Звернення Асоціації “Укртютюн”

01 квітня 2022 р.

Шановні народні депутати України!

Проектом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо справляння єдиного внеску та обліку спирту етилового денатурованого та продукції хімічного і технічного призначення», реєстр. № 7233 від 30.03.2022р., пропонується на час воєнного стану звільнити суб’єктів господарювання від відповідальності за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін (далі – МРЦ)(зміни до статті 18 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”.)

З невідомих причин, ініціаторами законопроекту пропонується дозволити продавати сигарети за ціною вище МРЦ.

Такі зміни мають на меті лише отримання нечесними підприємцями додаткових прибутків під час війни, оскільки дозволять безконтрольно підвищувати ціни на тютюнові вироби, при цьому ухилятися від сплати роздрібного акцизного податку та мінімізувати сплату ПДВ, від чого втрачатиме і держава і покупці.

Зокрема, недоброчесні виробники та імпортери тютюнових виробів зможуть встановлювати максимальні роздрібні ціни на тютюнову продукцію на рівні 1 гривні і таким чином мінімізувати сплату ПДВ. У розрахунку на одну пачку сигарет втрати державного бюджету з ПДВ складуть 9.83 грн (для розрахунку застосовувалася середня ціна за пачку сигарет на рівні 60 грн проти 1 грн).

Відбудеться неконтрольоване зростання цін на сигарети, що існуючих умовах та при низькій купівельній спроможності населення, стимулюватиме відчутне зростання обсягів нелегальної торгівлі та відповідно недоотримання державним бюджетом коштів від сплати акцизного та інших податків.

До того ж, здійснюватиметься викривлення конкурентного середовища, коли платники податків, які уникають їх сплату, матимуть цінову конкурентну перевагу порівняно з сумлінними платниками податку.

Тому ми закликаємо народних депутатів України недопустити зловживання складним становищем у державі та просування корпоративних інтересів, і не підтримувати законодавчі ініціативи щодо звільнення суб’єктів господарювання від відповідальності за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін.

Асоціація «Укртютюн»

Наслідки акцизної шокотерапії: всього за три місяці частка нелегальної тютюнової продукції в Україні зросла з 18,1 до 20,4%

18 лютого 2022 р.

Динаміка зростання обсягів контрафакту та контрабанди на тютюновому ринку прискорюється небувалими раніше темпами. Про це, зокрема, свідчать свіжі дані досліджень маркетингової компанії Kantar Україна. Так, якщо у травні 2021 року частка нелегальної продукції в Україні сягала 15,9%, у серпні— 18,1%, то у листопаді вона вже зросла до рекордних 20,4%.

Це рекордний і безпрецедентний показник за одинадцять років досліджень. Наслідком є втрати держбюджету що призводить до недофінансування ключових галузей економіки та оборонної сфери. За 2021 рік втрати оцінюються в 15,5 млрд. грн. Багато це чи мало? Для порівняння: наприкінці минулого року Україна отримала другий транш кредитної програми stand-by—$700 млн. Втрати ж держави від нелегальної торгівлі тютюновими виробами склали 80% цієї суми.

За оцінкою міністра МВС Дениса Монастирського, щорічно державний бюджет України недоотримує 45–50 млрд. грн. надходжень через несплату акцизного податку внаслідок існування величезного тіньового ринку підакцизних товарів. «Це більше, ніж ми отримуємо в МВФ як кредити. Це рівно стільки, скільки треба для того, щоб побудувати 100% надійний державний кордон, якого немає»,— зазначає міністр.

На думку експертів, вибуховий ріст нелегальної торгівлі передусім пов’язаний з акцизною шокотерапією тютюнового ринку. Акцизні ставки зростають щороку на 20%, без врахування купівельної спроможності споживачів. В результаті, покупці змушені відмовлятися від легальної продукції, створюючи попит на нелегальну.

Голова Бюро економічної безпеки України Вадим Мельник відніс акцизну політику держави до однієї з чотирьох проблем, які заважають побороти нелегальний ринок тютюнових виробів. За його словами, протидія розповсюдженню нелегальної підакцизної продукції — один з пріоритетів у роботі БЕБ. “Зусилля БЕБ будуть спрямовані на детінізацію економіки”, — заявив Вадим Мельник на офіційній Фейсбук-сторінці Бюро економічної безпеки.

Сьогоднішня акцизна політика на тютюновому ринку загрожує не лише зростанням недоїмки в держбюджет, а й погіршенням громадського здоров’я, оскільки, продукція нелегального ринку – легкодоступна, зокрема, для дітей і підлітків. А низька ціна підштовхує споживачів до частішого вживання тютюнових виробів. Так, 2021 року частка тіньового ринку більш, ніж удвічі перевищила попередній максимум, зафіксований 2013-го. Протягом року в Україні було нелегально реалізовано близько 8,5 млрд. шт. сигарет – майже по 200 на кожного мешканця України.

Тіньовий ринок тютюнових виробів стає системним, про що свідчать значні обсяги підпільної продукції, які торік продавались не стихійно, а відкрито, в офіційних точках продажу. Денис Монастирський, посилаючись на дані бізнес-асоціацій, говорить про 6500 торгових точок, які минулого року здійснювали торгівлю нелегальними тютюновими виробами.

“Ми фіксуємо збільшення продажу нелегальних тютюнових виробів через кіоски та магазини, поки що тенденція невтішна. У 2021 році в магазинах і кіосках реалізовано в 3 рази більше нелегальних сигарет у порівнянні з 2020 роком. Станом на кінець 2021 року, 66% нелегальної продукції продавалося в кіосках та магазинах”, — зазначила Тетяна Свердлик, аналітик Kantar Україна.

Рекордні обсяги нелегальної тютюнової продукції також створюють тіньовий фінансовий ресурс, який здатен тиснути на чиновників і лобіювати для “тіні” комфортні умови. Тіньовики наразі здатні під виглядом боротьби з тютюнопалінням, сприяти подальшому посиленню акцизного тиску на легальних виробників, адже це призводить до згортання легального виробництва і збільшення частки нелегального ринку.

У 2021 році основну частину у структурі нелегальної торгівлі тютюновими виробами становила підроблена продукція (5,6%) та продукція, яка призначена для продажу в зоні безмитної торгівлі (з надписом Duty Free) або для експорту (9%).В структурі контрабанди змін не відбулося: на першому місці залишається тютюнова продукція фабрик Республіки Білорусь з часткою 45%, серед марок якої найбільш поширеними – Credо, Fest, NZ.

За словами генерального директора Асоціації “Укртютюн” Наталії Фесюн, правоохоронні органи активно борються з нелегальною торгівлею тютюновими виробами, вилучаючи з обігу значні обсяги контрафакту й контрабандної продукції. Однак для ефективнішої роботи у цьому напрямку, силовикам бракує низки законодавчих змін.

“Бюро економічної безпеки рішуче налаштовано покласти край небезпечному зростанню обсягів тіньового ринку. Для цього необхідно запровадити низку новацій. Зокрема, криміналізувати контрабанду підакцизних товарів, спростити процедуру блокування веб-сайтів, які торгують контрафактом, заборонити діяльність ферментаційних заводів без повного циклу виробництва тютюнових виробів, запровадити щоквартальні перевірки складів і магазинів Duty Free», – зазначила Наталія Фесюн.

Відкритий лист прем’єр-міністру України

17 лютого 2022 р.

Вих. № 17/39 від 17лютого 2022 року

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

Прем’єр-міністру України

Шмигалю Д.А.

________________________________

01008, м. Київ, вул. Грушевського 12/2

Копія:

Першому віце-прем’єр-міністру України – Міністру економіки України

Свириденко Ю.А.

________________________________

01008, м. Київ, вул. Грушевського 12/2

Міністру фінансів України

Марченку С.М.

________________________________

04071, м. Київ, вул. Межигірська, 11

В.о. Голови Державної податкової служби України

Кірієнко Т.П.

________________________________

04053, м. Київ, Львівська площа, 8

Шановний Денисе Анатолійовичу!

Українська Асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн», що представляє інтереси чотирьох найбільших виробників тютюнових виробів на ринку України (ПрАТ «Філіп Морріс Україна», АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», ПрАТ «АТ «Тютюнова компанія B.A.T – Прилуки», ПзІІ «Імперіал ТобакоЮкрейн») висловлює Вам свою глибоку повагу та звертається з наступним.

За інформацією компаній-членів Асоціації «Укртютюн» у Кабінеті Міністрів України наразі опрацьовується проект постанови «Деякі питання маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також рідин, що використовуються в електронних сигаретах», в якому передбачено запровадження марок акцизного податку нового зразка із нанесенням на них голографічного захисного елементу, в зв’язку з чим розмір плати за одну марку для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електронного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пропонується підвищити з 0,091 грн до 0,142 грн.

Асоціація «Укртютюн» послідовно, протягом багатьох років, виступає категорично проти вищезазначеної ініціативи, про що, зокрема, інформувала Кабінет Міністрів України листом від 4 грудня 2020 року № 17/138, Міністерство фінансів України та Міністерство економіки України листом від 10 листопада 2021 року№ 17/193, відкритим листом від 10 лютого 2022 року № 17/28 тощо. Вважаємо, що реалізація відповідної ініціативи є недоцільною з огляду на таке.

1. Упровадження додаткових захисних елементів на марках акцизного податку має бути спрямоване на вирішення конкретних проблем з підтвердженням сплати акцизного податку, а також легальності ввезення та реалізації на території України відповідних підакцизних товарів.

Разом з тим, за даними дослідження ринку нелегальних сигарет промислового виробництва, яке на постійній основі проводиться KANTAR Україна, у листопаді 2021 року доля нелегальних сигарет досягла 20,4% від загального обсягу ринку. При цьому, понад 2/3 зазначеної нелегальної продукції складають сигарети без марок акцизного податку встановленого зразка. Це, зокрема, продукція, маркована для продажу в магазинах безмитної торгівлі («ForDutyFreeOnly») або для експорту в інші країни, доля якої на ринку становила 10,9%, а також сигарети, нелегально ввезені на митну територію України з інших країн (насамперед, Білорусі), обсяг яких оцінюється в 2,9% від загального обсягу ринку[1].

Таким чином, підроблені марки не є ані єдиним, аніосновним фактором, який впливає на динаміку нелегального ринку тютюнових виробів. Відтак, навіть повне усунення цього фактору (яке не може бути досягнуто шляхом запровадження додаткового голографічного захисного елементу для акцизної марки) не стане ключовим кроком для вирішення проблеми.

2. Варто враховувати, що системна діяльність з підроблення акцизних марок є високорентабільним бізнесом, який характеризується великими обсягами виробництва та використанням надсучасного високотехнологічного обладнання, потенційно здатного відтворити будь-який фізичний захисний елемент. Як показує вітчизняна і світова практика, зловмисники для налагодження друку підроблених акцизних марок з новим захисним елементом потребують, в середньому, 3-4 місяці від дня запровадження такої марки.

Таким чином, запровадження голографічного захисного елементу де-факто є ефективним лише для боротьби з кустарно та напівкустарнопідробленими марками, які і без того легко ідентифікується неозброєним оком. «Професійно» підроблені марки за якістю майже не відрізняються від оригіналу. Споживачі, суб’єкти господарювання (а часто й представники контролюючих і правоохоронних органів, навіть за допомогою спеціального обладнання) не здатні їх ідентифікувати «на місці», без проведення відповідної експертизи.

За оцінками KANTAR Україна та Асоціації «Укртютюн», абсолютна більшість сигарет з підробленими акцизними марками, що реалізуються на внутрішньому ринку, марковані саме високоякісними «професійно» підробленими марками. Таку продукцію нерідко можна зустріти у легальному роздробі, куди вона може постачатися під виглядом легальної. У зв’язку з цим, навіть щодо відповідного обмеженого сегменту нелегального ринку позитивний ефект від запровадження голографічного захисного елементу для акцизних марок буде дуже короткостроковим, а відтакнеспівмірним із покладеними на легальних виробників витратами, спричиненими таким запровадженням.  

3. Вітчизняний досвід свідчить про відсутність прямої кореляції між захищеністю марки акцизного податку та обсягом тіньового ринку тютюнових виробів.

Наприклад, за даними дослідження KANTAR Україна середньозважена річна доля нелегальних сигарет виросла з 2,7% від загального обсягу ринку у 2010 році до 8,5% у 2013 році, не дивлячись на те, що усі ці роки законодавством були встановлені зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів з голографічним захисним елементом. Більш того, постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2013 року № 188 з 1 вересня 2013 року було запроваджено нові зразки марок акцизного податку на тютюнові вироби з голографічним елементом. При цьому, їх вартість зросла з 0,055 грн. до 0,142 грн., що мало б свідчити про більш високий (у порівнянні з попередніми зразками) ступінь захисту. Однак, у жовтні 2013 року було зафіксовано історичний максимум (на той момент) долі нелегального ринку у 9,2%.

Натомість, після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 19 листопада 2014 року № 627, якою з 1 січня 2015 року було запроваджено нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів без голографічних елементів (внаслідок чого їх вартість знизилась з 0,142 грн. до 0,091 грн.), середньозважена доля нелегальних сигарет у 2015 році склала 1,7%, а у 2016 році – 1,1% від загального обсягу ринку.

Цілком очевидно, що динаміка нелегального ринку сигарет у приведених випадках не зазнала помітного впливу від зміни зразків акцизних марок (і, зокрема, наявності на них голографічного елементу) та обумовлювалась, насамперед, іншими чинниками.

4. Голографічний захисний елемент є невиправдано дорогим, враховуючи його недостатню ефективність, а запровадження цього елементу захисту завжди супроводжується підняттям вартості марок акцизного податку. Співставляючи тексти вже згаданих вище постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2013 року № 188 та постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2014 року № 627 нескладно помітити, що вартість голографічного захисного елемента на той час складала понад третину від вартості акцизної марки з усіма іншими захисними елементами, наявними на ній.

Ураховуючи встановлений Податковим кодексом України графік підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до мінімального європейського рівня оподаткування, передбачене Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30 листопада 2021 року № 1914-IX перекладення на виробників обов’язку сплачувати ПДВ та акцизний податок з реалізованих  суб’єктами роздрібної торгівлі тютюнових виробів, а також кризові соціально-економічні явища, спричинені пандемією коронавірусної хвороби «COVID-19», вважаємо підвищення вартості акцизної марки на тютюнові вироби необґрунтованим і надмірним кроком.

Зазначене підвищення призведе до додаткового здорожчання тютюнових виробів, а відтак зменшення обсягів їх виробництва, зменшення податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів, а також збільшення обсягів нелегальної торгівлі.

5. Зміна дизайну акцизної марки та запровадження для неї додаткового захисного елементу містить ризик зміни фізичних параметрів, що можуть напряму вплинути на технологічний процес їх нанесення (таких, як розмір марки, заміна використовуваного для її нанесення клею тощо). В умовах тютюнового виробництва, яке є надшвидкісним, такі зміни призведуть до  необхідності переналаштування обладнання, що є технологічно складним і тривалим процесом, який може потребувати тимчасового призупинення виробництва.

6.У пункті 4 вищезазначеного проекту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також рідин, що використовуються в електронних сигаретах», серед іншого, пропонується заборонити з 15 червня 2022 року обіг підакцизних товарів, маркованих марками попереднього (чинного на сьогоднішній день) зразка, а у пункті 3 – доручити ДПС України здійснити продаж акцизних марок нового зразка виробникам, імпортерам, суб’єктам оптової та роздрібної торгівлі для перемаркування залишків продукції з марками попереднього зразка.

Цитовані приписи є алогічними, суперечать вимогам Податкового кодексу України (далі – ПК України), Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481/95-ВР), а також не узгоджуються із Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1251 (далі – Положення, затверджене ПКМУ № 1251). Зокрема:

1) заборона з 15 червня 2022 року обігу підакцизних товарів, маркованих марками попереднього (чинного на сьогодні) зразка суперечить частині четвертій статті 11 Закону № 481/95-ВР, за змістом якої у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання;

2) припис щодо продажу акцизних марок нового зразка суб’єктам підприємницької діяльності, що здійснюють оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами суперечить цілій низці норм ПК України. Насамперед, статті 222,пунктам 226.12 – 226.15 статті 226 ПК України, за змістом яких марки акцизного податку продаються виключно виробникам та імпортерам відповідних підакцизних товарів, акцизна марка є підтвердженням сплати акцизного податку, а факт продажу акцизних марок їх покупцеві кореспондує обов’язку останнього сплатити акцизний податок або при придбанні марок (для алкогольних напоїв), або протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідних марок (для тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах);

3) сама ідея щодо перемаркування введених в обіг тютюнових виробів (незалежно від того, хто саме його здійснюватиме) є непридатною для практичної реалізації та не узгоджується з Положенням, затвердженим ПКМУ № 1251. Зокрема, відповідно до пункту 23 зазначеного положення акцизні марки наклеюються на тютюнові вироби в упаковці, що підлягає обгортанню у поліпропіленову плівку (наприклад, на сигарети), – під плівку.

У зв’язку з усім зазначеним, просимо Вас, шановний Денисе Анатолійовичу:

1) не допустити запровадження додаткового захисного голографічного елементу для марок акцизного податку на тютюнові вироби та збільшення вартості відповідних акцизних марок для бізнесу;

2) забезпечити проведення робочої зустрічі представників Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України з представниками Асоціації «Укртютюн» та її компаній-членів для обговорення порушеного у цьому листі питання.

Генеральний директор                                                                     Наталія ФЕСЮН


Відкритий лист прем’єр-міністру України

10 лютого 2022 р.

Українська Асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн», що представляє інтереси чотирьох найбільших виробників тютюнових виробів на ринку України (ПрАТ «Філіп Морріс Україна», АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», ПрАТ «АТ «Тютюнова компанія В.А.Т – Прилуки», ПзII «Імперіал Тобако Юкрейн») висловлює Вам свою глибоку повагу та звертається з наступним.

За інформацією компаній-членів Асоціації «Укртютюн» у Кабінеті Міністрів України наразі опрацьовується питання запровадження додаткового захисного голографічного елементу для марок акцизного податку на тютюнові вироби (та, як наслідок, збільшення вартості відповідних акцизних марок для бізнесу).

Асоціація «Укртютюн» послідовно, протягом багатьох років, виступає категорично проти вищезазначеної ініціативи, про що, зокрема, інформувала Кабінет Міністрів України листом від 4 грудня 2020 року N 17/138, Міністерство фінансів України та Міністерство економіки України листом від 10 листопада 2021 року N 17/193 тощо. Вважаємо, що реалізація відповідної ініціативи є недоцільною з огляду на таке.

1. Упровадження додаткових захисних елементів на марках акцизного податку має бути спрямоване на вирішення конкретних проблем з підтвердженням сплати акцизного податку, а також легальності ввезення та реалізації на території У країни відповідних Підакцизних товарів.

Разом з тим, за даними дослідження ринку нелегальних сигарет промислового виробництва, яке на постійній основі проводиться КANTAR Україна, у листопаді 2021 року доля нелегальних сигарет досягла 20,4% від загального обсягу ринку. При цьому, понад 2/3 зазначеної нелегальної продукції складають сигарети без марок акцизного податку встановленого зразка. Це, зокрема, продукція, маркована для продажу в магазинах безмитної торгівлі (“For Duty Free Only”) або для експорту в інші країни, доля якої на ринку становила 10,9%, а також сигарети, нелегально ввезені на митну територію України з інших країн (насамперед, Білорусі), обсяг яких оцінюється в 2,9% від загального обсягу ринку.

Таким чином, підроблені марки не є ані єдиним, ані основним фактором, який впливає на динаміку нелегального ринку тютюнових виробів. Відтак, навіть повне усунення цього фактору (яке не може бути досягнуто шляхом запровадження додаткового голографічного захисного елементу для акцизної марки) не стане ключовим кроком для вирішення проблеми.

2. Варто враховувати, що системна діяльність з підроблення акцизних марок є високорентабельним бізнесом, який характеризується великими обсягами виробництва та використанням надсучасного високотехнологічного обладнання, потенційно здатного відтворити будь-який фізичний захисний елемент. Як показує вітчизняна і світова практика, зловмисники для налагодження друку підроблених акцизних марок з новим захисним елементом потребують, в середньому, 3-4 місяці від дня запровадження такої марки.

Таким чином, запровадження голографічного захисного елементу де-факто є ефективним лише для боротьби з кустарно та напівкустарно підробленими марками, які і без того легко ідентифікується неозброєним оком. «Професійно» підроблені марки за якістю майже не відрізняються від оригіналу. Споживачі, суб’єкти господарювання (а часто й представники контролюючих і правоохоронних органів, навіть за допомогою спеціального обладнання) не здатні їх ідентифікувати «на місці», без проведення відповідної експертизи.

За оцінками КANTAR Україна та Асоціації «Укртютюн», абсолютна більшість сигарет з підробленими акцизними марками, що реалізуються на внутрішньому ринку, марковані саме високоякісними «професійно» підробленими марками. Таку продукцію нерідко можна зустріти у легальному роздробі, куди вона може постачатися під виглядом легальної. У зв’язку з цим, навіть щодо відповідного обмеженого сегменту нелегального ринку позитивний ефект від запровадження голографічного захисного елементу для акцизних марок буде дуже короткостроковим, а відтак неспівмірним із покладеними на легальних виробників витратами, спричиненими таким запровадженням.

3. Вітчизняний досвід свідчить про відсутність прямої кореляції між захищеністю марки акцизного податку та обсягом тіньового ринку тютюнових виробів. Наприклад, за даними дослідження КANTAR Україна середньозважена річна доля нелегальних сигарет виросла з 2,7% від загального обсягу ринку у 2010 році до 8,5% у 2013 році, не дивлячись на те, що усі ці роки законодавством були встановлені зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів з голографічним захисним елементом. Більш того, постановою Кабінету Міністрів України від З березня 201З року N 188 з 1 вересня 201З року було запроваджено нові зразки марок акцизного податку на тютюнові вироби з голографічним елементом. При цьому, їх вартість зросла з 0,055 грн. до 0,142 грн., що мало б свідчити про більш високий (у порівнянні з попередніми зразками) ступінь захисту. Однак, у жовтні 201З року було зафіксовано історичний максимум (на той момент) долі нелегального ринку у 9,2%.

Натомість, після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 19 листопада 2014 року N 627, якою з 1 січня 2015 року було запроваджено нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів без голографічних елементів (внаслідок чого їх вартість знизилась з 0,142 грн. до 0,091 грн.), середньозважена доля нелегальних сигарет у 2015 році склала 1,7%, а у 2016 році – 1,1% від загального обсягу ринку.

Цілком очевидно, що динаміка нелегального ринку сигарет у приведених випадках не зазнала помітного впливу від зміни зразків акцизних марок (і, зокрема, наявності на них голографічного елементу) та обумовлювалась, насамперед, іншими чинниками.

4. Голографічний захисний елемент є невиправдано дорогим, враховуючи його недостатню ефективність, а запровадження цього елементу захисту завжди супроводжується підняттям вартості марок акцизного податку. Співставляючи тексти вже згаданих вище постанови Кабінету Міністрів України від З березня 201З року N 188 та постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2014 року N 627 нескладно помітити, що вартість голографічного захисного елемента на той час складала понад третину від вартості акцизної марки з усіма іншими захисними елементами, наявними на ній.

Враховуючи встановлений Податковим кодексом України графік підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до мінімального європейського рівня оподаткування, передбачене Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30 листопада 2021 року N1914-ІХ перекладення на виробників обов’язку сплачувати ПДВ та акцизний податок з реалізованих суб’ єктами роздрібної торгівлі тютюнових виробів, а також кризові соціально-економічні явища, спричинені пандемією коронавірусної хвороби «COVID-19», вважаємо підвищення вартості акцизної марки на тютюнові вироби необгрунтованим і надмірним кроком.

Зазначене підвищення призведе до додаткового здорожчання тютюнових виробів, а відтак зменшення обсягів Їх виробництва, зменшення податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів, а також збільшення обсягів нелегальної торгівлі.

5. Зміна дизайну акцизної марки та запровадження для неї додаткового захисного елементу містить ризик зміни фізичних параметрів, що можуть напряму вплинути на технологічний процес Їх нанесення (таких, як розмір марки, заміна використовуваного для її нанесення клею тощо ). В умовах тютюнового виробництва, яке є надшвидкісним, такі зміни призведуть до необхідності переналаштування обладнання, що є технологічно складним і тривалим процесом, який може потребувати тимчасового призупинення виробництва.

У зв ‘язку з усім зазначеним, просимо Вас, шановний Денисе Анатолійовичу, не допустити запровадження додаткового захисного голографічного елементу для марок акцизного податку на тютюнові вироби та збільшення вартості відповідних акцизних марок для бізнесу.

Генеральний директор                       Наталія ФЕСЮН

Лист у форматі PDF

Як подолати тіньовий ринок тютюнових виробів. БЕБ окреслило пріоритетні кроки

28 січня 2022 р.

Близько 13 млрд грн недоотримав державний бюджет України через розповсюдження нелегальних тютюнових виробів у 2021 році. Тому забезпечення економічної безпеки країни має стати пріоритетом влади, бізнесу та суспільства загалом.

24 січня у рамках проекту з протидії нелегальній торгівлі тютюновими виробами “Ні! Контрабанді!” відбувся круглий стіл “Візія боротьби із нелегальною торгівлею та обігом тютюнових виробів в Україні у 2022 році”. Під час заходу народні депутати, представники влади, тютюнової індустрії та експерти бізнес-асоціацій аналізували механізми та інструменти розв’язання вказаної проблеми.
“Тіньовий ринок тютюнових виробів у 2021 році становив 14,4%. При цьому основними шляхами надходження контрафактних цигарок є необліковане виготовлення на легальних виробництвах, кустарне виготовлення та контрабанда. Також широкого розповсюдження набула так звана “схема Duty Free”, коли, замість продажу в магазинах безмитної торгівлі чи експорту, продукція перенаправляється на внутрішній ринок України без сплати акцизу”, – заявив старший детектив БЕБ Євген Дубовий під час круглого столу.
Співробітник БЕБ окреслив перелік законодавчих пропозицій для детінізації ринку тютюнових виробів, серед яких:

• криміналізувати контрабанду підакцизних товарів;

• спростити процедуру блокування веб-сайтів, які торгують контрафактом;

• розглянути питання щодо заборони діяльності ферментаційних заводів без повного циклу виробництва тютюнових виробів;

• запровадити обов’язкове надання виробниками тютюнових виробів зразків продукції для криміналістичних експертиз;

• запровадити обмеження на реалізацію підакцизних товарів одному покупцю Duty Free на рівні, який дозволяє ввозити країна-прибуття;

• запровадити обов’язкові щоквартальні інвентаризації складів та магазинів Duty Free для визначення видів і кількості підакцизної продукції та її відповідності документам.

Євген Дубовий окремо наголосив, що запорукою детінізації ринку тютюнових виробів є об’єднання зусиль правоохоронних, фіскальних органів та легального бізнесу, а економічний ефект обчислюватиметься мільярдами гривень.

Майже 3 млн пачок нелегальних цигарок вилучили правоохоронці за 2 місяці спецоперації «Акциз»

27 січня 2022 р.

Про результати спецоперації, ініційованої міністром внутрішніх справ Денисом Монастирським, а також про те, як забезпечити ефективну боротьбу із нелегальною торгівлею тютюнових виробів говорили в рамках круглого столу щодо боротьби з контрабандою, контрафактом та іншими схемами з представниками профільної асоціаціями та “білими” виробниками, – розповіла народний депутат України Галина Янченко на своїй сторінці у Фейсбук.

Дослідження профільної асоціації, проведене у минулому році, вказує на зростання обсягів окремих схем, за рахунок яких нагрівав руки “чорний” ринок. Так, за даними дослідження минулого року зростання нелегальної торгівлі відбувалось серед іншого через схему “Duty Free”, коли вироби без акцизу, призначені ніби для Duty Free, постачались на звичайні прилавки. Через ці та інші зловживання втрати бюджету за оцінкою профільної асоціації могли сягнути 15 млрд гривень.

Детінізація ринку та системна робота МВС в рамках спецоперації “Акциз”, запущена наприкінці минулого року міністром, лише за місяць роботи суттєво збільшила надходження від підакцизних товарів до державного бюджету: на 16% від тютюну та 18% від лікеро-горілчаної продукції (місяць до місяця).

“Тому бачу можливісь і потребу продовження цієї надзвичайно вдалої ініціативи Дениса Монастирського та доцільність звернути увагу правоохоронців на деякі схеми, які розцвітали останніми роками. А проактивна участь легальних виробників, які сплачують всі податки та страждають від спотворення ринку “схемщиками”, в цій боротьбі буде лише плюсом і для правоохоронців, і для добросовісних виробників”, – зазначила Галина Янченко.

Операція «Акциз»

Асоціація «Укртютюн»підтримує активізацію роботи МВС у боротьбі з тіньовим ринком тютюнових виробів

2 грудня 2021 р.

1 листопада за наказом Міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського розпочалася операція «Акциз», метою якої є припинення нелегальної торгівлі без сплати податків на ринкахтютюнової продукції, лікеро-горілчаних виробів і пального. Про це Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський повідомив на своїй сторінці у Facebook.

У своєму пості він, зокрема, зазначив, що вже «перевірено понад 86 тис. об’єктів нелегального ринку алкоголю й тютюну, проведено 384 обшуки, відкрито 141 кримінальне провадження. Вилучено понад 1 млн пачок тютюнових виробів, більш ніж 246 тис. літрів алкогольної продукції, майже 103 тис. літрів етилового спирту, 18 автомобілів, які здійснювали перевезення підакцизної групи товарів. А також 3,5 тис. марок акцизного податку з ознаками фальсифікації».

Міністр також повідомив, що ініціатива проведення такої операції виникла завдяки легальним підприємцям, які звернулися за допомогою: «Після призначення на посаду міністра внутрішніх справ України до мене звернулися представники асоціацій легальних виробників лікеро-горілчаних та тютюнових виробів, власники мереж з продажу палива. Вони розповіли про жахливий стан речей на цих ринках. У той час як легальні товаровиробники виконують свої обов’язки та сплачують мільярди гривень акцизних податків, поряд існує величезний сектор тіньової економіки».

Монастирський запевнив, що операція «Акциз» діятиме на постійній основі,і підтвердив, що МВС має необхідні повноваження для наведення порядку зі сплатою податків та акцизів. Він додав, що це спільна боротьба всіх правоохоронних органів, а також закликав приєднатися до неїмісцеву владу.

Міністр наголосив: «Держава, в якій одні громадяни сплачують податки, а інші – ні, приречена бути слабкою. У такій державі ніколи не буде грошей на справедливе соціальне страхування, достатнє фінансування оборони та безпеки, створення умов для розбудови транспортної інфраструктури і стимулювання бізнесу».

Асоціація «Укртютюн» підтримує активізацію роботи МВС у сферідетінізації тютюнового ринку України. В Асоціації переконані, що боротьбу з незаконною діяльністю на ринку тютюнових виробів слід вести на постійній основі, використовуючи для цього всі наявні можливості.

На сьогодні ситуація на тютюновому ринку є без перебільшення загрозливою. Так, згідно з дослідженням «КАНТАР Україна» у серпні обсяг тіньового сектору ринку сигарет промислового виробництва досяг небувалої раніше величини – 18,1% від загального обсягу ринку, що є абсолютним рекордом за 11 років спостережень. Внаслідок цього за підсумками 2021 року бюджетами всіх рівнів буде недоотримано понад 14,4 млрд грн податкових надходжень.

Лише ліквідація нелегального обігу тютюнових виробів в країні дозволить забезпечити рівні умови ведення бізнесута сприяти розвитку галузі, що є запорукою зростання надходжень до Державного та місцевих бюджетів.

Ринок рідин для електронних сигарет на 80% залишається в тіні

15 листопада 2021 р.

Українська асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн» стурбована стрімкою тенденцією зростання нелегального ринку тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) та рідин для електронних сигарет.

Згідно з дослідженням Федерації роботодавців України, у категорії  рідин для електронних сигаретспостерігаєтьсябезпрецедентно високий рівень тіні: нелегальна частка сягає 80%.

На відмінну від ринку традиційних сигарет, де левову частку поставок забезпечують міжнародні тютюнові компанії, ринок рідин для електронних сигарет є менш структурованим та представлений великою кількістю видів продукції. Відсутність ефективних механізмів контролю за обігом такої продукції призводить до того, що нелегальний товар потрапляє на митну територію України у міжнародних поштових відправленнях і ручній поклажі з приховуванням від оподаткування.

З початку року частка тіньового ринку у категорії тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) зросла в 5 разів, до 2%,за оцінками Асоціації, і є тенденція до подальшого збільшення за рахунок контрабандного товару. Причиною таких показників є рекордно різке підвищення акцизу на ТВЕН на 320% з січня 2021 року.

Головні причини різкого зростання нелегального ринку криються в надмірному фіскальному регулюванні галузі та відсутності ефективних механізмів контролю за обігом «тіньової» продукції.

«Ми стурбовані станом галузі та стрімкою тінізацією в усіх категоріях продукції. Це є тривожним сигналом, який свідчить про наслідки жорсткої податкової політики. Держава має вжити заходи для подолання такого негативного для економіки явища – першочергово переглянути план щорічного зростання акцизу, а також запровадити ефективний контроль саме за нелегальними виробниками та імпортерами. Наприклад, ринок тютюну для нагрівання, який динамічно розвивався впродовж попередніх років, зараз перестав зростати і може суттєво зменшитися. Таким чином, держава втратить  заплановані доходи від акцизу на ТВЕН, як це вже відбувається з сигаретами», – зазначила генеральний директор Асоціації «Укртютюн» Наталя Фесюн.

Наголосимо, що поміркований підхід до підвищення ставок дозволить зберегти легальний ринок тютюнових виробів, стримати подальшу тінізацію галузі, забезпечити стабільність надходжень до бюджету, а також сприятиме залученню інвестицій в модернізацію виробництв.

Поточний стан справ в тютюновій галузі потребує спільних зусиль державних органів влади, бізнес-асоціацій та легальних виробників.