15 лютого 2022 р.

10 лютого 2022 р.

Українська Асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн», що представляє інтереси чотирьох найбільших виробників тютюнових виробів на ринку України (ПрАТ «Філіп Морріс Україна», АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», ПрАТ «АТ «Тютюнова компанія В.А.Т – Прилуки», ПзII «Імперіал Тобако Юкрейн») висловлює Вам свою глибоку повагу та звертається з наступним.

За інформацією компаній-членів Асоціації «Укртютюн» у Кабінеті Міністрів України наразі опрацьовується питання запровадження додаткового захисного голографічного елементу для марок акцизного податку на тютюнові вироби (та, як наслідок, збільшення вартості відповідних акцизних марок для бізнесу).

Асоціація «Укртютюн» послідовно, протягом багатьох років, виступає категорично проти вищезазначеної ініціативи, про що, зокрема, інформувала Кабінет Міністрів України листом від 4 грудня 2020 року N 17/138, Міністерство фінансів України та Міністерство економіки України листом від 10 листопада 2021 року N 17/193 тощо. Вважаємо, що реалізація відповідної ініціативи є недоцільною з огляду на таке.

1. Упровадження додаткових захисних елементів на марках акцизного податку має бути спрямоване на вирішення конкретних проблем з підтвердженням сплати акцизного податку, а також легальності ввезення та реалізації на території У країни відповідних Підакцизних товарів.

Разом з тим, за даними дослідження ринку нелегальних сигарет промислового виробництва, яке на постійній основі проводиться КANTAR Україна, у листопаді 2021 року доля нелегальних сигарет досягла 20,4% від загального обсягу ринку. При цьому, понад 2/3 зазначеної нелегальної продукції складають сигарети без марок акцизного податку встановленого зразка. Це, зокрема, продукція, маркована для продажу в магазинах безмитної торгівлі (“For Duty Free Only”) або для експорту в інші країни, доля якої на ринку становила 10,9%, а також сигарети, нелегально ввезені на митну територію України з інших країн (насамперед, Білорусі), обсяг яких оцінюється в 2,9% від загального обсягу ринку.

Таким чином, підроблені марки не є ані єдиним, ані основним фактором, який впливає на динаміку нелегального ринку тютюнових виробів. Відтак, навіть повне усунення цього фактору (яке не може бути досягнуто шляхом запровадження додаткового голографічного захисного елементу для акцизної марки) не стане ключовим кроком для вирішення проблеми.

2. Варто враховувати, що системна діяльність з підроблення акцизних марок є високорентабельним бізнесом, який характеризується великими обсягами виробництва та використанням надсучасного високотехнологічного обладнання, потенційно здатного відтворити будь-який фізичний захисний елемент. Як показує вітчизняна і світова практика, зловмисники для налагодження друку підроблених акцизних марок з новим захисним елементом потребують, в середньому, 3-4 місяці від дня запровадження такої марки.

Таким чином, запровадження голографічного захисного елементу де-факто є ефективним лише для боротьби з кустарно та напівкустарно підробленими марками, які і без того легко ідентифікується неозброєним оком. «Професійно» підроблені марки за якістю майже не відрізняються від оригіналу. Споживачі, суб’єкти господарювання (а часто й представники контролюючих і правоохоронних органів, навіть за допомогою спеціального обладнання) не здатні їх ідентифікувати «на місці», без проведення відповідної експертизи.

За оцінками КANTAR Україна та Асоціації «Укртютюн», абсолютна більшість сигарет з підробленими акцизними марками, що реалізуються на внутрішньому ринку, марковані саме високоякісними «професійно» підробленими марками. Таку продукцію нерідко можна зустріти у легальному роздробі, куди вона може постачатися під виглядом легальної. У зв’язку з цим, навіть щодо відповідного обмеженого сегменту нелегального ринку позитивний ефект від запровадження голографічного захисного елементу для акцизних марок буде дуже короткостроковим, а відтак неспівмірним із покладеними на легальних виробників витратами, спричиненими таким запровадженням.

3. Вітчизняний досвід свідчить про відсутність прямої кореляції між захищеністю марки акцизного податку та обсягом тіньового ринку тютюнових виробів. Наприклад, за даними дослідження КANTAR Україна середньозважена річна доля нелегальних сигарет виросла з 2,7% від загального обсягу ринку у 2010 році до 8,5% у 2013 році, не дивлячись на те, що усі ці роки законодавством були встановлені зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів з голографічним захисним елементом. Більш того, постановою Кабінету Міністрів України від З березня 201З року N 188 з 1 вересня 201З року було запроваджено нові зразки марок акцизного податку на тютюнові вироби з голографічним елементом. При цьому, їх вартість зросла з 0,055 грн. до 0,142 грн., що мало б свідчити про більш високий (у порівнянні з попередніми зразками) ступінь захисту. Однак, у жовтні 201З року було зафіксовано історичний максимум (на той момент) долі нелегального ринку у 9,2%.

Натомість, після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 19 листопада 2014 року N 627, якою з 1 січня 2015 року було запроваджено нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів без голографічних елементів (внаслідок чого їх вартість знизилась з 0,142 грн. до 0,091 грн.), середньозважена доля нелегальних сигарет у 2015 році склала 1,7%, а у 2016 році – 1,1% від загального обсягу ринку.

Цілком очевидно, що динаміка нелегального ринку сигарет у приведених випадках не зазнала помітного впливу від зміни зразків акцизних марок (і, зокрема, наявності на них голографічного елементу) та обумовлювалась, насамперед, іншими чинниками.

4. Голографічний захисний елемент є невиправдано дорогим, враховуючи його недостатню ефективність, а запровадження цього елементу захисту завжди супроводжується підняттям вартості марок акцизного податку. Співставляючи тексти вже згаданих вище постанови Кабінету Міністрів України від З березня 201З року N 188 та постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2014 року N 627 нескладно помітити, що вартість голографічного захисного елемента на той час складала понад третину від вартості акцизної марки з усіма іншими захисними елементами, наявними на ній.

Враховуючи встановлений Податковим кодексом України графік підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до мінімального європейського рівня оподаткування, передбачене Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30 листопада 2021 року N1914-ІХ перекладення на виробників обов’язку сплачувати ПДВ та акцизний податок з реалізованих суб’ єктами роздрібної торгівлі тютюнових виробів, а також кризові соціально-економічні явища, спричинені пандемією коронавірусної хвороби «COVID-19», вважаємо підвищення вартості акцизної марки на тютюнові вироби необгрунтованим і надмірним кроком.

Зазначене підвищення призведе до додаткового здорожчання тютюнових виробів, а відтак зменшення обсягів Їх виробництва, зменшення податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів, а також збільшення обсягів нелегальної торгівлі.

5. Зміна дизайну акцизної марки та запровадження для неї додаткового захисного елементу містить ризик зміни фізичних параметрів, що можуть напряму вплинути на технологічний процес Їх нанесення (таких, як розмір марки, заміна використовуваного для її нанесення клею тощо ). В умовах тютюнового виробництва, яке є надшвидкісним, такі зміни призведуть до необхідності переналаштування обладнання, що є технологічно складним і тривалим процесом, який може потребувати тимчасового призупинення виробництва.

У зв ‘язку з усім зазначеним, просимо Вас, шановний Денисе Анатолійовичу, не допустити запровадження додаткового захисного голографічного елементу для марок акцизного податку на тютюнові вироби та збільшення вартості відповідних акцизних марок для бізнесу.

Генеральний директор                       Наталія ФЕСЮН

Лист у форматі PDF

28 січня 2022 р.

Близько 13 млрд грн недоотримав державний бюджет України через розповсюдження нелегальних тютюнових виробів у 2021 році. Тому забезпечення економічної безпеки країни має стати пріоритетом влади, бізнесу та суспільства загалом.

24 січня у рамках проекту з протидії нелегальній торгівлі тютюновими виробами “Ні! Контрабанді!” відбувся круглий стіл “Візія боротьби із нелегальною торгівлею та обігом тютюнових виробів в Україні у 2022 році”. Під час заходу народні депутати, представники влади, тютюнової індустрії та експерти бізнес-асоціацій аналізували механізми та інструменти розв’язання вказаної проблеми.
“Тіньовий ринок тютюнових виробів у 2021 році становив 14,4%. При цьому основними шляхами надходження контрафактних цигарок є необліковане виготовлення на легальних виробництвах, кустарне виготовлення та контрабанда. Також широкого розповсюдження набула так звана “схема Duty Free”, коли, замість продажу в магазинах безмитної торгівлі чи експорту, продукція перенаправляється на внутрішній ринок України без сплати акцизу”, – заявив старший детектив БЕБ Євген Дубовий під час круглого столу.
Співробітник БЕБ окреслив перелік законодавчих пропозицій для детінізації ринку тютюнових виробів, серед яких:

• криміналізувати контрабанду підакцизних товарів;

• спростити процедуру блокування веб-сайтів, які торгують контрафактом;

• розглянути питання щодо заборони діяльності ферментаційних заводів без повного циклу виробництва тютюнових виробів;

• запровадити обов’язкове надання виробниками тютюнових виробів зразків продукції для криміналістичних експертиз;

• запровадити обмеження на реалізацію підакцизних товарів одному покупцю Duty Free на рівні, який дозволяє ввозити країна-прибуття;

• запровадити обов’язкові щоквартальні інвентаризації складів та магазинів Duty Free для визначення видів і кількості підакцизної продукції та її відповідності документам.

Євген Дубовий окремо наголосив, що запорукою детінізації ринку тютюнових виробів є об’єднання зусиль правоохоронних, фіскальних органів та легального бізнесу, а економічний ефект обчислюватиметься мільярдами гривень.

27 січня 2022 р.

Про результати спецоперації, ініційованої міністром внутрішніх справ Денисом Монастирським, а також про те, як забезпечити ефективну боротьбу із нелегальною торгівлею тютюнових виробів говорили в рамках круглого столу щодо боротьби з контрабандою, контрафактом та іншими схемами з представниками профільної асоціаціями та “білими” виробниками, – розповіла народний депутат України Галина Янченко на своїй сторінці у Фейсбук.

Дослідження профільної асоціації, проведене у минулому році, вказує на зростання обсягів окремих схем, за рахунок яких нагрівав руки “чорний” ринок. Так, за даними дослідження минулого року зростання нелегальної торгівлі відбувалось серед іншого через схему “Duty Free”, коли вироби без акцизу, призначені ніби для Duty Free, постачались на звичайні прилавки. Через ці та інші зловживання втрати бюджету за оцінкою профільної асоціації могли сягнути 15 млрд гривень.

Детінізація ринку та системна робота МВС в рамках спецоперації “Акциз”, запущена наприкінці минулого року міністром, лише за місяць роботи суттєво збільшила надходження від підакцизних товарів до державного бюджету: на 16% від тютюну та 18% від лікеро-горілчаної продукції (місяць до місяця).

“Тому бачу можливісь і потребу продовження цієї надзвичайно вдалої ініціативи Дениса Монастирського та доцільність звернути увагу правоохоронців на деякі схеми, які розцвітали останніми роками. А проактивна участь легальних виробників, які сплачують всі податки та страждають від спотворення ринку “схемщиками”, в цій боротьбі буде лише плюсом і для правоохоронців, і для добросовісних виробників”, – зазначила Галина Янченко.

Асоціація «Укртютюн»підтримує активізацію роботи МВС у боротьбі з тіньовим ринком тютюнових виробів

2 грудня 2021 р.

1 листопада за наказом Міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського розпочалася операція «Акциз», метою якої є припинення нелегальної торгівлі без сплати податків на ринкахтютюнової продукції, лікеро-горілчаних виробів і пального. Про це Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський повідомив на своїй сторінці у Facebook.

У своєму пості він, зокрема, зазначив, що вже «перевірено понад 86 тис. об’єктів нелегального ринку алкоголю й тютюну, проведено 384 обшуки, відкрито 141 кримінальне провадження. Вилучено понад 1 млн пачок тютюнових виробів, більш ніж 246 тис. літрів алкогольної продукції, майже 103 тис. літрів етилового спирту, 18 автомобілів, які здійснювали перевезення підакцизної групи товарів. А також 3,5 тис. марок акцизного податку з ознаками фальсифікації».

Міністр також повідомив, що ініціатива проведення такої операції виникла завдяки легальним підприємцям, які звернулися за допомогою: «Після призначення на посаду міністра внутрішніх справ України до мене звернулися представники асоціацій легальних виробників лікеро-горілчаних та тютюнових виробів, власники мереж з продажу палива. Вони розповіли про жахливий стан речей на цих ринках. У той час як легальні товаровиробники виконують свої обов’язки та сплачують мільярди гривень акцизних податків, поряд існує величезний сектор тіньової економіки».

Монастирський запевнив, що операція «Акциз» діятиме на постійній основі,і підтвердив, що МВС має необхідні повноваження для наведення порядку зі сплатою податків та акцизів. Він додав, що це спільна боротьба всіх правоохоронних органів, а також закликав приєднатися до неїмісцеву владу.

Міністр наголосив: «Держава, в якій одні громадяни сплачують податки, а інші – ні, приречена бути слабкою. У такій державі ніколи не буде грошей на справедливе соціальне страхування, достатнє фінансування оборони та безпеки, створення умов для розбудови транспортної інфраструктури і стимулювання бізнесу».

Асоціація «Укртютюн» підтримує активізацію роботи МВС у сферідетінізації тютюнового ринку України. В Асоціації переконані, що боротьбу з незаконною діяльністю на ринку тютюнових виробів слід вести на постійній основі, використовуючи для цього всі наявні можливості.

На сьогодні ситуація на тютюновому ринку є без перебільшення загрозливою. Так, згідно з дослідженням «КАНТАР Україна» у серпні обсяг тіньового сектору ринку сигарет промислового виробництва досяг небувалої раніше величини – 18,1% від загального обсягу ринку, що є абсолютним рекордом за 11 років спостережень. Внаслідок цього за підсумками 2021 року бюджетами всіх рівнів буде недоотримано понад 14,4 млрд грн податкових надходжень.

Лише ліквідація нелегального обігу тютюнових виробів в країні дозволить забезпечити рівні умови ведення бізнесута сприяти розвитку галузі, що є запорукою зростання надходжень до Державного та місцевих бюджетів.

23 листопада 2021 р.

15 листопада 2021 р.

Українська асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн» стурбована стрімкою тенденцією зростання нелегального ринку тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) та рідин для електронних сигарет.

Згідно з дослідженням Федерації роботодавців України, у категорії  рідин для електронних сигаретспостерігаєтьсябезпрецедентно високий рівень тіні: нелегальна частка сягає 80%.

На відмінну від ринку традиційних сигарет, де левову частку поставок забезпечують міжнародні тютюнові компанії, ринок рідин для електронних сигарет є менш структурованим та представлений великою кількістю видів продукції. Відсутність ефективних механізмів контролю за обігом такої продукції призводить до того, що нелегальний товар потрапляє на митну територію України у міжнародних поштових відправленнях і ручній поклажі з приховуванням від оподаткування.

З початку року частка тіньового ринку у категорії тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) зросла в 5 разів, до 2%,за оцінками Асоціації, і є тенденція до подальшого збільшення за рахунок контрабандного товару. Причиною таких показників є рекордно різке підвищення акцизу на ТВЕН на 320% з січня 2021 року.

Головні причини різкого зростання нелегального ринку криються в надмірному фіскальному регулюванні галузі та відсутності ефективних механізмів контролю за обігом «тіньової» продукції.

«Ми стурбовані станом галузі та стрімкою тінізацією в усіх категоріях продукції. Це є тривожним сигналом, який свідчить про наслідки жорсткої податкової політики. Держава має вжити заходи для подолання такого негативного для економіки явища – першочергово переглянути план щорічного зростання акцизу, а також запровадити ефективний контроль саме за нелегальними виробниками та імпортерами. Наприклад, ринок тютюну для нагрівання, який динамічно розвивався впродовж попередніх років, зараз перестав зростати і може суттєво зменшитися. Таким чином, держава втратить  заплановані доходи від акцизу на ТВЕН, як це вже відбувається з сигаретами», – зазначила генеральний директор Асоціації «Укртютюн» Наталя Фесюн.

Наголосимо, що поміркований підхід до підвищення ставок дозволить зберегти легальний ринок тютюнових виробів, стримати подальшу тінізацію галузі, забезпечити стабільність надходжень до бюджету, а також сприятиме залученню інвестицій в модернізацію виробництв.

Поточний стан справ в тютюновій галузі потребує спільних зусиль державних органів влади, бізнес-асоціацій та легальних виробників.

8 листопада 2021 р.

8 листопада 2021 року чотири міжнародні виробники тютюнової продукції, об’єднані асоціацією «Укртютюн»,на спільній прес-конференції повідомили про безпрецедентне зростання нелегального ринку тютюнових виробів, продовження тренду скорочення обсягів легальної тютюнової продукції та руйнівний вплив надмірного акцизного оподаткування на тютюновий ринок.  

Частка нелегального ринку тютюнових виробів в Україні досягла історичного рекорду в 18,1%. Про це свідчать попередні дані Kantar станом на серпень 2021 року.

«Рік тому, коли ми розпочали інформаційну кампанію щодо нелегального ринку тютюнових виробів, його частка становила 6,9% ринку України. Через рік цей показник сягнув 18,1% – майже 300% зростання за 12 місяців. Це понад 14,4 мільярда гривень втраченого доходу бюджету України», – заявив Пол Холловей, генеральний директор компанії JTI Україна.

Ринок нелегальних сигарет в Україні почав зростати ще у 2014, але цього року він перетнув небезпечну межу – сигарети, з яких не сплачують податки, стали легко доступними. І це проблема не лише для бюджету України, а й для легальних виробників, що втрачають свою частку ринку на користь нелегальних виробників та контрабандистів.

«Легальні виробники працюють в умовах постійно зростаючого адміністративного та фінансового навантаження, тоді як незаконні гравці ринку збільшують свої прибутки та розширюють інфраструктуру збуту, навіть не приховуючи цього», – говорить Кахабер Бенідзе, генеральний директор BAT Україна.

На думку найбільших виробників тютюнових виробів, одна з головних причин такого різкого зростання нелегального ринку сигарет криється в надмірному фіскальному регулюванні галузі.

«Податкова політика останніх років негативно вплинула на ринок тютюнових виробів і стала неефективним інструментом для отримання додаткових надходжень до бюджету. За останні три роки легальний ринок тютюнових продуктів скоротився на 40%, натомість обсяги торгівлі нелегальними сигаретами набувають небачених досі масштабів», – зазначив Растіслав Чернак, директор Імперіал Тобакко в Україні.

Щоб скоротити темпи зростання цін на сигарети та, відповідно, зростання нелегального ринку, найбільші виробники тютюнових виробів пропонують продовжити термін досягнення рівня акцизного оподаткування ЄС на 5 років. «Ми пропонуємо розширити графік підвищення акцизів на тютюнові вироби до 2030 року, передбачивши щорічне зростання ставок на рівні 10%. Це дасть можливість стабілізувати ситуацію, як на тютюновому ринку, так і з надходженнями до бюджету від тютюнової галузі», – вважає Растіслав Чернак.

Непередбачуваність регулювання тютюнової галузі в Україні впливає не лише на доходи бізнесу, а й на його майбутні інвестиції. «Три з наших компаній готові розглянути можливість локалізувати виробництво тютюновмісних виробів для електричного нагрівання в Україні – якщо держава створить відповідні умови», – зазначив Костас Салварас, генеральний директор Філіп Морріс в Україні.

За розрахунками учасників ринку, така локалізація за три роки принесе Україні більше 6 млрд грн інвестицій та близько 4 млрд грн додаткового податку на прибуток. Вигода для платіжного балансу країни складе близько 15 млрд грн. «І найголовніше – це інвестиції в продукти, що, завдяки новітнім технологіям та науковим розробкам, здатні значно знизити шкоду від куріння», – додав Костас Салварас.

4 жовтня 2021 року під егідою Американської торговельної палати в Україні відбулася зустріч легального бізнесу з представниками Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України, Ради національної безпеки і оборони України, Бюро економічної безпеки України, Державної податкової служби України та Державної митної служби України з питань протидії незаконній торгівлі тютюновими виробами.

KANTAR Україна представив власне дослідження, за даними якого у травні цього року доля незаконних сигарет промислового виробництва сягнула майже 16% від загального обсягу внутрішнього ринку, а очікуваний обсяг податкових недонадходжень за 2021 рік складає 13,2 млрд грн. Це абсолютний рекорд за 11 років досліджень.

Асоціація «Укртютюн» наголосила на комплексній природі проблеми незаконної торгівлі тютюновими виробами, що має транскордонний характер, підживлює інші сфери тіньової  економіки та є тісно пов’язаною з організованою злочинністю. Від наслідків незаконної торгівлі страждають як держава, так і легальний бізнес. Крім того, незаконна продукція є доступною для дітей, оскільки нерідко реалізується з рук, у тому числі, поштучно.      У ході конструктивного діалогу представники влади та бізнесу обмінялись думками щодо причин зростання долі тіньового сектору, першочергових кроків, необхідних для зупинення відповідної негативної тенденції, та домовились спільно протидіяти тіньовому сектору.

22 вересня 2021 р.