20 грудня 2024 р.

В Бюро економічної безпеки України відбулась зустріч з представниками Асоціації “Укртютюн”. Під час заходу учасники обговорили результати роботи Бюро, системні проблеми, з якими стикаються фахівці БЕБ, а також пропозиції щодо подальших кроків у боротьбі з нелегальним обігом підакцизних товарів.

За словами Генерального директора Асоціації “Укртютюн” Наталії Фесюн, дані останньої “хвилі” дослідження нелегального ринку тютюнових виробів, що проводиться КАНТАР Україна, свідчать про те, що частка тіньового сектору тютюнового ринку знизилась до 12,6% проти 25,7% в жовтні 2023 року.

«Ми завершуємо рік досить оптимістично, про це свідчать дані КАНТАР. Однак після завершення активних заходів з боку правоохоронних і контролюючих органів на прилавках почала знов з’являтися нелегальна продукція. Тому ми сподіваємось, що темпи боротьби не зменшуватимуться», – зазначила Фесюн.

➡️ Своєю чергою представники провідних виробників тютюнової продукції подякували за роботу Бюро економічної безпеки, Державної податкової служби та Митниці.

➡️ Зокрема менеджер із захисту торгових марок компанії «Філіп Морріс Україна» Сергій Вербов відзначив останні гучні кейси з вилучення ліній для виготовлення сигарет, зауваживши, що кожна така лінія це реальне упередження зростання нелегального ринку сигарет на 1-2%.

➡️ Також під час зустрічі в.о.Директора БЕБ Сергій Перхун поінформував присутніх про результати роботи Бюро в протидії незаконному обігу підакцизних товарів.

“З початку року до суду скеровано 237 кримінальних проваджень, вилучено 16 промислових виробничих ліній, одну з яких передано до АРМА. Загальна орієнтовна вартість вилученого складає понад 1,3 млрд грн. Також, за ініціативою БЕБ, Державною податкової службою скасовано ліцензії на виробництво тютюнових виробів у 3 підприємств”, – зазначив Перхун.

➡️ Окрім результатів роботи, присутні також обговорили плани щодо напрацювання законодавчих змін, які б сприяли детінізації сфери. Йдеться про збільшення відповідальності за вчинення злочинів, передбачених статтею 204 Кримінального Кодексу України, а також внесення змін до порядку зберігання вилученої підакцизної продукції та обладнання для її виготовлення.

➡️ На думку членів Асоціації, обговорювані ініціативи в комплексі з впровадженням контрольних постів та цілодобової системи відеоспостереження на підприємствах з виробництва тютюнових виробів матимуть позитивний ефект для зменшення частки тіньового ринку сигарет.

➡️ Нагадаємо, для запобігання незаконним діям щодо виготовлення сигарет з 1 жовтня на підприємствах, які здійснюють виробництво тютюнових виробів та/або ферментацію тютюнової сировини, встановлено пости Державної податкової служби та відеоспостереження.

➡️ Відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», представники ДПС мають здійснювати постійний безпосередній контроль:
▫️за дотриманням порядку реєстрації обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів
▫️за отриманням тютюнової сировини, її відпуском, зберіганням, переробкою і використанням у виробництві ферментованої тютюнової сировини та/або тютюнових виробів
▫️за дотриманням норм втрат та відходів неферментованої тютюнової сировини під час зберігання, транспортування, виробництва ферментованої тютюнової сировини, втрат та відходів ферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування і використання у виробництві тютюнових виробів, витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів
▫️ за використанням марок акцизного податку та сплатою акцизного податку.

Зазначені зміни мають унеможливити виготовлення та реалізацію сигарет офіційними виробниками поза обліком Державної податкової служби.

11 грудня 2024 р.

Представники влади та бізнесу зустрілись аби обговорити результати дослідження оцінки частки тіньової торгівлі в Україні, нові ініціативи Парламенту та КМУ, стан реалізації заходів, які запланували на попередній конференції по детінізації й нові можливі заходи з мінімізації порушень митних правил і мінімізації тіньової торгівлі у найбільш ризикових галузях та погодити спільні рішення щодо подальших кроків. 

Конференція “Детінізація роздрібної торгівлі: нові виклики” відбулась 9 листопада 2024 року у Києві. Організувала зустріч Українська Рада Бізнесу у партнерстві з ЄБА, АСС та  Економічною експертною платформою.

З боку влади виступили: Данило Гетманцев, Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики; Євген Сокур, в.о. заступника голови Державної податкової служби; Іван Писарчук, заступник начальника управління відділу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України;  представники БЕБ і Державної митної служби.

Бізнес представили: Оксана Швець, керівниця напрямів «Оподаткування та Митна політика» АСС, Юрій Пероганич, керівник Асоціації підприємств інформаційних технологій України, Наталія Фесюн, генеральний директор асоціації “Укртютюн”, Сергій Бадрітдінов, голова комітету ЄБА, генеральний директор INTERTOP Ukraine, Ярослав Старовойтенко, президент Нафтогазової асоціації України, Інна Бойчук, директор зі стратегічних комунікацій мережі “Аврора”, співголова комітету АСС та інші.

Зустріч відкрив Євген Сокур презентацією про комплексну стратегію детінізації економіки, яка охоплює різні сектори та базується на принципах довіри, комплаєнсу та прозорості. Ключовими досягненнями стали збільшення податкових надходжень – у низці галузей, зокрема у підакцизних, ювелірній, техніці/електроніці. Особливу увагу приділено агросектору, де запроваджено систему реєстрації експортних накладних на зернові, та боротьбі з тіньовим бізнесом через виявлення схем ухилення від оподаткування, анулювання ліцензій та посилення фіскального контролю.

Мирослав Лаба продовжив тему детінізації економіки й представив аналіз тіньового ринку підакцизних товарів (алкоголь, паливо, тютюн), який щорічно недоотримує бюджет близько 40 мільярдів гривень. Експерти зазначили про позитивні тенденції у 2024 році: на ринках алкогольної продукції та табачних виробів – збільшилась частка білих продажів, зменшилась тінь.

Ключова проблема – значна диспропорція між заробітними платами у компаніях: одні сплачують високі податки та ринкові зарплати (30-35 тисяч), інші – мінімальні заробітні плати, 8-9 тис гривень на місяць. Для прикладу – ринок пального та електроніки:

Фахівці аналітичних центрів пропонують посилити роботу по детінізації рітейлу через:

• Перезавантаження БЕБ, ДПС, ДМС з вирішальним голосом міжнародних експертів
• Встановлення чітких критеріїв ефективності для ДПС, ДМС, БЕБ
• Забезпечити деталізацію аналітичних даних
• Збільшення можливостей для покарання порушників
• Координацію міжвідомчої роботи з детінізації

Данило Гетманцев  підкреслив важливість детінізації не лише для поповнення бюджету, а й для створення рівних умов ведення бізнесу. Головна думка полягає в тому, що попри очевидний прогрес Державної податкової служби – процес детінізації є складним і тривалим.

Легалізація – це спільна робота, яка вимагає консолідованих зусиль різних інституцій. Є галузі, які чинять опір виходу з тіні, і шлях до повної прозорості ще доволі довгий. Водночас кожен крок, кожна презентація досягнень та обговорення допомагають уточнювати стратегію і рухатися вперед.

Іван Писарчук, представник Нацполіції, повідомив про успішні операції проти незаконного виробництва алкогольної та тютюнової продукції. Останнім часом було проведено низку масштабних розслідувань, що призвели до припинення діяльності кількох підпільних виробництв підакцизної продукції.

Юрій Пероганич, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України підкреслив неефективність контролю над сірим ринком в Україні, зокрема, щодо продажу товарів без фіскальних чеків. Також Юрій Пероганич звернув увагу на недоліки мовного законодавства, які ускладнюють роботу бізнесу. Зокрема, вимога вказувати адресу виробника українською мовою на товарах створює додаткові бюрократичні бар’єри.

Оксана Швець,  керівник напряму податкової та митної політики Американської торгової палати розповіла про нелегальний імпорт електронних пристроїв, зокрема смартфонів Apple. Вона підкреслила, що понад 70% iPhone, завезених в Україну, мають нелегальне походження. Це завдає значних збитків державному бюджету та викривлює конкурентне середовище на ринку.

«По тютюновій галузі ми бачимо позитивну динаміку. Сподіваємось, що вона буде збережена, і цей позитивний рух до зниження частки нелегального ринку тютюнових виробів буде надалі тривати», – зазначила Оксана.

Крім того, Оксана зазначила, що “в рамках діяльності щодо зниження тіньової економіки в Україні ми підтримували ініціативу зниження порогу в 150 євро на міжнародні посилки, тому також сподіваємось, що вона буде реалізована. Ми вбачаємо в цьому практичне зниження рівня тіньової економіки.

Сергій Бадрітдінов, Голова Комітету роздрібної торгівлі ЄБА, генеральний директор компанії INTERTOP Ukraine розкрив комплексну проблему тіньової економіки, акцентуючи увагу на трьох ключових аспектах: впровадженні ризикоорієнтованої системи податкового контролю й використанні РРО (реєстраторів розрахункових операцій), легалізації зайнятості та виплати заробітної плати та проблему пільгових міжнародних посилок і впровадження ПДВ на міжнародні платформи. Він навів приклади з електронної галузі, де за результатами засідання податкового комітету досягнуто значних зрушень у “відбілюванні” економіки, підкреслив необхідність створення прозорої звітності, заохочення споживачів до отримання фіскальних чеків та боротьби з приховуванням реальних обсягів бізнесу і заробітних плат, наголошуючи, що ці проблеми потребують комплексного втручання для подолання тіньового сектору та забезпечення справедливої конкуренції.

Віталій Мельниченко, генеральний директор АСБІС Україна представив детальний аналіз ситуації з нелегальним імпортом техніки в Україні, навівши вражаючу статистику: у 2023 році держава втратила близько 200 мільйонів доларів (10 млрд гривень), лише за поточний квартал було ввезено 167 тисяч телефонів без митного оформлення (три великі фури на тиждень), а прогнозовані втрати сягають 1 млрд гривень щомісяця. Віталій Мельниченко запропонував впровадити технічні обмеження на неофіційно імпортовану продукцію, оскільки поточні методи боротьби є неефективними, а без термінового втручання держава ризикує втратити до 10 млрд гривень у наступному році.

Правоохоронцям не вистачає ресурсів для перевірки усіх підозрілих продавців, тому «білі» компанії могли б допомогти із наведенням ладу на ринку. «ДПС може отримати скаргу від споживача на те, що товар продається без чека, і відреагувати на неї. У вас є достатній потенціал для цього і зацікавленість в цьому. Зробіть нормальну, прозору, чесну співпрацю з податковою, і я переконаний, що результати будуть набагато кращі», – запропонував голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев.

Дмитро Михайленко, голова Податкового комітету Торгово-промислової палати, акцентував на нагальності проблеми із ввезенням промислових партій товарів без сплати податків за допомогою пільги на міжнародні посилки.

«За наслідками чорної п’ятниці ми провели невелике опитування і серед легальних імпортерів, і серед виробників. Таке враження, що легальних імпортерів ця чорна п’ятниця майже вбила, вони взагалі не чекали такого обвалу. А легальні виробники пояснюють це кумулятивним ефектом останніх п’яти років», – зазначив Дмитро.

Наталія Фесюн, генеральний директор асоціації “Укртютюн” звернула увагу, що проблема з нелегальними сигаретами в Україні залишається актуальною. Незважаючи на тимчасове зменшення через посилені перевірки, нелегальні виробники швидко адаптуються та відновлюють свою діяльність. Особливо тривожить зростання продажу підроблених сигарет відомих марок за заниженими цінами, зокрема через телеграм-канали.

Ситуація ускладнюється кількома факторами:

• Креативність нелегальних виробників: Вони постійно шукають нові способи обійти закон, такі як використання підроблених марок, продаж сигарет у розсип та через ТГ-канали, інші схеми.
• Висока прибутковість нелегального бізнесу: Зростання акцизів на сигарети збільшує привабливість нелегального ринку.

Рішенням може стати прискорення розгляду та ухвалення законопроекту №9364, який передбачає посилення відповідальності за незаконний обіг тютюнових виробів, а також якнайшвидше перезавантаження БЕБ.

Андрій Саварець, фахівець економічної експертної платформи представив аналіз роботи нового закону про контрабанду на підакцизних товарах. Дослідження показало, що станом на початок 2024 року Офіс Генерального прокурора України обліковує 47 проваджень, з яких лише 7 передано до суду з обвинувальним висновком.

Порівняно з європейською практикою, українське законодавство передбачає дещо жорсткіші санкції, але реальне застосування покарань залишається доволі поблажливим. Експерт наголосив на необхідності системної роботи з правозастосуванням та координації між судовою, законодавчою та правоохоронною гілками влади.

Представник Української кальянної асоціації Дмитро Дмитров прокоментував законопроект №12091 від 04.10.2024 року про обмеження розміщення тютюнових виробів у роздрібній торгівлі. Асоціація в цілому підтримує ідею обмеження споживання та захисту молоді від шкідливого впливу тютюну. Однак викликає серйозне занепокоєння норма про заборону ароматизованих тютюнових виробів, оскільки практично весь кальянний тютюн є ароматизованим. На думку доповідача, така заборона фактично знищить весь легальний ринок кальянної індустрії.

Дмитров наголошує, що протягом останніх двох років асоціація проводила значну роз’яснювальну роботу з виробниками, намагаючись вивести їх з “тіньового” сектору. Запропоновані законодавчі зміни, на його думку, перекреслять усі попередні зусилля та змусять легальних виробників повністю піти з українського ринку.

Ярослав Стравотенко, представник Нафтогазової асоціації, підняв нагальну проблему розповсюдження нелегальних заправок та схем ухилення від оподаткування на ринку палива. Він зазначив, що кількість таких заправок почала зростати, що призводить до значних втрат для державного бюджету та несправедливої конкуренції для легального бізнесу. Аби вирішити цю проблему, Стравотенко запропонував ряд заходів, зокрема посилення контролю за ринком палива, збільшення прозорості операцій шляхом внесення змін до законодавства про РРО та активізацію співпраці між державними органами, бізнесом та громадськістю.

Мирослав Лаба, фахівець Економічної експертної платформи поділився також висновками розрахунків щодо динаміки міжнародних посилок: у 2022 році посилок без оподаткування було на 23 млрд грн. В 2023 році – на 40 млрд грн. В 2024-му очікується 58,9 млрд грн посилок без оподаткування. 62% цього імпорту йде з Китаю, 10% – з Польщі. Ми відкриваємо свій ринок для імпортних маркетплейсів, звідки ця продукція надходить сюди без ПДВ та жодних податків. Орієнтовні втрати держбюджету на пільгових посилках = 12 млрд гривень на рік. Але ця цифра дещо оптимістична, бо відбувається заниження вартості товарів у цих посилках і реальна вартість товарів вища.

Директорка зі стратегічних комунікацій та взаємодії зі стейкхолдерами мережі «Аврора», співголова комітету АСС Інна Бойчук подякувала Данилу Гетманцеву за активну боротьбу із тіньовими ринками. «Бізнес-спільнота вбачає необхідність у скасуванні податкової пільги для товарів з іноземних платформ електронної комерції. Лише за 9 місяців поточного року одна з китайських платформ наростила в Україну безподатковий імпорт товарів малими партіями з нуля до більш ніж 5 млн штук. Чинна податкова пільга дискримінує та витісняє з внутрішнього ринку українського виробника та рітейлера, а також нівелює державні заходи щодо стимулювання розвитку внутрішнього виробництва товарів», – впевнена вона.

Також цікавими є дані щодо інтернет-провайдерів – у найбільших провайдерів ситуація схожа на рітейл – близько половини компаній має достатнє податкове навантаження та ринкові зарплати, інші компанії – мають наднизьке навантаження та зарплати близькі до мініміалки, відповідно доплачують “у конверті”. Детально на графіку:

За підсумками дискусії представники влади та бізнес асоціацій домовились про подальшу системну співпрацю та регулярні зустрічі щодо продовження заходів по детінізації економіки.

18 серпня 2024 р.

Стали відомі результати дослідження компанії Kantar Україна за липень. Дані проєкту «Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні», що проводить Kantar Україна свідчать, що у липні в Україні відбулось значне падіння рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами — до 14,6% (проти 19,1% на початку року).
Станом на третю хвилю дослідження 2024 року (липень місяць) втрати держбюджету України оцінюються у 23 млрд грн, а обсяг тіньового ринку сигарет — у 6,65 млрд шт.
Просимо правоохоронні й податкові органи не збавляти темпів своєї роботи з нелегальною частиною ринку.

Скачати інфографіку у форматі *.png

8 серпня 2024 р.

Шановний Cергію Олександровичу!

Українська Асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн», що представляє інтереси найбільших виробників тютюнових виробів на ринку України (ПрАТ «Філіп Морріс Україна», АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна», ПрАТ «АТ «Тютюнова компанія B.A.T – Прилуки», ПзІІ «Імперіал Тобако Юкрейн», ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна»), висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним.

Незаконний тютюновий ринок створює перешкоди для чесної конкуренції і залишається серйозним викликом для держави та її економіки. У контексті України, така проблема також може уповільнити процеси відновлення після війни через значні втрати бюджетних коштів, адже Україна продовжує бути одним з головних джерел нелегальних сигарет в Європі, які потрапляють до країн ЄС шляхом контрабанди.

За інформацією КАНТАР Україна, в 2024 році очікується, що нелегальний тютюновий ринок призведе до втрати бюджету України у розмірі близько 23,4 мільярдів гривень від недоотриманих доходів, які зазвичай формуються за рахунок акцизного податку, ПДВ та акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів.

Завдяки рішучим заходам, які здійснювало Бюро економічної безпеки України протягом останнього року, вдалося значно скоротити масштаби нелегальної торгівлі тютюновими виробами. Згідно з результатами нещодавнього дослідження КАНТАР Україна, питома вага тіньового тютюнового ринку послідовно зменшилася з історичного максимуму 25,7% у жовтні 2023 року до 19,1% у березні 2024 року та до 18% у квітні 2024 року.

Також хотіли б висловити подяку за вашу активну позицію у ліквідації незаконного обігу електронних сигарет зі смаками після повної заборони їх виробництва і продажу із 11 липня цього року. Зупинення нелегального виробництва рідин для електронних сигарет у Київській області та конфіскація контрабандної продукції на суму майже 365 мільйонів гривень свідчить про ефективність дій направлених на боротьбу з незаконним ринком.

Існування значної частки тіньового сектора на тютюновому ринку продовжує становити велику загрозу для економіки країни та її обороноздатності. Пропоноване збільшення акцизного податку, яке незабаром буде винесено на голосування у Парламенті, нажаль, може спричинити збільшення попиту на нелегальну тютюнову продукцію через високу ціну легальних товарів. Таким чином, зниження уваги держави до проблем тютюнового ринку може призвести до швидкого повернення тіньового сектору.

Асоціація «Укртютюн» висловлює Вам свою подяку та підтримку у зазначених ініціативах Бюро по боротьбі із нелегальним ринком, при цьому акцентуючи увагу на необхідності системного підходу до їх реалізації для досягнення довгострокових результатів.

З повагою,

Генеральний директор                                      Наталія ФЕСЮН

Бізнес-спільнота, об’єднана Американською торговельною палатою в Україні, Європейською Бізнес Асоціацією Спілкою українських підприємців та Асоціацією виробників тютюнових виробів «Укртютюн», закликає Парламент підтримати урядову версію проекту Закону №11090 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби» (далі – законопроект №11090) в частині розміру ставок акцизного податку на тютюнові вироби, який був розроблений Міністерством фінансів України, та прийнятий Верховною Радою України в першому читанні 4 червня 2024 року. Наразі цей законопроект перебуває на розгляді в Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики та готується до другого читання.
Бізнес наголошує, що необхідно передбачити підхід Європейського Союзу (ЄС) щодо визначення єдиного курсу євро до гривні протягом року (станом на 1 жовтня попереднього року на весь наступний рік) із метою забезпечення планування бізнес-діяльності підприємств – найбільших платників податків України, на чому, згідно з офіційним висновком до законопроекту та відповідними листами, наполягають як Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС, так і Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції Кабінету Міністрів України.

Ініціативи деяких народних депутатів України щодо внесення концептуальних змін до вже прийнятого в першому читанні рішення в частині зміни ставок акцизного податку на тютюнові вироби несуть значні ризики для Державного бюджету України, оскільки можуть спровокувати галопуюче зростання нелегального ринку сигарет, який надзвичайними зусиллями вдається зменшувати кілька місяців поспіль із урахуванням рекомендацій країн G7 та за лідерства Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева.

Найбільш критичними та ризикованими ініціативами, на думку експертів компаній-членів, є наступні пропозиції:

• встановити адвалорну ставку акцизного податку на тютюнові вироби у 25%. Ця пропозиція призведе до збільшення нелегального ринку та меншої передбачуваності бюджетних надходжень, а також до загальних негативних наслідків для всього легального ринку тютюнових виробів;
• зрівняти ставки акцизного податку для ТВЕН та сигарет. Така ініціатива не відповідає європейському підходу та практиці країн-членів ЄС.

Просимо врахувати позицію об’єднаної бізнес-спільноти при ухваленні остаточного рішення щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби в рамках подальшого розгляду та прийняття законопроекту №11090.

За останні пів року завдяки активним діям правоохоронних і контролюючих органів, посиленому парламентському контролю з боку податкового комітету та профільної ТСК, а також рішучій позиції легального бізнесу вдалося помітно знизити обсяг незаконної торгівлі тютюновими виробами. За даними останньої «хвилі» дослідження нелегального ринку тютюнових виробів, що проводиться КАНТАР Україна на регулярній основі вже понад 13 років, частка тіньового сектору тютюнового ринку знизилась з рекордних 25,7% у жовтні 2023 року до 19,1% у березні 2024 року. За попередніми даними (результати наступної «хвилі» дослідження КАНТАР Україна будуть опубліковані невдовзі) у квітні 2024 року відбулося подальше зниження частки тіньового сектору до 18% від загального обсягу ринку. Це перший приклад за останні чотири з половиною роки, коли зниження «тіні» відбувається послідовно протягом двох «хвиль» дослідження.

«Разом з тим, 18% – це загрозливо високий для національної економіки і обороноздатності держави показник незаконної торгівлі, еквівалентний понад 20 млрд грн недоотриманих бюджетом податкових надходжень. Більш того, зупинка на досягнутому означала б реактивне зростання тіньового сектору тютюнового ринку, який неодноразово демонстрував надзвичайну адаптивність і високу резистентність до дій правоохоронців, застосовуючи креативні підходи до виходу з кризових ситуацій» – зазначила Генеральний директор Асоціації «Укртютюн» Наталія ФЕСЮН.

У зв’язку з цим, Асоціація «Укртютюн» підтримує дії правоохоронних і контролюючих органів, зокрема, Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державного бюро розслідувань, Державної митної служби України, Офісу генерального прокурора, Служби безпеки України, у сфері протидії незаконній торгівлі тютюновими виробами.

За даними останньої «хвилі» дослідження нелегального ринку тютюнових виробів, що проводиться “КАНТАР Україна” на регулярній основі вже понад 13 років, частка тіньового сектору тютюнового ринку знизилась з рекордних 25,7% у жовтні 2023 року до 19,1% у березні 2024 року. Результати дослідження підтверджуються даними ДПС України щодо обсягів продажів тютюнових виробів через РРО, які послідовно зростали з лютого по квітень.

Зниження відбулося завдяки активним діям правоохоронних і контролюючих органів, посиленого парламентського контролю з боку податкового комітету та профільної ТСК, увазі до проблеми з боку міжнародних партнерів і рішучій позиції легального бізнесу.

Дослідження “КАНТАР Україна” демонструє, що понад 48% тіньового сектору тютюнового ринку складає продукція без марок акцизного податку, маркована для продажу в магазинах Duty Free або для експорту. Хоча обсяги відповідної продукції на ринку дещо зменшилися, вона продовжує залишатись найрозповсюдженішою. Поки що складно встановити, йдеться про накопичені на нелегальних складах запаси старої продукції, чи її хтось продовжує виробляти, попри законодавчу заборону.
На другому місці — понад 45,5% тіні — традиційно опинились підроблені тютюнові вироби. 32% підроблених сигарет марковані підробленою акцизною маркою, а 68% (підробки брендів компаній-членів Асоціації «Укртютюн») не мають акцизної марки. Близько 6,3% тіньового сектору тютюнових виробів складає контрабанда.

Більшість нелегальних тютюнових виробів реалізується в кіосках (33%) і магазинах (30%), у той час як вуличні торгівці реалізують лише 19% такої продукції, а продавці на відкритих ринках — 13%. Як і раніше, найпопулярнішим брендом на нелегальному ринку є тютюнові вироби Compliment, хоча у порівнянні з жовтнем 2023 року їх частка зменшилася з 62% до 45% від обсягу всієї нелегальної продукції на ринку.

Регіонами-лідерами за реалізацією нелегальних тютюнових виробів залишаються Дніпропетровська (18%), Одеська (13%) та Харківська (10%) області. У березні 2024 року до них доєднались м. Київ і Київська область, сукупна частка яких склала 11%.

Якщо частка тіньового сектору тютюнового ринку до кінця року залишиться на рівні березня, держбюджет недоотримає 24 млрд грн податкових надходжень, що є неприпустимим, тим більше — для країни, на території якої третій рік триває повномасштабна агресія.

«Беручи до уваги високу резистентність тіньового сектору тютюнового ринку до дій правоохоронних і контролюючих органів, закликаємо не зменшувати інтенсивність відповідних заходів і рівень парламентського контролю за ними, у порівнянні з І-м кварталом 2024 року. 19,1% є високим показником, а тому подолання тютюнової тіні має стати одним з пріоритетів правоохоронної діяльності та податкової політики держави. Особливу увагу необхідно сконцентрувати на закритті нелегальних виробництв і повному поверненні квазі-легальних виробництв до діяльності в правовому полі», — наголосила Генеральний директор Асоціації «Укртютюн» Наталія Фесюн.

Це значний крок для визначення шляхів подальшої співпраці у досягненні спільної мети — детінізація ринку, створення стабільної та прозорої ситуації в тютюновій галузі.

5 березня відбулася робоча зустріч представників правоохоронних відомств та представників тютюнової галузі для обговорення критично важливого питання — боротьби з нелегальним ринком підакцизної продукції. За словами Андрія Рубеля, така співпраця має на меті вдосконалення механізмів, спрямованих на підвищення прозорості на ринку підакцизних товарів.

Серед учасників заходу: заступник начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної України Володимир Ценов, керівники підрозділу детективів захисту економіки у сфері обігу підакцизних товарів та відділу Департаменту аналізу інформації та управління ризиками БЕБ Віктор Лисенко та Євген Дубовий, а також представники української асоціації виробників тютюнових виробів «Укртютюн».

Однією з основних тем обговорення стали виклики, з якими стикається тютюнова галузь: нелегальне виробництво та торгівля, підробки та порушення правил ринку. Також ключовими пунктами дискусії стали питання вдосконалення регуляторних механізмів, спрямованих на підвищення прозорості на ринку підакцизних товарів.

Володимир Ценов ознайомив присутніх із результатами роботи Департаменту на вказаному напрямку: з початку року працівники поліції склали близько 5 000 адміністративних протоколів. Поліцейські ліквідували 5 підпільних тютюнових цехів, вилучили понад 1,6 млн пачок цигарок, близько 200 тис. електронних цигарок та обладнання для виробництва тютюнових виробів. Загальна сума вилученої підакцизної продукції сягає понад 75 млн грн. За незаконне виготовлення та розповсюдження підакцизних товарів за останні два місяці вже 35 осіб отримали підозри.

Наприкінці зустрічі cпікери обмінялися інформацією щодо посилення контролю у тютюновій індустрії та припинення нелегальних дій, які завдають збитків як галузі, так і державі в цілому. Зі свого боку представники тютюнової галузі підкреслили важливість конструктивного партнерства між усіма відомствами та асоціацією і висловили вдячність правоохоронцям за системну протидію нелегальному ринку тютюну.

«Активізація діалогу та спільні заходи дозволять досягнути значного прогресу у боротьбі з нелегальним ринком, забезпечити справедливі умови конкуренції для легальних підприємств», — підкреслив начальник ДСР Нацполіції Андрій Рубель.

Департамент стратегічних розслідувань

Національної поліції України

ДЖЕРЕЛО

Найближчим часом Верховна Рада планує розглянути у другому читанні законопроєкт №9662, який містить норми, що можуть суттєво негативно вплинути на легальний ринок підакцизних товарів. Зокрема, йдеться про поправку №161 до законопроєкту, яка встановлює заборону виробництва та обігу тютюнових виробів і алкогольних напоїв, маркованих акцизними марками попереднього зразка, з 1 червня та 1 вересня 2024 року відповідно.  Раніше ця поправка була підтримана Комітетом ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики. У випадку прийняття законопроєкту з цією поправкою, визначена в ній підакцизна продукція, по закінченню встановленого перехідного періоду, вважатиметься немаркованою, а отже за її виробництво та обіг застосовуватимуться санкції.

Бізнес наголошує, що поправка №161 не створює дієвий механізм боротьби з підробленими акцизними марками, а є лише неефективною спробою вплинути на надзвичайно складну та комплексну проблему тіньового ринку підакцизних товарів. Легальному бізнесу не запропоновано нічого іншого, окрім як вилучити з обігу та знищити за свій рахунок власну законно вироблену, імпортовану або придбану для подальшої реалізації якісну продукцію, з якої сплачено всі податки, та яка за законодавством мала б знаходитись в обігу до закінчення строку придатності для споживання. Бізнес звертає увагу, що повне вилучення з обігу такої продукції створить для нього непомірні логістичні труднощі. Більше того, ця продукція технологічно не підлягає перемаркуванню, оскільки кожна марка наклеюється таким чином, щоб її зняття без пошкодження упаковки було неможливим, а продукція іноземного виробництва взагалі маркується виключно іноземними компаніями за кордоном. Зазначена продукція в більшості випадків не може бути промислово перероблена. Як наслідок, орієнтовні збитки бізнесу від прийняття поправки складуть десятки мільярдів гривень. Компенсація державою відповідних збитків легальних операторів ринку у поправці не передбачена.

Натомість, така ініціатива не зупинить обіг вже виробленої продукції, маркованої підробленими акцизними марками, що перебуває на нелегальному ринку, а суб’єкти тіньового ринку, які вже мають доступ до марок нового зразка, дуже швидко налагодять виробництво підробок таких марок. Прийняття поправки жодним чином не зашкодить реалізації нелегальної продукції з-під прилавку, через інтернет тощо.

На переконання представників легального бізнесу, якщо ця поправка не буде відхилена, існує висока вірогідність додаткового зростання пропозиції нелегальної продукції на сірому ринку. Тоді, як бізнес, що працює в правовому полі, буде нести збитки через виникнення дефіциту легальних товарів, адже для мінімізації власних збитків підприємства торгівлі будуть вимушені відмовлятись від придбання продукції з марками попереднього зразка у виробників та імпортерів. Крім того, підроблена марка не є основною проблемою ринку. До прикладу, за даними KANTAR Україна 2/3 тіньового ринку сигарет складає продукція, на якій відсутні акцизні марки.

Європейська Бізнес Асоціація, Громадська спілка «Український фуд-ритейл альянс», Асоціація «Укртютюн» та Асоціація «Укргорілка» наполегливо закликають парламент відхилити поправку №161 до законопроекту №9662, яка перекладає на легальний бізнес відповідальність за правопорушення, вчинені гравцями тіньового ринку підакцизних товарів, та призводить до величезних фінансових та операційних втрат через неможливість ефективного вирішення державою багаторічної проблеми нелегального обігу підакцизних товарів.