьби з цим явищем.
«За час повномасштабної війни Україна вже недоотримала понад 90 млрд грн податкових надходжень через нелегальну торгівлю тютюновими виробами. В умовах війни це не просто економічна проблема, а питання ресурсів для держави та її обороноздатності. Тому звертаюся до журналістів: ваші матеріали створюють суспільний резонанс, привертають увагу до проблеми та стимулюють конкретні дії. Ми заохочуємо висвітлювати цю тему у будь-якому форматі», – зазначила генеральна директорка Асоціації «Укртютюн» Наталія Фесюн.
Серед партнерів конкурсу – інформагентство Інтерфакс-Україна, видання NV, ділове медіа Mind, Європейська Бізнес Асоціація (European Business Association, EBA) та ініціатива «Ні контрабанді!».
Умови участі та призовий фонд
До участі запрошуються радіо- та тележурналісти, автори онлайн-медіа та друкованих видань, а також незалежні творці цифрового контенту, автори подкастів та інших форматів.
На конкурс приймають матеріали, створені і опубліковані з 14 липня по 30 вересня 2026 року включно.
Призовий фонд:
1 місце – 70 000 грн
2 місце – 40 000 грн
3 місце – 30 000 грн
Додаткові відзнаки від журі – по 20 000 грн
Усі учасники, роботи яких прийнято до участі у конкурсі згідно з правилами, отримають гарантовану премію за участь у розмірі 2 500 грн.
29 червня відбувся круглий стіл Європейської Бізнес Асоціації (European Business Association), присвячений підготовці до впровадження системи еАкциз, повідомляє пресслужба EBA.
У заході взяли участь оператори ринку, команда Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства фінансів України, Державної податкової служби, Державної митної служби, а також компанії ELEKS, яка є розробником системи. Учасники обговорили готовність функціоналу еАкцизу, статус інтеграційних процесів та ризики для безперервної роботи ринку після запланованого запуску системи.
Представники бізнесу зазначили, що станом на кінець червня система еАкциз не має необхідного функціоналу. За оцінкою компаній, залишаються невирішеними як технічні, так і законодавчі питання, попри те, що для тестування системи бізнесом передбачалося близько 10 місяців. Тож операторів ринку підакцизної продукції закликають активно долучатися до тестування системи.
«Наразі компанії не можуть підтвердити, що з 1 листопада виробництво, обіг, продаж та фіскалізація підакцизної продукції працюватимуть безперервно. Серед ключових невирішених питань бізнес згадує неготовність офлайн-застосунку, відсутність функціоналу щодо відображення змін до митних декларацій», — зазначає Світлана Михайловська, заступниця директорки Європейської Бізнес Асоціації.
Учасники наголосили, що збій системи після запуску може мати суттєві наслідки для державного бюджету. За оцінками бізнесу, щоденні втрати акцизних надходжень у такому випадку можуть перевищити 500 млн грн.
За результатами обговорення бізнес закликав:
забезпечити готовність системи до повноцінного тестування за участю бізнесу, ДПС та ДМС;
невідкладно усунути законодавчі прогалини та колізії, що можуть перешкоджати запуску еАкцизу;
підготувати резервний сценарій та необхідні законодавчі зміни на випадок, якщо система не буде готова до визначеної дати запуску.
Олександр Борняков, т.в.о. Міністра цифрової трансформації України, наголосив, що запуск еАкцизу залишається одним із ключових пріоритетів Міністерства. За його словами, Мінцифри не планує ініціювати відтермінування запуску системи та зосереджується на тому, щоб до кінця липня передати її бізнесу для повноцінної інтеграції.
Олександр Закусило, заступник Міністра цифрової трансформації, додав:
«еАкциз — це складна цифрова реформа із залученням інших державних органів та бізнесу. Ми чуємо бізнес і на кінець червня маємо низку важливих доопрацювань та оновлень системи. Зокрема, представники бізнесу провели комплексне тестування еАкцизу та повного життєвого циклу е-марки — протестували шлях продукції від виробника чи імпортера через дистриб’ютора до магазину і покупця. Ми завершили тестування бізнес-процесів для нарахування та сплати акцизного податку. На початку липня користувачі системи зможуть це тестувати. Також на початку липня запустимо окрему систему служби підтримки, щоб робота зі зверненнями користувачів була швидшою та ефективнішою».
Представники компанії ELEKS повідомили, що в другій половині липня бізнес отримає версію системи зі стабільним API. За їхніми словами, команда вдосконалила механізми збору зворотного зв’язку та тестування, актуалізувала дані ДПС, а також найближчим часом відкриє можливість тестування бізнес-процесів зі сплати акцизного податку. Крім того, триває тестування взаємодії економічних операторів із Державною митною службою. Основні бізнес-процеси планується тестувати спільно з компаніями протягом липня та серпня.
Антон Єлісєєв, голова Комітету Європейської Бізнес Асоціації з питань імпорту та торгівлі алкогольними напоями, підкреслив, що для імпортерів алкогольних напоїв критично важливо вже сьогодні отримати стабільну та функціонально завершену систему еАкциз, яка дозволить протестувати повний ланцюг руху товару — від його ввезення в Україну до реалізації кінцевому споживачу. Наразі система не забезпечує такої можливості, що фактично унеможливлює належну підготовку бізнесу до її обов’язкового впровадження та створює серйозні ризики для безперебійної роботи всієї галузі з моменту запуску еАкцизу.
Виконавча директорка UFRA Наталія Петрівська зазначила, що, незважаючи на те, що всі модулі системи розроблені, еАкциз досі містить значну кількість технічних помилок, а функціонал системи постійно змінюється та оновлюється. Це унеможливлює якісне тестування бізнесом і паралельне розроблення та налаштування власних ІТ-рішень у визначені строки.
Крім того, розробником досі не реалізовано функціонал тестування роботи системи в офлайн-режимі, що є критично важливим для операторів ринку. За таких обставин існує суттєвий ризик того, що система технічно не буде готовою до повномасштабного запуску, а учасники ринку підакцизної продукції не матимуть достатнього часу для своєчасної інтеграції та повноцінної роботи в системі з 1 листопада 2026 року.
«Ми закликаємо врахувати всі ризики та сприяти реалізації необхідних кроків уповноваженими органами влади для забезпечення належної, передбачуваної та безперебійної підготовки до впровадження еАкцизу. Крім того, з огляду на відновлення тенденції до зростання частки тіньового ринку тютюнових виробів, згідно з новим дослідженням Kantar Україна, яка станом на квітень цього року сягнула 19,8%, важливо уникнути створення будь-яких умов, що лише сприятимуть подальшому зростанню нелегального ринку підакцизних товарів», — зазначила Оксана Швець, заступниця директора Департаменту стратегічного розвитку з питань європейської інтеграції Американської торговельної палати в Україні.
Наталія Фесюн, генеральна директорка Укртютюн, зазначила, що бізнес неодноразово наголошував на потребі у 10-місячному періоді функціонування системи еАкциз як цілісного продукту в тестовому режимі. Саме така домовленість бізнесу та влади була зафіксована в Законі № 3173-ІХ. Однак цього не відбулося: елементи системи зазнають постійних змін, а виробники позбавлені можливості повноцінної інтеграції системи.
«Держава повинна забезпечити належне тестування системи, невідкладно усунути законодавчі прогалини та колізії, а також визначити “точку неповернення”, після якої застосовуватиметься план “Б”. В іншому випадку з 1 листопада бюджет ризикує недоотримувати 500 млн грн податків щодня».
Європейська Бізнес Асоціація й надалі сприятиме конструктивному діалогу між бізнесом та органами влади, щоб забезпечити своєчасний і безперебійний запуск системи еАкциз.
Втрати бюджету від нелегальної торгівлі сигаретами перевищили 33 млрд грн на рік.
У квітні 2026 року частка нелегальної тютюнової продукції в Україні зросла до 19,8% від загального обсягу ринку, наблизившись до кожної п’ятої проданої пачки сигарет.
Про це свідчать дані проєкту «Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні», який проводить Kantar Україна на замовлення провідних виробників тютюнової продукції.
Основним фактором зростання стало збільшення обсягів контрафактної продукції, зокрема сигарет із підробленими акцизними марками. Водночас рівень продукції, маркованої Duty Free або призначеної для експорту та нелегально реалізованої в Україні, залишається стабільним від початку року, хоча й перевищує показники 2025 року.
За таких обсягів ринку річні втрати державного бюджету через несплату податків оцінюються у рекордні 33,3 млрд грн.
Продукція, яка маркована надписом Duty Free або призначена для експорту
У сегменті продукції, маркованої Duty Free або призначеної для експорту та нелегально реалізованої в Україні, 55% сигарет вироблені Винниківською тютюновою фабрикою, ще 44% – Marshall Finest Tobacco. Найпоширенішими торговими марками цієї категорії залишаються Compliment, Marshall, Manchester, Urta, Lifa та Brut.
Регіональний розподіл
Географія нелегальної торгівлі суттєво не змінилася. 68% всієї нелегальної продукції зосереджено у семи регіонах:
Дніпропетровська – 18%
Одеська – 11%
Харківська – 10%
Кіровоградська – 8%
Львівська – 8%
Хмельницька – 7%
м. Київ та Київська область – 6%
Канали збуту
Попри певне скорочення продажів нелегальних сигарет через кіоски, саме кіоски та магазини залишаються основними каналами збуту, через які реалізується близько двох третин нелегальної тютюнової продукції.
Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні за квітень 2026
Структура дослідження: 3000 курців, старші за 18.5 років, 4 хвилі на рік. Інтерв’ювання, отримання пачок, дослідження пачок, виявлення нелегальних пачок.
Нагадаємо, на початку 2026 року загальний рівень нелегального ринку тютюнових виборів, за даними Kantar Україна, становив 17,6%, у жовтні 2025 року приблизно так само – 17,8%.
Україна щороку недоотримує близько 38 млрд грн податкових надходжень через нелегальний обіг тютюнової продукції та вейпів. Про це заявив генеральний директор Philip Morris Україна Артем Конік під час події з циклу «Діалоги про майбутнє з NV», повідомляє NV Бізнес.
За словами Артема Коніка, останні дії Бюро економічної безпеки (БЕБ) свідчать про активізацію боротьби з тіньовим ринком. Зокрема, йдеться про закриття великого нелегального виробництва тютюнової продукції в Чернівцях та масштабні операції проти незаконного обігу вейпів.
«Безумовно, ми це підтримуємо. Це позитив для країни. Але це не повинні бути разові акції. Таку роботу потрібно проводити щодня, щоб держава отримувала свої податки і щоб працювали правила», – зазначив Конік.
Водночас, він підкреслив, що окремих рейдів, перевірок чи обшуків недостатньо для системного вирішення проблеми. За оцінками Kantar Україна, близько 90% ринку вейпів в Україні нині перебуває в тіні. Крім того, держава щороку недоотримує близько 28 млрд грн через нелегальний ринок сигарет і ще близько 10 млрд грн – через незаконний обіг вейпів.
Артем Конік звернув увагу, що йдеться не лише про втрати легального бізнесу, а насамперед про кошти, необхідні державі в умовах повномасштабної війни.
«Це майже один мільярд доларів на рік. Йдеться про гроші, яких бракує на війну, економіку та інші критично важливі потреби держави», – наголосив він.
Окремою проблемою залишається швидке відновлення роботи нелегальних торговельних точок після перевірок правоохоронців. За словами гендиректора Philip Morris Україна, близько 70% таких об’єктів знову починають працювати вже протягом тижня після закриття.
Така ситуація фактично зводить нанівець ефект від правоохоронних заходів: держава закриває нелегальні точки, але вже за кілька днів вони повертаються до роботи. Він також звернув увагу, що незаконний продаж вейпів досі можна зустріти навіть у великих торговельно-розважальних центрах (ТРЦ). .
На думку керівника Philip Morris Україна, ключовою умовою успіху в боротьбі з тіньовою економікою є політична воля та системне усунення причин, які дозволяють нелегальному бізнесу існувати й швидко відновлювати роботу.
Зазначимо, питання скорочення нелегального ринку тютюнової продукції та вейпів залишається одним із ключових як для держави, так і для легального бізнесу. Раніше представники легальних виробників під час вебінару з протидії нелегальній торгівлі тютюновими виробами, організованого Асоціацією «Укртютюн», повідомили, що бюджет України за підсумками 2025 року втратив 26,5 млрд грн через нелегальний ринок сигарет. Якщо тренд збережеться, у 2026 році ця сума може зрости до 28 млрд грн.
JTI Україна ініціювала проєкт «Срібна економіка України: потенціал покоління 50+», покликаний привернути увагу до ролі людей старшого віку на українському ринку праці та бар’єрів, з якими вони стикаються під час працевлаштування. Про це розповіла Світлана Пильнєва, заступниця гендиректора з роботи з персоналом JTI Україна, у колонці для Інтерфакс-Україна.
За її словами, ідея проєкту виникла на тлі дискусій про нестачу людей, міграцію, демографічні виклики, конкуренцію за кандидатів і потребу бізнесу в нових навичках. Водночас кандидати віком 50+ можуть бути цінним кадровим потенціалом – досвідченим, лояльним і стійким.
У межах проєкту JTI Україна вирішила системно дослідити цю тему разом з Інститутом демографії та соціальних досліджень добробуту НАН України. З дослідження «Ринок праці після 50 років: що насправді думають роботодавці – і що з цим робити» почалася активна фаза ініційованого компанією проєкту «Срібна економіка України: потенціал покоління 50+».
Як зазначає Світлана Пильнєва, уже на етапі збору даних стало зрозуміло, що тема віку в наймі залишається чутливою. Роботодавці не завжди готові відкрито говорити про кандидатів 50+, а саме питання вікових бар’єрів часто викликає обережність.
Обмеження для людей старшого віку не завжди проявляються у формальних вікових вимогах. Часто вони можуть виникати ще до співбесіди – через формулювання вакансій, уявлення про «відповідного» кандидата або припущення щодо адаптивності, цифрових навичок, мотивації чи готовності до змін.
«Ми досі часто мислимо категоріями індустріальної епохи, де продуктивність зводиться до швидкості, витривалості й енергійності. Але сучасна праця складніша», – зазначила Світлана Пильнєва.
За її словами, якість роботи, стабільність результату, здатність вирішувати складні ситуації, передавати знання та утримувати процес – саме ті сфери, у яких досвідчені кандидати можуть мати сильні позиції.
Результати дослідження мають допомогти краще зрозуміти, наскільки поширеними є вікові упередження на ринку праці та як вони впливають на можливості кандидатів 50+.
Україна щороку втрачає десятки мільярдів гривень через нелегальні виробництво та обіг тютюнових виробів. За підсумками 2025 року бюджет втратив 26,5 млрд грн. Якщо тренд збережеться, у 2026 році ця сума зросте до 28 млрд грн.
Про це заявили представники легальних виробників під час вебінару з протидії нелегальній торгівлі тютюновими виробами, організованого Асоціацією «Укртютюн».
У вебінарі взяли участь: Наталія Фесюн, генеральна директорка Асоціації «Укртютюн»; Андрій Танчак, старший менеджер з регуляторних питань BАT Україна; Євген Кузьменко, менеджер з регуляторних питань JTI Україна; Вадим Новосад, директор з корпоративних та юридичних питань Imperial Brands Україна; Олександр Прохорович, менеджер з питань фіскального регулювання Philip Morris Україна. Запрошеним спікером на заході був Павло Буздиган, заступник директора Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Уся нелегальна продукція виробляється всередині країни
За даними компанії Kantar, у лютому 2026 року рівень нелегальної торгівлі сигаретами склав 17,6% ринку. Уся ця продукція виробляється всередині України, а дві третини обсягу припадає на двох виробників. Дніпропетровська область – антилідер: на неї припадає 19% усього нелегального ринку країни. Водночас саме там відсутній територіальний підрозділ БЕБ.
Легальні гравці – чотири міжнародні компанії – у 2025 році сплатили 177 млрд грн податків (7% усіх надходжень до бюджету) та забезпечили понад 100 тисяч робочих місць.
Старший менеджер з регуляторних питань BАT Україна Андрій Танчак пояснив фінансову логіку нелегального ринку: «Нелегали виробили 5 мільярдів штук сигарет. Навіть після всіх витрат у них залишається 100 мільйонів доларів». За його словами, закриття нелегального ринку могло б замінити всі додаткові податки, які зараз обговорюються: «Якби ми закрили нелегальний ринок – не треба було б запроваджувати жодних додаткових податків».
Менеджер з регуляторних питань JTI Україна Євген Кузьменко наголосив, що проблема не у відсутності законодавства, а в його застосуванні: «Чинна нормативна база вже містить достатній набір інструментів для боротьби з нелегальним ринком. Ключовий фокус має бути на ліквідації схем недобросовісних виробників, які формують більшість тіньового сегмента». Він також застеріг від так званого «законодавчого спаму»: нові інструменти контролю з’являються швидше, ніж починають працювати вже ухвалені, що лише посилює тиск на легальний бізнес, не зачіпаючи нелегальних гравців.
За його словами, реальний ефект дає саме ефективне правозастосування. Це підтвердили дії правоохоронних органів у 2024 році, коли після блокування напівлегальних виробників рівень нелегального ринку суттєво знизився.
Важливе також посилення інституційної спроможності контролюючих органів, адже саме сильні та незалежні інституції безпосередньо впливають на зменшення тіньового ринку і наповнення бюджету. Важливим кроком у цьому напрямі є законопроєкт №9364, який передбачає посилення відповідальності за незаконне виробництво та обіг підакцизних товарів.
Як розпізнати підробку
Директор з корпоративних та юридичних питань Imperial Brands Вадим Новосад навів маркери нелегальної продукції. По-перше, підозріло низька ціна (менше 100 гривень, оскільки лише сума податків з пачки складає близько 100 гривень). По-друге, відсутність акцизної марки України, а також медичне попередження іноземною мовою, однаковий 12-значний цифро-буквений код на різних пачках в одному блоці.
«Якщо побачите точку продажу контрафактних сигарет – повідомте в StopShadowBot в Telegram або зателефонуйте в 102. Таким чином зможемо покращити Україну вже сьогодні», – зазначив Вадим Новосад.
Вейпи: 93% ринку – в тіні
Менеджер з питань фіскального регулювання Philip Morris Україна Олександр Прохорович представив окремий зріз – ринок електронних сигарет (вейпів). За даними Kantar, 93% ринку вейпів є нелегальним, а втрати держбюджету в 2025 році, за оцінками експертів, досягли 7,6 млрд грн, і, за прогнозами, до кінця 2026 року ця сума наблизиться до 10 млрд грн. «Навіть у Києві в 9 з 10 торговельних центрів продаються заборонені електронні сигарети. Продавці часто ігнорують перевірку віку», – зазначив Прохорович. Після повної заборони обігу вейпів зі смаками, відмінними від тютюнового, що набула чинності у липні 2024 року, попит нікуди не зник – його перехопили чорні та сірі гравці.
«Нелегальний тютюновий ринок сьогодні – це не лише питання порушення законодавства, а й втрати значного фінансового ресурсу для держави. За оцінками учасників ринку, у 2025 році бюджет недоотримав 26,5 млрд грн, а вже у 2026 році ці втрати можуть зрости до 28 млрд грн. Це той резерв, який може бути спрямований на додаткове фінансування сектору безпеки, оборони та інших критично важливих потреб держави», – зазначив заступник директора БЕБ Павло Буздиган.
«Поєднання глибокої аналітики, цифрових технологій та своєчасної превенції дозволяє БЕБ забезпечувати системну детінізацію ринку, збільшення надходжень акцизного податку та відновлення рівних конкурентних умов для легального бізнесу. Уже зараз ми бачимо позитивну динаміку виторги через РРО у березні 2026 року зросли до 14,44 млрд. грн у порівняні з лютим 2026р – 12,05 млрд грн. Це свідчить про поступове виведення ринку з тіні та підвищення прозорості обігу підакцизної продукції», – наголосив Павло Буздиган.
Philip Morris призначила Артема Коніка генеральним директором компанії в Україні. На цій посаді він змінив Максима Барабаша та відповідатиме за управління бізнесом компанії на українському ринку.
Артем Конік працює у Philip Morris понад 20 років і має глибокий управлінський досвід у різних бізнес-функціях. За цей час він обіймав керівні посади у сферах бізнес-планування, маркетингу та комерції.
З початку повномасштабного вторгнення та надалі Артем відігравав ключову роль у забезпеченні безперервності бізнесу та швидкій перебудові компанії для роботи в умовах війни.
Максим Барабаш, який очолював Philip Morris в Україні та Молдові з 2022 року, призначений віцепрезидентом Philip Morris International у Європейському регіоні. У своїй новій ролі він відповідатиме за кластер, до якого входять Україна, Румунія, Чехія, Словаччина та Молдова. Він також залишатиметься керівником напряму стратегічних проєктів для українського ринку.
«Артем Конік — сильний лідер із глибоким розумінням бізнесу, ринку та команди. За роки роботи в компанії він зробив вагомий внесок у трансформацію комерційної функції, а також у запуск і розвиток дистрибуції інноваційних продуктів Philip Morris. Його призначення — частина нашої стратегії розвитку внутрішніх лідерів, які добре знають бізнес і здатні вести його вперед навіть у найскладніших умовах», — зазначив Максим Барабаш, віцепрезидент Philip Morris International.
Це лише третій випадок за понад 30 років роботи Philip Morris в Україні, коли генеральним директором компанії стає українець
«Для мене велика честь очолити Philip Morris в Україні, особливо в такий складний час. Серед моїх ключових завдань — забезпечувати зростання бізнесу навіть в умовах війни, розвивати нові платформи, де ми бачимо потенціал для лідерства, і формувати майбутнє нашого бізнесу через розвиток нових категорій та зміну підходів до споживання», — прокоментував своє призначення Артем Конік.
Philip Morris залишається одним із найбільших інвесторів і платників податків в Україні. Компанія продовжує інвестувати у виробництво, розвиток інновацій та створення робочих місць, підтримуючи економіку країни навіть в умовах повномасштабної війни.
У 2025 році компанія сплатила 58,5 млрд грн податків до державного бюджету, а загалом за період повномасштабної війни — близько 190 млрд грн.Ця сума включає дві юридичні компанії: ПрАТ «Філіп Морріс Україна» та ТОВ «Філіп Морріс Сейлз енд Дистрибʼюшн».
Із 2022 року Philip Morris інвестувала в економіку України понад 70 млн доларів, а загалом за час роботи на українському ринку — понад 770 млн доларів.
Серед спікерів – представники Асоціації «Укртютюн», компаній галузі, експерти ринку, а також секретний гість.
Модеруватиме захід Дмитро Чепур – журналіст, керівник відділу спецпроєктів бізнес-видання Mind UA.
Під час вебінару учасники отримають актуальну аналітику, нові результати досліджень, експертні оцінки та практичні інсайти для підготовки матеріалів. Також буде проведено майстер-клас з виявлення підробок.
Довідково. «КонтраFACTS Media Awards» – всеукраїнська премія журналістських робіт, присвячених темі протидії нелегальній торгівлі тютюновими виробами. Її мета – привернути увагу до проблеми незаконного обігу тютюнової продукції в Україні, показати масштаби та наслідки для економіки й суспільства, а також відзначити журналістів, які професійно й глибоко працюють із цією темою. Ініціатором премії є Асоціація «Укртютюн».
Обсяги торгівлі нелегальною тютюновою продукцією в Україні на початку 2026 року залишаються сталими порівняно з жовтнем 2025 року – майже кожна 6-та пачка на ринку нелегальна. Про це свідчать дані проєкту «Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні», який проводить Kantar Україна.
Загальний рівень нелегального ринку становить 17,6% (проти 17,8% у жовтні 2025 року).
Водночас змінилася структура нелегального сегмента. Частка контрафактної продукції з підробленими акцизними марками зменшилась до 9,0% (10,4 % у жовтні 2025 року), тоді як частка продукції, маркованої як Duty Free або призначеної для експорту, зросла до 7,7% (6,2% у жовтні 2025).
За таких обсягів ринку річні втрати державного бюджету через несплату податків оцінюються у 28,1 млрд грн, а обсяг тіньового ринку перевищує 5 млрд сигарет.
Структура контрафакту
Серед контрафактної продукції у лютому 2026 року 37% становлять сигарети з підробленими акцизними марками.
Основним виробником такої продукції (згідно з маркуванням на упаковці) залишається Маршалл Файнест Тобакко (Юнайтед Тобако) / VK Tobacco FZE.
Продукція, яка маркована надписом Duty Free або призначена для експорту
Серед нелегальної продукції, маркованої як Duty Free або призначеної для експорту, 57% (за написом на упаковці) вироблені Винниківською тютюновою фабрикою. Основні торгові марки – Compliment (52%) та Lifa (3%).
Ще 41% припадає на продукцію виробника Маршалл Файнест Тобакко, серед яких найпоширенішими є Marshall (22%), Urta (9%), Manchester (6%) та Brut (3%).
Регіональний розподіл
На початку 2026 року 67% всієї нелегальної продукції зосереджено у семи регіонах.
До переліку регіонів-«лідерів» додалася Кіровоградська область.
Дніпропетровська – 19%
Одеська – 10%
Харківська – 9%
Кіровоградська – 9%
Львівська – 8%
Хмельницька – 7%
м. Київ та Київська область – 5%
Канали збуту
Структура каналів продажу залишається сталою: 64% нелегальної тютюнової продукції у 2026 році реалізується через кіоски та магазини (65% у 2025 році).
Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні за лютий 2026
Структура дослідження:
персоналізовані інтерв’ю з 3000 курцями;
чоловіки та жінки віком старші за 18,5 років;
цільова аудиторія – постійні мешканці та внутрішньо переміщені особи;
у 2022-2026 роках дослідження не охоплює тимчасово окуповані та прифронтові регіони;
Попри жорстке регулювання та високі податки, тіньовий ринок тютюнових виробів в Україні продовжує зростати й уже досяг 17,6%.
Про це заявив Андрій Лукасевич, менеджер з протидії нелегальній торгівлі Philip Morris Ukraine під час дискусії «Білий бізнес: обов’язок чи стратегія зростання?» на Business Wisdom Summit, повідомляє Mind.
За його словами, масштаби проблеми напряму б’ють по держбюджету: «За останніми замірами втрати державного бюджету становлять приблизно 28 млрд грн за такого рівня нелегальної діяльності».
При цьому великі міжнародні гравці залишаються серед ключових платників податків: лише торік Philip Morris Ukraine сплатила понад 38 млрд грн до бюджету.
Окремий виклик – сегмент електронних сигарет, який після заборони фактично повністю перейшов у тінь.
«Ринок електронних сигарет… абсолютно тінізований. Тут є білі гравці, які дотримуються вимог, і є тіньовий ринок, який потрібно долати», – зазначив він.
Лукасевич наголошує: законодавча база в Україні вже достатньо жорстка, однак ключова проблема – слабке правозастосування.
«У нас є сувора відповідальність, є всі необхідні органи. Хотілося б, щоб правозастосування відбувалося набагато якісніше», – наголосив він.
Йдеться, зокрема, про відкритий продаж нелегальної продукції – навіть у великих торгових центрах, де, за словами експерта, фіксуються випадки продажу заборонених виробів, у тому числі неповнолітнім.
У підсумку Лукасевич наголошує: говорити про «баланс» між білим і тіньовим ринком некоректно – детінізація потребує системної роботи держави.
