18 травня 2023 р.

Експерти Kantar Україна провели чергове «Дослідження ринку нелегальної торгівлі». Результати дослідження були презентовані під час круглого столу щодо питань нелегальної торгівлі тютюновими виробами, організованого Американською торговельною палатою в Україні за участі Асоціації «Укртютюн», представників бізнесу та органів державної влади. Даний захід проводиться третій рік поспіль та має на меті  вдосконалення інструментів боротьби з тіньовою економікою.

Незаконне виробництво та розповсюдження тютюнових виробів є одним з ключових елементів тіньової економіки України, що завдає шкоди законному бізнесу, спотворює конкуренцію та негативно впливає на економіку країни. Тому для компаній-членів Палати надзвичайно важливою є дієва боротьба з нелегальною торгівлею підакцизними товарами.

Чітке розуміння рівня нелегальної торгівлі є важливим для оцінки ефективності існуючих інструментів боротьби та їх удосконалення.

Презентоване дослідження, спрямоване на виявлення і моніторинг нелегальної тютюнової продукції в Україні. Експертами було встановлено, що частка нелегальної тютюнової продукції від загального обсягу ринку в Україні в лютому 2023 року сягнула 20,2%, тоді як в 2021 році становила 16,9%, а у 2020 році була 6,9%. Така тенденція простежується з 2016 року. Зростання відбулося за рахунок збільшення частки підробленої продукції до 7,9% та великої частки продукції, що маркована для Duty Free до 10,8%.

Згідно з даними, 83% обсягу підробленої продукції становлять бренди міжнародних тютюнових компаній. Інші 17% (за написом на пачці) вироблені «Українським Тютюновим Виробництвом» та United Tobacco.

Станом на лютий 2023 року на нелегальну продукцію з маркуванням для Duty Free припадає 10.8%. Частка підробленої продукції складає 7,9%, а контрабандної продукції – 1,5%.

За попередніми підрахунками компанії Kantar, податкові втрати у Державний бюджет України у 2023 році від нелегального ринку тютюнових виробів оцінюються на рівні 22 млрд грн.

Незаконний обіг тютюнових виробів призводить до недонадходження податків до бюджетної системи, порушення добросовісної конкуренції на ринку, фінансування заходів гібридної агресії та корупції. Серед регіонів з найбільшого розповсюдження нелегальної продукції лідерами є Дніпропетровська область (14%), Харківська область (9%), Одеська область (9%), Львівська область (9%), Кіровоградська (8%), Чернівецька (7%), Хмельницька область (6%), та Полтавська область (6%), що складає 68% від загального обсягу нелегальної продукції. В дослідженні не приймали участь тимчасово окуповані території України та території, на яких тривають активні бойові дії.

У заході взяли участь компанії-члени Спеціальної платформи Палати з питань твердих підакцизних товарів, які з року в рік входять до топ найбільших платників податків в Україні – Філіп Морріс Україна, В.А.Т.-Прилуки, Джей Ті Інтернешнл Компані Україна, Імперіал Тобакко Україна.

У заході також взяли участь:

• Данило Гетманцев, Народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики;
• Ярослав Железняк, Народний депутат України, Перший заступник Голови Комітету ВР України з питань фінансів, податкової та митної політики;
• Олексій Бонюк, Начальник Департаменту кримінально-правової політики Офіса Генпрокурора;
• Іван Писарчук, Міністерство внутрішніх справ України;
• Ростислав Пекар, Начальник відділу, Державне бюро розслідувань;
• Елеонора Шкода, Директор Департаменту контролю за підакцизними товарами Державної податкової служби України та Андрій Чигорських, Керівник управління Департаменту контролю за підакцизними товарами Державної податкової служби України;
• Олексій Калинович, в.о. директора Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужба;
• Віктор Лисенко, Керівник підрозділу детективів, Бюро економічної безпеки України;
• Тарас Тимощук, Керівник підрозділу Центрального управління, СБУ.

«Ми вдячні за активні дії правоохоронних органів, що направлені на протидію нелегальним виробництвам тютюнових виробів в Україні, і підтримуємо зусилля направлені на виявлення та припинення функціонування виробництв, які підробляють продукцію світових брендів. Разом з тим, зменшення частки нелегального ринку можливе лише за системної протидії нелегальній торгівлі по всьому ланцюгу від виробництва до реалізації нелегальних сигарет: потрібно систематично перевіряти роботу точок продажів, блокувати спроби продажу нелегальної продукції через веб-сайти, групи у соцмережах та месенджерах», –  Максим Барабаш, Генеральний директор, Філіп Морріс Україна

«З 2017 року ми спостерігаємо як практично синхронно із підвищенням ставок акцизів на тютюнові вироби впевнено зростає частка нелегального ринку. Але незважаючи на цю тенденцію та війну, ми помічаємо численні заклики до підвищення ставок на тютюн задля покриття необхідних витрат бюджету. Ми ж переконані: допоки по інфраструктурі нелегального ринку не буде нанасений суттєвий удар, який унеможливить його подальше розширення, варто утриматись від рішень щодо підвищення ставок акцизів», – зазначила Світлана Шарамок, Генеральний директор компанії JTI.

«У 2019 році ми створили Спеціальну платформу з питань твердих підакцизних товарів, що об’єднала компанії, які з року в рік входять до десятки найбільших платників податків в Україні. У 2022 році ці компанії разом сплатили понад 78 мільярдів грн податків. Саме тому для нас важливо забезпечити рівні та справедливі умови роботи галузі. Систематичне відслідковування рівня нелегальної торгівлі є важливим для оцінки ефективності існуючих інструментів боротьби та їх удосконалення,» – прокоментував Андрій Гундер, Президент Американської торговельної палати в Україні.

Українська Асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн» За підтримки Національної спілки журналістів України та Українського інституту майбутнього оголошує проведення Всеукраїнського конкурсу журналістських робіт на тему протидії нелегальній торгівлі тютюновими виробами.

Деталі за посиланням https://ukrtyutyun.com/contrafacts/

Вих. № 17/45 від 29 березня2023 року

Голові Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики

Данилу ГЕТМАНЦЕВУ

_____________________________

01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 5

hetmantsev@rada.gov.ua

Віце-прем’єр-міністру з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій України – Міністру цифрової трансформації України

Михайлу ФЕДОРОВУ

_______________________________

03150, м. Київ, вул. Ділова, 24

hello@thedigital.gov.ua

Шановний Даниле Олександровичу!

Шановний Михайле Альбертовичу!

Українська Асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн», що представляє інтереси найбільших виробників тютюнових виробів на ринку України (ПрАТ «Філіп Морріс Україна», АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна», ПрАТ «АТ «Тютюнова компанія B.A.T – Прилуки», ПзІІ «Імперіал Тобако Юкрейн», ПрАТ «Імперіал ТобаккоПродакшн Україна»), висловлює Вам глибоку повагу та звертається з наступним. 

12 березня 2023 року Верховною Радою України було прийнято за основу зареєстровані групою народних депутатів  проект Закону України «Про забезпечення електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», реєстр. № 8286 від 15 грудня 2022 року та проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», реєстр. № 8287 від 15 грудня 2022 року(далі – законопроекти).

У законопроектах пропонується запровадити електронну систему обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – електронна система), яка базується на використанні електронної марки акцизного податку (далі – електронна марка).

Асоціація «Укртютюн» за результатами розгляду текстівзаконопроектів до другого читання, наданих для ознайомленняв робочому порядку,виступає категорично проти прийняття відповідних законопроектів (у їх нинішньому вигляді) у другому читанні та в ціломуз огляду на наступне.

1.У редакції текстів законопроектів до другого читання, наданій Асоціації «Укртютюн» для ознайомлення, не враховано (або враховано не у повному обсязі) цілу низку рекомендацій Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, сформульованих у висновках від 10 січня 2023 року (протокол № 127) на законопроекти № 8286, № 8287 і № 8287-1. Навіть попри те, що парламент у постановах від 12 січня 2023 року № 2879-ІХ та від 12 січня 2023 року № 2880-ІХ доручив врахувати пропозиції, висловлені у вищезазначених висновках відповідно до частини першої статті 116 Регламенту.Зокрема, не враховано (або враховано не у повному обсязі)наступні рекомендації:

1. переглянути строки впровадження електронної акцизної марки таЕлектронної системи простежуваності(до законопроекту № 8287 поправок з цього приводу не запропоновано взагалі);
   1. доповнити нормою щодо можливості нанесення електронної акцизноїмарки у графічному вигляді MatrixData, DotCode, не тільки у вигляді QR-коду(у законопроекті № 8287, запропонованому головним комітетом в остаточній редакції, передбачено лише можливість нанесення DataMatrix коду, хоча законодавство ЄС дозволяє використовувати як останній, так і DotCode);
   1. встановити норму щодо безкоштовного генерування електронної акцизноїмарки та групового коду(законопроектами передбачено безоплатне здійснення великої кількості операцій, наприклад: генерації, створення, перегляду, моніторингу, відправлення та прийняття документів тощо.Подібна зайва та нехарактерна для тексту законодавчого акту деталізація – замість включення чіткої норми про безкоштовність Електронної системи для бізнесу – наводить на думку, що за будь-яку операцію, відсутню у переліку безкоштовних, може стягуватися плата);
   1. доповнити нормами щодо механізму повернення сум акцизного податку,які сплачено на електронний рахунок та по яких електронні марки акцизногоподатку неотримані або відбулася їх деактивація(поправкою № 85 до законопроекту № 8287 передбачено перелік випадків повернення сплачених сум акцизу, на які деактивовано електроні акцизні марки:(1) не використані протягом 180 днів; (2) скасовані виробникомчерез не нанесення на товар; (3) нанесені на непридатний для реалізації товар, повернутий виробнику. Однак, цей перелік не є вичерпним і не корелюється з переліком підстав автоматичного внесення до Електронної системи відомостей про деактивацію марок, встановлений поправкою № 134 до законопроекту № 8287. До відповідних підстав віднесено лише пошкодження, втрату або знищення товару);
   1. переглянути складові транспортної частини акцизного електронного документу (транспортна частина АЕД повністю співпадає з електронною транспортною накладною. Отже, у разі її запровадження виникне дублювання двох документів. Крім того, у транспортній частині АЕД пропонується зазначати низку відомостей, які належать до тих персональних даних, що є конфіденційною інформацією);
   1. доповнити положеннями щодо порядку та строки зарахування та сплатуакцизного податку до бюджету(у врахованій головним комітетом поправці № 71 до законопроекту № 8287, як і в тексті законопроекту, прийнятому в першому читанні, передбачено сплату акцизного податку до подання замовлення на генерування електронних марок).

2. Листом від 24 січня 2023 року № 17/16 Асоціація «Укртютюн» направила Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, Міністерству фінансів України, Міністерству цифрової трансформації України та ДПС України пропозиції до законопроектів на 141-му аркуші. Абсолютна більшість зазначених пропозицій (включаючи ті, що попередньо підтримувалися розробниками законопроектів на робочих зустрічах) не була врахована при підготовці законопроектів до другого читання. При цьому, Асоціація не одержала від жодного з адресатів відповідей по суті направлених пропозицій, лише формальні відписки.

Листом від 1 лютого 2023 року № 17/23 Асоціація «Укртютюн» звернулася до Міністра цифрової трансформації України Михайла ФЕДОРОВА з проханням провести робочу зустріч з представниками Асоціації та її компаній-членів для обговорення вищезазначених пропозицій Асоціації до законопроекту. Листом від 6 березня 2023 року № 1/06-2-2243 Міністерство цифрової трансформації України фактично відмовило Асоціації у проведенні відповідної робочої зустрічі.

Змушені констатувати, що діалог між владою та бізнесом щодо запровадження електронної акцизної маркита Електронної системи простежуваності, нажаль, проходить у неконструктивному ключі, а підготовка законопроектів до другого читання відбувається непрозоро.

У зв’язку з цим, законопроекти у їх нинішньому вигляді є неготовими до винесення на розгляд парламентом у другому читанні та потребують комплексного доопрацювання, у тому числі, в частині врахування рекомендацій, сформульованих у вищезазначених висновках Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

Також просимо врахувати, що принциповим для компаній-членів Асоціації є впровадження електронної акцизної марки та Електронної системи простежуваностіне раніше ніж через 2 роки після завершення воєнного та/або надзвичайного стану на території України. Перехідний період необхідний для підготовки виробників та імпортерів до впровадження цієї системи, закупівлі необхідного обладнання та його налаштування. Завершення відповідних процесів під час воєнного та/або надзвичайного стану є апріорі неможливим.

З повагою,

Генеральний директор                                                                 Наталія ФЕСЮН

Скачати лист у форматі *.pdf

7 березня 2023 р.

Бізнес-спільнота, об’єднана Американською торговельною палатою в Україні, Європейською Бізнес Асоціацією, Комітетом виробників підакцизних товарів Спілки українських підприємців, та Асоціацією «Укртютюн» закликає Верховну Раду України якнайшвидше розглянути можливість відтермінування набрання чинності норм законодавства, дотримання яких потребує переобладнання виробничих потужностей.

16 грудня 2021 року, до початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, було прийнято Закон України №1978-IX, яким передбачені структурні зміни чинного регулювання виробництва тютюнових виробів, що потребують переобладнання виробничих потужностей. 

Бізнес-спільнота підтримувала необхідність прийняття Закону №1978-IX і брала участь у робочих групах з доопрацювання відповідного законопроекту. Незважаючи на те, що більшість наданих пропозицій враховано не було і в Законі №1978-IX залишаються неузгодженості та помилки, які унеможливлюють виконання певних вимог законодавства, на момент його прийняття, компанії готувалися до запровадження нового регулювання.

Водночас, саме під час повномасштабної війни набирають чинності норми Закону, які передбачають внесення до продукту змін, що вимагають переобладнання виробничих ліній, перегляд продуктового портфелю і значних інвестицій. На думку бізнес-спільноти, деякі нововведення запроваджувати недоцільно, деякі – дуже дорого, але є вимоги, які виконати в умовах повномасштабної війни неможливо.

Для зміни форми і розміру пачки сигарет на виробничі лінії необхідно встановити нове обладнання. Встановленням, налагодженням і обслуговуванням обладнання займаються виключно спеціалісти компанії-виробника такого обладнання, які не зможуть приїхати в Україну до закінчення війни.

Відсутність можливості переобладнання виробництв призведе до переорієнтації на імпортну продукцію, зі всіма відповідними можливими наслідками, серед яких, відтік валютної виручки, зменшення інвестицій, зниження завантаженості виробництв, перебої з постачанням продукції, зростання нелегального ринку і, як наслідок, зменшення податкових надходжень до бюджету.

Виробники та імпортери тютюнових виробів, які є членами бізнес-асоціацій, неодноразово звертали увагу Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України на необхідність внесення змін до Закону №1978-IX в частині відтермінування його окремих вимог на період після закінчення війни. 

На жаль, на сьогодні відповідні законодавчі зміни внесені не були і часу зробити це практично не залишається, адже з 1 квітня 2023 року розпочнеться переорієнтація українського ринку на імпортну продукцію.

Бізнес-спільнота закликає Верховну Раду України якнайшвидше розглянути можливість внесення відповідних змін до законодавства та запобігти виникненню зазначених можливих негативних наслідків як для бізнес-спільноти, так і для економіки держави.

16 лютого 2023 р.

Згідно з даними, отриманими за результатами останнього дослідження KANTAR Україна, у листопаді 2022 року частка нелегального ринку сигарет промислового виробництва в Україні дещо зменшилася у порівнянні з серпнем і склала 17.8% від загального обсягу ринку. Разом з тим, минулого року, в умовах повномасштабної війни, тіньовий сектор «коштував» Державному бюджету понад 19 млрд грн недоотриманих податкових надходжень. 62% нелегального ринку складають сигарети без акцизних марок, марковані для продажу в магазинах Duty Free або для експорту.

Бізнес-спільнота об’єднана Американською торговельною палатою в Україні, Асоціацією «Укртютюн», Європейською Бізнес Асоціацією та Спілкою українських підприємців вітає позитивні зрушення в питанні боротьби з нелегальним ринком тютюнових виробів та вдячна Офісу Генерального прокурора, Міністерству внутрішніх справ України, Національній поліції України, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки, народним депутатам Данилу Гетманцеву, Галині Янченко та  Ярославу Железняку за докладені зусилля та успішну роботу над даною проблемою в 2022 році, результати якої відображено у вищезазначеному дослідженні KANTAR Україна.

Представники бізнесу активно надавали свою експертизу та готові надалі підтримувати боротьбу з нелегальним ринком підакцизних товарів, який шкодить економіці країни та бізнес-клімату. Частка нелегального ринку на сьогодні залишається значною та боротьба з ним потребує скоординованої роботи з метою уникнення  перерозподілу частки закритих нелегальних підприємств між діючими тіньовими гравцями. Крім того, бізнес підтримує мету, озвучену Головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики щодо необхідності зменшення частки нелегального ринку тютюнових виробів до 5%.  Бізнес-спільнота звертається з проханням до всіх залучених правоохоронних органів та представників державних органів влади щодо подальшого посилення роботи з виявлення та припинення діяльності підприємств, що здійснюють нелегальне виробництво тютюнових виробів та недопущення відновлення роботи підприємств, нелегальна діяльність яких була уже зупинена. Особливої уваги заслуговує ліквідація «схеми Duty Free», частка якої, згідно з дослідженням, складає 62% тіньового ринку та є найбільшим джерелом нелегальних сигарет в Україні.

Інфографіка у форматі pdf

10 лютого 2023 р.

Президенту України

Зеленському В.О.

Щодо Закону України «Про внесення змін

додеяких законів України щодо охорони

здоров’я населення від шкідливого впливу

тютюну» № 1978-IX від16.12.2021 р.

Шановний Володимире Олександровичу!

Українська асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн» (далі – Асоціація), яка представляє інтереси найбільших виробників тютюнових виробів в Україні (ПрАТ «Філіп Морріс Україна», ПрАТ «АТ «Тютюнова компанія B.A.T – Прилуки», АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», ПзІІ «Імперіал ТобакоЮкрейн»), висловлюєВам високу повагу і звертаєтьсящодо наступного.

Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну» № 1978-IXвід 16 грудня 2021 року (далі – Закон), який вносить фундаментальні зміни в регулювання виробництва і обігу тютюнових виробів в Україні.

Закон було розроблено і прийнято на виконання зобов’язань України в межах Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Компанії – члени Асоціації послідовно підтримують зусилля України з інтеграції до Європейського Союзу і сприяли впровадженню у національне законодавство положень Директиви 2014/40/ЄС, брали участь у засіданнях робочих груп, надавали пропозиції і зауваження до відповідного проекту закону під час його доопрацювання.

Закономпередбачено з 11 січня 2024 року запровадженняоновлених вимог щодо розміру і форми пачки сигарет, а також медичних попереджень, які наносяться на упаковку.

Зазначені зміни та підготовка до виконання цих вимог Закону вимагають структурного технічного і технологічного оновлення виробничих потужностей, що передбачає імпорт, налагодження і випробування обладнання, яке виготовляється виключно під замовлення.

У зв’язку із воєнними діями, ракетними обстрілами всієї території України, руйнуваннями енергетичної і транспортної інфраструктури, виробники тютюнових виробівв Україні позбавлені можливості провести переоснащення своїх ліній, забезпечити доставку, встановлення, налагодження роботи, випробування необхідного обладнання.

Проблеми, з якими компанії – члени Асоціації вже зіштовхнулися на етапі планування:

виробник, що встановлює і налагоджує обладнання, не готовий відправляти своїх фахівців у країну, на території якої ведуться бойові дії;

перебої у роботі виробництв через відключення електроенергії і регулярні обстріли (під час повітряної тривоги, всі процеси зупиняються і персонал фабрики прямує у бомбосховище).

Неможливість проведення технічного і технологічного оновлення виробничих потужностейпризведе до переорієнтації на імпортну продукцію і зупинки локальних виробництв, які можуть не бути відновлені після вступу України до ЄС, у зв’язку із високою внутрішньої конкуренцію фабрик всередині компаній. Слід заначити, що тютюнові вироби – продукт з високою доданою вартістю, при цьому, до 60% тютюнових виробів, що виробляється в Україні, експортується.

Асоціація неодноразово зверталась до народних депутатів України, Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки України щодо необхідності перенесення набрання чинності положень Закону, що вимагають внесення змін до технологічних і технічних процесів, проте відповідних змін до Закону не внесено.

Варто наголоситина важливості прийняття законодавчих змін щодо відтермінування набрання чинності відповідних норм Закону найближчими тижнями з огляду на необхідність завчасного планування виробничих процесів.

Враховуючи наведене, звертаємось до Вас, шановний Володимире Олександровичу, з проханням ініціювати прийняття законодавчих змін щодо відтермінування набрання чинності відповідних норм Закону, що додаються.

Додаток: на 1 арк.

З повагою

Генеральний директор                                                                          Наталія ФЕСЮН

Додаток до листа Української асоціації виробників тютюнових виробів «Укртютюн» № 17/6 від 5 січня 2023 року

Порівняльна таблиця

пропозицій щодо внесення змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну» від 16 грудня 2021 року № 1978-IX

Відкритий лист у форматі PDF

22 грудня 2022 р.

Шановний Володимире Олександровичу!

Шановний Руслане Олексійовичу!

Шановний Денисе Анатолійовичу!

Українська Асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн», що представляє інтереси найбільших виробників тютюнових виробів на ринку України (ПрАТ «Філіп Морріс Україна», АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна», ПрАТ «АТ «Тютюнова компанія B.A.T – Прилуки», ПзІІ «Імперіал Тобако Юкрейн», ПрАТ «Імперіал ТобаккоПродакшн Україна»), висловлює Вам глибоку повагу та звертається з наступним. 

У Верховній Раді України групою народних депутатів зареєстровано проект Закону України «Про забезпечення електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», реєстр. № 8286 від 15 грудня 2022 року, проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», реєстр. № 8287 від 15 грудня 2022 року та проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення ефективності протидії правопорушенням у сфері виготовлення, зберігання, збуту та транспортування підакцизних товарів», реєстр. № 8288 (далі – законопроекти).

У законопроектах пропонується запровадити електронну систему обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – електронна система), яка базується на використанні електронної марки акцизного податку (далі – електронна марка).

Асоціація «Укртютюн» виступає категорично проти вищезазначених законопроектів та звертає увагу, що їх прийняття призведе до катастрофічних наслідків для галузі. У цьому листі вважаємо за необхідне зупинитись лише на декількох системних недоліках, які роблять законопроекти в цілому неприйнятними та концептуально непридатними до подальшого доопрацювання, а саме:

1. Усупереч декларуванню у  пояснювальних записках про, нібито, спрямованість законопроектів на адаптацію українського законодавства до вимог законодавства ЄС у частині обігу підакцизних товарів, насправді їх положення не відповідають вимогам статті 15 Директиви 2014/40/ЄС, а також прийнятим на її виконання імплементаційним актам і практикам, що застосовуються в ЄС.

Наприклад, у концепцію законопроектів закладено створення електронної марки на основі QR-коду, у той час як в країнах ЄС в якості унікального ідентифікатора використовуються Dot-код або DataMatrix-код. Положення статті 7 законопроекту № 8286 щодо інформаційних наборів даних (далі – ІНД), які включаються до електронної марки, суттєво відрізняються від вимог статті15 вищезазначеної Директиви щодо елементів і структури унікального ідентифікатора. Кардинально відрізняються від європейської системипорядок генерації електронної маркита групового ідентифікатору електронних марок (далі – ГІЕМ)тощо.

Загалом пропонована електронна система більше нагадує не європейську систему Track&Trace, а систему, що використовується в російській федерації. При цьому, її архітектура не враховує особливостей законодавства України, відповідно до якого, не лише акцизний податок, а  5% акцизний податок з роздрібної реалізації тютюнових виробів і ПДВ сплачуються виробниками відповідних виробів. У зв’язку з цим, існування, наприклад, акцизного електронного документу фактично позбавлене сенсу.

2. Усупереч задекларованому у пояснювальних записках обґрунтуванню, насправді прийняття законопроектів суттєво не вплине наскороченняобсягів незаконного виробництва та обігу відповідних підакцизних товарів. Адже, пропоноване регулювання апріорі не охоплюватиме незаконне виробництво (підпільні цехи) та тіньові ланцюги поставок відповідної продукції (включно з її реалізацією у торгових точках без ліцензії або в формально легальних торгових точках поза касою тощо).У законопроектах також залишається чимало прогалин у регулюванні, які дозволятимуть «сірим» виробникам продовжувати неконтрольоване виробництво немаркованої продукції для тіньового ринку («третя зміна») з мінімальними ризиками для себе.

Натомість, покладання на легальний бізнес додаткових обов’язків (частина з яких не має аналогів у законодавстві ЄС і вбачається необґрунтованою) фактично створюватиме додаткові конкурентні переваги для гравцівтіньового ринку.

3. Запропонована у законопроектах електрона система є технологічно непридатною для коректної роботи в умовах промислового виробництва тютюнових виробів, а її запровадження (за сукупністю факторів, обумовлених нормами законопроекту) може призвести до вкрай негативних наслідків у діапазоні від кратного підвищення собівартості продукції – внаслідок штучного уповільнення швидкості та ускладнення виробництва – до зупинки підприємств через технологічні чинники або втрату рентабельності.

Зокрема, виробництво сигарет є високошвидкісним. Нанесення на пачки сигарет QR-коду (покладеного в основу пропонованої електронної марки) на звичайній для такого виробництва швидкості є технологічно неможливим.

За змістом статей 7 і 8 законопроекту № 8286 виробник при замовленні електронних марок повинен вносити в електронну систему велику кількість ІНД, які мають узгоджуватись між собою в кожній конкретній електронній марці (приміром, код пакувального обладнання пачки та код власної назви товару). Такий підхід вимагатиме від виробника абсолютно нереалістичного рівня планування виробничих процесів – він повинен заздалегідь (електронна марка може бути нанесена на продукцію протягом 180 днів з дня її генерування) передбачити, на якій пакувальній машині «збиратимуться» пачки конкретного бренду та точну кількість таких пачок. При цьому, у разі, наприклад, виходу відповідної пакувальної машини з ладу виробник змушений буде скасовувати замовлені марки та замовляти нові.

Відповідно до статті 9 законопроекту № 8286 генерація ГІЕМздійснюється електронною системою на підставі внесених виробником відомостей про електронні марки або ГІЕМ нижчого рівня. Це означає, що в процесі високошвидкісного виробництва сигарет «збирання», наприклад, пачок у блок повинно супроводжуватись скануванням кожної електронної марки з занесенням відомостей про неї в електронну систему, генерацією ГІЕМ і нанесення їх на блоки (що, окрім уповільнення виробництва, потребуватиме встановлення додаткових елементів обладнання, кількість і структура яких на даному етапі є непрогнозованою).

Зазначені технологічні чинники (перелік яких не є вичерпним) у комплексі здатні викликати шоковий ефект на ринку ще до набрання чинності законами, проекти яких розглядаються. Це, в свою чергу, негативно впливатиме на обсяги виробництва, а відтак і бюджетні надходження від сплати акцизного та інших податків. Довідково: у 2021 році компаніями-членами Асоціації «Укртютюн» сплачено 78 млрд грн податків (включно з 59,3 млрд грн акцизного податку), що складає 7% від усіх податкових надходжень, а за 9 місяців 2022 року – понад 57 млрд грн (включно з 41 млрд грн акцизного податку), що складає понад 10% від усіх надходжень до Державного бюджету України за цей період.

4.Пропоновані у законопроектах новації безпідставно погіршують для виробників та імпортерів тютюнових виробів умови сплати податків, які і без того сплачуються авансом до бюджету, що не має аналогів у країнах ЄС та інших цивілізованих країнах світу.

Наприклад, у пункті 6 розділу І законопроекту № 8287 передбачено авансову сплату акцизного податку виробниками та імпортерами тютюнових виробів до подання замовлення на генерування електронних марок. Тобто, ще раніше, ніж це відбувається за чинним законодавством (протягом 15 робочих днів з дня отримання марок акцизного податку).

Законопроекти не передбачають відшкодування фактично сплачених сум акцизного податку у разі деактивації електронних марок у зв’язку з їх скасуванням виробником або імпортером у передбаченому законопроектами порядку або невикористанням протягом 180 днів з дня генерації. Між тим, як вже зазначалось вище, подібні випадки деактивації можуть обумовлюватись суто технологічною неможливістю нанесення електронних марок у відповідності до вимог законопроектів, що виникла вже після замовлення відповідних електронних марок. Принагідно зазначимо, що чинним законодавством, на відміну від законопроектів, відшкодування фактично сплачених сум акцизного податку передбачено у випадку повернення покупцем марок акцизного податку, не використаних для маркування товарів через їх пошкодження.

5.Законопроекти є дуже загальними за своїм змістом і не регулюють у достатньому обсязі механізмів функціонування електронної системи, в багатьох випадках відсилаючи з цього приводу до підзаконних актів Кабінету Міністрів України. Разом з тим, відсутнє у законопроектах регулювання технічних процесів у багатьох випадках кореспондуватиме обов’язкам суб’єктів господарювання, а останні повинні регулюватись виключно на законодавчому рівні та не можуть встановлюватись підзаконними актами. Крім того, перенесення такого великого масиву регулювання на підзаконний рівень збільшує ризики корупціогенності та «ручного управління».

6. Передбачений законопроектами вкрай короткий термін запровадження системи з 1 січня 2024 року нереально реалізувати на практиці для запровадження жодної електронної системи. По-перше, на всі найважливіші процеси в проектах є відсилання до постанов Уряду, які мають бути прийнятими через 6 місяців після прийняття закону. Програмний продукт, як відомо, створюється на базі нормативних документів, тобто після прийняття постанов Уряду. Для бізнесу залишиться, в кращому випадку, кілька місяців на закупівлю і заміну обладнання, налагодження та тестування нових виробничих процесів, технічне приєднання до системи. Кожний з цих процесів є послідовним і кожний потребує щонайменше кількох місяців. А з 1 січня 2024 року суб’єкт господарювання, який не встиг приєднатися до системи вважатиметься нелегальним на ринку.

Нагадаємо, що в ЄС на впровадження системи відстеження руху тютюнових виробів було передбачено період 5 років. В Україні Асоціація «Укртютюн» наполягала на періоді щонайменше 3-х років після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України.  

7. У пояснювальних записках до законопроектів не обраховано витрати бізнесу (виробників, імпортерів, суб’єктів оптової та роздрібної торгівлі) на запровадження системи і  не вказано вартості електронної марки  (будуть послуги з генерації безкоштовними чи надаватимуться за плату).

Водночас, у пояснювальних записках зазначено, що реалізація проектів потребуватиме фінансування з Державного бюджету України, удосконалення інформаційно – телекомунікаційних систем Міністерства цифрової трансформації України та Державної податкової служби України. Оскільки законопроекти ще не є законами, їх фінансування не могло бути передбаченим видатковою частиною Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік». Отже джерела фінансування запровадження системи відсутні. А задеклароване збільшення показників сплати податків при найбільш оптимістичних прогнозах можливе лише починаючи з 2024 року.

У зв’язку з усім вищезазначеним, просимо Вас у межах компетенції сприяти відхиленню законопроектів № 8286, № 8287 і № 8288 за наслідками їх розгляду парламентом у першому читанні.

Також інформуємо, що протягом 2021-2022 років робочою групою при Міністерстві фінансів України під головуванням Заступника Міністра фінансів України Світлани ВОРОБЕЙ було розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо запровадження електронної акцизної марки та системи контролю за обігом тютюнових виробів «Е-акциз». У засіданнях робочої групи брали участь представники заінтересованих центральних органів виконавчої влади (БЕБ, ДПС, Нацполіції тощо), народні депутати України та їх представники, представники бізнесу. У тексті цього законопроекту були враховані основні вимоги статті 15 Директиви 2014/40/ЄС. Зазначений законопроект, на відміну від законопроектів № 8286, №8287 і № 8288, підтримується Асоціацією «Укртютюн», про що вона неодноразово офіційно заявляла в своїх листах.

З повагою,

Генеральний директор                                                                 Наталія ФЕСЮН

Скачати лист у форматі PDF

13 грудня 2022 р.

Війна – не причина зростання тіньової торгівлі, але вона забезпечила фальсифікаторам додаткові можливості. Тож маємо зростання тіньового сегменту на всіх ринках підакцизної продукції. Але найбільше тінь зросла в тютюновому секторі – до 22%. Про це, зокрема, було сказано на Конференції “Як детінізувати роздрібну торгівлю та мінімізувати контрабанду в Україні?”

Захід, що відбувся 9 грудня, був організований Українською Радою Бізнесу за підтримки Економічної Експертної Платформи та Національної організації роздрібної торгівлі.

Участь у дискусіях взяли:

– голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев;

– перший заступник голови Державної митної служби Олександр Щуцький;

– в.о. директора Департаменту боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Олексій Калинович;

– експерт Globsec Марчін Заборовскі, представники провідних бізнес-асоціацій.

З доповіддю про тютюнову сферу виступив Андрій Саварець, експерт з правових питань аналітичного центру CASE-Ukraine. В цій сфері тінь зросла до найбільших показників за всі часи незалежності – до 22%.

«Втрати бюджету від нелегального ринку тютюну становлять 20 млрд грн, це 8 млрд штук нелегальних сигарет. Нелегальний ринок сягнув вже 21,9% згідно з останніми дослідженнями Kantar Україна. Майже кожна п’ята пачка продукції в Україні – нелегальна!» – констатувала Наталія Фесюн, генеральний директор Асоціації «Укртютюн».

Наталія Фесюн передала Данилу Гетманцеву лист від Асоціації з пропозиціями покращення ситуації.

Ганна Стрикун, представник Національної організації роздрібної торгівлі, продемонструвала присутнім фотографії нелегальних торгових точок, що наразі працюють без перешкод, ніхто не поспішає їх перевіряти, й зазначила:

«Ми втрачаємо легальний роздрібний ринок торгівлі тютюновими виробами – нелегальний же процвітає і не сплачує податків в бюджет. Важливо було сьогодні почути, що податкова служба розпочала координацію дій із Національною поліцією, бо раніше пошук тіньових продажів відбувався лише у легальних точках, а шукати незаконну продукцію треба саме в нелегальних торгових точках. Та, на жаль, податкова не має повноважень на їх перевірку. Тож по всій країні ми бачимо купу кіосків та розкладок, де продаються нелегальні тютюнові вироби. Маємо надію, що співробітництво податкової та поліції незабаром принесе помітні результати для покращення ситуації».

Сергій Заболев, власник ТОВ “Хука Фемелі”, презентував інформацію щодо обсягів та причин того, що маємо на ринку України 92% контрабандного тютюну для кальяну. Він запропонував зробити дві дії на законодавчому рівні щодо бази оподаткування та ціни оптової ліцензії: «Ці дві дії на 80% унеможливлять (тобто, зроблять невигідним) контрабандне ввезення тютюну для кальяну та автоматично збільшать податки до бюджету».

Представник експертної платформи Globsec Марчін Заборовскі (Marcin Zaborowski) відмітив, що в будь-якій країні, де збільшують акцизні податки, зростає рівень незаконної торгівлі, це сталося і в Україні.

Експерти платформи розробили рекомендацій для уряду, які допоможуть вирішити  проблему тіні. Основними є:

– створення багатофункціонального органу, що координуватиме дії податкової, митниці, поліції тощо;

– посилення транскордонного співробітництва;

– створення бази даних щодо нелегальної торгівлі.

Найбільш поширені способи ухиляння від сплати податків при роздрібній торгівлі:

– нелегальна торгівля, коли товари реалізуються без сплати будь-яких податків та без оформлення будь-яких документів;

– торгівля в магазинах, кіосках тощо, які мають необхідні реєстраційні документи, проте через систему реєстрації розрахункових операцій реалізується лише частина товарів, інша частина – реалізується без фіскальних чеків або з видачею псевдофіскального чеку;

– торгівля через мережу Інтернет без реєстрації операцій через РРО і без відображення реальних обсягів продажів у деклараціях реалізаторів.