11 грудня 2024 р.
Представники влади та бізнесу зустрілись аби обговорити результати дослідження оцінки частки тіньової торгівлі в Україні, нові ініціативи Парламенту та КМУ, стан реалізації заходів, які запланували на попередній конференції по детінізації й нові можливі заходи з мінімізації порушень митних правил і мінімізації тіньової торгівлі у найбільш ризикових галузях та погодити спільні рішення щодо подальших кроків.
Конференція “Детінізація роздрібної торгівлі: нові виклики” відбулась 9 листопада 2024 року у Києві. Організувала зустріч Українська Рада Бізнесу у партнерстві з ЄБА, АСС та Економічною експертною платформою.
З боку влади виступили: Данило Гетманцев, Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики; Євген Сокур, в.о. заступника голови Державної податкової служби; Іван Писарчук, заступник начальника управління відділу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України; представники БЕБ і Державної митної служби.
Бізнес представили: Оксана Швець, керівниця напрямів «Оподаткування та Митна політика» АСС, Юрій Пероганич, керівник Асоціації підприємств інформаційних технологій України, Наталія Фесюн, генеральний директор асоціації “Укртютюн”, Сергій Бадрітдінов, голова комітету ЄБА, генеральний директор INTERTOP Ukraine, Ярослав Старовойтенко, президент Нафтогазової асоціації України, Інна Бойчук, директор зі стратегічних комунікацій мережі “Аврора”, співголова комітету АСС та інші.
Зустріч відкрив Євген Сокур презентацією про комплексну стратегію детінізації економіки, яка охоплює різні сектори та базується на принципах довіри, комплаєнсу та прозорості. Ключовими досягненнями стали збільшення податкових надходжень – у низці галузей, зокрема у підакцизних, ювелірній, техніці/електроніці. Особливу увагу приділено агросектору, де запроваджено систему реєстрації експортних накладних на зернові, та боротьбі з тіньовим бізнесом через виявлення схем ухилення від оподаткування, анулювання ліцензій та посилення фіскального контролю.
Мирослав Лаба продовжив тему детінізації економіки й представив аналіз тіньового ринку підакцизних товарів (алкоголь, паливо, тютюн), який щорічно недоотримує бюджет близько 40 мільярдів гривень. Експерти зазначили про позитивні тенденції у 2024 році: на ринках алкогольної продукції та табачних виробів – збільшилась частка білих продажів, зменшилась тінь.
Ключова проблема – значна диспропорція між заробітними платами у компаніях: одні сплачують високі податки та ринкові зарплати (30-35 тисяч), інші – мінімальні заробітні плати, 8-9 тис гривень на місяць. Для прикладу – ринок пального та електроніки:
Фахівці аналітичних центрів пропонують посилити роботу по детінізації рітейлу через:
- Перезавантаження БЕБ, ДПС, ДМС з вирішальним голосом міжнародних експертів
- Встановлення чітких критеріїв ефективності для ДПС, ДМС, БЕБ
- Забезпечити деталізацію аналітичних даних
- Збільшення можливостей для покарання порушників
- Координацію міжвідомчої роботи з детінізації
Данило Гетманцев підкреслив важливість детінізації не лише для поповнення бюджету, а й для створення рівних умов ведення бізнесу. Головна думка полягає в тому, що попри очевидний прогрес Державної податкової служби – процес детінізації є складним і тривалим.
Легалізація – це спільна робота, яка вимагає консолідованих зусиль різних інституцій. Є галузі, які чинять опір виходу з тіні, і шлях до повної прозорості ще доволі довгий. Водночас кожен крок, кожна презентація досягнень та обговорення допомагають уточнювати стратегію і рухатися вперед.
Іван Писарчук, представник Нацполіції, повідомив про успішні операції проти незаконного виробництва алкогольної та тютюнової продукції. Останнім часом було проведено низку масштабних розслідувань, що призвели до припинення діяльності кількох підпільних виробництв підакцизної продукції.
Юрій Пероганич, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України підкреслив неефективність контролю над сірим ринком в Україні, зокрема, щодо продажу товарів без фіскальних чеків. Також Юрій Пероганич звернув увагу на недоліки мовного законодавства, які ускладнюють роботу бізнесу. Зокрема, вимога вказувати адресу виробника українською мовою на товарах створює додаткові бюрократичні бар’єри.
Оксана Швець, керівник напряму податкової та митної політики Американської торгової палати розповіла про нелегальний імпорт електронних пристроїв, зокрема смартфонів Apple. Вона підкреслила, що понад 70% iPhone, завезених в Україну, мають нелегальне походження. Це завдає значних збитків державному бюджету та викривлює конкурентне середовище на ринку.
«По тютюновій галузі ми бачимо позитивну динаміку. Сподіваємось, що вона буде збережена, і цей позитивний рух до зниження частки нелегального ринку тютюнових виробів буде надалі тривати», – зазначила Оксана.
Крім того, Оксана зазначила, що “в рамках діяльності щодо зниження тіньової економіки в Україні ми підтримували ініціативу зниження порогу в 150 євро на міжнародні посилки, тому також сподіваємось, що вона буде реалізована. Ми вбачаємо в цьому практичне зниження рівня тіньової економіки.
Сергій Бадрітдінов, Голова Комітету роздрібної торгівлі ЄБА, генеральний директор компанії INTERTOP Ukraine розкрив комплексну проблему тіньової економіки, акцентуючи увагу на трьох ключових аспектах: впровадженні ризикоорієнтованої системи податкового контролю й використанні РРО (реєстраторів розрахункових операцій), легалізації зайнятості та виплати заробітної плати та проблему пільгових міжнародних посилок і впровадження ПДВ на міжнародні платформи. Він навів приклади з електронної галузі, де за результатами засідання податкового комітету досягнуто значних зрушень у “відбілюванні” економіки, підкреслив необхідність створення прозорої звітності, заохочення споживачів до отримання фіскальних чеків та боротьби з приховуванням реальних обсягів бізнесу і заробітних плат, наголошуючи, що ці проблеми потребують комплексного втручання для подолання тіньового сектору та забезпечення справедливої конкуренції.
Віталій Мельниченко, генеральний директор АСБІС Україна представив детальний аналіз ситуації з нелегальним імпортом техніки в Україні, навівши вражаючу статистику: у 2023 році держава втратила близько 200 мільйонів доларів (10 млрд гривень), лише за поточний квартал було ввезено 167 тисяч телефонів без митного оформлення (три великі фури на тиждень), а прогнозовані втрати сягають 1 млрд гривень щомісяця. Віталій Мельниченко запропонував впровадити технічні обмеження на неофіційно імпортовану продукцію, оскільки поточні методи боротьби є неефективними, а без термінового втручання держава ризикує втратити до 10 млрд гривень у наступному році.
Правоохоронцям не вистачає ресурсів для перевірки усіх підозрілих продавців, тому «білі» компанії могли б допомогти із наведенням ладу на ринку. «ДПС може отримати скаргу від споживача на те, що товар продається без чека, і відреагувати на неї. У вас є достатній потенціал для цього і зацікавленість в цьому. Зробіть нормальну, прозору, чесну співпрацю з податковою, і я переконаний, що результати будуть набагато кращі», – запропонував голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев.
Дмитро Михайленко, голова Податкового комітету Торгово-промислової палати, акцентував на нагальності проблеми із ввезенням промислових партій товарів без сплати податків за допомогою пільги на міжнародні посилки.
«За наслідками чорної п’ятниці ми провели невелике опитування і серед легальних імпортерів, і серед виробників. Таке враження, що легальних імпортерів ця чорна п’ятниця майже вбила, вони взагалі не чекали такого обвалу. А легальні виробники пояснюють це кумулятивним ефектом останніх п’яти років», – зазначив Дмитро.
Наталія Фесюн, генеральний директор асоціації “Укртютюн” звернула увагу, що проблема з нелегальними сигаретами в Україні залишається актуальною. Незважаючи на тимчасове зменшення через посилені перевірки, нелегальні виробники швидко адаптуються та відновлюють свою діяльність. Особливо тривожить зростання продажу підроблених сигарет відомих марок за заниженими цінами, зокрема через телеграм-канали.
Ситуація ускладнюється кількома факторами:
- Креативність нелегальних виробників: Вони постійно шукають нові способи обійти закон, такі як використання підроблених марок, продаж сигарет у розсип та через ТГ-канали, інші схеми.
- Висока прибутковість нелегального бізнесу: Зростання акцизів на сигарети збільшує привабливість нелегального ринку.
Рішенням може стати прискорення розгляду та ухвалення законопроекту №9364, який передбачає посилення відповідальності за незаконний обіг тютюнових виробів, а також якнайшвидше перезавантаження БЕБ.
Андрій Саварець, фахівець економічної експертної платформи представив аналіз роботи нового закону про контрабанду на підакцизних товарах. Дослідження показало, що станом на початок 2024 року Офіс Генерального прокурора України обліковує 47 проваджень, з яких лише 7 передано до суду з обвинувальним висновком.
Порівняно з європейською практикою, українське законодавство передбачає дещо жорсткіші санкції, але реальне застосування покарань залишається доволі поблажливим. Експерт наголосив на необхідності системної роботи з правозастосуванням та координації між судовою, законодавчою та правоохоронною гілками влади.
Представник Української кальянної асоціації Дмитро Дмитров прокоментував законопроект №12091 від 04.10.2024 року про обмеження розміщення тютюнових виробів у роздрібній торгівлі. Асоціація в цілому підтримує ідею обмеження споживання та захисту молоді від шкідливого впливу тютюну. Однак викликає серйозне занепокоєння норма про заборону ароматизованих тютюнових виробів, оскільки практично весь кальянний тютюн є ароматизованим. На думку доповідача, така заборона фактично знищить весь легальний ринок кальянної індустрії.
Дмитров наголошує, що протягом останніх двох років асоціація проводила значну роз’яснювальну роботу з виробниками, намагаючись вивести їх з “тіньового” сектору. Запропоновані законодавчі зміни, на його думку, перекреслять усі попередні зусилля та змусять легальних виробників повністю піти з українського ринку.
Ярослав Стравотенко, представник Нафтогазової асоціації, підняв нагальну проблему розповсюдження нелегальних заправок та схем ухилення від оподаткування на ринку палива. Він зазначив, що кількість таких заправок почала зростати, що призводить до значних втрат для державного бюджету та несправедливої конкуренції для легального бізнесу. Аби вирішити цю проблему, Стравотенко запропонував ряд заходів, зокрема посилення контролю за ринком палива, збільшення прозорості операцій шляхом внесення змін до законодавства про РРО та активізацію співпраці між державними органами, бізнесом та громадськістю.
Мирослав Лаба, фахівець Економічної експертної платформи поділився також висновками розрахунків щодо динаміки міжнародних посилок: у 2022 році посилок без оподаткування було на 23 млрд грн. В 2023 році – на 40 млрд грн. В 2024-му очікується 58,9 млрд грн посилок без оподаткування. 62% цього імпорту йде з Китаю, 10% – з Польщі. Ми відкриваємо свій ринок для імпортних маркетплейсів, звідки ця продукція надходить сюди без ПДВ та жодних податків. Орієнтовні втрати держбюджету на пільгових посилках = 12 млрд гривень на рік. Але ця цифра дещо оптимістична, бо відбувається заниження вартості товарів у цих посилках і реальна вартість товарів вища.
Директорка зі стратегічних комунікацій та взаємодії зі стейкхолдерами мережі «Аврора», співголова комітету АСС Інна Бойчук подякувала Данилу Гетманцеву за активну боротьбу із тіньовими ринками. «Бізнес-спільнота вбачає необхідність у скасуванні податкової пільги для товарів з іноземних платформ електронної комерції. Лише за 9 місяців поточного року одна з китайських платформ наростила в Україну безподатковий імпорт товарів малими партіями з нуля до більш ніж 5 млн штук. Чинна податкова пільга дискримінує та витісняє з внутрішнього ринку українського виробника та рітейлера, а також нівелює державні заходи щодо стимулювання розвитку внутрішнього виробництва товарів», – впевнена вона.
Також цікавими є дані щодо інтернет-провайдерів – у найбільших провайдерів ситуація схожа на рітейл – близько половини компаній має достатнє податкове навантаження та ринкові зарплати, інші компанії – мають наднизьке навантаження та зарплати близькі до мініміалки, відповідно доплачують “у конверті”. Детально на графіку:
За підсумками дискусії представники влади та бізнес асоціацій домовились про подальшу системну співпрацю та регулярні зустрічі щодо продовження заходів по детінізації економіки.