
Частка нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні знову зростає, а без належного правозастосування нові системи контролю можуть лише збільшити навантаження на легальний бізнес. Водночас нестабільність регуляторного середовища безпосередньо впливає на рішення міжнародних компаній щодо подальших інвестицій в Україну.
Про це генеральний директор JTI Україна Олександр Фаркош розповів в інтерв’ю РБК-Україна.
Нелегальний ринок і втрати державного бюджету
Наразі частка нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні становить 17,6%. У 2018 році цей показник не перевищував 5%, однак у жовтні 2023 року сягнув рекордних 25,7%.
У 2024 році завдяки активізації роботи правоохоронних органів, парламентському контролю та увазі міжнародних партнерів частку нелегального ринку вдалося скоротити до 12,6%. Проте у 2025–2026 роках тенденція знову змінилася на негативну.
Серед причин зростання тіньового сегмента Олександр Фаркош назвав щорічне підвищення акцизів та відсутність належного правозастосування. При цьому наближення ставок акцизного податку до європейського рівня є частиною євроінтеграційних зобов’язань України, тоді як боротьба з нелегальними виробниками залежить від ефективності українських державних інституцій.
За оцінками компанії, у 2025 році через нелегальну торгівлю сигаретами державний бюджет недоотримав близько 26,5 млрд грн. Якщо частка тіньового ринку залишиться на нинішньому рівні, у 2027 році втрати можуть сягнути 32 млрд грн.
Окремою проблемою залишається ринок електронних сигарет, 93% якого, за озвученими в інтерв’ю оцінками, перебуває в тіні.
На думку Олександра Фаркоша, держава має активніше застосовувати вже наявні інструменти для закриття нелегальних виробництв та анулювання ліцензій порушників. Натомість додаткові вимоги часто збільшують витрати легального бізнесу, але не впливають на частку нелегальної продукції.
Зокрема, JTI витратила 25 млн грн на впровадження цілодобового відеоспостереження на виробництві, складах і в місцях зберігання продукції. Водночас ця норма не змінила динаміку нелегального ринку.
еАкциз: ризики для легального ринку
Окрему увагу генеральний директор JTI Україна приділив підготовці до запуску системи електронної акцизної марки, запланованого на 1 листопада 2026 року.
Компанія підтримує цифровізацію контролю за обігом підакцизної продукції та вже інвестує десятки мільйонів гривень в адаптацію виробництва і внутрішніх процесів. Проте державна платформа досі перебуває на етапі доопрацювання та не пройшла повноцінного тестування за участі всього ланцюга постачання.
«Можна мати найкращий текст закону, але якщо реалізація буде неякісною, то це створить більше проблем, ніж рішень», – зазначив Олександр Фаркош.
До системи мають підключитися не лише виробники, а й дистриб’ютори та десятки тисяч представників роздрібної торгівлі. За інформацією, яку Міністерство цифрової трансформації озвучувало учасникам ринку, наразі в системі зареєстровано менш як 1% операторів.

Якщо до моменту запуску еАкцизу виробники, дистриб’ютори або ритейл не будуть готові працювати в новій системі, легальна продукція може не потрапити до торговельних точок. Потенційні втрати бюджетних надходжень у такому разі Олександр Фаркош оцінив у 500 млн грн щодня.
Європейські норми та українські реалії
Українська система еАкцизу базується на європейській системі відстеження руху тютюнової продукції Track & Trace, яка діє в країнах ЄС із 2019 року. Водночас українська модель значно ширша та складніша.
Вона поширюється не лише на тютюнові вироби, а й на алкогольну продукцію, залучає всю роздрібну торгівлю та передбачає перенесення сплати акцизного податку на електронну марку. Таких елементів у європейській системі немає, а їхнє додавання створює додаткові витрати й ризики для держави та бізнесу.
На думку Олександра Фаркоша, під час адаптації законодавства до норм ЄС важливо враховувати місцевий контекст, технічну готовність ринку та реальні можливості всіх учасників системи.
Інвестиції залежать від передбачуваності правил
У 2025 році JTI Україна сплатила 45 млрд грн податків і продовжила інвестувати у виробництво, обладнання, маркетинг та розвиток української команди.
Компанія також розглядає можливості отримання нових замовлень для українського виробництва, зокрема на виготовлення фільтрів, обробку тютюну та виробництво іншої продукції для експорту. До початку повномасштабної війни JTI Україна експортувала продукцію до 22 країн.
Водночас рішення щодо нових виробничих проєктів залежать від стабільності регуляторного середовища.
«Для нас критичною є саме передбачуваність», – наголосив Олександр Фаркош.
За його словами, бізнес здатний працювати в різних умовах, якщо правила не змінюються раптово. Для збереження та розширення інвестицій Україні потрібні прозорі правила, рівні конкурентні умови, прогнозованість законодавчих змін та залучення бізнесу до розроблення нових регуляторних норм.
Окремо керівник JTI Україна звернув увагу на необхідність підтримувати компанії, які вже працюють у країні, інвестують і сплачують податки. Адже залучення нового інвестора під час війни потребує значних ресурсів і не гарантує результату, тоді як чинні інвестори вже є частиною української економіки.
Підтримка працівників, ветеранів і громад
Із початку повномасштабного вторгнення JTI спрямувала понад 500 млн грн на підтримку працівників і громад.
Компанія допомагає людям старшого віку та внутрішньо переміщеним особам, підтримує програми психологічної реабілітації та реінтеграції ветеранів у партнерстві із Superhumans, а також надає допомогу мобілізованим працівникам.
У співпраці з JTI Foundation компанія підтримала програму гуманітарного розмінування Харківської області. За два роки було ідентифіковано та промарковано понад 39 млн кв. м потенційно небезпечних територій, а навчання з мінної безпеки пройшли 29 тис. людей.
