Президенту України

Зеленському В.О.

Щодо Закону України «Про внесення змін

додеяких законів України щодо охорони

здоров’я населення від шкідливого впливу

тютюну» № 1978-IX від16.12.2021 р.

Шановний Володимире Олександровичу!

Українська асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн» (далі – Асоціація), яка представляє інтереси найбільших виробників тютюнових виробів в Україні (ПрАТ «Філіп Морріс Україна», ПрАТ «АТ «Тютюнова компанія B.A.T – Прилуки», АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», ПзІІ «Імперіал ТобакоЮкрейн»), висловлюєВам високу повагу і звертаєтьсящодо наступного.

Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну» № 1978-IXвід 16 грудня 2021 року (далі – Закон), який вносить фундаментальні зміни в регулювання виробництва і обігу тютюнових виробів в Україні.

Закон було розроблено і прийнято на виконання зобов’язань України в межах Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Компанії – члени Асоціації послідовно підтримують зусилля України з інтеграції до Європейського Союзу і сприяли впровадженню у національне законодавство положень Директиви 2014/40/ЄС, брали участь у засіданнях робочих груп, надавали пропозиції і зауваження до відповідного проекту закону під час його доопрацювання.

Закономпередбачено з 11 січня 2024 року запровадженняоновлених вимог щодо розміру і форми пачки сигарет, а також медичних попереджень, які наносяться на упаковку.

Зазначені зміни та підготовка до виконання цих вимог Закону вимагають структурного технічного і технологічного оновлення виробничих потужностей, що передбачає імпорт, налагодження і випробування обладнання, яке виготовляється виключно під замовлення.

У зв’язку із воєнними діями, ракетними обстрілами всієї території України, руйнуваннями енергетичної і транспортної інфраструктури, виробники тютюнових виробівв Україні позбавлені можливості провести переоснащення своїх ліній, забезпечити доставку, встановлення, налагодження роботи, випробування необхідного обладнання.

Проблеми, з якими компанії – члени Асоціації вже зіштовхнулися на етапі планування:

виробник, що встановлює і налагоджує обладнання, не готовий відправляти своїх фахівців у країну, на території якої ведуться бойові дії;

перебої у роботі виробництв через відключення електроенергії і регулярні обстріли (під час повітряної тривоги, всі процеси зупиняються і персонал фабрики прямує у бомбосховище).

Неможливість проведення технічного і технологічного оновлення виробничих потужностейпризведе до переорієнтації на імпортну продукцію і зупинки локальних виробництв, які можуть не бути відновлені після вступу України до ЄС, у зв’язку із високою внутрішньої конкуренцію фабрик всередині компаній. Слід заначити, що тютюнові вироби – продукт з високою доданою вартістю, при цьому, до 60% тютюнових виробів, що виробляється в Україні, експортується.

Асоціація неодноразово зверталась до народних депутатів України, Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки України щодо необхідності перенесення набрання чинності положень Закону, що вимагають внесення змін до технологічних і технічних процесів, проте відповідних змін до Закону не внесено.

Варто наголоситина важливості прийняття законодавчих змін щодо відтермінування набрання чинності відповідних норм Закону найближчими тижнями з огляду на необхідність завчасного планування виробничих процесів.

Враховуючи наведене, звертаємось до Вас, шановний Володимире Олександровичу, з проханням ініціювати прийняття законодавчих змін щодо відтермінування набрання чинності відповідних норм Закону, що додаються.

Додаток: на 1 арк.

З повагою

Генеральний директор                                                                          Наталія ФЕСЮН

Додаток до листа Української асоціації виробників тютюнових виробів «Укртютюн» № 17/6 від 5 січня 2023 року

Порівняльна таблиця

пропозицій щодо внесення змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну» від 16 грудня 2021 року № 1978-IX

Відкритий лист у форматі PDF

22 грудня 2022 р.

Шановний Володимире Олександровичу!

Шановний Руслане Олексійовичу!

Шановний Денисе Анатолійовичу!

Українська Асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн», що представляє інтереси найбільших виробників тютюнових виробів на ринку України (ПрАТ «Філіп Морріс Україна», АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна», ПрАТ «АТ «Тютюнова компанія B.A.T – Прилуки», ПзІІ «Імперіал Тобако Юкрейн», ПрАТ «Імперіал ТобаккоПродакшн Україна»), висловлює Вам глибоку повагу та звертається з наступним. 

У Верховній Раді України групою народних депутатів зареєстровано проект Закону України «Про забезпечення електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», реєстр. № 8286 від 15 грудня 2022 року, проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», реєстр. № 8287 від 15 грудня 2022 року та проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення ефективності протидії правопорушенням у сфері виготовлення, зберігання, збуту та транспортування підакцизних товарів», реєстр. № 8288 (далі – законопроекти).

У законопроектах пропонується запровадити електронну систему обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – електронна система), яка базується на використанні електронної марки акцизного податку (далі – електронна марка).

Асоціація «Укртютюн» виступає категорично проти вищезазначених законопроектів та звертає увагу, що їх прийняття призведе до катастрофічних наслідків для галузі. У цьому листі вважаємо за необхідне зупинитись лише на декількох системних недоліках, які роблять законопроекти в цілому неприйнятними та концептуально непридатними до подальшого доопрацювання, а саме:

1. Усупереч декларуванню у  пояснювальних записках про, нібито, спрямованість законопроектів на адаптацію українського законодавства до вимог законодавства ЄС у частині обігу підакцизних товарів, насправді їх положення не відповідають вимогам статті 15 Директиви 2014/40/ЄС, а також прийнятим на її виконання імплементаційним актам і практикам, що застосовуються в ЄС.

Наприклад, у концепцію законопроектів закладено створення електронної марки на основі QR-коду, у той час як в країнах ЄС в якості унікального ідентифікатора використовуються Dot-код або DataMatrix-код. Положення статті 7 законопроекту № 8286 щодо інформаційних наборів даних (далі – ІНД), які включаються до електронної марки, суттєво відрізняються від вимог статті15 вищезазначеної Директиви щодо елементів і структури унікального ідентифікатора. Кардинально відрізняються від європейської системипорядок генерації електронної маркита групового ідентифікатору електронних марок (далі – ГІЕМ)тощо.

Загалом пропонована електронна система більше нагадує не європейську систему Track&Trace, а систему, що використовується в російській федерації. При цьому, її архітектура не враховує особливостей законодавства України, відповідно до якого, не лише акцизний податок, а  5% акцизний податок з роздрібної реалізації тютюнових виробів і ПДВ сплачуються виробниками відповідних виробів. У зв’язку з цим, існування, наприклад, акцизного електронного документу фактично позбавлене сенсу.

2. Усупереч задекларованому у пояснювальних записках обґрунтуванню, насправді прийняття законопроектів суттєво не вплине наскороченняобсягів незаконного виробництва та обігу відповідних підакцизних товарів. Адже, пропоноване регулювання апріорі не охоплюватиме незаконне виробництво (підпільні цехи) та тіньові ланцюги поставок відповідної продукції (включно з її реалізацією у торгових точках без ліцензії або в формально легальних торгових точках поза касою тощо).У законопроектах також залишається чимало прогалин у регулюванні, які дозволятимуть «сірим» виробникам продовжувати неконтрольоване виробництво немаркованої продукції для тіньового ринку («третя зміна») з мінімальними ризиками для себе.

Натомість, покладання на легальний бізнес додаткових обов’язків (частина з яких не має аналогів у законодавстві ЄС і вбачається необґрунтованою) фактично створюватиме додаткові конкурентні переваги для гравцівтіньового ринку.

3. Запропонована у законопроектах електрона система є технологічно непридатною для коректної роботи в умовах промислового виробництва тютюнових виробів, а її запровадження (за сукупністю факторів, обумовлених нормами законопроекту) може призвести до вкрай негативних наслідків у діапазоні від кратного підвищення собівартості продукції – внаслідок штучного уповільнення швидкості та ускладнення виробництва – до зупинки підприємств через технологічні чинники або втрату рентабельності.

Зокрема, виробництво сигарет є високошвидкісним. Нанесення на пачки сигарет QR-коду (покладеного в основу пропонованої електронної марки) на звичайній для такого виробництва швидкості є технологічно неможливим.

За змістом статей 7 і 8 законопроекту № 8286 виробник при замовленні електронних марок повинен вносити в електронну систему велику кількість ІНД, які мають узгоджуватись між собою в кожній конкретній електронній марці (приміром, код пакувального обладнання пачки та код власної назви товару). Такий підхід вимагатиме від виробника абсолютно нереалістичного рівня планування виробничих процесів – він повинен заздалегідь (електронна марка може бути нанесена на продукцію протягом 180 днів з дня її генерування) передбачити, на якій пакувальній машині «збиратимуться» пачки конкретного бренду та точну кількість таких пачок. При цьому, у разі, наприклад, виходу відповідної пакувальної машини з ладу виробник змушений буде скасовувати замовлені марки та замовляти нові.

Відповідно до статті 9 законопроекту № 8286 генерація ГІЕМздійснюється електронною системою на підставі внесених виробником відомостей про електронні марки або ГІЕМ нижчого рівня. Це означає, що в процесі високошвидкісного виробництва сигарет «збирання», наприклад, пачок у блок повинно супроводжуватись скануванням кожної електронної марки з занесенням відомостей про неї в електронну систему, генерацією ГІЕМ і нанесення їх на блоки (що, окрім уповільнення виробництва, потребуватиме встановлення додаткових елементів обладнання, кількість і структура яких на даному етапі є непрогнозованою).

Зазначені технологічні чинники (перелік яких не є вичерпним) у комплексі здатні викликати шоковий ефект на ринку ще до набрання чинності законами, проекти яких розглядаються. Це, в свою чергу, негативно впливатиме на обсяги виробництва, а відтак і бюджетні надходження від сплати акцизного та інших податків. Довідково: у 2021 році компаніями-членами Асоціації «Укртютюн» сплачено 78 млрд грн податків (включно з 59,3 млрд грн акцизного податку), що складає 7% від усіх податкових надходжень, а за 9 місяців 2022 року – понад 57 млрд грн (включно з 41 млрд грн акцизного податку), що складає понад 10% від усіх надходжень до Державного бюджету України за цей період.

4.Пропоновані у законопроектах новації безпідставно погіршують для виробників та імпортерів тютюнових виробів умови сплати податків, які і без того сплачуються авансом до бюджету, що не має аналогів у країнах ЄС та інших цивілізованих країнах світу.

Наприклад, у пункті 6 розділу І законопроекту № 8287 передбачено авансову сплату акцизного податку виробниками та імпортерами тютюнових виробів до подання замовлення на генерування електронних марок. Тобто, ще раніше, ніж це відбувається за чинним законодавством (протягом 15 робочих днів з дня отримання марок акцизного податку).

Законопроекти не передбачають відшкодування фактично сплачених сум акцизного податку у разі деактивації електронних марок у зв’язку з їх скасуванням виробником або імпортером у передбаченому законопроектами порядку або невикористанням протягом 180 днів з дня генерації. Між тим, як вже зазначалось вище, подібні випадки деактивації можуть обумовлюватись суто технологічною неможливістю нанесення електронних марок у відповідності до вимог законопроектів, що виникла вже після замовлення відповідних електронних марок. Принагідно зазначимо, що чинним законодавством, на відміну від законопроектів, відшкодування фактично сплачених сум акцизного податку передбачено у випадку повернення покупцем марок акцизного податку, не використаних для маркування товарів через їх пошкодження.

5.Законопроекти є дуже загальними за своїм змістом і не регулюють у достатньому обсязі механізмів функціонування електронної системи, в багатьох випадках відсилаючи з цього приводу до підзаконних актів Кабінету Міністрів України. Разом з тим, відсутнє у законопроектах регулювання технічних процесів у багатьох випадках кореспондуватиме обов’язкам суб’єктів господарювання, а останні повинні регулюватись виключно на законодавчому рівні та не можуть встановлюватись підзаконними актами. Крім того, перенесення такого великого масиву регулювання на підзаконний рівень збільшує ризики корупціогенності та «ручного управління».

6. Передбачений законопроектами вкрай короткий термін запровадження системи з 1 січня 2024 року нереально реалізувати на практиці для запровадження жодної електронної системи. По-перше, на всі найважливіші процеси в проектах є відсилання до постанов Уряду, які мають бути прийнятими через 6 місяців після прийняття закону. Програмний продукт, як відомо, створюється на базі нормативних документів, тобто після прийняття постанов Уряду. Для бізнесу залишиться, в кращому випадку, кілька місяців на закупівлю і заміну обладнання, налагодження та тестування нових виробничих процесів, технічне приєднання до системи. Кожний з цих процесів є послідовним і кожний потребує щонайменше кількох місяців. А з 1 січня 2024 року суб’єкт господарювання, який не встиг приєднатися до системи вважатиметься нелегальним на ринку.

Нагадаємо, що в ЄС на впровадження системи відстеження руху тютюнових виробів було передбачено період 5 років. В Україні Асоціація «Укртютюн» наполягала на періоді щонайменше 3-х років після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України.  

7. У пояснювальних записках до законопроектів не обраховано витрати бізнесу (виробників, імпортерів, суб’єктів оптової та роздрібної торгівлі) на запровадження системи і  не вказано вартості електронної марки  (будуть послуги з генерації безкоштовними чи надаватимуться за плату).

Водночас, у пояснювальних записках зазначено, що реалізація проектів потребуватиме фінансування з Державного бюджету України, удосконалення інформаційно – телекомунікаційних систем Міністерства цифрової трансформації України та Державної податкової служби України. Оскільки законопроекти ще не є законами, їх фінансування не могло бути передбаченим видатковою частиною Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік». Отже джерела фінансування запровадження системи відсутні. А задеклароване збільшення показників сплати податків при найбільш оптимістичних прогнозах можливе лише починаючи з 2024 року.

У зв’язку з усім вищезазначеним, просимо Вас у межах компетенції сприяти відхиленню законопроектів № 8286, № 8287 і № 8288 за наслідками їх розгляду парламентом у першому читанні.

Також інформуємо, що протягом 2021-2022 років робочою групою при Міністерстві фінансів України під головуванням Заступника Міністра фінансів України Світлани ВОРОБЕЙ було розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо запровадження електронної акцизної марки та системи контролю за обігом тютюнових виробів «Е-акциз». У засіданнях робочої групи брали участь представники заінтересованих центральних органів виконавчої влади (БЕБ, ДПС, Нацполіції тощо), народні депутати України та їх представники, представники бізнесу. У тексті цього законопроекту були враховані основні вимоги статті 15 Директиви 2014/40/ЄС. Зазначений законопроект, на відміну від законопроектів № 8286, №8287 і № 8288, підтримується Асоціацією «Укртютюн», про що вона неодноразово офіційно заявляла в своїх листах.

З повагою,

Генеральний директор                                                                 Наталія ФЕСЮН

Скачати лист у форматі PDF

13 грудня 2022 р.

Війна – не причина зростання тіньової торгівлі, але вона забезпечила фальсифікаторам додаткові можливості. Тож маємо зростання тіньового сегменту на всіх ринках підакцизної продукції. Але найбільше тінь зросла в тютюновому секторі – до 22%. Про це, зокрема, було сказано на Конференції “Як детінізувати роздрібну торгівлю та мінімізувати контрабанду в Україні?”

Захід, що відбувся 9 грудня, був організований Українською Радою Бізнесу за підтримки Економічної Експертної Платформи та Національної організації роздрібної торгівлі.

Участь у дискусіях взяли:

– голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев;

– перший заступник голови Державної митної служби Олександр Щуцький;

– в.о. директора Департаменту боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Олексій Калинович;

– експерт Globsec Марчін Заборовскі, представники провідних бізнес-асоціацій.

З доповіддю про тютюнову сферу виступив Андрій Саварець, експерт з правових питань аналітичного центру CASE-Ukraine. В цій сфері тінь зросла до найбільших показників за всі часи незалежності – до 22%.

«Втрати бюджету від нелегального ринку тютюну становлять 20 млрд грн, це 8 млрд штук нелегальних сигарет. Нелегальний ринок сягнув вже 21,9% згідно з останніми дослідженнями Kantar Україна. Майже кожна п’ята пачка продукції в Україні – нелегальна!» – констатувала Наталія Фесюн, генеральний директор Асоціації «Укртютюн».

Наталія Фесюн передала Данилу Гетманцеву лист від Асоціації з пропозиціями покращення ситуації.

Ганна Стрикун, представник Національної організації роздрібної торгівлі, продемонструвала присутнім фотографії нелегальних торгових точок, що наразі працюють без перешкод, ніхто не поспішає їх перевіряти, й зазначила:

«Ми втрачаємо легальний роздрібний ринок торгівлі тютюновими виробами – нелегальний же процвітає і не сплачує податків в бюджет. Важливо було сьогодні почути, що податкова служба розпочала координацію дій із Національною поліцією, бо раніше пошук тіньових продажів відбувався лише у легальних точках, а шукати незаконну продукцію треба саме в нелегальних торгових точках. Та, на жаль, податкова не має повноважень на їх перевірку. Тож по всій країні ми бачимо купу кіосків та розкладок, де продаються нелегальні тютюнові вироби. Маємо надію, що співробітництво податкової та поліції незабаром принесе помітні результати для покращення ситуації».

Сергій Заболев, власник ТОВ “Хука Фемелі”, презентував інформацію щодо обсягів та причин того, що маємо на ринку України 92% контрабандного тютюну для кальяну. Він запропонував зробити дві дії на законодавчому рівні щодо бази оподаткування та ціни оптової ліцензії: «Ці дві дії на 80% унеможливлять (тобто, зроблять невигідним) контрабандне ввезення тютюну для кальяну та автоматично збільшать податки до бюджету».

Представник експертної платформи Globsec Марчін Заборовскі (Marcin Zaborowski) відмітив, що в будь-якій країні, де збільшують акцизні податки, зростає рівень незаконної торгівлі, це сталося і в Україні.

Експерти платформи розробили рекомендацій для уряду, які допоможуть вирішити  проблему тіні. Основними є:

– створення багатофункціонального органу, що координуватиме дії податкової, митниці, поліції тощо;

– посилення транскордонного співробітництва;

– створення бази даних щодо нелегальної торгівлі.

Найбільш поширені способи ухиляння від сплати податків при роздрібній торгівлі:

– нелегальна торгівля, коли товари реалізуються без сплати будь-яких податків та без оформлення будь-яких документів;

– торгівля в магазинах, кіосках тощо, які мають необхідні реєстраційні документи, проте через систему реєстрації розрахункових операцій реалізується лише частина товарів, інша частина – реалізується без фіскальних чеків або з видачею псевдофіскального чеку;

– торгівля через мережу Інтернет без реєстрації операцій через РРО і без відображення реальних обсягів продажів у деклараціях реалізаторів.

01 квітня 2022 р.

Шановні народні депутати України!

Проектом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо справляння єдиного внеску та обліку спирту етилового денатурованого та продукції хімічного і технічного призначення», реєстр. № 7233 від 30.03.2022р., пропонується на час воєнного стану звільнити суб’єктів господарювання від відповідальності за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін (далі – МРЦ)(зміни до статті 18 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”.)

З невідомих причин, ініціаторами законопроекту пропонується дозволити продавати сигарети за ціною вище МРЦ.

Такі зміни мають на меті лише отримання нечесними підприємцями додаткових прибутків під час війни, оскільки дозволять безконтрольно підвищувати ціни на тютюнові вироби, при цьому ухилятися від сплати роздрібного акцизного податку та мінімізувати сплату ПДВ, від чого втрачатиме і держава і покупці.

Зокрема, недоброчесні виробники та імпортери тютюнових виробів зможуть встановлювати максимальні роздрібні ціни на тютюнову продукцію на рівні 1 гривні і таким чином мінімізувати сплату ПДВ. У розрахунку на одну пачку сигарет втрати державного бюджету з ПДВ складуть 9.83 грн (для розрахунку застосовувалася середня ціна за пачку сигарет на рівні 60 грн проти 1 грн).

Відбудеться неконтрольоване зростання цін на сигарети, що існуючих умовах та при низькій купівельній спроможності населення, стимулюватиме відчутне зростання обсягів нелегальної торгівлі та відповідно недоотримання державним бюджетом коштів від сплати акцизного та інших податків.

До того ж, здійснюватиметься викривлення конкурентного середовища, коли платники податків, які уникають їх сплату, матимуть цінову конкурентну перевагу порівняно з сумлінними платниками податку.

Тому ми закликаємо народних депутатів України недопустити зловживання складним становищем у державі та просування корпоративних інтересів, і не підтримувати законодавчі ініціативи щодо звільнення суб’єктів господарювання від відповідальності за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін.

Асоціація «Укртютюн»

18 лютого 2022 р.

Динаміка зростання обсягів контрафакту та контрабанди на тютюновому ринку прискорюється небувалими раніше темпами. Про це, зокрема, свідчать свіжі дані досліджень маркетингової компанії Kantar Україна. Так, якщо у травні 2021 року частка нелегальної продукції в Україні сягала 15,9%, у серпні— 18,1%, то у листопаді вона вже зросла до рекордних 20,4%.

Це рекордний і безпрецедентний показник за одинадцять років досліджень. Наслідком є втрати держбюджету що призводить до недофінансування ключових галузей економіки та оборонної сфери. За 2021 рік втрати оцінюються в 15,5 млрд. грн. Багато це чи мало? Для порівняння: наприкінці минулого року Україна отримала другий транш кредитної програми stand-by—$700 млн. Втрати ж держави від нелегальної торгівлі тютюновими виробами склали 80% цієї суми.

За оцінкою міністра МВС Дениса Монастирського, щорічно державний бюджет України недоотримує 45–50 млрд. грн. надходжень через несплату акцизного податку внаслідок існування величезного тіньового ринку підакцизних товарів. «Це більше, ніж ми отримуємо в МВФ як кредити. Це рівно стільки, скільки треба для того, щоб побудувати 100% надійний державний кордон, якого немає»,— зазначає міністр.

На думку експертів, вибуховий ріст нелегальної торгівлі передусім пов’язаний з акцизною шокотерапією тютюнового ринку. Акцизні ставки зростають щороку на 20%, без врахування купівельної спроможності споживачів. В результаті, покупці змушені відмовлятися від легальної продукції, створюючи попит на нелегальну.

Голова Бюро економічної безпеки України Вадим Мельник відніс акцизну політику держави до однієї з чотирьох проблем, які заважають побороти нелегальний ринок тютюнових виробів. За його словами, протидія розповсюдженню нелегальної підакцизної продукції — один з пріоритетів у роботі БЕБ. “Зусилля БЕБ будуть спрямовані на детінізацію економіки”, — заявив Вадим Мельник на офіційній Фейсбук-сторінці Бюро економічної безпеки.

Сьогоднішня акцизна політика на тютюновому ринку загрожує не лише зростанням недоїмки в держбюджет, а й погіршенням громадського здоров’я, оскільки, продукція нелегального ринку – легкодоступна, зокрема, для дітей і підлітків. А низька ціна підштовхує споживачів до частішого вживання тютюнових виробів. Так, 2021 року частка тіньового ринку більш, ніж удвічі перевищила попередній максимум, зафіксований 2013-го. Протягом року в Україні було нелегально реалізовано близько 8,5 млрд. шт. сигарет – майже по 200 на кожного мешканця України.

Тіньовий ринок тютюнових виробів стає системним, про що свідчать значні обсяги підпільної продукції, які торік продавались не стихійно, а відкрито, в офіційних точках продажу. Денис Монастирський, посилаючись на дані бізнес-асоціацій, говорить про 6500 торгових точок, які минулого року здійснювали торгівлю нелегальними тютюновими виробами.

“Ми фіксуємо збільшення продажу нелегальних тютюнових виробів через кіоски та магазини, поки що тенденція невтішна. У 2021 році в магазинах і кіосках реалізовано в 3 рази більше нелегальних сигарет у порівнянні з 2020 роком. Станом на кінець 2021 року, 66% нелегальної продукції продавалося в кіосках та магазинах”, — зазначила Тетяна Свердлик, аналітик Kantar Україна.

Рекордні обсяги нелегальної тютюнової продукції також створюють тіньовий фінансовий ресурс, який здатен тиснути на чиновників і лобіювати для “тіні” комфортні умови. Тіньовики наразі здатні під виглядом боротьби з тютюнопалінням, сприяти подальшому посиленню акцизного тиску на легальних виробників, адже це призводить до згортання легального виробництва і збільшення частки нелегального ринку.

У 2021 році основну частину у структурі нелегальної торгівлі тютюновими виробами становила підроблена продукція (5,6%) та продукція, яка призначена для продажу в зоні безмитної торгівлі (з надписом Duty Free) або для експорту (9%).В структурі контрабанди змін не відбулося: на першому місці залишається тютюнова продукція фабрик Республіки Білорусь з часткою 45%, серед марок якої найбільш поширеними – Credо, Fest, NZ.

За словами генерального директора Асоціації “Укртютюн” Наталії Фесюн, правоохоронні органи активно борються з нелегальною торгівлею тютюновими виробами, вилучаючи з обігу значні обсяги контрафакту й контрабандної продукції. Однак для ефективнішої роботи у цьому напрямку, силовикам бракує низки законодавчих змін.

“Бюро економічної безпеки рішуче налаштовано покласти край небезпечному зростанню обсягів тіньового ринку. Для цього необхідно запровадити низку новацій. Зокрема, криміналізувати контрабанду підакцизних товарів, спростити процедуру блокування веб-сайтів, які торгують контрафактом, заборонити діяльність ферментаційних заводів без повного циклу виробництва тютюнових виробів, запровадити щоквартальні перевірки складів і магазинів Duty Free», – зазначила Наталія Фесюн.

17 лютого 2022 р.

Вих. № 17/39 від 17лютого 2022 року

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

Прем’єр-міністру України

Шмигалю Д.А.

________________________________

01008, м. Київ, вул. Грушевського 12/2

Копія:

Першому віце-прем’єр-міністру України – Міністру економіки України

Свириденко Ю.А.

________________________________

01008, м. Київ, вул. Грушевського 12/2

Міністру фінансів України

Марченку С.М.

________________________________

04071, м. Київ, вул. Межигірська, 11

В.о. Голови Державної податкової служби України

Кірієнко Т.П.

________________________________

04053, м. Київ, Львівська площа, 8

Шановний Денисе Анатолійовичу!

Українська Асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн», що представляє інтереси чотирьох найбільших виробників тютюнових виробів на ринку України (ПрАТ «Філіп Морріс Україна», АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», ПрАТ «АТ «Тютюнова компанія B.A.T – Прилуки», ПзІІ «Імперіал ТобакоЮкрейн») висловлює Вам свою глибоку повагу та звертається з наступним.

За інформацією компаній-членів Асоціації «Укртютюн» у Кабінеті Міністрів України наразі опрацьовується проект постанови «Деякі питання маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також рідин, що використовуються в електронних сигаретах», в якому передбачено запровадження марок акцизного податку нового зразка із нанесенням на них голографічного захисного елементу, в зв’язку з чим розмір плати за одну марку для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електронного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пропонується підвищити з 0,091 грн до 0,142 грн.

Асоціація «Укртютюн» послідовно, протягом багатьох років, виступає категорично проти вищезазначеної ініціативи, про що, зокрема, інформувала Кабінет Міністрів України листом від 4 грудня 2020 року № 17/138, Міністерство фінансів України та Міністерство економіки України листом від 10 листопада 2021 року№ 17/193, відкритим листом від 10 лютого 2022 року № 17/28 тощо. Вважаємо, що реалізація відповідної ініціативи є недоцільною з огляду на таке.

1. Упровадження додаткових захисних елементів на марках акцизного податку має бути спрямоване на вирішення конкретних проблем з підтвердженням сплати акцизного податку, а також легальності ввезення та реалізації на території України відповідних підакцизних товарів.

Разом з тим, за даними дослідження ринку нелегальних сигарет промислового виробництва, яке на постійній основі проводиться KANTAR Україна, у листопаді 2021 року доля нелегальних сигарет досягла 20,4% від загального обсягу ринку. При цьому, понад 2/3 зазначеної нелегальної продукції складають сигарети без марок акцизного податку встановленого зразка. Це, зокрема, продукція, маркована для продажу в магазинах безмитної торгівлі («ForDutyFreeOnly») або для експорту в інші країни, доля якої на ринку становила 10,9%, а також сигарети, нелегально ввезені на митну територію України з інших країн (насамперед, Білорусі), обсяг яких оцінюється в 2,9% від загального обсягу ринку[1].

Таким чином, підроблені марки не є ані єдиним, аніосновним фактором, який впливає на динаміку нелегального ринку тютюнових виробів. Відтак, навіть повне усунення цього фактору (яке не може бути досягнуто шляхом запровадження додаткового голографічного захисного елементу для акцизної марки) не стане ключовим кроком для вирішення проблеми.

2. Варто враховувати, що системна діяльність з підроблення акцизних марок є високорентабільним бізнесом, який характеризується великими обсягами виробництва та використанням надсучасного високотехнологічного обладнання, потенційно здатного відтворити будь-який фізичний захисний елемент. Як показує вітчизняна і світова практика, зловмисники для налагодження друку підроблених акцизних марок з новим захисним елементом потребують, в середньому, 3-4 місяці від дня запровадження такої марки.

Таким чином, запровадження голографічного захисного елементу де-факто є ефективним лише для боротьби з кустарно та напівкустарнопідробленими марками, які і без того легко ідентифікується неозброєним оком. «Професійно» підроблені марки за якістю майже не відрізняються від оригіналу. Споживачі, суб’єкти господарювання (а часто й представники контролюючих і правоохоронних органів, навіть за допомогою спеціального обладнання) не здатні їх ідентифікувати «на місці», без проведення відповідної експертизи.

За оцінками KANTAR Україна та Асоціації «Укртютюн», абсолютна більшість сигарет з підробленими акцизними марками, що реалізуються на внутрішньому ринку, марковані саме високоякісними «професійно» підробленими марками. Таку продукцію нерідко можна зустріти у легальному роздробі, куди вона може постачатися під виглядом легальної. У зв’язку з цим, навіть щодо відповідного обмеженого сегменту нелегального ринку позитивний ефект від запровадження голографічного захисного елементу для акцизних марок буде дуже короткостроковим, а відтакнеспівмірним із покладеними на легальних виробників витратами, спричиненими таким запровадженням.  

3. Вітчизняний досвід свідчить про відсутність прямої кореляції між захищеністю марки акцизного податку та обсягом тіньового ринку тютюнових виробів.

Наприклад, за даними дослідження KANTAR Україна середньозважена річна доля нелегальних сигарет виросла з 2,7% від загального обсягу ринку у 2010 році до 8,5% у 2013 році, не дивлячись на те, що усі ці роки законодавством були встановлені зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів з голографічним захисним елементом. Більш того, постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2013 року № 188 з 1 вересня 2013 року було запроваджено нові зразки марок акцизного податку на тютюнові вироби з голографічним елементом. При цьому, їх вартість зросла з 0,055 грн. до 0,142 грн., що мало б свідчити про більш високий (у порівнянні з попередніми зразками) ступінь захисту. Однак, у жовтні 2013 року було зафіксовано історичний максимум (на той момент) долі нелегального ринку у 9,2%.

Натомість, після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 19 листопада 2014 року № 627, якою з 1 січня 2015 року було запроваджено нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів без голографічних елементів (внаслідок чого їх вартість знизилась з 0,142 грн. до 0,091 грн.), середньозважена доля нелегальних сигарет у 2015 році склала 1,7%, а у 2016 році – 1,1% від загального обсягу ринку.

Цілком очевидно, що динаміка нелегального ринку сигарет у приведених випадках не зазнала помітного впливу від зміни зразків акцизних марок (і, зокрема, наявності на них голографічного елементу) та обумовлювалась, насамперед, іншими чинниками.

4. Голографічний захисний елемент є невиправдано дорогим, враховуючи його недостатню ефективність, а запровадження цього елементу захисту завжди супроводжується підняттям вартості марок акцизного податку. Співставляючи тексти вже згаданих вище постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2013 року № 188 та постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2014 року № 627 нескладно помітити, що вартість голографічного захисного елемента на той час складала понад третину від вартості акцизної марки з усіма іншими захисними елементами, наявними на ній.

Ураховуючи встановлений Податковим кодексом України графік підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до мінімального європейського рівня оподаткування, передбачене Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30 листопада 2021 року № 1914-IX перекладення на виробників обов’язку сплачувати ПДВ та акцизний податок з реалізованих  суб’єктами роздрібної торгівлі тютюнових виробів, а також кризові соціально-економічні явища, спричинені пандемією коронавірусної хвороби «COVID-19», вважаємо підвищення вартості акцизної марки на тютюнові вироби необґрунтованим і надмірним кроком.

Зазначене підвищення призведе до додаткового здорожчання тютюнових виробів, а відтак зменшення обсягів їх виробництва, зменшення податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів, а також збільшення обсягів нелегальної торгівлі.

5. Зміна дизайну акцизної марки та запровадження для неї додаткового захисного елементу містить ризик зміни фізичних параметрів, що можуть напряму вплинути на технологічний процес їх нанесення (таких, як розмір марки, заміна використовуваного для її нанесення клею тощо). В умовах тютюнового виробництва, яке є надшвидкісним, такі зміни призведуть до  необхідності переналаштування обладнання, що є технологічно складним і тривалим процесом, який може потребувати тимчасового призупинення виробництва.

6.У пункті 4 вищезазначеного проекту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також рідин, що використовуються в електронних сигаретах», серед іншого, пропонується заборонити з 15 червня 2022 року обіг підакцизних товарів, маркованих марками попереднього (чинного на сьогоднішній день) зразка, а у пункті 3 – доручити ДПС України здійснити продаж акцизних марок нового зразка виробникам, імпортерам, суб’єктам оптової та роздрібної торгівлі для перемаркування залишків продукції з марками попереднього зразка.

Цитовані приписи є алогічними, суперечать вимогам Податкового кодексу України (далі – ПК України), Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481/95-ВР), а також не узгоджуються із Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1251 (далі – Положення, затверджене ПКМУ № 1251). Зокрема:

1) заборона з 15 червня 2022 року обігу підакцизних товарів, маркованих марками попереднього (чинного на сьогодні) зразка суперечить частині четвертій статті 11 Закону № 481/95-ВР, за змістом якої у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання;

2) припис щодо продажу акцизних марок нового зразка суб’єктам підприємницької діяльності, що здійснюють оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами суперечить цілій низці норм ПК України. Насамперед, статті 222,пунктам 226.12 – 226.15 статті 226 ПК України, за змістом яких марки акцизного податку продаються виключно виробникам та імпортерам відповідних підакцизних товарів, акцизна марка є підтвердженням сплати акцизного податку, а факт продажу акцизних марок їх покупцеві кореспондує обов’язку останнього сплатити акцизний податок або при придбанні марок (для алкогольних напоїв), або протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідних марок (для тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах);

3) сама ідея щодо перемаркування введених в обіг тютюнових виробів (незалежно від того, хто саме його здійснюватиме) є непридатною для практичної реалізації та не узгоджується з Положенням, затвердженим ПКМУ № 1251. Зокрема, відповідно до пункту 23 зазначеного положення акцизні марки наклеюються на тютюнові вироби в упаковці, що підлягає обгортанню у поліпропіленову плівку (наприклад, на сигарети), – під плівку.

У зв’язку з усім зазначеним, просимо Вас, шановний Денисе Анатолійовичу:

1) не допустити запровадження додаткового захисного голографічного елементу для марок акцизного податку на тютюнові вироби та збільшення вартості відповідних акцизних марок для бізнесу;

2) забезпечити проведення робочої зустрічі представників Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України з представниками Асоціації «Укртютюн» та її компаній-членів для обговорення порушеного у цьому листі питання.

Генеральний директор                                                                     Наталія ФЕСЮН

15 лютого 2022 р.

10 лютого 2022 р.

Українська Асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн», що представляє інтереси чотирьох найбільших виробників тютюнових виробів на ринку України (ПрАТ «Філіп Морріс Україна», АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», ПрАТ «АТ «Тютюнова компанія В.А.Т – Прилуки», ПзII «Імперіал Тобако Юкрейн») висловлює Вам свою глибоку повагу та звертається з наступним.

За інформацією компаній-членів Асоціації «Укртютюн» у Кабінеті Міністрів України наразі опрацьовується питання запровадження додаткового захисного голографічного елементу для марок акцизного податку на тютюнові вироби (та, як наслідок, збільшення вартості відповідних акцизних марок для бізнесу).

Асоціація «Укртютюн» послідовно, протягом багатьох років, виступає категорично проти вищезазначеної ініціативи, про що, зокрема, інформувала Кабінет Міністрів України листом від 4 грудня 2020 року N 17/138, Міністерство фінансів України та Міністерство економіки України листом від 10 листопада 2021 року N 17/193 тощо. Вважаємо, що реалізація відповідної ініціативи є недоцільною з огляду на таке.

1. Упровадження додаткових захисних елементів на марках акцизного податку має бути спрямоване на вирішення конкретних проблем з підтвердженням сплати акцизного податку, а також легальності ввезення та реалізації на території У країни відповідних Підакцизних товарів.

Разом з тим, за даними дослідження ринку нелегальних сигарет промислового виробництва, яке на постійній основі проводиться КANTAR Україна, у листопаді 2021 року доля нелегальних сигарет досягла 20,4% від загального обсягу ринку. При цьому, понад 2/3 зазначеної нелегальної продукції складають сигарети без марок акцизного податку встановленого зразка. Це, зокрема, продукція, маркована для продажу в магазинах безмитної торгівлі (“For Duty Free Only”) або для експорту в інші країни, доля якої на ринку становила 10,9%, а також сигарети, нелегально ввезені на митну територію України з інших країн (насамперед, Білорусі), обсяг яких оцінюється в 2,9% від загального обсягу ринку.

Таким чином, підроблені марки не є ані єдиним, ані основним фактором, який впливає на динаміку нелегального ринку тютюнових виробів. Відтак, навіть повне усунення цього фактору (яке не може бути досягнуто шляхом запровадження додаткового голографічного захисного елементу для акцизної марки) не стане ключовим кроком для вирішення проблеми.

2. Варто враховувати, що системна діяльність з підроблення акцизних марок є високорентабельним бізнесом, який характеризується великими обсягами виробництва та використанням надсучасного високотехнологічного обладнання, потенційно здатного відтворити будь-який фізичний захисний елемент. Як показує вітчизняна і світова практика, зловмисники для налагодження друку підроблених акцизних марок з новим захисним елементом потребують, в середньому, 3-4 місяці від дня запровадження такої марки.

Таким чином, запровадження голографічного захисного елементу де-факто є ефективним лише для боротьби з кустарно та напівкустарно підробленими марками, які і без того легко ідентифікується неозброєним оком. «Професійно» підроблені марки за якістю майже не відрізняються від оригіналу. Споживачі, суб’єкти господарювання (а часто й представники контролюючих і правоохоронних органів, навіть за допомогою спеціального обладнання) не здатні їх ідентифікувати «на місці», без проведення відповідної експертизи.

За оцінками КANTAR Україна та Асоціації «Укртютюн», абсолютна більшість сигарет з підробленими акцизними марками, що реалізуються на внутрішньому ринку, марковані саме високоякісними «професійно» підробленими марками. Таку продукцію нерідко можна зустріти у легальному роздробі, куди вона може постачатися під виглядом легальної. У зв’язку з цим, навіть щодо відповідного обмеженого сегменту нелегального ринку позитивний ефект від запровадження голографічного захисного елементу для акцизних марок буде дуже короткостроковим, а відтак неспівмірним із покладеними на легальних виробників витратами, спричиненими таким запровадженням.

3. Вітчизняний досвід свідчить про відсутність прямої кореляції між захищеністю марки акцизного податку та обсягом тіньового ринку тютюнових виробів. Наприклад, за даними дослідження КANTAR Україна середньозважена річна доля нелегальних сигарет виросла з 2,7% від загального обсягу ринку у 2010 році до 8,5% у 2013 році, не дивлячись на те, що усі ці роки законодавством були встановлені зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів з голографічним захисним елементом. Більш того, постановою Кабінету Міністрів України від З березня 201З року N 188 з 1 вересня 201З року було запроваджено нові зразки марок акцизного податку на тютюнові вироби з голографічним елементом. При цьому, їх вартість зросла з 0,055 грн. до 0,142 грн., що мало б свідчити про більш високий (у порівнянні з попередніми зразками) ступінь захисту. Однак, у жовтні 201З року було зафіксовано історичний максимум (на той момент) долі нелегального ринку у 9,2%.

Натомість, після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 19 листопада 2014 року N 627, якою з 1 січня 2015 року було запроваджено нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів без голографічних елементів (внаслідок чого їх вартість знизилась з 0,142 грн. до 0,091 грн.), середньозважена доля нелегальних сигарет у 2015 році склала 1,7%, а у 2016 році – 1,1% від загального обсягу ринку.

Цілком очевидно, що динаміка нелегального ринку сигарет у приведених випадках не зазнала помітного впливу від зміни зразків акцизних марок (і, зокрема, наявності на них голографічного елементу) та обумовлювалась, насамперед, іншими чинниками.

4. Голографічний захисний елемент є невиправдано дорогим, враховуючи його недостатню ефективність, а запровадження цього елементу захисту завжди супроводжується підняттям вартості марок акцизного податку. Співставляючи тексти вже згаданих вище постанови Кабінету Міністрів України від З березня 201З року N 188 та постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2014 року N 627 нескладно помітити, що вартість голографічного захисного елемента на той час складала понад третину від вартості акцизної марки з усіма іншими захисними елементами, наявними на ній.

Враховуючи встановлений Податковим кодексом України графік підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до мінімального європейського рівня оподаткування, передбачене Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30 листопада 2021 року N1914-ІХ перекладення на виробників обов’язку сплачувати ПДВ та акцизний податок з реалізованих суб’ єктами роздрібної торгівлі тютюнових виробів, а також кризові соціально-економічні явища, спричинені пандемією коронавірусної хвороби «COVID-19», вважаємо підвищення вартості акцизної марки на тютюнові вироби необгрунтованим і надмірним кроком.

Зазначене підвищення призведе до додаткового здорожчання тютюнових виробів, а відтак зменшення обсягів Їх виробництва, зменшення податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів, а також збільшення обсягів нелегальної торгівлі.

5. Зміна дизайну акцизної марки та запровадження для неї додаткового захисного елементу містить ризик зміни фізичних параметрів, що можуть напряму вплинути на технологічний процес Їх нанесення (таких, як розмір марки, заміна використовуваного для її нанесення клею тощо ). В умовах тютюнового виробництва, яке є надшвидкісним, такі зміни призведуть до необхідності переналаштування обладнання, що є технологічно складним і тривалим процесом, який може потребувати тимчасового призупинення виробництва.

У зв ‘язку з усім зазначеним, просимо Вас, шановний Денисе Анатолійовичу, не допустити запровадження додаткового захисного голографічного елементу для марок акцизного податку на тютюнові вироби та збільшення вартості відповідних акцизних марок для бізнесу.

Генеральний директор                       Наталія ФЕСЮН

Лист у форматі PDF

28 січня 2022 р.

Близько 13 млрд грн недоотримав державний бюджет України через розповсюдження нелегальних тютюнових виробів у 2021 році. Тому забезпечення економічної безпеки країни має стати пріоритетом влади, бізнесу та суспільства загалом.

24 січня у рамках проекту з протидії нелегальній торгівлі тютюновими виробами “Ні! Контрабанді!” відбувся круглий стіл “Візія боротьби із нелегальною торгівлею та обігом тютюнових виробів в Україні у 2022 році”. Під час заходу народні депутати, представники влади, тютюнової індустрії та експерти бізнес-асоціацій аналізували механізми та інструменти розв’язання вказаної проблеми.
“Тіньовий ринок тютюнових виробів у 2021 році становив 14,4%. При цьому основними шляхами надходження контрафактних цигарок є необліковане виготовлення на легальних виробництвах, кустарне виготовлення та контрабанда. Також широкого розповсюдження набула так звана “схема Duty Free”, коли, замість продажу в магазинах безмитної торгівлі чи експорту, продукція перенаправляється на внутрішній ринок України без сплати акцизу”, – заявив старший детектив БЕБ Євген Дубовий під час круглого столу.
Співробітник БЕБ окреслив перелік законодавчих пропозицій для детінізації ринку тютюнових виробів, серед яких:

• криміналізувати контрабанду підакцизних товарів;

• спростити процедуру блокування веб-сайтів, які торгують контрафактом;

• розглянути питання щодо заборони діяльності ферментаційних заводів без повного циклу виробництва тютюнових виробів;

• запровадити обов’язкове надання виробниками тютюнових виробів зразків продукції для криміналістичних експертиз;

• запровадити обмеження на реалізацію підакцизних товарів одному покупцю Duty Free на рівні, який дозволяє ввозити країна-прибуття;

• запровадити обов’язкові щоквартальні інвентаризації складів та магазинів Duty Free для визначення видів і кількості підакцизної продукції та її відповідності документам.

Євген Дубовий окремо наголосив, що запорукою детінізації ринку тютюнових виробів є об’єднання зусиль правоохоронних, фіскальних органів та легального бізнесу, а економічний ефект обчислюватиметься мільярдами гривень.